Партійна система: сутність та типології і їх особливості

1.

Партійна система:
сутність та
типології і їх
особливості
Хариш Богдан, Мехмат, 4 курс, Комп’ютерна математика №2

2.

Сутність партійної системи
Партійна система – це сукупність політичних партій, характер їх
взаємодії, а також місце і вплив у державному механізмі.
Політичні партії, що діють у певному суспільстві, як правило, утворюють
певну партійну систему. Останню можна коротко визначити як систему
відносин суперництва та співробітництва між існуючими у суспільстві
політичними партіями
Складовою частиною політичних відносин є стосунки між партіями щодо
державної влади. Це означає існування партійних систем як складової
частини структури більш високого порядку — політичної системи країни.
Характер партійних систем визначає вид політичного режиму, механізм
та ефективність демократії. Тому цей аспект теорії і практики діяльності
політичних партій особливо важливий.

3.

Різновиди партійних систем
Різновиди партійних систем можуть виділятися на базі різноманітних критеріїв.
На основі специфіки загальносистемних характеристик можна зробити такі
класифікації партійних систем:
• стабільні та нестабільні;
• здатні зберігати цілісність і такі, що розпадаються;
• діючі у нормальній та у надзвичайній обстановці;
• поляризовані (біполярні), багатополярні та атомізовані;
• альтернативні (з визнанням ротації, зміни правлячих партій) та
неальтернативні;
• молоді й такі, що мають досить тривалу історію й базуються на сталих
традиціях;
• партійні системи, що знаходяться на етапі зародження, або такі що успішно
розвиваються або увійшли у фазу занепаду і саморуйнування;

4.

Типи партійних систем

5.

Типологія партійних систем
На основі "суто політичних" критеріїв типології партійних систем виглядають таким чином:
системи, де партії мають дійсно політичний характер, та ті, де переважають партії
псевдополітичні за своєю природою і, по суті, являють собою побудовані на комунальних,
родинних чи земляцьких принципах клани, кліки, чисто ситуативні угруповання тощо;
провідні щодо формування реальної політики держави, суспільства і такі, що відіграють
другорядну роль у політичній системі
системи з неповним політичним спектром (коли заборонені партії певних ідеологічних
напрямів) та ліберальні (у суто політичному, а неекономічному розумінні) — без встановлення
суворих ідеологічних критеріїв для офіційного визнання правомірності існування партій;
однопартійні, двопартійні, багатопартійні;
революційні, реформаторсько-стабілізаційні, консервативні;
плюралістичні, обмежено плюралістичні та монолітичні;
націоналістичні та полікультурні;
релігійні та світські;
марксистські, "національного" ("арабського", "африканського" тощо) соціалізму та
несоціалістичні;
соціалістичні, капіталістичні, феодальні, рабовласницькі тощо.

6.

Дякую за
увагу!
Хариш Богдан, Мехмат, 4 курс, Комп’ютерна математика №2