Розгортання української революції. Боротьба за відновлення державності

1.

10 клас
Історія України
Р.3 РОЗГОРТАННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ
РЕВОЛЮЦІЇ.БОРОТЬБА ЗА
ВІДНОВЛЕННЯ
ДЕРЖАВНОСТІ
Маснюк С.О. – учитель історії

2.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ.
ПОВСЯКДЕННЯ УКРАЇНЦІВ У 1917–1921 РОКАХ.

3.

Навчальні цілі та компетентності:
- Визначити та проаналізувати взаємозалежність в
розвитку суспільства, господарства, культури і
природного довкілля;
- З’ясувати причини політичної еміграції українців,її
центри,напрями і наслідки трудової еміграції в 19141921рр.;
- Проаналізувати ставлення різних груп населення до
революційних процесів;
- Визначати особливості розвитку української культури та
повсякденного життя людей у 1914-1921рр.;
- Аналізувати суспільні явища у конкретно-історичних
умовах, виявляти зміни і тяжість життя суспільства.

4.

Проблемне запитання
«Якими були причини політичної еміграції
українців,її центри,напрями і наслідки
трудової еміграції в 1914-1921рр»

5.

Духовне життя в Україні

6.

Навесні 1917 р. з ініціативи
протоієрея Василя Липківського
було засновано «Братство
воскресіння», яке очолило рух за
утворення УАПЦ.
Василь Липківський

7.

1 січня 1919 р.
Директорія УНР, керуючись принципом, що в незалежній державі
повинна бути і незалежна церква, проголосила автокефалію
Української православної церкви. Однак політична нестабільність
1919 р. не сприяла реалізації цього рішення.

8.

Радянська влада намагалася реформувати освіту, зробити її
систему підконтрольною та спрямованою на зміцнення
більшовицького режиму.
Члени товариства «Просвіта»,1916р.
Українська абетка Г. Нарбута
На вашу думку, чи покращила стан
освіти реформа радянської влади
У 1920 р. зросла кількість шкіл і учнів,
певних успіхів було досягнуто в
ліквідації неписьменності серед
дорослого населення.

9.

У 1918 р. було засновано Український театр драми та опери, Українську
державну капелу під проводом О. Кошиця, Державний симфонічний оркестр.
Радянські журнали
1919 - 1920 рр.
Поміркуйте, про що свідчать дані і
ілюстрації
Радянський плакат
Нові музично-драматичні установи та
творчі колективи з’явилися в Україні й у
1919–1920 рр.

10.

Раднарком УСРР ухвалив «Закон про
відокремлення церкви від держави і школи від
церкви».

11.

Відбулися зміни у соціальному складі
мешканців міст.
Більшість підприємців залишили їх
через неможливість продовжувати
виробництво, невизначеність
ситуації.
Дестабілізацію спричиняли також
націоналізація більшовиками
промисловості, транспорту й
фінансів
Заможні верстви населення сповна
відчули «класову ненависть»
пролетарської держави
За більшовицького режиму життя
робітників та міських низів не
поліпшилося порівняно з тим, що
було за попередньої влади.

12.

Мовою джерела. Зі спогадів російської журналістки
Н. А. Теффі про враження від України влітку 1918 р.:
«Чим ближче до Києва, тим жвавіше станції. На вокзалах буфети. По
платформі ходять люди, що жують, з масляними губами і лиснючими
щоками. Вираз облич здивований.»
З’ясуйте
Хто був при владі в Україні в описаний період.
Про що говорять спогади очевидиці подій?

13.

Мовою джерела. Зі спогадів киянки Н. ПолонськоїВасиленко:
«...Я була цілком самітня і винаймала три кімнатки... Холод у
помешканні був такий, що в кімнаті замерзла вода. ... влітку захворіла
на черевний тиф... Слід сказати, що в клініці я була оточена увагою
медичного персоналу, але утримання було жахливе: тифозні діставали
гороховий суп і чорний глевкий хліб. Коли я повернулася додому, в мене
було зреквізовано все, що я мала. Залишили мені по парі білизни. То
було «изъятие излишков», яке виконували «робітничі бригади». ...
Пригадую, як один літній робітник, який спромігся непомітно від
товаришів. дещо сховати для мене, сказав мені: «Забираємо у вас,
товариш професор, а в цей час, можливо, забирають у моєї жінки...»
Пригадайте, хто був при владі в Україні в описаний період.
Про які умови повсякдення розповідає авторка?

