ПЗ 2 3 НПЗ ІБ 2023

1.

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНФКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Навчально-науковий інститут
захисту інформації
Кафедра управління
інформаційною
та кібернетичною безпекою
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

2.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Практичне заняття 6.
Способи боротьби з пропагандою та неправдивою
(фейковою) інформацією
2

3.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
3
Практичне заняття 6.
Способи боротьби з пропагандою та неправдивою (фейковою) інформацією
Навчальна та виховна мета:
1. Розглянути cпособи боротьби з пропагандою та неправдивою (фейковою)
інформацією та їх застосування в управлінні інформаційною та кібербезпекою.
2. Сформувати пізнавальний інтерес до змісту навчального предмета та
професійну мотивацію майбутнього фахівця кібербезпеки.
3. Сформувати навички виявлення та аналізу пропагандистської та фейкової
інформації для практичного використання їх при проведенні інформаційних
операцій в кіберпросторі.
Студенти за результатами заняття повинні:
знати характеристики пропагандистської та фейкової інформації;
вміти виявляти та аналізувати пропагандистську та фейкову інформацію при
проведенні інформаційних операцій в кіберпросторі.

4.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Практичне заняття 2.3. Способи боротьби з пропагандою та неправдивою
(фейковою) інформацією
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Виявлення та аналіз пропагандистської та фейкової інформації.
2. Способи боротьби з пропагандистською та фейковою інформацією.
4

5.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
5
ЛІТЕРАТУРА:
1. Доктрина інформаційної безпеки України, затверджена
Указом Президента України від 25 лютого 2017 року №
47/2017
2. Оксана Мороз Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку
українців. – Київ: Yakaboo Publishing, 2020. – 288 с.
3. Едвард Бернейс Пропаганда. – Київ: Сварог и К, 2020. – 128 с.
4.
5. Матеріали сайту https://www.stopfake.org/
6. Матеріали сайту https://voxukraine.org/
7. Матеріали сайту Матеріали сайту Інституту масової інформації. Режим
доступу: https://imi.org.ua/

6.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
6
ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ
ЗМІСТУ ПОПЕРЕДНІХ ЗАНЯТЬ
1. Дайте визначення терміну «персональні дані». Яким законом України
регулюється захист персональних даних? На прикладі поясніть, які дані
можна віднести до персональних?
2. Що являє собою «згода на обробку персональних даних»? В якій формі
може даватись така згода?
3. Назвіть суб’єктів відносин у сфері захисту персональних даних. Хто з
них за що відповідає?
4. Хто в Україні є Головним суб’єктом у сфері захисту персональних даних?
Які можливості щодо захисту персональних даних є у Головного суб’єкта?
5. Які загрози незаконного використання персональних даних є сьогодні
актуальними?
6. Назвіть правові механізми захисту персональних даних в Україні.

7.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
7
ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ
ЗМІСТУ ПОПЕРЕДНІХ ЗАНЯТЬ
1. Що в Україні відноситься до об’єктів інтелектуальної власності?
2. Як на міжнародному рівні захищаються права інтелектуальної власності?
3. Які існують форми правового захисту інтелектуальної власності?
4. Назвіть механізми правового захисту об’єктів інтелектуальної власності.
5. Поясніть сутність процедури «Takedown Notice»
6. Д якої категорії об’єктів інтелектуальної власності відносяться
комп’ютерні програми? Що дозволяються робити з комп’ютерною
програмою особі, яка її законно придбала?

8.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
8
Пропаганда: визначення, види
Пропаганда ( від лат. propagare - те, що необхідно розповсюджувати) – форма
комунікації, яка спрямована на позитивне або негативне сприйняття населенням
конкретної релігії, ідеології, політичної сили тощо

9.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Категорії інформації, яка використовується в пропаганді
Об’єктивна (реальна, правдива): позитивного змісту про суб’єктів
пропаганди, негативного змісту – про противників суб’єктів
пропаганди
Дезінформація, фейки (при певних навичках та бажанні
виявляються)
Неперевірена інформація (містить певну частку об’єктивної, решту
перевірити важко)
Трактування (власне сприйняття, як об’єктивної, так і всієї іншої)
інформації. Обговорення раніше «вкинутої» інформації.
9

