Кримінальне правопорушення проти власності

1.

Кримінальні правопорушення
проти власності

2.

План лекції
1. Поняття і система злочинів проти власності.
2. Загальна характеристика видів кримінальних
правопорушень проти власності.

3.

1. Питання.
Розділ VІ. «Кримінальні
правопорушення проти
власності»
(ст.ст.185-198 КК)

4.

Динаміка злочинів проти
власності
За останні 3 роки перед
війною і 3 роки війни

5.

Ступінь тяжкості злочинів
проти власності
Місце №4 за ступенем тяжкості в
цілому:
56, 4% - тяжких і особливо тяжких;
28,2% - злочинів середньої тяжкості;
15,4% - невеликої тяжкості.

6.

Постанова Пленуму Верховного
Суду України
«Про судову практику в
справах про корисливі
злочини проти приватної
власності»

7.

Родовий об’єкт
злочинів проти власності
- суспільні відносини, що складаються з приводу вилучення, знищення або
пошкодження, неповернення майна, чужого для винного - стосовно якого він не
має права володіння, користування розпорядження і яке внаслідок цього
виключається з процесу виробництва, розподілу, обміну та споживання
матеріальних благ.
Предмет:
Майно – це речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки
фізичного, економічного та юридичного характеру (наприклад, грошові
кошти, цінні папери, особисті речі, побутова техніка, предмети домашнього
господарства, продуктивна робоча худоба тощо).

8.

Майно як предмет має
наступні ознаки:
Економічні ознаки:
Юридичні ознаки:
майно повинно мати
певну матеріальну
цінність.
володіння,
користування,
розпорядження.
Фізична ознака: вилучити,
привласнити, спожити,
знищити.

9.

З об’єктивної сторони кримінальні правопорушення проти
власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що
спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи
державі.
Бездіяльністю вирізняється таке кримінальне правопорушення,
як порушення обов’язків щодо охорони майна (стаття 197 ККУ).

10.

Спосіб вчинення посягання є одним з основних критеріїв для кваліфікації вчиненого
та відмежування різних форм викрадення майна й іншого протиправного
заволодіння ним.
Спосіб кримінальних правопорушень проти власності може бути таким:
таємний (стаття 185 КК України);
відкритий (стаття 186 КК України);
шляхом нападу (стаття 187 КК України);
викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного
використання (стаття 1881 КК України);
вимагання (стаття 189 КК України);
шахрайство (стаття 190 КК України);
привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання
службовою особою своїм службовим становищем (стаття 191 КК України).

11.

Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти
років, підлягають кримінальній відповідальності
за кримінальні правопорушення:
крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж
(статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей
262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або
пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378,
частини друга та третя статті 399).
За загальним порядком кримінальній відповідальності
підлягають особи, яким до вчинення кримінального
правопорушення виповнилося шістнадцять років.

12.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення
характеризується наявністю у винної особи прямого умислу
на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим
мотивом.
Кримінальні правопорушення проти власності – це
суспільно небезпечні та протиправні діяння, що порушують
право власності, спричиняють майнову шкоду приватній
особі, колективу чи державі й учиняються, зазвичай, із
корисливих мотивів.

13.

2. ПИТАННЯ.
Стаття 185 КК
України
Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна.

14.

Суб'єктом кримінального правопорушення може бути осудна
особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим
умислом на заволодіння чужим майном. Обов'язковою ознакою
суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

15.

Об’єктивна сторона:
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає,
що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Крадіжкою
визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно
здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи
спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не
усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним
також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого
або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

16.

Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її:
повторно;
за попередньою змовою групою осіб;
у великих розмірах;
в умовах воєнного або надзвичайного стану;
в особливо великих розмірах;
організованою групою;
поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи
сховище;
що завдала значної шкоди потерпілому.

17.

Розбій
Відповідно до статті 187 КК України розбій як злочин проти власності
- це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством,
небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою
застосування такого насильства.
Родовий об'єкт – суспільні відносини в сфері охорони права власності на
майно.
Безпосередній об'єкт додатковий - життя та здоров'я потерпілої особи.

18.

Склад правопорушення:
З об’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою
заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою
застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи,
яка зазнала нападу. З суб'єктивної сторони розбій вчиняється тільки
прямий умисел.
Обов'язковими суб'єктивними ознаками грабежу є:
корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок
чужого майна;
корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб,
в долі яких зацікавлений винний.
Суб'єктом розбою є фізична, осудна особа, яка досягла 14-ти років до
моменту вчинення грабежу.

19.

Відповідно до статті 189 КК України вимаганням полягає у незаконній
вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій
майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його
близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих
осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в
їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які
потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

20.

Об’єктами суспільних відносин, які охороняються статтею 189 КК
України є:
основним - право власності, тобто право власника на володіння,
користування та розпоряджання своїм майном відповідно до закону за своєю
волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317 Цивільного Кодексу
України);
додатковими - безпека життя та здоров’я, особистої недоторканності,
честі та гідності потерпілих.
Об'єктивна сторона
Вимагання виражається у незаконній вимозі передачі:
чужого майна;
права на чуже майно;
вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.

21.

Суб’єктивна сторони вимагання полягає у прямому умислі.
Суб'єктом вимагання є фізична, осудна особа, яка під час
вчинення
кримінального
правопорушення
могла
усвідомлювати свої дії і керувати ними, яка досягла 14-ти
років до моменту вчинення вимагання.

22.

Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно
шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 ККУ.
Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності
як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у
володінні, користуванні та розпорядженні майном.
Предмет: як майно, так і право на нього.

23.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або
придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В
результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у
віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає
майно або право на майно винній особі.
Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або
приховування, замовчування інформації про факти або обставини,
повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення
потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою
заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого
стану потерпілого.
Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є
основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з
метою протиправного заволодіння чужим майном.

24.

Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення.
Кримінальна відповідальність за вчинення шахрайства
настає з 16 років.