Річка Сіверський Донець – головна водна артерія Східної України
Загальна характеристика басейну р. Сіверський Донець
Водні ресурси Харківської області
Забір води з природних водних об'єктів водокористувачами Харківської області
Організація ведення державного обліку водокористування здійснюється Держводагентством.
Водний кодекс України.
Стаття 1. Визначення основних термінів
Стаття 1. Визначення основних термінів
Стаття 1. Визначення основних термінів
Стаття 2. Водне законодавство України
Стаття 3. Водний фонд України
Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)
Стаття 42. Водокористувачі
Основні права та обов'язки водокористувачів
Стаття 48. Спеціальне водокористування
Стаття 110. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальні
811.00K
Categories: ecologyecology geographygeography

Водні об'єкти басейну річки Сіверський Донець

1. Річка Сіверський Донець – головна водна артерія Східної України

Водні об'єкти басейну річки Сіверський Донець є
головним джерелом водопостачання Харківської,
Луганської та Донецької областей, а площа водозбору
басейну р. Сіверський Донець є одним з найбільш
екологічно навантажених регіонів України

2. Загальна характеристика басейну р. Сіверський Донець

Загальна площа басейну річки складає 98,9 тис. кв. км, з них в
межах України 54,54 тис. кв. км або 55 % площі басейну.
Довжина річки 1053 км, в межах України вона складає 723 км або
68 % загальної довжини, у тому рахунку:
• по Харківській області – 375 км,
• по Донецькій області – 95 км,
• по Луганській області – 253 км.
Середньобагаторічний об'єм стоку Сіверського Дінця складає
4,5 куб. км, в дуже маловодні роки (95 % забезпеченості)
знижується до 1,9 куб. км. З середньорічного стоку Сіверського
Дінця 1,8 куб. км (40%) формується на території Росії.
Стік, що формується в Україні, в середній за водністю рік складає
2,7 куб. км, а в розрахунковий маловодний – може зменшуватися
до 0,7 куб. км.
Середній річний об'єм природнього стоку Сіверського Дінця у
прикордонному створі України та Росії дорівнює 4,762 куб. км.

3.

Загальна характеристика басейну
р. Сіверський Донець
Басейн р.Сіверський Донець є одним з найменш забезпечених
природним річковим стоком регіонів України та найбільш
антропогенно навантаженим за рахунок значної щільності
населення та високої концентрації виробництва, які потребують
для використання значних обсягів водних ресурсів.
Водозабезпеченість Харківської області нижча від середньої по
Україні у 3 рази, а без урахування транзитного стоку - майже у 8
разів. Забезпеченість області водними ресурсами надзвичайно
низька і складає в середньому лише 1,8% від загальної кількості
водних ресурсів України, а у маловодні роки цей показник
знижується до 0,99%. Питомі середні місцеві ресурси на 1
жителя області – 0,55 тис.м3, при тому, що в середньому по
Україні цей показник майже вдвічі більший – 1,04 км3.

4. Водні ресурси Харківської області

Загальна площа Харківської області 31,4 тис.км2 (5,2% території
України)
Два основних басейну:
Сіверського Дінця (69,8 % території області)
Дніпра (30,2 % території області)
Гідрографічна мережа Харківської області представлена 863
річками та струмками з яких 172 річки, довжиною більше 10 км
57 водосховищ загальним об'ємом 1507,7млн.м3
Джерелами водопостачання області є підземні та поверхневі
води басейнів річок Сіверський Донець та Дніпро
Для подолання дефіциту водних ресурсів, здійснюється
міжбасейнове перекидання стоку каналами Дніпро-Донбас до
Краснопавлівського вдсх. та канал Сіверський Донець-Донбас.
На території Харківської області канал Дніпро – Донбас має
довжину біля 160 км (загальна довжина каналу 263 км). Проектна
потужність каналу 370 тис. м3/добу. Після вводу першої черги
каналу в експлуатацію утворилася єдина водогосподарська
система – канал Дніпро – Донбас – р. Сіверський Донець разом з
Печенізьким та Червонооскільським водосховищами.

5.

6.

В Харківському РУВР на обліку перебувають
780 водокористувачів (станом на 01.01.2015р.)
сільське
господарство;
184
промисловість
; 251
ЖКГ; 88
інші галузі; 257

7. Забір води з природних водних об'єктів водокористувачами Харківської області

Загальний об'єм забору води з природних водних об'єктів
(поверхневі та підземні прісні водні ресурси) в 2014 році складав
338,2 млн.м3, у тому числі за джерелами забору:
- поверхневих – 297,5 млн.м3 (88 %)
- підземних – 40,71 млн.м3 (12 %), в тому числі 2,294 млн.м3 – шахтнокар'єрних вод
Використання свіжої води на всі потреби у 2014р. склало 309,2 млн м3.
Структура водоспоживання характеризувалася наступним чином:
г/п потреби;
145,3; 47%
виробничі
потреби;
128,4; 42%
ставково-рибне
господарство;
28,21; 9%
сільгоспводопост
ачання;
3,344; 1%
зрошення;
3,876; 1%

8. Організація ведення державного обліку водокористування здійснюється Держводагентством.

