Культура України на початку ХХ ст

1. Культура України на початку ХХ ст.

Дистанційна робота

2.

Тест
1. Коли було створено перше українське фізкультурно-спортивне
товариство «Сокіл»
а) 1895
в) 1893
б) 1894
г) 1891
2. Коли було створено фізкультурно-спортивне товариство «Січ»
а) 1900
в) 1903
б) 1901
г) 1904
3. Хто заснував організацію «Січ»
а) Кирило Трильовський в) Микола Василько
б) Дмитро Донцов
г) Августин Волошин
4. Коли була утворена молодіжна організація «Пласт»
а) 1908
в) 1910
б) 1909
г) 1911
5. Де було утворено організацію «Пласт»
а) Київ
в) Львів
б) Харків
г) Одеса

3. Специфічні умови розвитку української культури на початку ХХ ст.

Колоніальна та шовіністична політика Російської та
Австрійської імперій у царині культури
Піднесення визвольного руху та національної свідомості
населення
Глибоке культурне розшарування українського суспільства

4.

Освіта у Російській імперії:
1864 р. - «Положення про початкові народні училища».
1864 р. - новий статут про гімназії, які поділялись на повні (7-класні) і прогімназії (4-класні);
Поширеними були приватні гімназії та прогімназії для дівчат і хлопчиків
(Колегія Павла Галагана в Києві, 1871p.).
Відбулося становлення і розвиток середньої жіночої освіти:
1850р. - у Києві відкрито першу жіночу гімназію;
1860р. - жіноча гімназія виникла в Полтаві,
1870-х pp. - в усіх губернських та деяких повітових містах.
.1865р. - на базі Рішельєвського ліцею відкрито
Новоросійський університет;
1875 р. — Ніжинський юридичний ліцей
перетворено на Історико-філологічний
інститут;
1898р. - у Києві діє політехнічний інститут;
Після революції 1905-1907pp. двері
університетів відкрилися для «нижчих» станів
Новоросійський університет
(Одеський національний університет імені
І. І. Мечникова))

5.

Освіта на західноукраїнських землях:
Шкільна реформа 1869p.:
• обов’язкова освіта для дітей віком від 6 до 14 років
• всі школи замість церковного підпорядкування передавались під опіку держави;
• за шкільним законом 1895р. діяли нижчі, сільські (1, 2, 3-класні, надавали елементарні знання)
та вищі, міські школи (4-6 класів, давали змогу продовжити навчання в середніх освітніх
закладах).
• На відміну від Російської імперії, у школах Австро-Угорської імперії було дозволено викладання
українською мовою, проте на практиці відбувалося скорочення кількості українських шкіл,
насадження польської мови.
• На Закарпатті та Буковині початкова освіта стала засобом мадяризації та румунізації населення.
1894р. відкрита кафедра історії України (Львівський університет)
1875р. засновано університет у Чернівцях;
1877р. Львівську технічну академію перетворено на політехнічний інститут;

6.

7.

Григорій Галаган –
український меценат, на чиї
кошти відкрито чимало
народних шкіл і гімназію в
Прилуках, колегію Павла
Галагана в Києві.
Гімназія в Прилуках
Колегія Павла Галагана в Києві

8.

Особливості розвитку науки:
- професор Харківського університету О. Ляпунов працював над проблемами
стійкості й дії руху механічних систем;
- І. Пулюй (західноукраїнський вчений) відкрив рентгенівське випромінювання;
- І. Мечников відкрив явище фагоцитозу, створив теорію утворення багатоклітинних
організмів з одноклітинних;
- М. Гамалія створив разом з І. Мечниковим першу в Росії та другу у світі
бактеріологічну станцію (1886 p.);

9.

У другій половині XIX ст. створено ряд наукових товариств
- Харківське (1863),
- Київське (1899),
- Одеське товариства дослідників природи (1870);
- Харківське математичне (1879),
- Київське фізико-математичне товариства (1890);
- Історичне товариство Нестора Літописця в Києві (1873)
- Наукове товариство ім. Шевченка
у Львові (1892).
Наукове товариство імені Шевченка

10.

Протягом другої половини XIX ст.:
Пануючим літературним стилем стає реалізм, який вирізнявся
соціальною спрямованістю, етнографізмом, культом народу
(ототожнювався із селянством);
• Формуються своєрідні стилі в літературі:
етнографічно-побутовий (Л. Глібов, М. Старицький, І. НечуйЛевицький, С. Руданський),
аналітично-психологічний (Марко Вовчок, Панас Мирний, А.
Свідницький),
соціально-філософський (І. Франко, М. Павлік, А. Грабовський).
Напрям реалістичного зображення життя набуває поширення
і у творчості західноукраїнських письменників: Ю. Федьковича;
О. Кобилянської.
На позиціях критичного реалізму стояла драматургія
(представники - М. Старицький, М. Кропивницький, І. КарпенкоКарий).
Михайло Старицький
М. Кропивницький

11.

Михайло Сергійович Грушевський)
— професор історії, організатор
української науки, політичний діяч і
публіцист, голова Центральної Ради,
автор понад 2000 наукових праць.
Історія Русі-України — 10-томна монографія
Михайла Грушевського. Головна праця його
життя. Містить виклад історії України від
прадавніх часів до другої половини 17 століття.
Писалася з перервами протягом 1895—1933
років.

12.

