Артерії, вени нижньої кінцівки

1. Артерії нижньої кінцівки. Вени нижньої кінцівки. Лімфатичні судини і ділянкові лімфатичні вузли нижньої кінцівки.

2. ЗОВНІШНЯ КЛУБОВА АРТЕРІЯ /A. ILIACA EXTERNA/

На рівні IV поперекового хребця аорта
закінчується біфуркацією і ділиться на дві
загальні клубові артерії. Кожна артерія йде косо
вниз і латерально, на рівні крижово-клубового
з'єднання вона ділиться на зовнішню і внутрішню
клубові артерії.
Зовнішня клубова артерія від місця свого початку
йде вниз по медіальному краю m. psoas major,
проходить через lacuna vasorum під пахвинною
зв'язкою на стегно, де продовжується у стегнову
артерію .
Від зовнішньої клубової артерії відходять такі
гілки:
нижня надчеревна артерія (а. epigastrica
inferior) починається під пахвинною зв'язкою, йде
медіально і вгору по задній поверхні передньої
черевної стінки. Потім вона проникає у піхву
прямого м'яза живота, йде по його задній
поверхні до пупка, де анастомозує з верхньою
надчеревною артерією. На своєму початку нижня
надчеревна артерія з'єднується невеликою гілкою
(r. pubicus);
глибока огинальна артерія клубової кістки (а.
circumflexa ilium profunda), направляється
латерально вздовж пахвинної зв'язки та гребеня
клубової кістки назад і постачає кров'ю м'язи
живота та клубовий м'яз.

3. Стегнова артерія /a. femoralis/

Стегнова артерія є
безпосереднім продовженням
зовнішньої клубової артерії.
Межею між ними є край
пахвинної зв'язки.
Вона виходить на стегно через
судинну лакуну і лежить у
стегновому трикутнику.
Латерально від артерії лежить
стегновий нерв, медіальностегнова вена. Тут під
пахвинною зв'язкою на стегновій
артерії прощупується пульс.
На стегні артерія йде спочатку
по sulcus iliopectineus, потім по
sulcus femoralis і входить у
привідний канал, через який
проникає в підколінну ямку. Тут
вона має назву підколінної
артерії.

4. Гілки стегнової артерії

Найбільшою гілкою стегнової
артерії є глибока артерія стегна
(a.profunda femoris). Вона
відходить на 4-5 см нижче
пахвинної зв’язки, йде вниз та
назад, розташовуючись
латерально від стегнової артерії і є
головною судиною, яка
кровопостачає стегно. Ії короткий
стовбур розділяється на такі гілки:
присередня огинальна артерія
стегна /a. circumflexa femoris
medialis/, прямує медіально і
ділиться на глибоку /r.profundus/,
висхідну /r.ascendens/ та поперечну
/r.transversus/ гілки, які
кровопостачають м’язи стегна і
кульшовий суглоб, анастомозуючи
із затульною та нижньою сідничною
артеріями;

5. Гілки глибокої артерії стегна

бічна огинальна артерія стегна /a.
circumflexa femoris lateralis/, йде
латерально і ділиться на висхідну
/r.ascendens/ та низхідну
/r.descendens/ гілки. Висхідна гілка
анастомозує із сідничними артеріями;
пронизні артерії /aa. perforantes/, їх 34, вони пронизують сухожилки
привідних м’язів і проходять на задню
поверхню стегна, де
кровопостачають м’язи стегна і
стегнову кістку, Потім йдуть в ділянку
колінного суглоба і широко
анастомозують з гілками підколінної
артерії. Пронизні артерії мають
важливе значення в розвитку
обхідного кровообігу.

6. Гілки стегнової артерії

Крім глибокої артерії стегна, стегнова
артерія віддає такі гілки значно меншого
діаметра:
поверхнева надчеревна артерія /a.
epigastrica superficialis/, відходить під
пахвинною зв’язкою і йде вгору до шкіри
та м’язів живота;
поверхнева огинальна артерія
клубової кістки /a. circumflexa ilium
superficialis/, відходить під пахвинною
зв’язкою, прямує латерально уздовж
зв’язки і кровопостачає прилеглі шкіру,
фасції та м’язи;
глибока та поверхнева зовнішні
соромітні артерії /aa. pudendae
externae profunda et superficialis/, які
кровопостачають калитку( або великі
соромітні губи);
низхідна колінна артерія /a.
descendens genus/, відходить в
привідному каналі і спускається до
колінного суглоба. Ії гілки беруть участь
в утворенні артеріальної сітки навколо
колінного суглоба.