Відповідно до статті 25 Водного кодексу
України, з метою упорядкування питань,
пов’язаних з веденням державного обліку
водокористування, Наказом МІНІСТЕРСТВА
ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
УКРАЇНИ від 16.03.2015 № 78 затверджено:
Порядок ведення державного обліку
водокористування
Форму звітності № 2ТП-водгосп (річна) «Звіт
про використання води».

9. Водний кодекс України.

Стаття 1. Визначення основних термінів
води - усі води (поверхневі, підземні,
морські), що входять до складу природних
ланок кругообігу води;
води підземні - води, що знаходяться
нижче рівня земної поверхні в товщах
гірських порід верхньої частини земної
кори в усіх фізичних станах;

10. Стаття 1. Визначення основних термінів

води поверхневі - води різних водних
об'єктів, що знаходяться на земній
поверхні;
водний об'єкт - природний або створений
штучно елемент довкілля, в якому
зосереджуються води (море, річка, озеро,
водосховище, ставок, канал, водоносний
горизонт);

11. Стаття 1. Визначення основних термінів

використання води - процес вилучення
води для використання у виробництві з
метою отримання продукції та для
господарсько-питних потреб населення, а
також без її вилучення для потреб
гідроенергетики, рибництва, водного,
повітряного транспорту та інших потреб

12. Стаття 1. Визначення основних термінів

вода стічна - вода, що утворилася в
процесі господарсько-побутової і
виробничої діяльності (крім шахтної,
кар'єрної і дренажної води), а також
відведена з забудованої території, на якій
вона утворилася внаслідок випадання
атмосферних опадів;
вода зворотна - вода, що повертається за
допомогою технічних споруд і засобів з
господарської ланки кругообігу води в
його природні ланки у вигляді стічної,
шахтної, кар'єрної чи дренажної води

13. Стаття 2. Водне законодавство України

Завданням водного законодавства є регулювання
правових відносин з метою забезпечення
збереження, науково обґрунтованого,
раціонального використання вод для потреб
населення і галузей економіки, відтворення
водних ресурсів, охорони вод від забруднення,
засмічення та вичерпання, запобігання
шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків,
поліпшення стану водних об'єктів, а також
охорони прав підприємств, установ, організацій і
громадян на водокористування.
Водні відносини в Україні регулюються цим
Кодексом, Законом України "Про охорону
навколишнього природного середовища" та
іншими актами законодавства

14. Стаття 3. Водний фонд України

Усі води (водні об'єкти) на території України
становлять її водний фонд.
До водного фонду України належать:
1) поверхневі води:
природні водойми (озера);
водотоки (річки, струмки);
штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;
інші водні об'єкти;
2) підземні води та джерела;
3) внутрішні морські води та територіальне море.

15. Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)

Води (водні об'єкти) є виключно
власністю народу України і надаються
тільки у користування.
Народ України здійснює право власності
на води (водні об'єкти) через Верховну
Раду України, Верховну Раду Автономної
Республіки Крим і місцеві Ради.
Окремі повноваження щодо
розпорядження водами (водними
об'єктами) можуть надаватися
відповідним органам державної
виконавчої влади.

16. Стаття 42. Водокористувачі

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства,
установи, організації і громадяни України, а також іноземні
юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні
водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору
води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають
власних водозабірних споруд і отримують воду з
водозабірних споруд первинних водокористувачів та
скидають стічні води в їх системи на умовах, що
встановлюються між ними.
Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання
стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на
спеціальне водокористування.

17. Основні права та обов'язки водокористувачів

Стаття 43. Основні права
водокористувачів
Стаття 44. обов'язки
водокористувачів
Стаття 110. Відповідальність за
порушення водного законодавства

18. Стаття 48. Спеціальне водокористування

Спеціальне водокористування - це забір води з
водних об'єктів із застосуванням споруд або
технічних пристроїв, використання води та
скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти,
включаючи забір води та скидання
забруднюючих речовин із зворотними водами із
застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється
юридичними і фізичними особами насамперед
для задоволення питних потреб населення, а
також для господарсько-побутових, лікувальних,
оздоровчих, сільськогосподарських,
промислових, транспортних, енергетичних,
рибогосподарських та інших державних і
громадських потреб.

19. Стаття 110. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальні

Стаття 110. Порушення водного законодавства тягне за собою
дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну
відповідальність згідно з законодавством України.
8) порушенні правил ведення державного обліку
вод або перекрученні чи внесенні недостовірних
відомостей в документи державної статистичної
звітності;
Порушення правил ведення державного обліку вод або
перекручення чи внесення недостовірних відомостей в
документи державної статистичної звітності полягає у
порушенні встановлених гл. 6 ВК правил. В залежності
від суб'єкта, об'єктивної сторони даного діяння воно
може бути кваліфіковано як адміністративний проступок
(напр. ст. 60 КУпАП) чи злочин (напр., ст. 336 КК
України) і за наявності шкоди тягтиме і цивільну
відповідальність.
English     Русский Rules