Повсякденне життя моральні орієнтири 70-80 роки

1.

2.

Канадський історик Орест Субтельний у книзі «Історія України» так писав про цей період 1960-тих –
1980-х років: «Те, що радянський українець не добирає в автомобілях, відеомагнітофонах, модному
одязі, він можливо, надолужує, користуючись безплатною вищою освітою й медичним
обслуговуванням, незнаними … американцями».
Багато людей-сучасників періоду «застою» згадують його як найкращі часи. Проте, українці
«заплатили» за соціальні блага не тільки чергами, дефіцитом товарів, неякісними послугами.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Таким чином, сьогодні ми будемо говорити про повсякденне життя українців та моральний стан
населення у період загострення кризи радянської системи.
? Що таке «повсякденність»?
Побут
Житло
Раціон харчування
Умови життя
Повсякденне життя?
Мрії
Праця
Настрої
Відпочинок
Уподобання
Розваги
Дозвілля

3.

О.Ранчуков. Оселедці. Київ 1970-ті

4.

О.Ранчуков. Київ 1970-ті

5.

журнал «Перець», 1979 рік, №10
карикатура
журнал «Перець», 1979 рік, №10
карикатура

6.

7. Завдання №1: 1. Чи можна використати подані фотографії як джерела для вивчення повсякденного життя? Відповідь аргументуйте. 2.

Які явища радянського повсякдення відображені на
фотографіях? Як виглядають люди? Яке ставлення людей до праці?

8.

У котре ми починаємо говорити про повсякденне життя
звичайних середньостатистичних мешканців України?.. І чому
саме про них?.. Адже саме вони творять нашу історію…
Отже, у той час, як партійно-державна номенклатура 60-х –
80-х рр. боролося за владу та користувалися привілеями,
звичайне населення жило своїм повсякденним життям, не
пов'язаним із визначними
подіями загальнодержавного значення та
офіційними публічними
церемоніями.
Для інтелігенції,
робітників, селян,
чиновників найнижчого
рівня воно зводилося
здебільшого до
вирішення побутових
проблем.
10-ий клас, 1978 рік

9.

Повсякденне життя сільських і міських жителів мало
свої особливості. Умови життя міських жителів помітно
змінювалися під впливом науково-технічної революції. У
нього проникали нові стандарти життя.
Неодмінними атрибутами повсякденного життя стали
телевізори та радіоприймачі.
Розширилася мережа
будинків побуту,
салонів краси, ательє
пошиття модного одягу
тощо.
Використання
побутових приладів,
зокрема холодильників,
істотно змінювали
умови життя.
Міська квартира 70-ті роки

10.

11.

12.

13.

14.

15. «Москва сльозам не вірить»

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

16.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

17.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

18. «З легким паром»

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

19.

Завдання №2:
1. Опишіть умови життя городян.
2. Зверніть увагу на розмір кімнат. Які побутові
речі стали символами достатку? Чи всі жили в
таких умовах?
Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

20.

Зміни в повсякденному житті населення України
були пов'язані з новими інформаційними
можливостями, які давало радіо та телебачення.
Молодь відкрила для себе світ завдяки
поширенню портативних транзисторних
радіоприймачів.
Хлопці з “транзистором”

21.

З'явилися нові форми
обслуговування населення,
важливе значення мало
відкриття в магазинах відділів
кулінарії, де можна було
придбати різноманітні
напівфабрикати.

22.

Повсякденне життя сільських жителів мало свої
особливості. Селяни щоденно працювали у своїх підсобних
господарствах, від яких значною мірою залежав їхній
добробут.
Дорога на Київ біля
річки Уж. 1965 р.

23.

Селяни щоденно працювали у своїх підсобних
господарствах… а колгоспам допомагали студенти!
«Картошка». 1978 р.

24.

“Споёмте, друзья, ведь
завтра в поход…”
70-ті роки

25.

