03.10 8 кл. 2урок Маруся Богуславка

1. Третє жовтня Дистанійна робота «Маруся Богуславка». Образ української полонянки Марусі.

2.

Маруся Богуславка ― дівчина,
яка потрапила в полон до
загарбників, стала дружиною
турецького пана.
Вона символізує тих, хто
залишає Україну не за власним
бажанням, але все ще має
міцний зв’язок із землею своїх
предків. Маруся випустила
в’язнів, які пробули в неволі
30 років у день найбільшого
християнського свята —
Великодня. Це свідчить про те,
що вона не втратила зв’язку з
Батьківщиною.
Головні герої:
700 козаківневільників –
перебували в полоні
30 років.
Паспорт
твору
Літературний рід –
ліро-епос.
Жанр: народна дума
невільницького циклу.
Тема: відтворення часів
боротьби українського
народу з турками та
тривалого перебування
козаків у ворожому
полоні, яким прагне
допомогти Маруся
Богуславка.
Ідея — засудження поневолення,
страждань, яких зазнали
українці під час нападу турків,
віра у щасливе вільне життя.

3.

1. Кам'яная темниця стояла
«На Чорному морі,
На камені біленькому»?
ТАК
далі
НІ

4.

2. Козаки пробували у темниці 700 років?
ТАК
далі
НІ

5.

3. У думі наявний рефрен «Гей, ви, козаки, ви,
біднії невільники...»
ТАК
далі
НІ

6.

4. На Великдень Маруся дає невільникам
ключі від темниці.
ТАК
далі
НІ

7.

5. Образ Маруся Богуславки символізує
реальну історичну особу.
ТАК
далі
НІ

8.

6. Маруся просила передати батькам, щоб
збирали гроші та викупляли її із неволі.
ТАК
далі
НІ

9.

7. Даруй, боже, милості вашій,
І всім військам запорозьким,
І всім слухающим головам,
І всьому товариству і кревному, і сердечному
Пошли, боже, на многая літа
І до конця віка! - Закінчення (славословіє).
ТАК
далі
НІ

10.

8. Невольники просять Бога вислухати
«у просьбах щирих, у нещасних молитвах».
ТАК
далі
НІ

11.

9. М.Кравченко - прізвище найвідомішого
кобзаря ХІХ ст., який мав прізвисько Лабза,
був знайомий із Т. Шевченком,
П. Чубинським, М. Лисенком
ТАК
далі
НІ

12.

10. В уривку з думи «Маруся Богуславка»
Вислухай, Боже, у просьбах щирих,
У нещасних молитвах,
Нас бідних невільників!«
наявні епітети та звертання.
ТАК
далі
НІ

13.

11. Козаки називали Марусю
Богуславку султаншею:
ТАК
далі
НІ

14.

12. Проклинаючи Марусю, козаки бажали їй,
щоб вона щастя й долі не мала.
ТАК
далі
НІ

15.

Вона просила козаків не лаяти,
не проклинати її за те, що
нагадала про празник.
Одного разу до ув’язнених
прийшла «дівка-бранка,
Маруся, попівна
Богуславка» і запитала,
чи не знають вони, який
сьогодні день «в землі
християнській».
3
1
Невольники, які тридцять
літ «Божого світу, сонця
праведного» не бачили, звісно,
знати не могли.
Маруся повідомила, що
«завтра святий
празник, роковий день
великдень».
2
4
Маруся сказала, що «як буде
пан турецький до мечеті
від’їжджати», то віддасть їй
ключі, от тоді вона й
визволить невільників.
7
Вона «вже потурчилась,
побусурменилась
6
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!»
У святу неділю Маруся Богуславка визволяла невольників,
але з ними не тікала, а просила
передати її батькам, щоб вони
не збирали великих скарбів на
викуп доньки.
5

16.

Чимало дум склав нард про муки українських невільників у
татароту-рецькому полоні в ХVІ–ХVІІ століттях.
Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на
ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей
віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони
виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали
матір з дочкою, брата з сестрою.

17.

Та не могли вбити у бранців
любові до рідної землі,
волелюбного духу. Саме такою
є Маруся Богуславка. Вона —
головна героїня, оскільки в
центрі твору стоїть не
звільнення козаків-бранців як
факт сам по собі, а вчинок
Марусі, її ім’ям і названо думу.

18.

