Грицько Бойко

1. Грицько бойко

ГРИЦЬКО БОЙКО
Підготував
Учень 6 класу
Марковський Володимир

2.

Народився
5 вересня 1923 р року в
селі Оленівці
на Донеччині в сім'ї службовця
. Після закінчення сільської
семирічки він вчився в
Оленівській рудниковій школі,
яка знаходилась досить далеко.
Тому хлопцеві щодня доводилося
вставати о четвертій ранку, кілька
кілометрів йти пішки до станції, а
вже звідти їхати робочим поїздом
до школи. І не здавалося, що
важко, адже тяга до знань була
безвимірною.
Після закінчення школи Грицько
Бойко пішов на фронт захищати
Батьківщину від навали фашистів.
Служив рядовим кулеметного
взводу, а потім і офіцеромзв'язківцем. Брав участь у боях
під Сталінградом, був поранений і
контужений. Удостоєний бойових
урядових нагород.

3. Грицько Бойко

В інших творах він розповідав дітям про їхніх
ровесників за рубежем: «Два хлопчики Сміти»,
«Славків гість», «ДітиЧилі». Є серед написаного
Грицьком Бойком і п'єси-казки: «Космічна
подорож» та «Про Андрійка і Терпця».
Популярним жанром у поета були також
скоромовки-спотиканки та загадки. Вони
змушують сміятися і думати, збуджують
цікавість та увагу.
Із захопленням Грицько Бойко працював для
дошкільнят. Для них він написав коротенькі
веселинки та мініатюри. Вони не тільки бавлять
малечу, а й несуть цікаві відомості про життя,
природу, допомагають пізнавати довкілля.
Грицько Бойко не тільки поет-гуморист, а й
поет-перекладач. Для українських дітей він
переклав твори С.Маршака, К.Чуковського,
А.Барто, С.Михалкова, а також інших поетів.

4. Грицько Бойко

Грицька Бойка справедливо можна
назвати неперевершеним майстром
сміху в поезії для дітей. Він, як ніхто
інший, вмів не просто розважати
молодших читачів, а й з теплим,
добрим гумором дотепно й незлобливо
показати найрізноманітніші вади
дитячого характеру. Вереда, замазура,
хвалько, брехун, ледар, базіка,
невіглас, недотепа, боягуз,
підлабузник, задавака, ябеда, роззява,
симулянт – ось „знамениті” персонажі
його чудових віршів та поем.

5.

(1923-1978)
Грицько Бойко ввійшов у літературу для
дітей на початку 50-х років XX ст. і дуже
швидко полюбився маленьким читачам.
Лише в Україні за життя поета вийшло
понад п’ятдесят книжок. Смішинки про
малят і звірят, шкільні й спортивні
веселинки, скоромовки-спотиканки,
загадки адресовані тим, хто цінує гостре,
влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє
покепкувати не тільки з когось, а й із себе
самого.
.

6.

Після закінчення семирічки
Григорій Бойко навчався в
Оленівській рудниковій
школі. Відстань до школи
була чимала, тому
доводилося хлопцеві щодня
вставати о четвертій годині,
кілька кілометрів іти пішки
до станції, а вже звідти їхати
робочим поїздом до школи.

7.

Звичайно, Грицько Бойко писав у
своїх творах про рідний край —
Донеччину, про героїчну працю
шахтарів. Це збірки: «Будем
шахтарями», «Ми з Донбасу»,
«Шахтарочка».

8. Вірш Грицька Бойко

У Милочкикрутилочки
Є дзиґа заводна:
Як заведеш —
Покрутиться
І спиниться вона.
А МилочкаКрутилочка,
Мов дзиґа, так і так
—
Все крутиться
Та крутиться,
Не спиниться ніяк!