14.

Мовою джерела. Зі спогадів російського політичного
діяча В. В. Шульгіна:
«...взимку 1920 р. був в Одесі. Свічки були у той час предметом розкоші.
Розмова продовжувалася у сутінках масляного каганця —
інструменту, що був в цю зиму у загальному вживанні в Одесі... Треба
стояти у черзі за гасом декілька годин, потім бігти кудись за хлібом.
Потім прибирання кімнати, миття посуду, прання, лагодження... У
цьому будинку воду можна було отримати тільки у дворі. Я тягав
відрами воду. Іноді я пиляв дрова.»
З’ясуйте
Яку соціальну верству представляв автор документа?
Чи були характерні для представника даної соціальної
групи описані види діяльності?

15.

Повсякдення мешканців села

16.

У сільському побуті з’явилися нові риси
Відкриття
закладів
культури
Урізноманітнилися
форми та методи
дозвілля селян

17.

Мовою джерела. Телеграма Я. Ціховича від 30
вересня 1917 р.:
«Озвірілі солдати, що втратили будь-які людські риси, у своїх розбоях
не зупиняються ні перед чим. Вони розбивають не тільки сховища
спирту, які коштують величезні гроші, але й знищують хліб,
живність, грабують і спалюють будинки в той час, коли армія
голодує, а коні дедалі більше втрачають силу від недоїдання. Місцями
пограбовані запаси такого дорогоцінного продукту, як цукор, що
його... в Росії не можна дістати за жодні гроші.»
З’ясуйте
Про які події повідомив автор телеграми?
Висловіть припущення, яка політична сила мала
стосунок до даних подій. Чому?

18.

Мовою джерела. Зі спогадів очевидця:
«В місцях, захоплених більшовиками, негайно накладалися
контрибуції, проводяться реквізиції. На села, які не хотять дати
хліба, висилаються каральні експедиції і найбільше посилаються
частини із китайців і латишів... Загальний настрій населення
пригнічений. Всюди обурення й боязнь — здається, що це населення
захопленого острова. ... робітничі кадри, але далеко не всі, поки йдуть
за більшовиками. ...йдуть зовсім безземельні селяни, але ця частина
невелика».
З’ясуйте
Коли могли відбуватись описані події.
На представників яких соціальних груп
опиралися більшовики?

19.

Мовою джерела. Газета «Нова рада» від 17 жовтня
1917 р.:
«Звідусіль йдуть до Генерального секретаріату розпачливі телеграми про
те, що настала страшна анархія, грабунки, нищення громадського добра і
різанина... погромні ексцеси, коли робляться замахи на добро й життя
єврейської людності, як було за старих часів, а погроми приватного добра,
окремих осіб і груп людності є звичайним явищем, при чому свідомість
безкарності за лихі вчинки надає злодіям небувалої сміливості.»
Чи можна описані події віднести до явища антисемітизму?
Чому?
Поміркуйте, про які старі часи йдеться в газеті.

20.

Що було
національноЯкий ядром
закон утвердив
Що відбулось 1 січня 1919р.?
культурного
відродження?
Раднарком
УСРР?
Закон про відокремлення церкви від
Проголошення
І Універсалу УЦР
Просвіта
держави і школи від церкви
Закон
Проголошення
про відокремлення
автокефалії
школи від
Газета «Нова рада»
Української держави
православної церкви
Закон про відокремлення церкви від
Створення
газети «Нова рада»
Раднарком
державиУРСС

21.

Домашнє завдання.
Проаналізувати програмні документи і
порівняти у таблиці життя селян і міщан
Життя селян
Життя міщан
Домашнє
завдання
Маснюк С.О.