Родина кишкових інфекцій (лекція № 7)

1.

Лекція №7
Тема
Родина кишкових інфекцій
Спеціалізація: сестринська справа

2.

План
1. Загальна характеристика родини кишкових бактерій
2. Короткі дані про ешерихії, сальмонели, шигели
3. Особливості взяття матеріалу і транспортування його
до лабораторії
4.Основні етапи лабораторної діагностики кишкових
інфекцій
5. Препарати для специфічного лікування і профілактики
6. Медична етика та деонтологія

3. інтеграційні зв’язки

основи екології та профілактичної
медицини
анатомія та фізіологія людини
медична біологія
Освітні компоненти
природничо- наукового
циклу
основи латинської мови
з медичною термінологією
основи фармакології
та медична рецептура
основи медсестринства
Освітні компоненти циклу
професійної та практичної
підготовки
клінічні освітні компоненти

4. Спільні ознаки представників родини кишкових бактерій

1. Морфологія
2. Культуральні властивості
(ріст на простих поживних
середовищах)

5.

Чинники передачі
● вода
● харчові продукти
● ґрунт
● предмети вжитку
● мухи
● брудні руки

6.

Шляхи передачі
● харчовий
● водний
● контактно-побутовий
Механізм передачі
● фекально-оральний

7.

8. Відмінності: Одні види утворюють капсулу

Одні види утворюють капсулу (ешеріхії),
інші ні – сальмонели, шигели
Одні види рухомі (ешеріхії, сальмонели),
інші ні – шигели
Ріст на диференціально – діагностичних
середовищах
Різняться за біохімічною активністю
Різні джерела інфекції
Різні за ступенем паразитування

9.

Рід Escherichia
Морфологія
Escherichia coli - поліморфні палички, грамнегативні, спор не
утворюють, перітрихи (деякі штами нерухомі),
деякі різновиди утворюють капсулу, у мазку
розміщені безладно
Чиста культура кишкових
паличок
Ккишкова паличка у
мазку

10.

Культуральні властивості
Колонії кишкової палички на
живильному середовищі
Ріст ентеробактерій на
середовищі Ендо: червоні
колонії – кишкова паличка,
безбарвні - сальмонели

11.

12.

13.

Біохімічні властивості
Антигенна структура Esch. coli, розроблена у 1942-45рр.
Ф. Кауфманом:
♦ О-антиген – 163
♦ Н-антиген – 56
♦ К-антиген – 94

14.

Епідеміологія
Джерело інфекції
● хвора людина
● рідше мікробоносій

15.

Чинники передачі
● вода
● харчові продукти
● ґрунт
● предмети вжитку
● мухи
● брудні руки

16.

Шляхи передачі
● харчовий
● водний
● контактно-побутовий

17.

Ешеріхіози
екзогенні
ендогенні
(див. епідеміологію)
Гнійний
перитоніт

18.

Захворювання, викликані
певними сероваріантами

19.

20.

21.

22.

Методи лабораторної діагностики
Мікроскопічний
Культуральний
Серологічний
(для визначення
АГ структури збудника)

23.

24.

Escherichia coli є індикатором фекального
забруднення чинників довкілля.
Колі - індекс – кількість особин
Колі - індекс – кількість особин
Колі - індекс – кількістькишкової
кишкової
палички
у
особин
палички у 1л води (1г ґрунту)
Колі - індекс –кишкової
кількістьпалички
особин у 1л води
1л води кишкової палички у 1л води
Колі - титр – кількість води (ґрунту) , в якій
міститься 1 кишкова паличка

25.

Рід Salmonella
Морфологія
Збудники тифо-паратифозних бактерій – це палички із
заокругленими кінцями, грамнегативні, перитрихи, спор і
капсул не утворюють, безладно розміщені у мазку
Електронна
мікрофотографія
сальмонел
Сальмонели у
мазку
Антигенна будова
сальмонел и черевного
тифу (О-, Н, Vi –антиген)

26.

Колонії сальмонел та
ешеріхій на середовищі Ендо
Ріст колоній сальмонел на
середовищі Ендо

27.

Колонії сальмонел на
середовищі Вільсон Блера

28.

Біохімічні властивості
Характер
культури
Вуглеводи
Утворення
Лакмус
ове
молоко
Лактоза
глюкоза
сахароза
маніт
мальтоза
індол
H2 S
желатина
молоко
Ешеріхії
КГ
КГ
КГ
КГ
КГ
+
+
-
згорить
S. typhi
-
К
-
К
К
-
+
-
К
S. paratyphi A
-
КГ
-
КГ
КГ
-
-
-
К
S. paratyphi B
-
КГ
-
КГ
КГ
-
+
-
Л

29.