10.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
10
Визначення та основні характеристики фейків
Фейкові новини, Фейк-ньюз(-с) (від англ. fake news — підроблені / імітаційні новини)
— підробка чи імітація новин (маніпулятивне спотворення фактів; дезінформація),
яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ
для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть
поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на це, має
потужний вплив на свідомість великої кількості людей
Характеристики:
швидкість розповсюдження фейк-ньюс усереднено вшестеро вища, ніж
поширення реальних новин;
вірогідність репосту фейк-ньюс на 70 % вища від репосту реальної новини;
умовна «глибина» поширення – певні фейк-ньюс поширювалися у десятеро
швидше за реальні новини й досягали довжини ланцюжка у 19 перепостів (у
реальних новин це значення майже ніколи не перевищує 10 репостів).
Базові ознаки:
Примітивізм – фейкові новини завжди створюються для аудиторії, яка, за різних
причин, не перевірятиме якості одержаної інформації.
Надемоційне подання інформації – акцент на емоційне (особливо негативне)
сприйняття, яке унеможливлює критичний аналіз.
Ніколи не мають продовження – фейкові повідомлення ніколи не мають
продовження, розраховані виключно на оперативну маніпуляцію суспільною
думкою виключно зáраз, у короткотерміновій перспективі.

11.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Ознаки фейків.
11

12.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
12
Чому необхідно виявляти та боротись з фейками?
«Пропаганда та дезінформація отруює цифрову сферу, а авторитарні
режими та популісти використовують боротьбу проти фейкових новин для
того, щоби ув'язнювати журналістів та критиків. Для цього часто
використовують закони, які покликано протидіяти поширенню фальшивої
інформації».
«Ефективна боротьба з дезінформацією та екстремізмом в мережі
потребує розумних рішень, починаючи від освіти в галузі цифрової
освіченості до партнерства між громадянським суспільством та
технологічними компаніями. Проте багато держав, запроваджуючи нові
закони про ЗМІ, більше стурбовані утвердженням політичного домінування
в онлайн-сфері, ніж захистом населення від фейкових новин».
Freedom House

13.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
13
DeepFake: сутність
Deepfake – це методика синтезу
зображення людини, яка базується на
штучному інтелекті. Вона
використовується для поєднання і
накладення існуючих зображень та
відео на вихідні зображення або
відеоролики
Для виготовлення Deepfake використовується штучна нейронна мережа та
графічний процесор. Деякі Deepfake виготовлені на Framework TensorFlow
від Google
TensorFlow – відкрита програмна бібліотека для
машинного навчання, яка використовується для
розпізнавання мови, виділення облич на
фотографіях, визначення схожості зображень,
відсіювання спаму в Gmail, підбору новин у Google
News і організації перекладу з урахуванням смислу.
Може поєднувати фото- та відеозображення для
створення підробних, але правдоподібних відео

14.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Генеративна змагальна нейромережа (GAN), як основа
для створення Deepfake
Генеративні змагальні мережі (Generative adversarial
networks, GANs) – це клас алгоритмів штучного
інтелекту, що використовуються в навчанні без
учителя, реалізовані системою двох штучних
нейронних мереж, які змагаються одна з одною в
рамках гри з нульовою сумою. Запроваджені Яном
Ґудфелоу в 2014 році.
Одна частина алгоритму вчиться на реальних
фотографіях певного об'єкта і створює зображення,
"змагаючись" з другою частиною алгоритму, поки та
не почне плутати копію з оригіналом.
14

15.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
16
Ключові тренди російської пропаганди в війні проти України
та колективного Заходу

16.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
17
Орієнтовна схема аналізу пропагандистських матеріалів
S (Source)
Джерело
Хто автор інформації;
З яких джерел інформація розповсюджується?
C (Content) Зміст
інформації
(повідомлення)
Мета висвітлення / розповсюдження інформації;
Лінія переконання;
Емоційність («бойовий дух» інформації);
Невідповідності (фейки) в інформації;
A (Audience)
Цільова
аудиторія
На яку цільову аудиторію розрахована інформація?
Важливість та впливовість цільової аудиторії.
До яких наслідків (змін в поведінці цільової
аудиторії) може привести інформація?
M (Media) Канали
та джерела
інформації
Які інформаційні канали та джерела
використовуються для розповсюдження матеріалів
пропаганди?
E (Effect)
Результат
Який результат очікується від реалізації заходів
пропаганди?