7. Підколінна артерія /a.poplitea/

Підколінна артерія /a.poplitea/ порівняно короткий стовбур –
безпосереднє продовження стегнової
артерії. Лежить глибоко у межах
підколінної ямки. На рівні нижнього
краю підколінного м’яза артерія
розділяється на дві кінцеві гілки –
передню та задню великогомілкові
артерії.
Від підколінної артерії відходять п’ять
колінних артерій:
верхні колінні артерії (медіальна та
латеральна) /aa. superiores medialis et
lateralis genus/, відходять на рівні верхніх
країв медіального і латерального
виростків стегна. Огинаючи виростки з
відповідного боку, вони переходять на
передню поверхню колінного суглоба і
беруть участь в утворенні суглобової
колінної сітки;
середня колінна артерія /a. media
genus/, пронизує задню стінку капсули
колінного суглоба і розгалужується у
схрещених зв’язках;

8. Підколінна артерія

нижні колінні артерії
(медіальна і латеральна) /aa.
Inferiores medialis et lateralis
genus/, відходять на рівні
нижніх країв медіального та
латерального виростків стегна
і, огинаючи їх з відповідного
боку, беруть участь в утворенні
суглобової колінної сітки.
Артерії коліна кровопостачають
колінний суглоб, м’язи, що його
оточують і, анастомозуючи між
собою, утворюють суглобову
колінну сітку /rete articulare
genus/.

9. СУГЛОБОВА КОЛІННА СІТКА /RETE ARTICULARE GENUS/ утворюється анастомозуючими судинами

1.
2.
3.
Верхні та нижні
присередні та бічні
колінні артерії – гілки
підколінної артерії.
Низхідна колінна
артерія – гілка
стегнової артерії.
Передня та задня
поворотні артерії –
гілки передньої
великогомілкової
артерії.

10. Передня великогомілкова артерія /a.tibialis anterior/

Передня великогомілкова артерія
/a.tibialis anterior/ починається від
підколінної артерії і виходить з
гомілково-підколінного каналу через його
передній отвір у міжкістковій перетинці
гомілки. На передній поверхні гомілки
вона спускається вниз по міжкістковій
перетинці разом з глибоким
малогомілковим нервом.
В ділянці надп’ятково-гомілкового
суглоба артерія виходить з-під
сухожилків і лежить поверхнево. Потім
артеріальний стовбур продовжується на
тил стопи під назвою тильна артерія
стопи.

11. Передня великогомілкова артерія

Передня великогомілкова артерія, крім
численних м’язових гілок, віддає такі гілки:
поворотна передня великогомілкова
артерія /a. recurrens tibialis anterior/,
відходить на передній поверхні гомілки, йде
вгору і бере участь в утворенні суглобової
сітки коліна;
поворотна задня великогомілкова
артерія /a. recurrens tibialis posterior/,
відходить на задній поверхні гомілки і йде
вгору до суглобової сітки коліна;
медіальна та латеральна передні
кісточкові артерії /aa. malleolares anteriores
medialis et lateralis/, йдуть до відповідних
кісточок і беруть участь в утворенні
медіальної та латеральної кісточкових сіток.

12. Тильна артерія стопи /a.dorsalis pedis/

Тильна артерія стопи /a.dorsalis pedis/
є безпосереднім продовженням
передньої великогомілкової артерії.
Вона лежить між сухожилками довгого
м’яза-розгинача великого пальця і
довгого м’яза-розгинача пальців. Тут
можна прощупувати пульс для оцінки
прохідності артеріальних судин
гомілки.
На рівні першого міжплеснового
проміжку тильна артерія стопи ділиться
на свої кінцеві гілки-глибоку підошвову
артерію і першу тильну плеснову
артерію.