Епідеміологія
Джерело інфекції
● хвора людина
● мікробоносій
● хвора тварина
( при ХТІ сальмонельозної
етіології)
Чинники прередачі
● харчові продукти
● вода
● грунт
● предмети вжитку
● брудні руки
● мухи

30.

Клінічні ознаки черевного тифу

31.

Розеольозна висипка при черевному тифі
Утворення виразок у кишечнику при
черевному тифі

32.

33.

Мікробіологічна діагностика
1. Виділення гемокультури (до 10-12 дня захворювання)

34. Взяття крові на гемокультуру

35. Взяття крові на серологічне дослідження

36.

2. Серологічний метод (реакція Відаля) – з 2 тижня до
кінця захворювання
О - аглютинація сальмонел
Н- аглютинація сальмонел

37.

3. Культуральний ( копрокультура, уринокультура )
з 3 тижня до кінця захворювання

38. Реакція Vі – гемаглютинації для діагностики черевнотифозного мікробоносійства

39.

40. Етіологія

41. Епідеміологія

42.

43.

44.

45.

46.

47.

Методи лабораторної діагностики сальмонельозів
Мікроскопічний
Культуральний

48. Ідентифікація сальмонел, збудників ХТІ

Антибіотикограма
Визначення АГ структури
збудника (серологічний
фаготипування

49.

Шигели

50.

• S. sonnei найчастіше висівається в
США.
• S. dysenteriae і S. boydii найчастіше
висівається в країнах, що
розвиваються.
• S. flexneri найчастіше висівається в
Україні та від гомосексуалістів

51.

52. Епідеміологія

Доповніть ГЛС
Джерело інфекції
Шляхи передачі
Механізм передачі
Сезонність
Епідеміологія

53.

54.

55. Ураження дистального відділу кишківника при шигельозі

56.

Шигельоз у мистецьких творах
Великий госпіталь під час Першої
світової війни у Порт-Саїді,
заповнений вояками — хворими на
шигельоз.

57.

Ешерихії
1.
Епідеміологія
2.
Захворювання,
викликані даними
збудниками
3.
Досліджуваний
матеріал
4.
Методи діагностики та
результати
Мікроскопічний
(мікроскопічна картина
за маркерами)
Культуральний
(поживні середовища,
характер росту,
ідентифікація)
Серологічний (вид
реакції)
Алергійний
Біологічний
(експериментальний)
Сальмонели (зб. Сальмонели –
черевного тифу) збудники ХТІ
Шигели

58.

Тестові завдання
для закріплення навчального матеріалу
з теми: Родина кишкових бактерій
В-1
1. Родоначальник родини кишкових
бактерій:
А. S.typhi
В. S.paratyphi A
C.Е. coli
D. S. paratyphi B
Е. S. Enterіtidis
В-2
1. Диференціально-діагностичне
середовище для вирощування
ентеробактерій:
А. М’ясо-пептонний агар
В. Цукровий бульйон
С. Середовище Ендо
D. М’ясо - пептонний бульйон
Е. Сироватковий агар
В-3
1. E.coli на середовищі Ендо утворює
колонії:
А. У вигляді крапель роси
В. S-форми, безбарвні
С. S-форми,блискучі, безбарвні
D. S-форми,червоні з металевим
блиском
Е. R- форми, безбарвні
В-4
1. Нормальна флора кишківника
людини, яка відноситься до
ентеробактерій
А. S.typhi
В. S.paratyphi A
C. Е.coli
D. S. paratyphi B
Е. S. enterіtidis

59.

В-1
2. На диференціально-діагностичному
середовищі Ендо збудник черевного тифу
утворює колонії:
А. У вигляді крапель роси
В. S-форми, безбарвні
С. S-форми, блискучі, безбарвні
D. S-форми червоні з металевим
блиском
Е. R-форми, безбарвні
В-2
2. Метод лабораторної діагностики тифопаратифозних захворювань на 1 тижні
хвороби:
А. Мікроскопічний
В. Серологічний
С. Метод виділення гемокультури
D. Біологічний
Е. Шкірно-алергічний
В-3
2. Елективне середовище для
вирощування тифо-паратифозних
бактерій:
А. М’ясо-пептонний агар
В. Цукровий бульйон
С. Середовище Ендо
D. М’ясо-пептонний бульйон
Е. Жовчний бульйон
В-4
2. Метод лабораторної діагностики тифопаратифозних захворювань на 2-му
тижні хвороби:
А. Мікроскопічний
В. Серологічний
С. Клінічний
D. Біологічний
Е. Шкірно-алергічний

60.