17.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
18
Приклад пропагандистського матеріалу: «в Україні
запропонували наказувати вчителів за згадку про Велику
Вітчизняну війну»

18.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
19
Аналіз прикладу пропагандистського матеріалу
S (Source) Джерело
Російські ЗМІ, в Україні – Віктор Медведчук, інші депутати ОПЗЖ;
news.rambler.ru, 46tv.ru, gazeta.ru, ren.tv, bagnet.org, e-gorlovka.com.ua,
radiovesti.ru, theworldnews.net, uazmi.net, znaj.ua та інші, сайт телеканалу
«112. Україна», телеканал «Беларусь 1».
C (Content) Зміст
інформації
(повідомлення)
Дискредитація рішень української влади, демонстрація старшим
поколінням українських громадян спроби переписування історії;
Викладення «розпорядження МОН України» та його обговорення,
асоціація з іншими подібними рішеннями;
Заява В.Медведчука про даний «факт» під час брифінгу, присвяченого 76річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників;
вживання висловів «учителей за правду будут подвергать репресиям»,
«нацистські погляди заступника МОН України Любомири Мандзій» …
Фейковий лист МОН України !!! (підроблені підпис і реєстраційний номер
листа)
A (Audience)
Цільова аудиторія
Населення України 40+?
Цільова аудиторія – одна з найбільш активних на виборах.
Збільшення недовіри до чинної влади, підтримка ОПЗЖ на виборах,
підтримка ініціатив РФ?
M (Media) Канали та
джерела інформації
Телевізійні канали: 112, ZiK, NewsOne, опосередковано – інші; електронні
ЗМІ, соціальні мережі.
E (Effect) Результат
Зменшення довіри до чинної влади, підтримка ОПЗЖ та ініціатви країниагресора, яка позиціонує себе нащадком Перемоги над нацизмом і
захищає історію Перемоги в Другій світовій (Великій Вітизняній) війні.

19.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
20
Рекомендації The Huffington Post щодо розпізнавання фейкової
інформації - 1
1. Читайте більше, ніж заголовок
(якщо проглянути новину до кінця, можна виявити, що
заголовок ніяк не пов'язаний із текстом новини, або ж у ній
немає жодних даних, які підтверджують її правдивість)
2. Перевірте, яке видання опублікувало новину
(Незнайомі сайти, заповнені оголошеннями та заголовками, написаними
капсолоком, повинні негайно викликати скепсис. Перевірте через пошук
Google сайт та тексти, які він публікує - це дасть уявлення про те, чи є він
надійним.
Багато сайтів, які поширюють фейкові новини, вказують, що вони є
сатиричними або не містять фактичної інформації. Інші імітують сайти
відомих видань. Перевіряйте URL сторінок, які виглядають підозріло, аби
переконатись в тому, що це не фальшивка, яка прикидається надійним
джерелом)

20.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
21
Рекомендації The Huffington Post щодо розпізнавання фейкової
інформації - 2
3. Перевірте дату публікації та час
(поширений елемент фейкових новин - видавати старі
публікації за нові. Читачі сприймають їх як такі, що сталися
щойно. Зверніть увагу на час публікації - це не займає багато
часу і допоможе уникнути помилки.
В інших випадках перевірка того, коли відбулася подія, може
вимагати трохи більших зусиль - у випадку, якщо дата
публікації свіжа, але описані в ній події - ні. Якщо в новині є
посилання на інші джерела, прогляньте і їх, звертаючи увагу
на те, коли вони були опубліковані та як у них описується
подія, особливо коли мова йде про час)
4. Хто автор?
(Пошукайте попередні публікації автора - його бекграунд допоможе
зрозуміти, чи дійсно автор є журналістом, чи не писав він фейкових статей
до цього)

