Туберкульоз

1.

Туберкульоз

2.

Туберкульоз —хронічне інфекційне
захворювання, збудником якого є
мікобактерія туберкульозу.
Воно передається переважно
повітряно-краплинним шляхом від
хворої людини до здорової.

3.

Туберкульоз, частіше уражає
легені, але може ушкодити
будь-який орган, наприклад:
нирки, хребет, мозок,
лімфатичні вузли, кишечник,
шкірні покриви, статеві органи
тощо.

4.

Загальна кількість хворих на
туберкульоз на нашій планеті сягає
50-60 млн., з них 20 млн. з відкритою
формою.
Щороку встановлюється діагноз
туберкульоз 8,9 млн. чоловік,
помирає від нього 1,7 млн.
Протягом найближчих 30 років
можуть занедужати на туберкульоз не
менше 90 млн., і понад 30 млн.
чоловік можуть померти.

5.

Сотні відомих людей померли
від туберкульозу :
Фредерік Шопен, Леся Українка,
Антон Чехов, Шолом Алейхем,
Фрідріх Шиллер, Ромен Роллан,
Елеонора Рузвельт та багато інших.

6.

Мікобактерію
вперше описав
24 березня 1882
року німецький
мікробіолог
Роберт Кох,

7.

8.

Основне джерело
туберкульозу - хворий на
відкриту форму
(бактеріовиділювач), який
виділяє у зовнішнє
середовище від 20 млн. до 6
млрд. мікобактерій
туберкульозу.

9.

• Мікобактерії стійкі в холодному
вологому зовнішньому середовищі
• стійкі до висушування
• нестійкі до високих температур (100°C
знищує за 5-7 хв)
• нестійкі до дезінфектантів (хлорвмісні
знищують за 5 г.)
• чутливі до УФО (2-3 хв), сонячного
світла

10.

Основні шляхи інфікування:
-аерогенний (повітрянокраплинний та
повітрянопиловий),
харчовий,
контактний,
трансплацентарний.
Мікобактерії туберкульозу
розповсюджуються від хворої людини на
відстань від 1-1,5 до 5 м.

11.

Група ризику:
1. Особи, які були в контакті з хворим на
активну форму туберкульозу.
2. Особи, що страждають на хронічні
захворювання, вживають алкоголь,
наркотики, палять, погано харчуються,
перебувають в стресових ситуаціях та
несприятливих екологічних умовах.
3. Особи, які інфіковані вірусом
імунодефіциту людини, або вже
хворіють на СНІД.

12.

Під час активної форми (фази)
туберкульозу мікобактерії активно
розмножуються та спричиняють прояви
хвороби.Якщо хворий виділяє мікобактерію
то така форма називається відкритою.
Хворий є заразним, може поширити мікроб
іншим.

13.

Патогенез
Туберкульозне ураження починається, коли
мікобактерії досягають альвеол в легенях, де
вони проникають в ендосоми і розмножуються
в них або через проникнення мікобактерій з
кровотоку. Найчастіше локалізація
патологічного процесу у верхній частині
легенів.
Гематогенна передача, також може
поширювати збудників до більш віддалених
ділянок, таких як периферійні лімфовузли,
нирки, мозок, кістки тощо.
Туберкульоз класифікують як одне
з гранульоматозних запальних захворювань

14.

15.

16.

17.

Клінічні прояви
1. Постійна немотивована слабкість.
2. Підвищена втомлюваність.
3. Погіршення або відсутність апетиту.
4. Втрата ваги.
5. Тривала лихоманка (частіше з невисокими
показниками температури тіла - 37,0-37,5°С).
6. Пітливість (переважно вночі).
7. Тривалий кашель (протягом 3-х тижнів і
більше, з відходженням харкотиння чи без
нього).
8. Задишка.
9. Кровохаркання.

18.

Класифікація туберкульозу, затверджена наказами
МОЗ України № 311 (1999 р.) та № 449 (2003 р.)
Клінічні форми Туберкульоз органів дихання
– Первинний туберкульозний комплекс
– Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
– Дисемінований туберкульоз легень
– Вогнищевий туберкульоз
– Інфільтративний туберкульоз легень
– Казеозна пневмонія
– Туберкульома легень
– Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
– Циротичний туберкульоз легень
– Туберкульозний плеврит (у тому числі емпієма)
– Туберкульоз бронхів, трахеї та дихальних шляхів
– Туберкульоз органів дихання, комбінований з пиловими
професійними захворюваннями легень
– Міліарний туберкульоз
Туберкульоз інших органів

19.

Характеристика туберкульозного процесу.
1. Локалізація і поширеність.
у легенях - за назвами часток легені,
2. Фаза.
а) інфільтрація, розпад, обсіювання;
б) розсмоктування, ущільнення, рубцювання,
3. Метод підтвердження
(МБТ +) підтверджений бактеріологічно
(МБТ -) не підтверджений бактеріологічно
(ГІСТ +) підтверджений гістологічно
(ГІСТ -) не підтверджений гістологічно
4. Етап туберкульозного процесу).
1. Вперше діагностований туберкульоз 2. Загострення туберкульозу - ЗТ.
3. Рецедив туберкульозу

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

Діагностика
-флюорографія органів грудної клітини та
інші рентгенологічні методи,
-дослідження харкотиння на туберкульз
- проба Манту (туберкулінодіагностика)
- високочутливі методи ДНК-зондування
та ПЛР тести.
- Використання швидкого тесту Xpert
MTB / RIF®

27.

28.

29.

30.

31.

32.

Лікування
Згідно зі стратегією лікування туберкульозу в Україні
відбулась зміна парадигми пріоритетності багатомісячного
стаціонарного лікування на так звану «DOTS-стратегію» —
контрольоване амбулаторне лікування в «DOT-кабінеті»
денного стаціонару або вдома за участі патронажної
медичної сестри або куратора, навіть при продовженні
виділення збудника туберкульозу в харкотинні, за умови
наявності окремої кімнати і відсутності в родині пацієнта
дітей до 18 років.
Призначається висококалорійна дієта, перебування на
сонці, свіжому повітрі. Протитуберкульозна терапія повинна
бути комплексною, комбінованою і тривалою.

33.

Протитуберкульозні препарати:
найефективніші - ізоніазід, рифампіцин;
середньої ефективності - етамбутол,
стрептоміцину сульфат, протіонамід;
препарати помірної ефективності - тибон,
тіоацетазон, ПАСК.
Симптоматична терапія: протикашльові,
відхаркувальні, антигістамінні, бронхолітики.
У разі легеневої кровотечі призначають
кровозупинні.

34.

Профілактика туберкульозу
Специфічна та неспецифічна.
Специфічна передбачає вакцинацію,
ревакцинацію, хіміопрофілактику.
Використовують вакцину БЦЖ.
Хіміопрофілактика необхідна особам, що
перебувають у контакті з хворими,
використовують ізоніазид по 0,3 г
Неспецифічна передбачає соціальнопрофілактичні, санітарно-гігієнічні заходи для
поліпшення умов життя населення і праці.