В-1
3. Метод лабораторної діагностики тифопаратифозних захворювань починаючи з
третього тижня хвороби:
А. Мікробіологічний
В. Серологічний
С. Метод виділення гемокультури
D. Біологічний
Е. Шкірно-алергічний
В-2
3. Механізм передачі захворювань,
викликаних ентеробактеріями:
А. Повітряний
В. Контактний
С. Трансмісивний
D. Фекально-оральний
Е. Парентеральний
В-3
3. Для визначення сероваріанту
сальмонел-збудників харчових
токсикоінфекцій застосовують
серологічну реакцію:
А. Нейтралізації
В. Преципітації
С. Аглютинації в пробірках
D. Аглютинації на склі
Е. Зв’язування комплементу
В-4
3. Збудники тифо-паратифозних
захворювань на вісмут-сульфіт агарі
утворюють колонії:
А. У вигляді крапель роси
В. S-форми, безбарвні
С. S-форми, блискучі, безбарвні
D. S-форми, чорні, з металевим
блиском
Е. R - форми, безбарвні

61.

В-1
4. Джерело інфекції при харчових
токсикоінфекціях, викликаних
сальмонелами:
А. Хвора людина
В. Мухи
С. Хвора людина, хвора тварина,
мікробоносій
D. Мікробоносій
Е. Хвора тварина.
В-2
4. Для визначення сероваріанту E.coli у
реакції аглютинації на склі застосовують:
А. Діагностикум
В. Стандартну імунну сироватку
С. Лікувальну сироватку
D. Фізіологічний розчин
Е. Імуноглобулін
В-3
4. Джерело інфекції при черевному тифі;
А. Хвора людина
В. Хвора тварина
С. Хвора людина, мікробоносій
D. Гризуни
Е. Мухи
В-4
4. Досліджуваним матеріалом при
харчових токсикоінфекціях є:
А. Випорожнення
В. Сеча
С. Кров
D. Сироватка крові
Е. Ліквор

62.

В-1
5. Ентероінвазивні серовари E.coli
спричиняють:
А. Колі – інфекцію
В. Черевний тиф
С. Дизентерієподібні захворювання
D. Холероподібні захворювання
Е. Є нормальною флорою кишківника
В-2
5. Salmonela typhi у людини викликає:
А. Ешеріхіози
В. Шигельози
С. Холеру
D. Черевний тиф
Е. Паратиф А
В-3
5. Що служить досліджуваним матеріалом
при тифо-паратифозних захворюваннях на
1-му тижні захворювання:
А. Випорожнення
В. Сеча
С. Кров
D. Сироватка крові
Е. Ліквор
В-4
5. Для діагностики мікробоносійства
черевного тифу застосовують реакцію:
А. Зв’язування комплементу
В. Аглютинації на склі
С. Аглютинації в пробірках
D. Vi – гемаглютинації
Е. Непрямої гемаглютинації

63.

В-1
6. Диференціально-діагностичне
середовище для вирощування
ентеробактерій:
А. М’ясо-пептонний агар
В. Цукровий бульйон
С. Середовище Ендо
D. М’ясо-пептонний бульйон
Е. Сироватковий агар
В-2
6..E.coli на середовищі Ендо утворює
колонії:
А. У вигляді крапель роси
В. S-форми, безбарвні
С. S-форми,блискучі, безбарвні
D. S-форми, червоні, з металевим
блиском
Е. R- форми, безбарвні
В-3
6.Нормальна флора кишківника
людини, яка відноситься до
ентеробактерій:
А. S.typhi
В. S.paratyphi A
C. Е.coli
D. S. paratyphi B
Е. S. enterіtidis
В-4
6.Механізм передачі захворювань,
викликаних ентеробактеріями:
А. Повітряний
В. Контактний
С. Трансмісивний
D. Фекально-оральний
Е. Парентеральний

64.

:Життєвий успіх на 20% залежить від
Вашого IQ (рівня розумового розвитку),
решта 80% - від інших чинників, які сукупно можна назвати
емоційною компетентністю, тобто емоційним розумом