Завдяки телебаченню спорт вийшов за межі стадіонів.
Мільйони людей захоплювалися перемогами футболістів
київського спортивного клубу “Динамо” та інших
улюблених команд.
«Динамо» (Київ) з першими європейськими трофеями. 1975 рік

26.

Вирізка з газети.
1979 рік
Найпоширенішим і доступним видом розваг
було кіно. Відвідування кінотеатрів стало частиною
повсякденного життя.
Влада заохочувала населення до масової
передплати періодичних видань, які були важливим
способом впливу на його свідомість. Багато сімей
одержували одночасно по кілька газет і журналів.

27.

У 1970-х роках набули
популярності вокальноінструментальні ансамблі
(ВІА). Майже кожна школа
прагнула мати свій
ансамбль, а школярі
захоплювалися грою на
електрогітарах.
Багато дітей і молодь
відвідували творчі
колективи та студії,
спортивні та музичні
школи. Молодь
захоплювалася також
колекціонуванням платівок,
слухала модну музику.
Гітарист
70-ті роки

28.

Багато дітей та
молодь відвідували
творчі колективи та
студії, спортивні та
музичні школи.
Багато з них
захоплювалися також
колекціонуванням
платівок, слухали
модну музику.
Шкільна група.1970 рік

29.

Стан медичного обслуговування
У радянській державі медичне обслуговування було безкоштовним. Хоча воно й
фінансувалося за залишковим принципом, однак мережа лікарських закладів в
Україні була широкою. Кількість лікарів на тисячу жителів у країні була однією з
найвищих у світі – на 10 тисяч населення припадало 38,9 лікаря (1985 p.). У цей час в
Японії ця цифра становила 17,5 лікарів на 10 тисяч, у Франції – 17,9, у
Великобританії – 18,3. До досягнень можна зарахувати відкриття спеціалізованих
медичних установ: кардіологічного центру в Києві, багатопрофільних комплексів у
Запоріжжі та Харкові та багато іншого. Україна, а особливо Крим, вкрилася широкою
мережею санаторіїв, будинків відпочинку. А ось якість медичного обслуговування –
особлива розмова. Навіть маючи безкоштовне медичне обслуговування, радянські
люди несли лікарям хабарі, оскільки знали, що без цього лікування може і не дати
позитивних результатів. Як казав російський сатирик родом з Одеси Михайло
Жванецький: «Ви можете і не платити... Якщо вас не цікавить результат». Внаслідок
цього тривалість життя в Україні скоротилася, а смертність зросла з 7,6 випадків на
тисячу осіб (1965) до 12,1 (1980). 34 % сіл не мали амбулаторій. Україна вийшла на
перше місце у світі за рівнем дитячої смертності та ракових (онкологічних)
захворювань (1989), 30 % дітей народжувалися хворими.

30.

Батьки доручали дітям виконання різних обов'язків,
пов'язаних із побутом, зокрема “здавання” в спеціальні пункти
приймання скляного посуду, оскільки молочні продукти та інші
різноманітні товари продавались у скляних пляшках.
Невід'ємним атрибутом того часу стали стихійні
(нелегальні) ринки, де можна було придбати модні речі, яких не
було в магазинах.
Прийом склотари

31.

У 70 – 80-х роках справжнім лихом стає . З кожним роком у
розряд дефіцитних товарів потрапляє все більше і більше
товарів. Тому “діставання” дефіцитних товарів стає ледь
не сенсом життя частини громадян.
Черга до
одного з
центральних
магазинів
Київа

32.

Повсякденне життя кожної соціальної верстви мало свої
особливості, було пов'язане з тими соціально-економічними
процесами, що відбувалися в державі.
Радянська економіка не могла забезпечити населенню гідні
умови життя. На споживчий ринок працювало близько 20 %
потужностей української економіки. Почалося стрімке наростання
негараздів: дефіцит, спекуляція, господарчі злочини, падіння
реального доходу
громадян тощо.
У той же час номенклатура
створила собі окрему – власну
систему, яка забезпечувала їх
усім необхідним.