13. Тильна артерія стопи

Від тильної артерії стопи відходять такі гілки:
заплеснові артерії (медіальна і латеральна)
/aa. tarsales medialis et lateralis/, йдуть до
відповідних країв стопи;
дугоподібна артерія /a. arcuata/, відходить на
рівні основ плеснових кісток, йде в латеральний
бік, де анастомозує з латеральною заплесновою
артерією. Від дуги, яка при цьому утворюється,
відходять тильні плеснові артерії I-IV /aa.
metatarsales dorsales I-IV/, які розділяються на
тильні пальцеві артерії /aa. digitales dorsales/; I
тильна плеснова артерія є безпосереднім
продовженням тильної артерії стопи, вона
розділяється на три aa.digitales dorsales-до
обох сторін великого пальця і медіальної сторони
II пальця;
глибока підошвова артерія /a. plantaris
profunda/, є однією з кінцевих гілок тильної
артерії стопи. В ділянці I-го міжплеснового
проміжку вона пронизує м’язи і виходить на
підошвову поверхню стопи, де з’єднується з
латеральною підошвовою артерією та утворює
підошвову дугу /arcus plantaris/.

14. Задня великогомілкова артерія /a.tibialis posterior/

Задня великогомілкова артерія /a.tibialis
posterior/ є продовженням підколінної
артерії. Разом з великогомілковим нервом
артерія спускається вниз у гомілковопідколінний канал, де розташовується на
глибоких м’язах гомілки і прикривається
ззаду камбалоподібним м’язом. В нижній
половині гомілки вона виходить з каналу,
проходить медіально від ахілового
сухожилка і розміщується поверхнево під
шкірою та фасцією. Потім вона огинає
ззаду медіальну кісточку, проходить під
retinaculum flexorum і проникає на
підошвову поверхню стопи, де ділиться на
латеральну та медіальну підошвові артерії.

15. NB! Позаду присередньої кісточки артерія, проходячи в окремій фіброзній піхві під утримувачем сухожилків згиначів, вкрита

тільки
фасцією та шкірою. Тому на
середині відстані між Ахілловим
сухожилком та кісточкою можна
дослідити її пульсацію.

16. Задня великогомілкова артерія

Гілки. Уздовж всієї задньої великогомілкової
артерії відходять м’язові гілки. В ділянці
надп’ятково-гомілкового суглоба є медіальні
кісточкові /rr.malleolares mediales/ і п’яткові
гілки /rr.calcanei/.
Малогомілкова артерія /a. fibularis/,
представляє собою досить велику гілку, яка
відходить у верхньому відділі гомілки. Від місця
свого початку малогомілкова артерія
відхиляється латерально і розташовується на
малогомілковій кістці під довгим м’язомзгиначем великого пальця. Потім вона
спускається вертикально вниз до п’яткової
кістки, де закінчується у п’ятковій сітці /rete
calcaneum/. В ділянці латеральної кісточки від
неї відходять rr.malleolares laterales, які беруть
участь в утворенні латеральної кісточкової сітки.
На рівні надп’ятково-гомілкового суглоба
малогомілкова артерія віддає пронизну гілку
/r.perforans/, яка анастомозує з гілками
передньої великогомілкової артерії.

17. Гілки задньої великогомілкової артерії

Внаслідок поділу задньої великогомілкової
артерії утворюються дві підошвові артеріїлатеральна і медіальна.
Латеральна підошвова артерія /a. plantaris
lateralis/, більша, йде косо в латеральному
напрямку і знаходиться в suicus plantaris lateralis.
На рівні основи V плеснової кістки і I-го
міжплеснового проміжку вона завертає
медіально і з’єднується з r.plantaris profundus від
тильної артерії стопи. Так утворюється
підошвова дуга /arcus plantaris/, яка
розташовуєтьсяна основах плеснових кісток. Від
дуги відходять чотири підошвові плеснові
артерії /aa.metatarsales plantares/, які в
міжкісткових проміжках за допомогою пронизних
гілок з’єднуються з однойменними тильними
артеріями.
Підошвові плеснові артерії переходять в
загальні підошвові пальцеві артерії
/aa.digitales plantares communes/, які
розділяються на власні пальцеві підошвові
артерії /aa.digitales plantares propriae/. Останні
проходять по краях пальців.

18. Гілки задньої великогомілкової артерії

Медіальна підошвова артерія /a.
plantaris medialis/, значно менша від
латеральної, проходить в sulcus
plantaris medialis до основи великого
пальця, де анастомозує з
латеральною підошвовою артерією.
Таким чином, крім анастомозів у
вертикальному напрямку (за
допомогою пронизних гілок),
підошвова дуга має анастомози і в
горизонтальній площині.

