Пр

1.

Критерії вибору форм і методів навчання
Освітні цілі визначають вибір методів:
o
Якщо мета – передача знань, доречними будуть лекції, пояснення, демонстрації.
o
Якщо потрібно розвивати практичні вміння – варто використовувати лабораторні роботи або тренінги.
o
Для формування критичного мислення та навичок прийняття рішень доречними будуть дискусії чи кейс-методи.
1. Відповідність цілям і завданням навчання
Приклад:
Для розвитку навичок програмування на практиці корисні завдання у вигляді проєктів або моделювання реальних ситуацій.
Необхідно враховувати базові знання та уміння студентів:
o
o
2. Рівень підготовки та склад групи
Новачкам підходять демонстрації та покрокові пояснення.
Просунуті студенти можуть ефективніше працювати у форматах дискусій, проблемно-орієнтованого навчання та
самостійних досліджень.
Склад групи також впливає на вибір форми роботи: для великих груп більш ефективними є лекції, а для малих – семінари та
робота в командах.

2.

Ресурси, які може надати заклад освіти, впливають на можливість використання певних методів:
o
Технічні можливості: наявність мультимедійного обладнання, доступ до інтернету, комп’ютерних класів.
o
Часові рамки: обмежена кількість годин може вимагати стисліших форм навчання, наприклад, лекцій.
o
3. Доступність ресурсів
Фінансові обмеження: можуть впливати на впровадження ресурсомістких методів, таких як лабораторні
роботи або стажування.
4. Мотивація та інтерес студентів
Викладач має обирати методи, які підвищують залученість студентів:
o
Використання інтерактивних методів (мозковий штурм, рольові ігри) підвищує інтерес до навчання.
o
Залучення студентів у проєктну діяльність сприяє розвитку відповідальності та ініціативи.
o
Важливо врахувати особливості поколінь – сучасні студенти більше схильні до роботи з цифровими
інструментами.

3.

5. Потреби ринку праці та вимоги роботодавців
Навчання має бути орієнтованим на підготовку фахівців, здатних ефективно працювати в реальних умовах.
o
Запрошення практиків для проведення занять допомагає студентам дізнатися про актуальні вимоги в галузі.
o
Організація дуальної освіти або стажувань дозволяє здобути досвід, цінний для майбутньої професії.
o
Навчальні програми мають бути гнучкими та регулярно оновлюватися відповідно до сучасних тенденцій на ринку.
6. Врахування особливостей навчальної дисципліни
Деякі дисципліни краще сприймаються за допомогою певних методів:
o
Теоретичні дисципліни (наприклад, філософія) потребують лекцій та семінарів із критичним аналізом матеріалів.
o
Технічні спеціальності вимагають практичних занять, лабораторних робіт і моделювання.
o
Творчі спеціальності потребують проєктного та індивідуального підходу для розвитку унікальних навичок.

4.

Інтеграція форм і методів для ефективного
навчання у ЗВО
Інтеграція різних форм та методів навчання передбачає поєднання класичних та
інноваційних підходів для підвищення ефективності освітнього процесу. Це дозволяє
задовольнити потреби різних груп студентів, підвищити мотивацію до навчання та
забезпечити розвиток як теоретичних знань, так і практичних компетенцій.
1. Сутність інтеграції форм і методів навчання
Інтеграція означає системне поєднання різних підходів, де методи і форми
взаємодоповнюють одне одного.
Вона допомагає уникнути монотонності навчального процесу, адаптуючи його до
інтересів та можливостей студентів.
Забезпечується зв’язок теорії та практики, а також гнучкість у виборі методів
відповідно до змісту дисципліни та навчальних цілей.

5.

2. Переваги інтеграції форм і методів
Індивідуалізація навчання: завдяки різноманітності підходів студенти отримують
більше можливостей для розкриття свого потенціалу.
Підвищення мотивації та залучення: інтерактивні методи активізують інтерес до
предмета.
Розвиток практичних компетенцій: студенти отримують навички вирішення
реальних завдань через використання проєктного навчання та тренінгів.
Гнучкість навчального процесу: поєднання офлайн та онлайн навчання, групової та
індивідуальної роботи дозволяє швидко адаптуватися до змін.

6.

3. Приклади інтеграції форм та методів навчання
Лекційні заняття можна урізноманітнити використанням вбудованих дискусій, опитувань або інтерактивних
платформ (Mentimeter, Kahoot).
Приклад: Після пояснення теорії студенти відповідають на питання викладача у режимі онлайн або обговорюють
проблемні ситуації в парах.
1) Поєднання лекцій із інтерактивними методами
2) Змішане навчання (blended learning)
Поєднує традиційні аудиторні заняття з дистанційними. Частина матеріалу викладається онлайн, а практичні
заняття проводяться в аудиторії.
Приклад: Студенти опановують теоретичні матеріали самостійно через Moodle, а на занятті виконують
практичні вправи в командах.
3) Використання кейс-методів у поєднанні з проєктним навчанням
Кейс-метод розвиває вміння аналізувати ситуації, пропонувати рішення та працювати в команді.
Проєктна робота поглиблює ці навички та дозволяє застосовувати їх у довгострокових завданнях.
Приклад: Група студентів аналізує кейс з бізнес-практики та на основі цього розробляє власний мініпроєкт.
4) Поєднання групової та індивідуальної роботи
Групові завдання розвивають командні навички, а індивідуальні проєкти дозволяють студентам показати власні
досягнення.
Приклад: Спочатку студенти обговорюють ідеї в групах, а потім кожен розробляє свій індивідуальний план
вирішення проблеми.

