18. Освічений абсолютизм. Реформи

1.

«Освічений абсолютизм».
Реформи Марії Терезії та
Йосифа ІІ
Історія України
9 клас

2.

План уроку:
• 1. Національне і соціальне становище
західноукраїнських земель у складі
Австрійської імперії.
• 2. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та їх
вплив на західноукраїнські землі.

3.

Наприкінці XVIII ст. у
складі Австрійської
імперії опинилися
землі, більшість
населення в яких
становили українці.
Загальна площа
українських земель,
що відійшли до
Австрійської імперії
– 60 тис. км².

4.

Національне і соціальне становище українців
Східної Галичини.
Провідні позиції займали поляки, що
складали лише 3 – 5 % населення, але
володіли значною кількістю землі.
Українців майже не
було з-поміж великих
землевласників і
міських верхів.
Більшість населення
становили українські
селяни-кріпаки.
Єдиною освіченою верствою
серед галицьких русинів було
греко-католицьке духовенство.

5.

Національне і соціальне становище українців
Закарпаття.
Панівне
становище
займали угорці.
Більшість населення складали
селяни-русини, закріпачені
угорськими землевласниками.
Більшість русинської
еліти перейшла в
католицьку віру.
Вірність традиціям свого
народу зберігало
духовенство.

6.

Національне і соціальне становище українців
Північної Буковини.
Панівне становище
займали румунські
бояриземлевласники.
Більшість
українського
населення складали
селяни, руська
шляхта
зрумунізувалася ще
в попередні століття.
Розгортанню
румунізації чинила
опір лише певна
верства українського
православного
духовенства.

7.

Політика «освіченого абсолютизму»
Період правління Марії Терези (1740-1780) та її сина Йосифа II
(1780 - 1790) прийнято називати часом «освіченого
абсолютизму».
У ці десятиліття були проведені реформи, що торкнулися чи не
всі сфери матеріального і духовного життя суспільства: аграрні
відносини, ремесло, торгівлю, промисловість, церкву, школу.
Метою цих реформ було перетворення імперії Габсбургів в
централізовану державу з досить розвиненою економікою,
добре налагодженою адміністрацією та армією.

8.

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ.
Мета
1717 – 1780 рр.
• Поліпшення
матеріального становища
населення.
• Ліквідація старої системи
управління, за якої
панівне становище
належало місцевій шляхті
і заміна її
дисциплінованим
чиновництвом, яке
провадило б політику
імперського центру.
1741 – 1790 рр.

9.

Адміністративна реформа
• Королівство Галичини і
Лодомерії було поділено на
округи, які очолювали старости,
підпорядковані губернатору
краю, що призначався
імператором.
• У селах влада належала
наглядачам, які призначалися
старостами округів, але
утримувалися землевласниками.
• Адміністративним центром
королівства став Львів.
Містами управляли магістрати, склад яких
призначала імперська адміністрація, потім
міські ради, що були органами місцевого
самоврядування.
Вищим представницьким органом краю
став сейм, де провідні позиції займала
польська шляхта.
Від 1786 р. припинялася дія польських
законів, їх заступали загальноімперські.

10.

Аграрна реформа
• Було складено «Інвентарій», куди внесли
кількість земель, якими володіла шляхта, і де
визначено повинності селян.
• Імперський уряд з'ясував розміри податків із
цих земель і заборонив землевласникам
обтяжувати селян більше, ніж було
передбачено «Інвентарієм».

11.

Аграрна реформа
• Заборонялося застосовувати тілесні
покарання, примушувати відробляти
панщину в неділі і свята.
• 1780 – 1782 рр. видано закони Йосифа ІІ
про звільнення селян від особистої
залежності та обмеження панщини
трьома днями на тиждень.
• Надання селянам деяких громадянських
прав – одружуватися без дозволу
поміщика, посилати своїх дітей
навчатися у школах; ліквідовувалося
право пана судити селян.
• Надання селянським громадам права
самоврядування.
• 1789 р. було прийнято указ про
ліквідацію панщини (скасований після
смерті Йосифа ІІ).

12.

Релігійна реформа
• Визнання за римо-католицькою та грекокатолицькою церквами рівних прав.
• Заборона називати греко-католиків
уніатами та примушувати їх змінювати
віру.
• Надання некатоликам рівних з католиками
прав на державну службу.
• Зрівняння євреїв в правах з іншими
народами імперії.

13.

Освітня реформа
• У 1774 р. у Відні при церкві св.
Варвари було створено
генеральну греко-католицьку
семінарію («Барбареум») для
здобуття вищої духовної
освіти греко-католиками.
• Пізніше замість неї було
створено греко-католицькі
семінарії в Ужгороді та Львові.
Церква св. Варвари у
Відні.
Пам'ятник Марії Терезії в
м. Ужгороді.

14.

Освітня реформа.
Львівський
національний
університет
• Відновлення 1784 р. діяльності
Львівського університету. Для
русинів при ньому було створено
«Руський інститут».
• Запровадження нової шкільної
системи, за якої в початкових
школах навчання здійснювалося
рідною мовою.
Навчальні плани
Львівського університету
(1765)

15.

Наслідки реформ
Загалом позитивно
вплинули на життя
західних українців і
сприяли політичній
модернізації краю.
Запроваджені адміністративні
зміни спричинили посилення
німецького впливу і, як
раніше, усували українців від
участі в управлінні.
Сприяли поширенню серед
селян і греко-католицького
духовенства прихильного до
Габсбургів.
Найвагомішими
результатами реформ
стали зміни в правовому
становищі селянства і
греко-католицької церкви.
Йосиф ІІ ліквідовував
найогидніші вияви кріпацтва.
Посилення німецького впливу,
українці, як і раніше, усунуті від
участі в управлінні.

16.

Домашнє завдання:
• Опрацювати §7, п. 1 – усно.