Церква pptx

1.

2.

1.Як виникло християнство?
2.Які основи основи
християнського віровчення?
3.Як формувалась християнська
церква?

3.

Чесноти
Гріхи
Найбільші вороги людини
«7 смертних гріхів»

4.

У 313 від імені Константина і Ліцинія
було видано едикт, який оголосив: «…
що було б правильно, що християни і
всі інші повинні мати свободу
дотримуватися
режиму
релігії,
кожен яку вважав кращою».

5.

На першому церковному соборі 325 р. в місті
Нікеї римського єпископа було визнано єдиним
патріархом (головою) церкви на Заході.
На Сході християнську церкву очолювали
чотири
патріархи:
константинопольський,
александрійський, антіохійський і єрусалимський.
На Нікейському соборі розпочали, а на
Константинопольському (381 р.) закінчили складати
основні положення (догмати) християнства —
Символ віри.
Серед різних описів життя Ісуса Христа
правильними (канонічними) були визнані лише
чотири — Євангелія від Матвія, Марка, Луки та
Іоанна.
Старий і Новий Заповіт разом склали
християнську Біблію, або Святе Письмо.

6.

Християнізація Європи.
На момент падіння Західної Римської імперії більшість її населення були християнами.
Проповідь християнства мала успіх і серед варварських племен. Християнство
прийняли вестготи, остготи, вандали та інші.
Франки хрестилися за західноримським зразком. Завдяки підтримці франкських
королів саме римська церква зміцніла й остаточно утвердилася на Заході. Карл
Великий узаконив збирання десятини на користь церкви.
Християнізація середньовічної Європи не завжди відбувалася легко. Охрещені племена
й народи інколи знову поверталися до язичництва, і тоді доводилося здійснювати
хрещення тих самих народів двічі або тричі.
Християнізація — процес особистого або групового, добровільного або примусового
переходу в християнство.
Велику роль у християнізації Європи також відіграли мандрівні ірландські ченці. Ченці
створювали дивовижні за красою рукописні книги релігійного і світського змісту. Своє
призначення вони вбачали в тому, щоби не лише зберігати, а й поширювати знання.
Після завоювання Британії ірландські ченці стали навертати у християнство
англосаксів.

7.

У VIII ст. до християнізації
долучився Константинополь.
Так, завдяки діяльності
проповідників Кирила і Мефодія в
IX ст. з Візантії християнство
поширилося серед болгар, сербів,
у Великоморавській державі, а
пізніше — у Русі-Україні.
У
свою
чергу,
Рим
поширив свій вплив на поляків,
чехів,
угорців,
скандинавські
народи.

8.

Розкол християнської церкви.
1054
ХІ століття можна справедливо вважати переломним моментом не лише в історії
Візантійської Церкви, але й усієї християнської релігії. Відомо, що саме в цьому столітті
відбувся поділ Церкви на Східну й Західну

9.

Католицька і Православна церкви мали певні відмінності.
По-перше, у догматах віри. Православна церква не визнає вчення про головування
папи і його непогрішимість, відкидає використання індульгенцій (звільнення від гріхів
за плату). Православ’я визнає існування лише пекла і раю, а католицизм також
проголошує існування чистилища. Згідно із вченням Православної церкви Святий Дух
сходить лише від Бога-Отця, а католики вірять, що і від Отця, і від Сина.
По-друге, в обрядах. Католики здійснюють хрещення обливанням, а православні —
зануренням у воду; миропомазання в католиків здійснює лише єпископ і тільки над
дорослими. Також у католиків у суботу піст. У православних є ікони, а в католиків
немає, у них — живопис.
По-третє, в управлінні Церквою. У католиків існує посада кардинала; із IX ст.
запроваджений целібат (заборона одружуватися). У православних священники
поділяються на біле духівництво (можуть одружуватися) і чорне (шлюб
забороняється).
По-четверте, у звичаях. У католиків богослужіння здійснюється лише латинською
мовою і використовуються дзвоники для звертання уваги на найважливіші місця
проповіді. До того ж, усі місця в Католицькій церкві сидячі, на відміну від
Православної церкви.

10.

Папа
Римський
Кардинали/
архієпископи
Єпископи
Абати
Священики/монахи
Диякони
Віруючі

11.

Папа Римський —голова Католицької церкви
Посаду обіймає
Франциск
від 13 березня 2013

12.

Митра
Паллій
Тіара

13.

ПАТРІАРХИ
митрополити
Єпископи
Священики
Диякони
Віруючі

14.

Догма — від однойменного грецького слова, що
означає «думка», «учення», «постанова»; вчення
або твердження, яке сприймається як вічна
незмінна
й
незаперечна
правда;
основне
твердження якої-небудь релігії.
Церковна ієрархія — від поєднання слів
«церковний» та «ієрархія» — «священна
влада»;
ступені
(сходинки,
щаблі)
священства
та
підлеглості
в
християнських церквах.
Абат — настоятель католицького
монастиря.
Монастир — місце проживання ченців,
відділене стінами від зовнішнього світу.
Папа Римський – вищий титул, глава
католицької церкви
Патріарх – вищий титул православної
церкви

15.

Християнське духовенство поділялося на біле й чорне.
Біле духовенство, або клір, несло службу серед людей - у миру. Кожен священник
мав свою парафію, до якої належали жителі декількох сіл або міських кварталів.
Він правив службу, здійснював церковні таїнства (хрещення, причастя, вінчання,
сповідь тощо) і від імені церкви допомагав бідним. Чорне духовенство - це ченці,
або монахи (з грец. - одинаки).

16.

Боротьба з єресями
У середні віки не
бракувало й тих, хто
розумів віру не так, як
було
передбачено
церковними догматами
(законами).
Тих людей, які
свідомо
відмовлялися
дотримуватися законів
Церкви,
називали
єретиками, а ті вчення,
які вони сповідували, —
єресями.

17.

Домашнє завдання:
https://naurok.com.ua/test/organizaciyahristiyansko-cerkvi-v-serednovichchi663319.html