21.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
22
Рекомендації The Huffington Post щодо розпізнавання фейкової
інформації - 3
5. Дивіться на які джерела посилається новина
(Відсутність посилань або джерел, з яких були взяті ті чи інші
заяви, є очевидним сигналом того, що пост, швидше за все, є
фейком. Сайти, які поширюють викривлені новини, можуть
посилатися на інші сайти, які теж поширюють контент цього
типу. Будь-які заяви або цитати посадовців мають бути
підкріплені надійними джерелами)
6. Звертайте увагу на сумнівні цитати та фотографії
(Вигадувати цитати для фейкових новин дуже просто. Скептично ставтеся
до шокуючих або підозрілих цитат, прогляньте, чи публікувалися вони в
інших виданнях, якщо так - то яких?
Так само перевіряйте і фотографії з місця подій. Користуйтеся функцією
зворотного пошуку зображення Google або плагіном TinEye: вони
допоможуть знайти подібні зображення і ви зможете перевірити, чи дійсно
фото має відношення до новини)

22.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
23
Рекомендації The Huffington Post щодо розпізнавання фейкової
інформації - 4
7. Бережіться упередженості
(Люди часто звертають увагу та поширюють ті публікації, які
відображають їх погляди та світогляд. Фейкові новини - не
вийняток. Поширювати новини лише тому, що поділяєте точку
зору автора або ж приймаєте цю сторону конфлікту, не варто зважайте і на достовірність фактів, наведених у новині.
Творці фейків знають, як розпалювати емоції у читачів і грати
на їх упередженості)
8. Подивіться, чи інші видання пишуть про це
(Якщо новина виглядає підозрілою або в ній є неймовірні факти,
пошукайте, що з цього приводу писали інші видання. Одна новина із
сумнівного сайту, який робить заяву державної важливості - це має бути
дуже дивним в очах пересічного читача. Якщо жодне інше надійне джерело
не повідомляє про ці ж події, скоріше за все, новина є фейковою)

23.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Інструменти фактчекінгу - 1
24

24.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Інструменти фактчекінгу - 2
25

25.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Завдання 1. Перевірити інформацію на «фейковість»
26

26.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Завдання 3. Перевірити інформацію на «фейковість»
27

27.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Завдання 4. Перевірити інформацію на «фейковість»:
французький сатиричний журнал Charlie Hebdo про Україну та
безвіз з ЄС
28

28.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Завдання 5. Перевірити інформацію на «фейковість»
29

29.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Завдання 7. Перевірити інформацію на «фейковість»
31

30.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
32
Основні способи контрпропаганди
Пряме спростування (заперечення; наведення власних фактів та
аргументів, які спростовують пропаганду противника) – низька
ефективність
Виявлення фейків та їх обговорення (доведення недостовірності
пропагандистських матеріалів матеріалів) – висока ефективність
Опосередковане спростування (використання простих контрнаративів, які
спростовують сутність головного наративу противника та руйнують лінію
переконання) – висока ефективність
Реагування не на інформацію, а на автора (джерело) (замовність
матеріалів, співпраця з противником, непрозоре фінансування тощо) –
середня ефективність
Формування негативної реакції на пропаганду від суспільства та лідерів
громадської думки (демонстрація несприйняття пропаганди суспільством,
тобто цільовими аудиторіями, на які ця інформація була розрахована) –
висока ефективність

31.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
33
Як Google бореться з фейками
Обов’язковість офіційної
реєстрації для рекламодавців,
зазначення цієї інформації в
рекламних матеріалах
Створення робочих груп у
власному штаті, призначених для
перевірки сумнівних
інформаційних матеріалів
Маркування інформації як
правдивої або хибної (True/False)
Співробітництво, на постійній
основі, з фактчекінговими
організаціями
Блокування акаунтів, з яких
розсилаються фейкингові
повідомлення (за поданням
фактчекінгових організацій) та
фішингові повідомлення (за
інформацією від користувачів)
Навчання та тренування у
виявленні матеріалів DeepFake

32.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
34
Як Youtube бореться з фейками
Перевірка (після скарги !) відео на
відповідність правилам Youtube
спільноти – заборони:
-
-
-
Перевірка історії авторів
відеоматеріалів
Контроль коментарів до
відеоматеріалів
Офіційне співробітництво з
підрозділами кіберполіції
-
порнографії або непристойного вмісту
сексуального характеру;
відео, що заохочують глядачів, особливо
дітей, до дій, які можуть призвести до
тяжких травм;
контенту, який розпалює ненависть або
пропагує насильство;
вмісту
зі
сценами
насильства
або
кровопролиття;
образливих відео та коментарів до них;
великої кількості ненаціленого, небажаного
чи
повторюваного
вмісту,
зокрема
коментарів і особистих повідомлень;
відео
та
коментарів
з
погрозами:
переслідування, агресивні дії, залякування,
порушення конфіденційності, розкриття
особистої інформації інших людей і
підбурювання до насильницьких дій.
Видалення (за результатами перевірки)
відеоматеріалів, відеоканалів та
блокування акаунтів

