Форма держави. Лекція № 4

1.

Лекція № 4
Форма держави.

2.

1. Поняття і елементи форми
держави.
2. Форма державного правління
3. Форма державного устрою
4. Державний (політичний
режим)

3.

4.

Форма держави
спосіб організації
політичної влади,
що включає форму
правління, форму
державного устрою,
форму політичного
режиму
побудова держави, на
яку впливають
соціально-економічні,
природні, кліматичні
умови, національноісторичні, релігійні
особливості, культурний
рівень суспільства

5.

форма правління
форма державного устрою
політичний (державний) режим

6.

7.

Форма державного
правління — це організація
вищих органів державної
влади, їх структура, порядок
утворення, розподіл
компетенції і взаємовідносин
з населенням.

8.

Монархія
Республіка
форма правління, за
якої, за загальним
правилом, посада
глави держави є
займаною за спадком
і довічно.
форма правління, при
якій верховна влада в
державі здійснюється
вищими органами
влади, які
формуються
населенням в
результаті
проведення виборів.

9.

1) влада передається у спадщину
2) влада здійснюється безстроково
3) монарх у своїх рішеннях не залежить від населення
4) монарх приймає рішення від свого імені
5) монарху належить право приймати рішення про створення,
реорганізацію чи ліквідацію державних органів
6) монарх є верховним головнокомандуючим збройних сил

10.

ВИДИ
МОНАРХІЙ
абсолютні
(необмежені)
обмежені

11.

Дуалістична
монархія
Види
обмежених
монархій
Парламентська
(парламентарна)
монархія

12.

1) виборність органів влади (тобто представницький характер
державної влади)
2) залежність виборних органів влади від виборців
(населення)
3) народ є єдиним джерелом влади
4) повноваження вищих органів влади обмежуються певним
строком з метою запобігання можливої узурпації влади

13.

ВИДИ РЕСПУБЛІК
парламентська
змішана
президентська

14.

1. Парламент формує уряд.
2. Уряд відповідальний лише перед парламентом.
3. Парламент обирає президента.
4. Президент формально є головою держави, однак не є
відповідальним за результати діяльності уряду.
5. Президент здійснює свої повноваження тільки за
пропозицією уряду.

15.

1.1.Президент
органи
виконавчої
влади,
склад
уряду.
Президентформує
формуєвищі
вищі
органи
виконавчої
влади,
склад
уряду.
2.
тільки
перед
президентом.
2.Уряд
Уряднесе
несевідповідальність
відповідальність
тільки
перед
президентом.
3.Президент
Президентє єформально
формально
і юридично,
головою
виконавчої
влади,
3.
і юридично,
головою
виконавчої
влади,
посадапрем’єр-міністра
прем’єр-міністра
може
бути
взагалі
відсутня
(наприклад,
посада
може
бути
взагалі
відсутня
(наприклад,
США).
США).
4.
розпуску
парламенту.
4.Президент
Президентне
немає
маєправа
права
розпуску
парламенту.
5.
президента
з посади
лише
в порядку
5.Парламент
Парламентможу
можуусунути
усунути
президента
з посади
лише
в порядку
імпічменту.
імпічменту.
6.Президент
Президентобирається
обирається
загальним
правилом,
на загальних
6.
заза
загальним
правилом,
на загальних
виборах
виборах

16.

1. Уряд формується президентом і парламентом.
2. Спостерігається дуалізм виконавчої влади.
3. Уряд одночасно несе відповідальність перед
парламентом і президентом.
4. Президент здійснює загальне курівництво урядом.
5. Президент і парламент обирається всенародним
голосуванням.
6. Президент у низці випадків має право розпустити
парламент.

17.

18.

спосіб територіальної
організації влади у
державі

19.

- з яких частин (адміністративно-територіальні
одиниці, автономії чи суверенні держави)
складається внутрішня структура держави;
- який правовий статус цих складових частин і
характер їх співвідношення;
- як будуються відносини між центральними і
місцевими державними органами;
- в якій формі виражаються інтереси кожної
нації, яка проживає на території країни.

20.

Форма державного
устрою
Прості
(унітарні)
держави
Складні
(федерації)

21.

Унітарна держава — проста, єдина держава,
що складається з адміністративнотериторіальних одиниць, які не мають ознак
державного суверенітету
федеративна держава — складна, союзна
держава, частини котрої є державними
утвореннями і характеризуються наявністю в
тій чи іншій мірі державного суверенітету і
іншими ознаками державності

22.

