21.90M
Category: ecologyecology

Экологічні збитки завдані довкіллю в наслідок руйнації дамби Північно-Кримського каналу

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології
БАКАЛАВРСЬКА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
На тему: “ЕКОЛОГІЧНІ ЗБИТКИ ЗАВДАНІ ДОВКІЛЛЮ В
НАСЛІДОК РУЙНАЦІЇ ДАМБИ ПІВНІЧНОКРИМСЬКОГО КАНАЛУ.”
Виконала: Юлія ЯЦИШИНА, студентка 4 курсу, факультету захисту рослин,
біотехнологій та екології Національний університет біоресурсів та
природокористування України
Керівник: Анатолій МІНЯЙЛО., кандидат сільськогосподарських наук, доцент
кафедри екології агросфери та екологічного контролю НУБіП України
КИЇВ - 2024

2.

Актуальність
Північно-Кримський канал це важлива та одна з
найбільших іригаційних споруд та зрошувальних
каналів побудованих на півдні України.
Обставини анексії Криму російською федерацією
призвели до призупинення пуску води по ПівнічноКримському каналу рішенням уряду України.
Проте, після повномасштабного вторгнення та
незаконного захоплення росією всіх гідротехнічних
споруд Північно-Кримського каналу, 17 березня 2022
року через руйнування вода самопливом дійшла з
Дніпра до села Переможне Джанкойського району по
Північно-Кримському каналу.
Самовільне використання водних ресурсів призводить
до економічних та екологічних збитків, що
безпосередньо обумовлює актуальність.

3.

Мета дослідження
Завдання
розрахувати екологічний збиток завданий
довкіллю внаслідок руйнації дамби ПівнічноКримського каналу.
- Визначити ключові аспекти та розрахувати екологічні
збитки, які виникли в наслідок руйнування дамби каналу.
- Оцінити соціальні та гуманітарні наслідки екологічних
збитків для прилеглих територій.
- Розробити рекомендації щодо відновлення довкілля та
заходів для відновлення екологічної кризи.
Об’єкт дослідження: Розрахунок та аналіз екологічних
збитків, які виникли в наслідок руйнування дамби
Північнокримського каналу.
Предмети дослідження: Північнокримський канал.
Методи дослідження: Екологічно-математичний розрахунок
збитків.

4.

Особливості каналів
Водний канал – це штучний водотік, що призначений для
скорочення водних маршрутів чи для переправлення потоку
води. Канали можуть поділятись за призначенням наступним
чином: меліоративний – канал використовується для доставки
води на сільськогоспугіддя або її відведення; водопровідний –
доставка води для цілей промислового і господарсько-питного
водопостачання; транспортний – судноплавний канал здійснює
транспортні функції (доставка вантажів або людей). Іноді один
канал може поєднувати різні функції.)
В Україні для забезпечення сталого економічного та соціального
розвитку в період з 1959 по 1989 роки було споруджено мережу
каналів. Ця мережа вирішувала проблему забезпечення
господарсько-питного та промислового водопостачання.

5.

Довжина, км
Витрати води,
м3/с
Тип каналу
Рік введення
400,4
380
І,В
1975
Дніпро-Донбас
263
120
В
1981
Дніпро-Інгулець
150
37
В,І
1989
Сіверський
Донець-Донбас
131,6
43
В
1959
Каховський
130
535
В,І
1979
Дніпро-Кривий
Ріг
41,3
44
В,І
1961
Дунай-Сасик
13,3
130
І
1980
Назва каналу
Північно-Кримський
Таблиця 1.1. Характеристика найбільших каналів України

6.

Рис. 1.1 Картосхема розташування найбільших каналів України: 1 – Сіверський Донець
– Донбас, 2 – Дніпро – Донбас, 3 – Дніпро – Кривий Ріг, 4 – Дніпро – Інгулець, 5 – ПівнічноКримський, 6 – Каховський магістральний

7.