19. БІЧНУ КІСТОЧКОВУ СІТКУ /RETE MALLEOLARE LATERALE/ утворюють:

Передня бічна кісточкова артерія /a. malleolaris anterior lateralis/ - з
передньої великогомілкової артерії.
Бічні кісточкові гілки /rr.
malleolares laterales/ - з
малогомілкової артерії.
Пронизна гілка /r.
perforans/
малогомілкової артерії.

20. ПРИСЕРЕДНЮ КІСТОЧКОВУ СІТКУ /RETE MALLEOLARE MEDIALE/ утворюють:

Передня присередня кісточкова
артерія /a. malleolaris anterior
medialis/ - гілка передньої
великогомілкової артерії.
Присередні кісточкові гілки /rr.
malleolares mediales/ задньої
великогомілкової артерії.
Присередні заплеснові артерії /aa.
tarsales mediales/ - з тильної
артерії стопи.

21. П’ЯТКОВА СІТКА /RETE CALCANEUM/

П’яткові гілки /rr. calcanei/ задньої великогомілкової артерії.
П’яткові гілки /rr. calcanei/ малогомілкової артерії.

22.

ВЕНИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ / V.MEMBRI INFERIORIS /
поділяють на глибокі та поверхневі
Глибокі вени нижньої кінцівки / vv.profundae membri inferioris /
супроводжують кожну артерію і мають однойменну назву.
Глибокі вени стопи і гомілки – парні.
Беруть початок на підошвовій поверхні пальців,
утворюють густу венозну сітку. З них формуються:
- дві підошвові пальцеві вени (vv. digitales
plantares);
- міжголовкові вени (vv. intercapitulares) у
міжпальцевих складках;
- чотири пари підошвових плеснових вен (vv.
metatarsales plantares);
- підошвова венозна дуга (arcus venosus
plantaris).
Анастомозують з глибокими і поверхневими
тильними венами стопи.

23. Глибокі вени нижньої кінцівки

Від підошвової венозної дуги кров
відтікає по:
- парних крупніших бічних
підошвових венах (vv. plantares
laterales) ;
- присередніх підошвових венах
(vv. plantares mediales), які попарно
зливаються і утворюють:
- дві задні великогомілкові вени
(vv. tibiales posteriores), куди
збирається венозна кров від м’язів,
сухожилків, фасцій, суглобів і кісток
підошвової ділянки.
У верхній третині гомілки, в
гомілково-підколінному каналі,
задні великогомілкові вени
зливаються з передніми
великогомілковими венами,
утворюючи одну підколінну вену
(v. poplitea).

24. Глибокі вени нижньої кінцівки

Передні великогомілкові вени (vv. tibiales
anteriores) є парними судинами, які
формуються з вен, що відходять від:
- парної тильної венозної дуги (arcus
venosus dorsalis pedis), в яку впадають:
- тильні плеснові вени (vv.
metatarsales dorsales),
- тильні пальцеві вени стопи (vv.
digitales dorsales pedis).
В них притікає кров від м’язів, сухожилків,
зв’язок, суглобів і кісток цієї ділянки.
Підколінна вена (v.poplitea) є непарною
судиною, яка утворюється при злитті
парних передніх і задніх великогомілкових
вен.
У підколінну вену впадають парні колінні
вени (vv. geniculares), які супроводжують
однойменні артерії і збирають кров від усіх
структур колінної ділянки, зокрема
колінного суглоба, а також литкові вени
(vv. surales), що збирають кров від м’язів і
фасцій литкової ділянки. У початковий
відділ підколінної артерії впадає мала
підшкірна вена.

25. Глибокі вени нижньої кінцівки

Стегнова вена (v. femoralis) є
продовженням підколінної вени на рівні
привідного розтвору і супроводжує
артерію.
У стегнову вену впадають:
- глибока стегнова вена (v. profunda
femoris), має декілька клапанів;
- пронизні вени (vv. perforantes), яких є
переважно три пари, збираючи кров
від м’язів і фасцій заднього і
присереднього відділів стегна та
стегнової кістки;
- присередні огинальні стегнові
вени (vv. circumflexae femoris mediales)
– парні, супроводжують однойменну
артерію. Збирають кров від м’язів
присередньої ділянки стегна;
- бічні огинальні стегнові вени (vv.
circumflexae femoris laterales) – парні,
супроводжують однойменну артерію,
збирають кров від м’язів і фасцій бічної
частини передньої ділянки стегна.
- У ділянці підшкірного розтвору у
стегнову вену впадає велика
підшкірна вена.

