Similar presentations:
Моя мала батьківщина
1.
МОЯ МАЛА БАТЬКІВЩИНА –ПОДІЛЬСЬКЕ СЕЛО ХРЕБТІЇВ
Рябчук Софія Анатоліївна,
здобувач освіти 9 класу Кучанської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Науковий керівник
Полуденко Юлія Олегівна, вчитель
історії Кучанської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів
2.
Актуальність теми дослідженняВ наш час кожна людина повинна знати своє минуле, історію
своєї держави і малої батьківщини, де народився і виріс.
3.
Хребтіїв - старовинне подільське село налівому березі Дністра
прапор
герб
Перша згадка про Хребтіїв відноситься до 1436 року із праці Михайла
Грушевського «Барське староство».
Пізніше село згадувалося в грамотах і книгах ревізій 1441, 1564 років
разом з іншими селами – Вільховець, Песець
4.
Хребтіїв з глибин тисячолітьКраєвиди Хребтієва
«Кам’яна баба»
5.
ПогорілаТериторія з дачами
6.
Городище – форпост часів Київської РусіГородище Форпост
Територія городища в наш час
7.
У часи визвольної війни українського народу під проводом гетьмана БогданаХмельницького Хребтіїв «став ніби значним містом». Ще й досі навпроти Федьової
левади видніється Козацька дорога на Шуру ( нині Куражин). На жаль, період української
козацької республіки мало досліджений, з відомих причин замовчувався…
8.
В історії Хребтієва залишили свій слід колишні власники села – польський шляхетський рідСобанських та дворянський рід Патонів.
Садиба Собанських (Патона) у Хребтієві
9.
З доповіді С.Шпаковського на конференції "Методичні проблеми пам'яткоохороннихдосліджень". План маєтку Патона в Хребтієві
10.
Колонний зал в маєтку Патона, ХребтіївПіч в маєтку
Патона-Собанських
Розетка у залі садиби в Хребтієві
Розруха виглядає так
11.
12.
Пісні наддністрянського краюНіна Іванівна Кордонська
«А над Дністром розквітла сон-трава»,
«Черешнева дорога», «Волошкове танго»,
«Конвалії»
Зоя Романівна Слободян
«Мамина пісня»,
«Величальна колискова»,
«Світає», «Ти не прийшла»,
«Гори мої гори» та інші
13.
Історію населеного пункту можна порівняти з долею людини: будь-яке місто,містечко, село чи хутірець має своє «народження», піднесення й занепад, що
завершується припиненням існування.
У 1980 році в селі було 1085 жителів. За переписом населення України 2001 року в
селі мешкало вже 404 особи. Станом на 2015 рік населення - 287 осіб. Сьогодні – це 128
людей, в основному пенсіонери глибоко похилого віку, і всього 12 дітей від народження
до 18 років. Що чекає наше село в найближчі десятиліття?