7.

Проблеми та перспективи розвитку навчального
процесу у ЗВО
Проблеми навчального процесу у ЗВО
Використання лише традиційних лекційних форм і недостатня інтеграція активних та інтерактивних методів.
Опір змінам серед викладачів, недостатнє використання новітніх освітніх технологій та ІКТ.
Приклад: Лекційний формат не завжди відповідає потребам сучасних студентів, які прагнуть більше практики
та інтерактивності.
1. Застарілі методи викладання
2. Низька мотивація студентів
Студенти часто не бачать зв’язку між отриманими знаннями та реальним життям або професійною діяльністю.
Перевантаженість інформацією та відсутність індивідуального підходу можуть знижувати інтерес до навчання.
Приклад: Теоретичні знання без практичного застосування важко утримують увагу студентів, особливо під час
онлайн-навчання.

8.

3. Відрив теорії від практики
Недостатня кількість практичних занять та зв’язків із роботодавцями.
Навчальні
програми
можуть
не
відповідати
сучасним
вимогам
ринку
праці.
Приклад: Деякі випускники не володіють необхідними навичками для працевлаштування через
застарілі навчальні програми.
4. Нерівний доступ до дистанційного навчання
Технічні та фінансові обмеження у забезпеченні доступу до інтернету та обладнання.
Не всі викладачі та студенти готові до ефективної роботи у форматі онлайн-навчання.
Приклад: У період пандемії COVID-19 багато студентів стикнулися з труднощами через
відсутність техніки або якісного інтернету.
5. Перевантаження викладачів та студентів
Великий обсяг навчальних планів і завдань, що ускладнює якісне засвоєння знань.
Недостатній час для індивідуальної роботи та взаємодії між студентами й викладачами.
Приклад: Викладачі часто мають перевантажені графіки, що ускладнює проведення додаткових
консультацій.

9.

Перспективи розвитку навчального процесу у ЗВО
Використання платформ для онлайн-навчання, віртуальних лабораторій та штучного
інтелекту.
Приклад: Застосування Moodle чи Google Classroom для організації дистанційних
занять і тестування знань.
1. Інтеграція сучасних ІКТ-технологій
2. Змішане та індивідуалізоване навчання
Поєднання очних та дистанційних форм навчання для підвищення гнучкості та
доступності.
Індивідуалізація
освітніх
траєкторій
відповідно
до
потреб
студентів.
Приклад: Запровадження дуальної освіти, де студент навчається як у ЗВО, так і на
підприємстві.

10.

3. Розвиток компетентнісного підходу
Зосередження на розвитку ключових компетенцій: критичне мислення, комунікація, командна
робота,
цифрова
грамотність.
Приклад: Введення проєктного навчання та інтеграція кейс-методів для формування практичних
навичок.
4. Посилення співпраці з роботодавцями
Спільна розробка навчальних програм із представниками бізнесу.
Організація стажувань і практик для підготовки фахівців, які відповідають потребам ринку.
Приклад: ІТ-компанії співпрацюють із ЗВО для створення програм, орієнтованих на сучасні
технології.
5. Підвищення кваліфікації викладачів
Регулярне навчання викладачів новим методикам і технологіям.
Стимулювання викладачів до участі у міжнародних конференціях та обмінах досвідом.
Приклад: Курси підвищення кваліфікації щодо використання інтерактивних технологій в освіті.

11.

Висновки та рекомендації
1.
Основні висновки:
o
o
o
o
Ефективність навчального процесу у ЗВО залежить від гармонійного поєднання
змісту, форм і методів навчання.
Використання активних та інноваційних методів підвищує залученість студентів і
покращує результати навчання.
Успішна інтеграція теорії та практики сприяє підготовці кваліфікованих фахівців,
готових до вимог сучасного ринку праці.
Дистанційні технології відкривають нові можливості, але потребують рівного доступу до
ресурсів і підготовки викладачів та студентів.

12.

2. Рекомендації для підвищення якості освіти:
o
o
o
o
o
Розвиток компетентнісного підходу: акцент на формуванні навичок, що відповідають потребам
роботодавців.
Інтеграція інноваційних технологій: застосування змішаного навчання та ІКТ у щоденній
освітній практиці.
Забезпечення гнучких освітніх траєкторій: індивідуалізація навчання та впровадження
дуальної освіти.
Підвищення кваліфікації викладачів: регулярне навчання новим методикам і технологіям.
Поглиблення зв’язків із роботодавцями: активна співпраця під час розробки навчальних
програм та організації стажувань.
3. Підсумок:
o
Для досягнення високих результатів у сучасній вищій освіті важливо впроваджувати гнучкі та
інтерактивні підходи, які враховують потреби студентів і ринку праці.

13.

Дякую за увагу!