Яким чином
українські дівчата
ставали дружинами
турецьких багатіїв?
Хто така Маруся?
Як її називали
козаки?
Чому образ героїні
думи — це
художній вимисел?
За що ув’язненні
українці ображалися
на Богуславку?
Вмотивуйте, чи
можна вважати
вчинок Марусі
Богуславки
патріотичним.
Чому героїня, ризикуючи своїм життям,
вирішує допомогти
ув’язненим козакам?
Чому народ
співчуває
героїні?
Що свідчить про те, що Богуславка,
перебуваючи далеко від рідної землі, не
забула своєї вітчизни, народу, батьків?
Чим пояснити
ставлення Марусі до
своїх батьків?

19.

— Як я ставлюсь
до героїні думи?
— Маруся Богуславка —
патріотка чи зрадниця?

20.

Прийом «Кластер»
(Ґронування)
Складіть
ґроно

21.

Прийом «Кластер»
(Ґронування)
Складіть
ґроно

22.

... Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка,
А все добре дбає.
Не майте мене,
Не заклинайте мене!
...Буду до кам’яної темниці
Прибувати, отирати,
Вас, бідних невільників,
А з кам’яної темниці вупускати.
До батька до мого й матері
То знать давайте:
Нехай буде батько і мати
Та ще добре дбати,
То статків-маєтків не збувають,
Великих скарбів не збирають,
Моєї голови
А з тяжкої неволі не визволяють,
Бо вже я потурчилась,
Побусурманилась
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного.

23.

Трагедія Марусі в тому,
що вона, ставши жінкою
турецького хана, не забула
батьків своїх, свого рідного
краю. Патріотичні
почуття десь глибоко
озиваються в її серці, і
вона відважується на дуже
ризикований крок:
визволяє своїх земляківневольників.
Таким чином,
патріотичний
вчинок, який
здійснила Маруся
Богуславка,
свідчить про її
велику любов до
рідної землі, до
українського
народу.

24.

Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але
спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази
зафіксували чимало випадків, коли українські дівчатаполонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть
султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на
подвиги в ім’я своєї Батьківщини.

25.

Головна героїня змальовується у всій
психологічній складності.
Її образ розкривається не відразу, а
поступово, в міру розгортання сюжету.
В цьому виявилась висока майстерність
твору. Симпатії творців і виконавців
думи на боці героїні, і вони прагнули
викликати до неї співчуття. Тому він
продовжував відігравати суспільновиховну роль і в пізніші часи.

26.

Образ Марусі Богуславки надихав провідних митців на
створення літературно-художніх шедеврів
Ця дума була добре відома
Тарасу Шевченку, він її
вмістив у свій «Буквар
южнорусский», виданий ним у
1861 році для українських
шкіл. А Михайло Старицький
під впливом цього твору
написав однойменну
історико-побутову драму
(1897),
п’єсу під цією ж назвою
(«Маруся Богуславка») написав і
Іван Нечуй-Левицький (1895),
а також Борис Грінченко
драму «Ясні зорі».

27.

Сидір Воробкевич оповідання «Турецькі бранці»; а
Марія Пригара — оповідання «Богуславка». Отже,
історична дума надихнула митців на створення за її
мотивами нових творів літератури і мистецтва.
Пантелеймон Куліш став першим
популяризатором її як персонажа.
Саме він записав думу про Марусю
Богуславку від народного кобзаря і
згодом вперше опублікував її.
Іван Багряний написав
роман «Маруся
Богуславка» (1957).

28.

Микола Тютюнник у 2007 році
створив однойменний
історичний роман у віршах.
Людмила Коваленко – історичну
поему «Маруся Богуславка».
Композитор Анатолій
Свєчников створив балет
«Маруся Богуславка» (1951).
https://www.youtube.com/watch?v=L-zgqLu85EI
Отже, історична дума надихнула митців на створення за
її мотивами нових творів літератури і мистецтва.

29.

І хоч сперечаються
літературознавці, чи така
Маруся дійсно жила в
Богуславі під Києвом, чи це
просто вигаданий, збірний
образ дівчини-полонянки, а
все ж таки давайте повіримо
давнім переказам, тим
більше що Марусі Богуславці
поставлено в Богуславі
пам’ятник. На тому самому
місці, де, за переказами,
стояла церква, а біля неї –
хата священика, батька
Марусі.

30.

Підготуватися до
уроку позакласного
читання:
прочитати народну
думу «Самійло
Кішка» за
посиланням.