Назва
каналу
Протяжність
каналу на тимчасово
окупованій території, км
Протяжність
каналу на тимчасово
окупованій території, %
Північно-Кримський
канал
403
100
Каховський
магістральний канал
130
100
Канал
Сіверський Донець-Донбас
54
40
Таблиця 1.2. Протяжність каналів України на тимчасово окупованій
території РФ станом на 1 серпня 2022 року.

8.

Північнокримський канал
До 2014 року канал забезпечував до 85% потреб
півострову Крим у прісній воді. В наслідок окупації
Криму російською федерацією доступ води по
Північнокримському каналу було призупинено.
Північно-Кримський канал починається від
Каховського водосховища на Дніпрі, з західної
частини міста Таврійськ та тягнеться через
Перекопський перешийок до Кримського півострову,
а саме до міста Керч. Тобто, територією пролягання
Північно-Кримського каналу є Херсонська область та
Автономна Республіка Крим. Протяжність даного
каналу сягає 403 кілометри. Ці регіони охоплюють
степові зони півдня України та північного Криму.
Кримський півострів завжди страждав від браку
прісної води через посушливий клімат і відсутність
великих річок, чим і обумовлене створення каналу.

9.

Історія будівництва
Ще в середині XIX століття імперська влада розглядала
можливість вирішення проблеми браку води на півострові.
Першу пропозицію висунув засновник та директор
Нікітського ботанічного саду Христіан Стевен, але вона не
отримала належної підтримки.
Інженер В.Д. Никольський запропонував два варіанти схеми
зрошення, виділив чотири черги будівництва та відповідні
зони зрошення, розробив засади ведення водного та
енергетичного господарства
Наприкінці листопада 1950 року українське керівництво
затвердило постанову «Про проведення першочергових
пошукових та проектних робіт для будівництва Каховської
ГЕС, Південно-Українського та Північно-Кримського
каналів».

10.

Історія будівництва
Після передачі Криму до УРСР у лютому 1954 року, вже в березні Рада
міністрів УРСР і ЦК КПУ за пропозицією Ради міністрів СРСР прийняла
постанову «Про будівництво Північно-Кримського каналу».
Будівництво Північно-Кримського каналу розпочалося в 1957 році, а
перша дніпровська вода 17 жовтня 1963 року перетнула
Перекопський перешийок і заповнила перші 125 км каналу.
Довжина магістралі каналу склала 403 км, середня ширина – 10-15
м, максимальна глибина досягала 6 м. Щорічно з Дніпра забирали до
1,7 млрд куб.м води, з яких 0,5 млрд куб.м використовували для
потреб Херсонщини. У Криму площа зрошувальних земель
збільшилася до 35 тисяч га.
У 1976 році розпочалося будівництво другої черги каналу, після
завершення якої в 1986 році вода подавалася до Сімферополя. Третя
черга, розпочата в 1983 році, залишилася недобудованою, а четверта
не була реалізована через брак коштів. Загальна довжина канальної
мережі систем зрошення Північно-Кримського каналу склала 10761,1
км

11.

Забезпечення водою Крим до 2014 року
До початку російської окупації Криму в 2014 році забезпечення
півострова прісною водою здійснювалося з кількох джерел. Основним
джерелом був Північно-Кримський канал, який забезпечував
приблизно 85% (1,2 млрд м3 на рік) всього обсягу води, необхідного
для регіону.
У 2013 році загальний обсяг забору води склав 1553,78 млн м3,
розподілений наступним чином:
-Вода з Північно-Кримського каналу – 1346,3 млн м3, що склало
86,65%;
-Місцевий стік – 136,38 млн м3, що склало 8,78%;
-Підземні води – 68,54 млн м3, що склало 4,41%;
-Морська вода – 2,56 млн м3, що склало 0,16%.

12.

Північнокримський канал під час анексії
Криму
У травні 2014 року Державне агентство водних ресурсів України
розпочало будівництво тимчасової дамби в районі селища Каланчак
Херсонської області, яка призначалась для перекриття води
Північно-Кримського каналу, що подає воду на Крим. У 2016 році
поруч з адміністративним кордоном з Кримом почали будівництво
постійної капітальної дамби. Планувалося, що ця дамба буде
використовуватися для установки лічильників обліку дніпровської
води, яка надходить в Крим.
Головною метою спорудження цих дамб було забезпечення зрошення
земель південного Херсонщини за рахунок заощадженої води з
Каховського водосховища.

