Дисципліна АВТОМАТИЧНІ СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ
Викладач кафедри автоматичних систем безпеки та інформаційних технологій Мурін Михайло Миколайович, кандидат технічних наук,
НОРМАТИВНІ ВИМОГИ ЩОДО АВТОМАТИЧНИХ СИСТЕМ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ СФОРМУЛЬОВАНІ У ДСТУ В.2.5-56:2014 «СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО
1. Структура систем протипожежного захисту
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ автоматична система пожежогасіння (АСПГ) – система пожежогасіння, яка виконує функції виявляння ознак
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Центральний пульт управління СПЗ забезпечує:
2. Загальні відомості про системи сигналізації та пожежні сповіщувачі
Система пожежної сигналізації це комплекс технічних засобів, які призначені для виявлення пожежі, місця її виникнення та
Структура системи пожежної сигналізації
Прийняті скорочення:
Основні терміни та визначення
Треба відмітити , що не завжди системи пожежної сигналізації виконують керуючу функцію в системах пожежогасіння. Це пов'язано з
Питання щодо застосуванню різних систем виявлення пожежі будуть розглянуті у подальшому вивченню дисціпліни
Що стосується передачі інформації на пульт центрального спостереження, то можуть бути задіяні різні канали зв'язку, а не тільки
3. Узагальнена структурна схема пожежних сповіщувачів
Технічні характеристики пожежних сповіщувачів
Технічні характеристики пожежних сповіщувачів
4. Класифікація пожежних сповіщувачів
Класифікація пожежних сповіщувачів
Класифікація пожежних сповіщувачів
За видом порогу спрацювання
За видом порогу спрацювання Максимальні ПС
За видом порогу спрацювання
За видом порогу спрацювання
Класифікація пожежних сповіщувачів
Класифікація пожежних сповіщувачів
За видом контролюємої зони
За видом контролюємої зони
Класифікація пожежних сповіщувачів
Маркування пожежних сповіщувачів
ПРИЙМАЛЬНІ СТАНЦІЇ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
Основні терміни та визначення
ПИТАННЯ 5. Класифікація приймально-контрольних приладів пожежної сигналізації
Загальні відомості про ПКП
Структурна схема ПКП
Розрахунок кількості сповіщувачів в одному шлейфі та резервного джерела живлення
6. Фізичні основи роботи теплових пожежних сповіщувачів
01 – залежність опору ЧЕ від температури
02 – залежність термо-ЕРС ЧЕ від температури
03 – залежність лінійних розмірів ЧЕ від температури
04 – використання легкоплавких вставок
05 – залежність магнітної проникності ЧЕ від температури
07 – залежність об'ємного розширення ЧЕ від температури
7. Фізичні основи роботи димових пожежних сповіщувачів
ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННІ ПС в залежності від принципу дії поділяються на
РОБОТА ТОЧКОВОГО ОПТИЧНОГО ДПС (черговий режим)
РОБОТА ТОЧКОВОГО ОПТИЧНОГО ДПИ (режим тревоги)
Принципова схема лінійного ДПИ, діючого за принципом контролю світла, що проходить.
Спектральна чутливість сповіщувачів полум'я
2.18M
Category: life safetylife safety

lek1_Пож_сповіщ

1. Дисципліна АВТОМАТИЧНІ СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

Вивчається 2 сіместри:
1-й семестр: 4 лекції , 1 ПЗ, 1 ЛБ
2-й семестр: 4 лекції , 1 ПЗ, 1 ЛБ

2. Викладач кафедри автоматичних систем безпеки та інформаційних технологій Мурін Михайло Миколайович, кандидат технічних наук,

доцент

3. НОРМАТИВНІ ВИМОГИ ЩОДО АВТОМАТИЧНИХ СИСТЕМ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ СФОРМУЛЬОВАНІ У ДСТУ В.2.5-56:2014 «СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО

ЗАХИСТУ»

4. 1. Структура систем протипожежного захисту

СПЗ
АСПГ
– автоматичні системи пожежогасіння
СПГа
– автоматичні системи пожежогасіння
локального застосування
СПС
– системи пожежної сигналізації
СО
– системи оповіщення про пожежу та управління
евакуюванням людей
СПДЗ
– системи протидимного захисту
СЦПС
– системи централізованого пожежного спостереження
– діспетчеризації СПЗ

5. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ автоматична система пожежогасіння (АСПГ) – система пожежогасіння, яка виконує функції виявляння ознак

горіння, оповіщування про пожежу та
подавання вогнегасної речовини без
втручання людини (ДСТУ 2273)

6. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

автономна система пожежогасіння
локального застосування (СПГа) - система
пожежогасіння, яка виконує функції
виявлення ознак горіння та подавання
вогнегасної речовини без втручання
людини незалежно від зовнішніх джерел
живлення та систем управління і
призначена для подавання і розподіляння
вогнегасної речовини по частині простору
або поверхні об’єкта протипожежного
захисту

7. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Система оповіщення та управління
евакуацією (СОУЕ) – це комплекс технічних
засобів, за допомогою яких забезпечується
подача сигналів оповіщення одночасно по
всьому захищеному об'єкту, відповідно до
розробленого плану евакуації.

8. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

система протидимного захисту (СПДЗ) комплекс технічних засобів і пристроїв (димо- та
тепловидалення, припливу/підпору повітря,
управління та запуску), призначених для
створення бездимного прошарку нижче
стабільного шару диму, шляхом видалення
диму (димових газів, летких продуктів згоряння,
нагрітого повітря) з приміщення (будинку,
споруди) та шляхів евакуювання у разі пожежі

9. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Система централізованого пожежного
спостереження (СЦПС) — комплекс технічних
засобів, призначений для передавання у
заданому вигляді повідомлень про виникнення
пожеж і технічний стан установок пожежної
автоматики (пожежогасіння, пожежної
сигналізації, димовидалення) з об'єкта
протипожежного захисту на пункт зв'язку
чергових підрозділів.

10. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Диспетчеризація систем протипожежного
захисту (ДСПЗ) – це набір обладнання, яке
призначене контролювати та управляти
системами протипожежного захисту.

11. Центральний пульт управління СПЗ забезпечує:

- Дистанційне керування та моніторинг всіх необхідних
функцій систем протипожежного захисту та обладнання, яке
не входить в СПЗ, але пов'язані із забезпеченням безпеки
людей на об'єкті при виникненні пожежі.
- Реєстрацію всіх ситуацій, які виникають в системах
протипожежного захисту.
- Поділ доступу до програмних комплексів, як мінімум на
три рівні: (оперативно-черговий персонал, обслуговуючий
персонал, адміністратор системи).

12. 2. Загальні відомості про системи сигналізації та пожежні сповіщувачі

13. Система пожежної сигналізації це комплекс технічних засобів, які призначені для виявлення пожежі, місця її виникнення та

видавання сигналів для
вживання відповідних заходів

14. Структура системи пожежної сигналізації

ПРИМІЩЕННЯ № 1
ПСЗС
АСП
ПКП
СК АСП
ПС
ПС
ПС
ПРИМІЩЕННЯ № n
ПС
ПС
ПС
ПЦС
ОБ'ЄКТ №1
МТМ

15. Прийняті скорочення:

ПС - пожежний сповіщувач;
ПКП - приймально-контрольний пристрій;
ПСЗС - пристрій світло-звукової сигналізації;
АСП - автоматична система пожежогасіння;
СК АСП - система керування АСП;
МТМ - міська телефонна мережа;
ПЦН - пульт централізованого спостереження.

16. Основні терміни та визначення

ПРИМІЩЕННЯ № 1
ПС
ПС
ПС
Пожежний сповіщувач – компонент системи
виявлення пожежі, що містить, принаймні,
один чутливий елемент, що може постійно або
періодично с заданими інтервалами часу
контролювати, принаймні, одне фізичне і (або)
хімічне явище, яке асоціюється з пожежею та
видає, принаймні, один відповідний сигнал на
ППКП.

17.

Приймально-контрольний
прилад - складова частина
установки пожежної
сигналізації, призначена для
прийому інформації від ПС,
формування сигналу про
винекнення пожежі або
несправності установки та його
подальшої передачі та видачі
команд на інші пристрої, при
цьому забезпечувати
електроживленням всі елементи
системи на певний час.

18.

Світло-звуковий оповіщувач –
складова частина установки
пожежної сигналізації,
виконана у вигляді самостійної
конструкції, призначена для
оповіщення людей про пожежу.