33.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
35
Як Facebook бореться з фейками
Співробітнитцво (на постійній основі) з
фактчекінговими організаціями (більше 50ти, в
Україні – Voxcheck та StopFake)
Видалення облікових записів та контенту, які
порушують стандарти спільноти чи рекламну
політику Facebook (за результатами перевірки
скарг користувачів соціальної мережі та/або
перевірками контенту фактчекіноговими
організаціями
Маркування контенту, який не
пройшов перевірку
фактчекінговими організаціями
Виявлення бот-мереж, блокування
та видалення акаунтів виявлених
ботів
Функція блокування рекламних
повідомлень

34.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
36
Фактчекінгові компанії
Факт-чекінг (з англ. Fact checking — перевірка фактів) — це один з
напрямків журналістського контролю. Перевірка фактів спрямована на
виявлення невідповідностей між наявними фактами та навколишньою
дійсністю
Принципи фактчекінгу (Інститут журналістики
Пойнтера):
неупередженість і чесність;
прозорість джерел;
прозорість фінансування і організації;
прозорість методології;
відкриті і чесні виправлення
В
Україні
сертифіковані
та
представлені
в
Міжнародній
асоціації Voxcheck та StopFake
офіційно
фактчек-

35.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Фактчекінгова компанія StopFake
37

36.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Фактчекінгова компанія Voxcheck
38

37.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
39
Способи блокування фейкової інформації в Інтернет
Скарга на фейк
Адміністративні
сервіси соціальних
мереж, відеохостингів,
месенджерів тощо
Повідомлення
про фейк
Фактчекіногова
організація
(здійснює перевірку та
реагування)
Спеціалізовані програми (боти),
які автоматично поширюють
інформацію про виявлений фейк
всім іншим користувачам
Блокування акаунтів з
фейковим контентом,
маркування фейкової
інформації, видалення
фейкової інформації
Маркування фейків
для всіх користувачів
спеціалізованих
програм (ботів)

38.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення
фейків, приклад – «Фейкогриз»
https://fgz.texty.org/

39.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Структура наративу (для аналізу і формування власних
простих контрнаративів)
Анотація
(як все це
сталося і з
чого почалося)
Фінал
(що все це
означає?)
Орієнтація
(час, коли відбулась
подія, місце, ситуація,
учасники)
Ускладнююча подія
(що ж саме
трапилось?, порядок
події)
Вільям Лабов. Питання оповідання.
Оцінка значимості
(як до цього
ставитись?)
Розв’язка
(чим же це, зрештою,
закінчилось?)
- Теми для простих контрнаративів

40.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Методи підвищення ефективності контрпропаганди
Захоплення ініціативи (забезпечення оперативності реагування на
пропаганду противника з більш значущими (для цільової аудиторії),
більш цікавими і креативними матеріалами)
Формування довіри (об’єктивність та достовірність матеріалів
контрпропаганди, зворотний зв’язок, безперервність комунікації з
цільовою аудиторією)
Пояснення (цільовій аудиторії) сутності і змісту технологій впливу і
маніпуляції, реалізованих в пропаганді (підвищення медіаграмотності
цільової аудиторії, попередження виникнення ефектів зомбування,
підвищення соціального статусу цільової аудиторії, як такої, що розуміє
сутність технологій пропаганди і захищена від її впливу)
Розвиток критичного мислення через сприйняття матеріалів пропаганди
з гумором (гумор завжди сприймається абсолютною більшістю людей
позитивно)

41.

Кафедра управління інформаційною та кібернетичною безпекою
Практичне заняття 2.3. Способи боротьби з пропагандою та неправдивою
(фейковою) інформацією
Завдання для самостійної роботи
1. Розглянути та вивчити всі
матеріали практичного заняття.
2. Використовувати отримані знання
в повсякденному житті,
усвідомлено виявляти фейки,
повідомляти про них рідних,
близьких, друзів, знайомих.
3. Усвідомлено підходити до
інформаційної безпеки України в
умовах гібридної війни.