13.

Північнокримський канал під час
повномасштабного вторгнення рф в Україні
26 лютого 2022 року російськими військовими був здійснений
підрив дамби на Херсонщині, що перегорожувала
Північнокримський канал. Проте вода стала надходити до Криму
лише в другій половині березня 2022 року, коли був здійснений
підрив другої дамби, яку зводили в 2017 році.
Воду безкоштовно отримали аграрії, рибні господарства та великі
промислові підприємства півострова. На 2023 рік планувалося
встановити платню за водокористування. Воду з Дніпра було
спрямовано на вирощування водозатратних сільгоспкультур,
таких, як рис і соя. До подачі води з Північнокримського каналу
прив’язано близько 250 тис. га землі на півострові.

14.

15.

01
Проте за 8 років, що канал не наповнювався
водою, він сильно замулився, насосні станції було
зруйновано, а бетонні плити в деяких місцях
прибрано. Як наслідок, у Міжгірне водосховище
поблизу Сімферополя вода так і не надходила.
Безконтрольне швидке наповнення каналу водою
завдало йому суттєвих руйнувань. Великі обсяги
води марнувалися. У лютому 2023 році російський
Держкомітет з водного господарства та меліорації
Криму доповів, що на півострові зрошувалося 12,2
тис. гектарів — стільки ж, скільки в 2021 році без
води із каналу. Через випаровування та фільтрацію
в ґрунт, за різними оцінками, йшло 40-60% об'єму
води. Площа Міжгірського водосховища, що
накопичувало воду з каналу, в 2022 році складала
5% від максимальної.

16.

Порушення законодавства України
Для здійснення діяльності у сфері водокористування кожен суб’єкт
обов’язково має отримати відповідний дозвіл, який видається Державним
агентством водних ресурсів України та його територіальними підрозділами.
Отримання дозволу є обов’язковим для тих суб'єктів, які використовують
воду в об’ємі від п’яти кубічних метрів на добу.
Спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із
застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та
скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти, включаючи забір води
та скидання забруднювальних речовин зі зворотними водами із
застосуванням каналів.

17.

Порушення законодавства України
Відповідно до статті 49. «Право на здійснення спеціального
водокористування» відомо наступне:
«…Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі
дозволу на спеціальне водокористування…».
Отже самовільне використання водних ресурсів без документа дозвільного
характеру – дозволу на спеціальне водокористування є порушенням вимог
статтей 44, 48 та 49 Водного кодексу України. [26]
З матеріалів встановлено, що 26.02.2022 року у зв’язку з військовою
агресією російської федерації проти України було зруйновано гідроспоруду
Північно-Кримського каналу, яка перекривала подачу води до Автономної
Республіки Крим, в результаті чого російською федерацією допускається
самовільне використання водних ресурсів.

18.

Методика розрахунку збитків
Методика встановлює порядок визначення збитків, заподіяних
внаслідок забруднення та засмічення вод, самовільного користування
водними ресурсами під час збройної агресії Російської Федерації. Цей
процес здійснюють уповноважені особи, які здійснюють державний
нагляд у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів.

19.

Для визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок
забруднення та/або засмічення вод, самовільного
користування водними ресурсами у зв'язку з збройною
агресією Російської Федерації, застосовуються матеріали
огляду місця події, інструментально-лабораторні
вимірювання, візуальні спостереження, аерофотозйомка,
дистанційне зондування Землі, державний моніторинг вод,
первинний облік водокористування, розрахункові методи,
експертні оцінки, результати розслідувань або екологогідрологічні вишукування, суднові документи, документи
дозвільного характеру, проєктна документація, паспорти
артезіанських свердловин, дані про механізми (засоби) для
забору та використання вод.

20.