19. Треба відмітити , що не завжди системи пожежної сигналізації виконують керуючу функцію в системах пожежогасіння. Це пов'язано з

тим, яка система
виявлення пожежі використовується
для приведення в дію той чи іншої
системи пожежогасіння.

20. Питання щодо застосуванню різних систем виявлення пожежі будуть розглянуті у подальшому вивченню дисціпліни

21. Що стосується передачі інформації на пульт центрального спостереження, то можуть бути задіяні різні канали зв'язку, а не тільки

міські телефоні мережі.

22. 3. Узагальнена структурна схема пожежних сповіщувачів

рівень
порогу
ЧЕ
П
СОС
код
адресу
РЕ
БА
Uвых
ОЗНАКА
ПОЖЕЖІ
ЧЕ - чутливий елемент;
П - підсилювач;
СОС - схема обробки сигналу;
РЕ - релейний елемент;
БА - блок адресації.

23. Технічні характеристики пожежних сповіщувачів

1. Поріг спрацювання - мінімальна величина
контролюємого параметру при якій
спрацьовує сповіщувач
2. Інерційність спрацювання - час від початку
дії контролюємого параметру на сповіщувач
до моменту його спрацювання
3. Максимальна зона дії, перевищення якої
приводить до втрати ефективності системи
сигналізації.

24. Технічні характеристики пожежних сповіщувачів

4. Діапазон живлячих напруг ;
5. Споживаємий струм у черговому
режимі;
6. Споживаємий струм у режимі тривога;
7.Маса ;
8. Умови експлуатації;
9. Конструктивне виконання – звичайне,
морське, тропічне та вибухобезпечне.

25. 4. Класифікація пожежних сповіщувачів

За способом приведення в дію
- Автоматичні
- Ручні

26. Класифікація пожежних сповіщувачів

За видом ознаки пожежі:
Теплові - які реагують на підвищення
температури навколишнього середовища;
Димові - які реагують на появу у повітрі
частинок продуктів згоряння або піролізу
(аерозолів)
Полум'я - які реагують на специфічне
оптичне випромінювання полум'я;
Комбіновані – які реагують на дві або
більше ознаки пожежі

27. Класифікація пожежних сповіщувачів

За видом порога спрацювання:
- максимальні;
- диференційні;
- максимально- диференційні.

28. За видом порогу спрацювання

Максимальні – це пожежні сповіщувачі, які
формують сигнал про пожежу при досяганні
мінімального
конкретного
значення
контрольованого параметру.
Для теплових ПС – це досягнення певної температури.
Для димових ПС – це досягнення граничного значення
задимлення.
Для сповіщувачів полум'я – визначення довжени
хвилі випромінювання.

29. За видом порогу спрацювання Максимальні ПС

30. За видом порогу спрацювання

Диференційні – це теплові пожежні
сповіщувачі, що реагують на швидкість зміни
температури у приміщенні яке захищається
T2 T1
Tmin
t2 t1
Якщо Т Tmin , то формується сигнал " ПОЖЕЖА"
Якщо Т Т min , то сигнал " ПОЖЕЖА" відсутній

31. За видом порогу спрацювання

Максимально-диференційні – це теплові пожежні
сповіщувачі, що реагують як на досягнення мінімальної темератури
у приміщенні що захищаеться, такі на швидкість зміни температури
Формується сигнал " ПОЖЕЖА" якщо Т Tmin або Т Т mih
Якщо Т Т min або Т Т min , то сигнал " ПОЖЕЖА" відсутній

32. Класифікація пожежних сповіщувачів

За способом формування сигналу:
1. пасивні - при спрацьовуванні сповіщувачів на їх
виході з'являється сигнал у вигляді розмикання або
замикання електричних контактів, що включені в
шлейф сигналізації (зміна R);
2. активні - на виході сповіщувачів з'являється
сигнал у вигляді зміни величини струму або
напруги, що генеруються сповіщувачем.

33. Класифікація пожежних сповіщувачів

За видом контролюємої зони:
1. Точкові - контролюють певну площу, при
цьому максимальна чутливість забезпечується
при виявленні ознак пожежі в місці (точці)
установки
сповіщувача,
а
мінімально
допустима
чутливість
на
межі
контрольованої зони, що є коло, в центрі якого
встановлено пожежний сповіщувач

34. За видом контролюємої зони

2. Лінійні - контролюють появу ознак пожежі вздовж
зони, що є витягнутою смугою, при цьому
максимальна чутливість забезпечується вздовж лінії,
що проходить через середину цієї смуги, а мінімально
допустима - на її кордоні.