Дмитро Іванович
Яворницький— український
історик, археолог, етнограф,
фольклорист, лексикограф,
письменник, дослідник історії
українського козацтва, дійсний
член НТШ (1914) і ВУАН (1929).

13.

• Реалізм;
нові теми; посилюється
Друга • з’явились
публіцистичність творів (М. Вовчок, П.
П. Мирний, І. Франко, Л. Українка,
половина Куліш,
М. Коцюбинський, В. Стефаник).
ХІХ ст.
• Модернізм
Початок
ХХ ст.
• (М. Вороний у 1901 р. оприлюднив
модерністські гасла; 1907 р. – група «Молода
муза» проголосила маніфест з критикою
реалізму; М. Семенко з засновник першого
укр. об’єднання футуристів (Київ, 1913)).

14.

Театральне мистецтво:
1) відбувається відхід від суто селянської тематики;
2) проходить подальший розвиток театрів, зростання професійності акторських труп
(найвидатнішими діячами театрального мистецтва були брати Тобілевичі);
3) засновуються стаціонарні професійні театри (1906 р. - Микола Садовський
створив у Полтаві перший український стаціонарний професійний театр).
Теа́тр корифе́їв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882
року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та
російського.

15.

16.

Музичне мистецтво
Значний вплив на розвиток музичного мистецтва України справила творчість
композитора Семена Гулака-Артемовського, який у 1862 р. створив першу
національну оперу - «Запорожець за Дунаєм».
Найвищим злетом у розвитку української музики другої половини XIX ст.
стала творчість Миколи Лисенка (1842-1912) — перші українські опери для
дітей «Коза-дереза», «Пан Коцький», опери «Енеїда», «Різдвяна ніч»,
«Утоплена», «Тарас Бульба» та ін.
Микола Лисенко
Семен Гулак-Артемовський

17.

У другій половині XIX ст. в архітектурі України переважав еклектизм поєднання елементів різних стилів.
Будівля Київського міського театру
Політехнічний інститут в Києві
Львівський оперний театр
Одеський театр опери та балету

18.

На зміну еклектизму на початку XX ст. приходить модерн
(його елементами є використання стилізованих квітів, язиків полум’я,
хвилястих ліній, запозичених у природі, і функціональність будівель)
Будинок Полтавського губернського земства
Будинок товариства «Дністер» у Львові
Школа ім. Івана Котляревського у Полтаві
«Будинок з химерами», Київ

19.

Протягом другої половини XIX ст. у скульптурі виділилося декілька
напрямків:
1) скульптура малих форм: найвідоміший скульптор Л. Позен - відтворював різні
соціальні типи людей, показував зубожіння українського селянства.
2) портретний жанр:П. Забіла (1830-1917) - бюсти М. Салтикова-Щедріна,
М. Гоголя, Т. Шевченка;
3) монументальна скульптура:М. Микешин (1835-1896) –
пам’ятник Богдану Хмельницькому (1888).

20.

Живопис
Вагомий внесок у розвиток реалізму належить руху передвижників - гурт митців, що протиставляли
себе пануючому академізму у живописі та ставили за мету поширити мистецтво в маси.
У живописі розвивалися наступні жанри:
1) побутовий:Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський, М. Пимоненко, К. Костанді
2) пейзажний:М. Мурашко;
3) батальний:М. Самокиш («Повернення російської кавалерії після атаки під Аустерліцем»).
Відомими живописцями західноукраїнських земель були К. Устиянович, Т. Копистинський, Т.
Романчук, І. Труш
Л. Жемчужников
«Кобзар з поводирем на шляху»
М. Мурашко«Український пейзаж»

21.

К. Костанді «Рання весна»
М. Пимоненко
«Святочне ворожіння»
І. Соколов «Весілля»

22.

Церковне життя
Релігійне життя XIX - початку XX ст. Наддніпрянської України характеризувалося:
1) домінуванням Російської православної
церкви, яка забороняла будувати церкви в
українському стилі, малювати ікони в
українському стилі, прикрашати церкви
статуями (у цьому Синод вбачав католицькі
впливи);
2) поширенням серед населення
протестантизму;
3) намаганням української інтелігенції
зробити і поширити україномовні переклади
Святого Письма: П. Куліш спільно з І.
Пулюєм почали переклад Біблії та Євангелія;
4) наверненням римо-католиків та уніатів у
православ’я.

23.

Церковне життя
Становище церкви на українських землях, підвладних
Австро-Угорщині, було дещо іншим:
1) уніатське духовенство стояло на чолі українського руху;
2) кирилицю визнано на рівні з латиною;
3) у 1862 р. в Римі поляки й українці підписали
конкордат (угоду), який встановлював рівноправність
римо-католиків та греко-католиків;
4) протягом 70-80-х років XIX ст. розгортається боротьба
між прихильниками латинізації греко-католицької церкви
та прибічниками повернення до первісних, східних
обрядів; скасовано «конкордію»;
5) великий вплив на національний рух Галичини справляв
митрополит греко-католицької церкви Андрій
Шептицький.
Митрополит Андрій
Шептицький

24.

Домашнє завдання
Історія України:
• Параграф 30-33, скласти таблицю
Галузі культури
Характеристика
1. Освіта
….
• Історичний портрет А. Шептицького (стор. 250 + інтернет
ресусри)
• Річний тематичний онлайн-тест за темою «Україна на
початку ХХ ст. перед викликами модернізації»