Збитки завдані Україні
За результатами дослідження матеріалів справи встановлено наступне:
У Розрахунку зазначено, що «…Збитки, заподіяні державі внаслідок
порушення законодавства про охорону та раціональне використання
водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних
ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування
Російською Федерацією лише за добу складають 32 628 960 грн/добу
(тридцять два мільйони шістсот двадцять вісім тисяч дев’ятсот шістдесят
гривень на добу)…»
Станом на 17 березня 2022 року окупанти вкрали
води на 620 мільйонів гривень», – повідомляли у
Держекоінспекції України.

21.

Збитки завдані Україні
Згідно вихідних даних за фактом підриву інженерної споруди дамби
Північно-Кримського каналу, відповідно до наявної інформації
пропускна потужність гідроспоруди Північно-Кримського каналу 50
м3/сек. (4 320 000 м3/ добу).
Отже самовільний водозабір води становить 50 м3/секунду або (4 320
000 м3/ добу).

22.

Визначення збитків, обумовлених самовільним користуванням водними ресурсами внаслідок
збройної агресії Російської Федерації, грн, здійснюється за формулою:
3сам = 5 х Кв х W х Тар,де
Кв - 10- коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі під час воєнного стану;
W – об’єм води, що забрана та використана
самовільно, втраченої води, яка була за кумульована у водному об’єкті, м3;
Тар – розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255
Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, штатних,
кар’єрних та дренажних вод – грн/100 м3, води для потреб гідроенергетики та рибництва – грн/10000 м3 ,
води , яка входить до складу напоїв, грн/м3). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці
рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показників «Район басейну річок
Причорномор’я «, «Район басейну річок Приазов’я», встановлених статтею 255 Податкового кодексу
України, на дату виявлення порушення. Для житлово-комунальних підприємств та теплоелектростанцій з
прямоточною системою водопостачання показник Тар застосовується без понижуючих коефіцієнтів.

23.

Ставка збору за спеціальне водокористування поверхневих вод
встановлена пунктом 255.5.1. статті 255 Податкового кодексу України і
складає для басейну річки Дніпро 75,53 грн/100 м3 (0,7553 грн/м3).
Надалі розрахунок :
З сам = 5 х 4 320 000 х 0,7553 х 2 = 32 628 960 грн.
Збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про
охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених
самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозволу на
спеціальне водокористування Російською Федерацією за добу складають
32 628 960 грн (тридцять два мільйони шістсот двадцять вісім тисяч
дев’ятсот шістдесят гривень) на добу.
Розрахунок збитків проводиться за період від підриву дамби ПівнічноКримського каналу до моменту підриву дамби Каховської ГЕС, тобто з
27 лютого 2022 року по 6 червня 2023 року. Отже, період самовільного
користування водними ресурсами Північно-Кримського каналу складає
468 днів:
464 х 32 628 960 грн = 15 139 837 400 грн 00 коп.

24.

Проте, підрив частини каналу на
Херсонщини призвів до екологічної
загрози не лише на території півострова.
Підрив унеможливив зрощування
сільськогосподарських земель на території
Скадовського та Каховського районів
Херсонської області. Цими діями росії
завдано значних збитків навколишньому
середовищу та матеріальних збитків
Україні у великих розмірах.

25.

ВИСНОВОК:
Підрив дамби на Херсонщині призвів до значних екологічних
порушень .
Це створило загрозу навколишньому середовищу та
призвело до значних збитків для України.
На основі проведених досліджень та використаних методик,
затверджених українським законодавством, розраховано, що
збитки, завдані державі внаслідок самовільного
використання, що є порушенням законодавства про охорону
та раціональне використання водних ресурсів за 464 доби
складають 15 139 837 400 грн 00 коп. Розрахунки були
проведені за період відколи військові рф підірвали
тимчасову дамбу і головну перегородкову споруду ПівнічноКримського каналу, до моменту підриву Каховської ГЕС.
Збитки, спричинені незаконним та нераціональним
використанням водних ресурсів з каналу, становили значну
суму, та призвели до змін водопостачання не лише на
півострові а й на материковій частині України.

26.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !
English     Русский Rules