35. За видом контролюємої зони

3. об'ємні — контролюють певний обсяг, при
цьому їх чутливість практично не залежить від
місця появи контрольованих ознак пожежі в
обсязі, що захищається..

36. Класифікація пожежних сповіщувачів

За способом опитування ПКП:
• адресуємі;
• неадресуємі.

37. Маркування пожежних сповіщувачів

ИП - 101-2
ИП – сповіщувач пожежний
1 - тепловий;
2 - димовий;
3 – полум'я.
01- 30 - принцип роботи сповіщувача.

38. ПРИЙМАЛЬНІ СТАНЦІЇ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ

39. Основні терміни та визначення

ПРИМІЩЕННЯ № 1
ПСЗС
ПС
ПС
ПС
ПКП
Шлейф пожежної сигналізації - кабелі (дроти), що
сполучують сповіщувачі та з'єднувальну коробку
або ПКП.

40. ПИТАННЯ 5. Класифікація приймально-контрольних приладів пожежної сигналізації

ПИТАННЯ 5. Класифікація приймальноконтрольних приладів пожежної сигналізації
За інформативною емністю:
• малої (від 2 до 5 шлейфів);
• середньої (від 5 до 32 шлейфів);
• великої (понад 32 шлейфи).
За інформативністю:
• малої (до 2 видів сповіщень);
• середньої (від 2 до 5 видів сповіщень);
• високої (більше 5 сповіщень).
За способом опитування пожежних сповіщувачів:
• адресні;
• безадресні.

41.

42. Загальні відомості про ПКП

Загальні функції приймально-контрольних приладів:
1. фіксація
тривожних
сигналів
від
пожежних
сповіщувачів;
2. контроль справності ліній зв'язку сповіщувачів
станціями;
3. контроль працездатності сповіщувачів;
4. забезпечення електроживленням всіх блоків і
елементів;
5. перемикання на резервне джерело живлення у разі
відмови від основного джерела (з індикацією відмови);
6. включення виносних індикаторів тривоги;
7. подача команд управління на пристрої забезпечення
безпеки людей при пожежі і установки пожежогасіння.

43.

Основні принципи побудови ПКП пожежної
сигналізації:
1. Розділення системи на напрямки (шлейфи).
2. Блоковий принцип побудови.
3. Роздільне компонування приладів сигналізації і
елементів управління та контролю працездатності.
4. Виділення сигналу тривоги.
5. Ієрархічна структура побудови електронних
елементів.
6. Резервування основних блоків і елементів станції.
7. Автоматичний і тестовий контроль працездатності
основних ланцюгів.
8. Взаємозамінність і уніфікація вузлів.

44. Структурна схема ПКП

ПУУП
СП
КП
ЗСБОІ
ПК
СПС
ЗПС
СП
БКРА
БКРТ
БАВР
ПСП
Сигнал на ПЦС
БКРТ - блок контролю роботи тестовий;
БКРА - блок контролю роботи автоматичний;
ЗСБОІ - загальностанційний блок обробки інформації;
ЗПС - звукові пристрої сигналізації; КП - контактні пристрої;
СП – сповіщувачі пожежні; СПС - світлові пристрої сигналізації;
ПСП пристрої сигналізації пошкодження; ПУУП - пристрої
управління установками пожежогасіння

45.

Основні вимоги, що пред'являються до ПКП
системи пожежної сигналізації:
• контроль декількох шлейфів сигналізації з будьякими типами пожежних сповіщувачів (пасивними
– на розмикання і замикання сигнального ланцюга;
активними – з живленням по шлейфу; ручними);
• автономна робота від вбудованого резервного
живлення протягом 24 годин в черговому режимі і
3 години в режимі "Пожежа";
• включення пристроїв сповіщення (сирени),
працюючих від резервного живлення;
• включення автоматичних засобів пожежогасіння і
димовидалення або включення вентиляції за
допомогою вбудованого реле;
• передача на пульт централізованого
спостереження (ПЦС) сигналів "Пожежа" і
"Несправність" ( "Аварія");
• експлуатація у автоматичному режимі роботи без
участі оператора.