- наявність єдиної конституції;
- відсутність відокремлених політико-територіальних
утворень, які мають ознаки держави;
- наявність єдиної системи державних органів;
- наявність єдиної системи права і системи
законодавства;
- наявність єдиного громадянства та єдиної державної
символіки;
- наявність єдиної фінансово-грошової та податкової
систем;
- у міжнародних відносинах держава виступає як
єдиний представник.

23.

Залежно від характеру
державних утворень:
За ступенем самостійності
адміністративнотериторіальних одиниць:
централізовані
унітарні держави
симетричні
унітарні
держави
децентралізовані
унітарні держави
асиметричні
унітарні
держави

24.

Територія федерації складається з територій
суб’єктів федерації
Існують два рівні органів державної влади і
управління федерації та її суб’єктів
Характерний двопалатний парламент
Дворівнева система законодавства
суб’єкти федерації не є суб’єктами
міжнародного права

25.

26.

відсутність для всієї конфедерації спільної території та
єдиного державного кордону;
утворюється на основі договору, укладеного між двома
або кількома державами;
не створює будь-якої нової держави;
відсутність спільних для всієї конфедерації законів;
не має єдиної централізованої влади;
як правило, має тимчасовий характер);
наявність у кожного з суб'єктів конфедерації права
вільного виходу з її складу.

27.

28.

Демократичний режим
державна влада здійснюється
відповідно до принципів
широкої і реальної участі
громадян та їх об’єднань у
формування державної
політики, створенні та
діяльності державних органів,
додержанні прав і свобод
людини
Антидемократичний
режим
державна влада зосереджується в
руках неконтрольованої
народом групи осіб або в руках
однієї особи і здійснюється
більш жорсткими методами
шляхом порушення прав і
свобод людини та усуненням
можливостей для вільного
волевиявлення інтересів
різних груп населення

29.

- безпосередня участь народу в здійсненні державної влади;
- виборність вищих органів державної влади, існування інститутів
безпосередньої та представницької демократії;
- плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній
сферах життєдіяльності людей;
- рівність усіх громадян перед законом, гарантування з боку
держави здійснення ними своїх прав та виконання своїх обов'язків;
- демократизм правосуддя, забезпечення верховенства права;
- поєднання правління більшості та захисту прав меншості,
існування легальної політичної опозиції;
- взаємна відповідальність держави перед особою і особи перед
державою;
можливість створення і вільного функціонування політичних
партій та інших громадських об'єднань.

30.

підвиди (форми)
демократичного державного
режиму
ліберальнодемократичний
радикальнодемократичний
консервативнодемократичний

31.

- відсутність правових механізмів та інших гарантій
здійснення прав і свобод громадян;
- надмірна централізація державної влади, її
концентрація в руках неконтрольованої народом групи
осіб чи однієї особи;
- повний контроль держави над усіма сферами
суспільного життя;
- застосування не правових засобів здійснення державної
влади та примусових методів управління;
- ігнорування релігійних поглядів населення, інтересів
національних меншин та інших груп людей.

32.

Види авторитарних
режимів
авторитарний
тоталітарний

33.

державно-політичний устрій, при
якому політична влада здійснюється
конкретною особою (представником
класу, партії, елітної групи) при
мінімальній участі народу в
управлінні державними справами.

34.

концентрація всієї влади в руках однієї особи;
ігнорування принципу розподілу влади на три
гілки;
обмежена роль представницьких органів влади
(хоча вони можуть існувати);
в якості методів державного управління домінують
командно-адміністративні;
підпорядкування судових органів особі, яка
перебуває при владі.

35.

характеризується контролем
держави над усіма галузями
суспільного життя, повним
підкоренням населення
політичний владі і єдиній
ідеології.

36.

глобальне всевладдя над усіма сферами суспільного життя;
повне відчуження суспільства від політичної влади;
монопольний державний контроль над культурно-духовною,
економічною, творчою сферами життя суспільства;
знаходженням в держаній власності всіх великих об’єктів
господарського сектору;
широке застосування в державному управлінні методів примусу аж
до фізичного знищення громадян;
всевладність однієї політично партії та ідеології;
ігнорування прав і свобод людини і громадянина;
здійснення державної влади відповідно до власного переконання
лідера партії та його найближчого оточення.