46. Розрахунок кількості сповіщувачів в одному шлейфі та резервного джерела живлення

N С1 I С1 N С 2 I C 2 ... I C MAX
де N – кількість сповіщувачів;
І – споживаний сповіщувачем струм;
I с мах – максимально допустимий сумарний струм
споживання всіх сповіщувачів.
Автономні джерела живлення повинні забезпечувати:
1. заданий струм при встановлених межах вимірювання напруження;
2. задане число годин роботи у вказаному режимі без зміни джерел
живлення;
3. мінімальну вагу і об'єм;
4. нормальну роботу пристрою при заданих змінах температури і
вологості.

47.

Емність АКБ у черговому режимі Сч.р.:
Сч.р. = Iн 24 години, [А годин].
У режимі тривоги:
Стр. = Iтр. 3 години, [А годин ].
Загальна ємність акумуляторної батереї
визначається як:
С=Сч.р.+Стр. [А годин].

48. 6. Фізичні основи роботи теплових пожежних сповіщувачів

49. 01 – залежність опору ЧЕ від температури

RT
RH

Uпит
Інагр

50. 02 – залежність термо-ЕРС ЧЕ від температури

51. 03 – залежність лінійних розмірів ЧЕ від температури

l ~ t

52. 04 – використання легкоплавких вставок

Сплав ВУДА – легкоплавкий (tпл 68 °С) сплав Bi
(50%), Pb (25%), Sn (12,5%) і Cd (12,5%).
Застосовується в деяких протипожежних
пристроях і сигнальних апаратах, для
виготовлення ливарних моделей, заливання
металографічних шліфів і т.д. Запропонований в
1860 англійським інженером Б. Вудом

53. 05 – залежність магнітної проникності ЧЕ від температури

магніт
геркон
ферит

54. 07 – залежність об'ємного розширення ЧЕ від температури

капіляр
l ~ t
l ~ t'

55. 7. Фізичні основи роботи димових пожежних сповіщувачів

56.

Дим - сукупність твердих часток, зважених
у повітрі або іншому газоподібному
середовищі
Розмір часток 0,1 -10 мкм
МЕТОДИ ВИКРИТТЯ ДИМУ
ОПТИКОЕЛЕКТРОННИЙ
РАДІОІЗОТОПНИЙ

57. ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННІ ПС в залежності від принципу дії поділяються на

ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННІ ПС
точкові
лінійні
(принцип контролю
розсіяного світла)
(принцип контролю
світла, що проходить)

58. РОБОТА ТОЧКОВОГО ОПТИЧНОГО ДПС (черговий режим)

ФП
ИС
ВИМІРЮВА
ЛЬНИЙ
ПРИСТРІЙ
ВИМІРЮВАЛЬНА
(ДИМОВА) КАМЕРА
ИС – джерело світла; ФП - фотоприймач.

59. РОБОТА ТОЧКОВОГО ОПТИЧНОГО ДПИ (режим тревоги)

ФП
ИС
ПОЖЕЖА
ДИМ
ВИМІРЮВАЛЬНА
(ДИМОВА) КАМЕРА

60. Принципова схема лінійного ДПИ, діючого за принципом контролю світла, що проходить.

ОПОРНИЙ КАНАЛ
ФД
ВИМ-НИЙ КАНАЛ
ФД
СОС
I оп
СД
I изм
Uвых

61.

ПРИНЦИПОВА СХЕМА
ДВОКАМЕРНОГО ДРПС
Дим
Відкрита
камера
Електр. схема
Закрита
камера
Радіоізотопний
елемент
До шлейфу
сигнализации

62.

Величина іонізаційного струму в камері:
при відсутності диму (аерозолю) в камері

63.

Величина іонізаційного струму в камері:
при наявності диму (аерозолю) в камері

64.

ВАХ двокамерного РДПС


A0
Ik1
A1
Ik2
1
2
3
U
U


65. Спектральна чутливість сповіщувачів полум'я

УФ випромінювання
ІЧ випромінювання
Зона чутливості УФ
сповіщувача полум'я
0,185 - 0,245 мкм
Зона чутливості ІЧ
сповіщувача полум'я
4,15 - 4,55 мкм
English     Русский Rules