26. Поверхневі вени нижньої кінцівки / vv.superficialis membri inferioris /

проходять у підшкірній клітковині.
Виділяють дві крупні поверхневі вени нижньої кінцівки –
малу і велику підшкірні вени.
Вони беруть початок від тильної та підошвової венозних
сіток стопи.
Тильна венозна сітка стопи (rete venosum dorsale)
ананстомозує з підошвовою венозною сіткою, формуючи
бічну крайову вену (v.marginalis lateralis) і присередню
крайову вену (v.marginalis medialis), що йдуть підшкірно по
відповідному краю стопи до рівня присередньої і бічної
кісточок.
Підошвова венозна сітка (rete venosum plantare),
розміщена в підшкірній клітковині всієї підошви, зокрема
п’яткової ділянки.
З неї кров відтікає у бічну і присередню крайові вени, які
також анастомозують з глибокими венами стопи.

27. Мала підшкірна вена (v. saphena parva) 

Мала підшкірна вена (v. saphena parva)
Мала підшкірна вена (v. saphena parva)
є продовженням бічної крайової вени,
починається на латеральному боці стопи,
проходить позаду латеральної кісточки і
тягнеться по задній поверхні гомілки між
головками литкового м'яза. В ділянці
підколінної ямки вона пронизує фасцію і
відкривається у підколінну вену. Мала
підшкірна вена має численні притоки, які
широко анастомозують з великою
підшкірною веною та з глибокими венами
гомілки.
Збирає кров від шкіри і підшкірної жирової
клітковини:
- заднього та бічного відділів гомілки,
- бокових частин тилу стопи та
підошви.

28. Велика підшкірна вена (v. saphena magna)

Велика підшкірна вена (v. saphena magna) є
продовженням присередньої крайової вени,
проходить по медіальній поверхні гомілки і
стегна. У верхній третині стегна вона
переходить на його передню поверхню і в
ділянці hiatus saphenus впадає у
стегнову вену.
На всьому протязі вена має численні притоки,
які анастомозують між собою, з притоками
малої підшкірної вени і з глибокими венами
нижньої кінцівки. В ділянці hiatus saphenus
у велику підшкірну вену впадають зовнішні
соромітні вени (vv. pudendae externae),
поверхнева огинальна вена клубової кістки (v.
circumflexa ilium superficialis), поверхнева
надчеревна вена (v. epigastrica superficialis). Ці
вени можуть впадати безпосередньо у
стегнову вену.

29. Лімфатичні судини нижньої кінцівки

На нижній кінцівці є поверхневі і глибокі лімфатичні судини, між
якими існують численні анастомози. Ділянковими лімфатичними
вузлами є підколінні та пахвинні вузли.
Поверхневі лімфатичні судини /vasa lymphatica superficiales/,
формуються з лімфокапілярних сіток шкіри і підшкірної
клітковини, вони прямують до підколінних і поверхневих
пахвинніих лімфатичних вузлів. Поверхневі лімфатичні судини
поділяють на присередню, задню і бічну групи:
судини присередньої групи (8-12) / vasa lymphatica superficiales
mediales/, приймають лімфу від шкіри I, II, III пальців, тильної
поверхні присереднього краю стопи, присередньої і задньоприсередньої поверхонь гомілки. Ці судини проходять вздовж
великої підшкірної вени і впадають в поверхневі пахвинні
лімфатичні вузли;
судини бічної групи (1-6) / vasa lymphatica superficiales laterales/,
приймають лімфу від шкіри IV і V пальців, бічної поверхні тила
стопи і бічної поверхні гомілки. Ці судини прямують вверх и нижче
колінного суглоба зливаються із судинами медіальної групи;
судини задньої групи (3-5) /vasa lymphatica superficiales
posteriores/, приймають лімфу з шкіри і підшкірної клітковини
бічного краю тила та підошви стопи, п’яткової ділянки, прямують
вздовж малої підшкірної вени і впадають в підколінні лімфатичні
вузли.

30. Лімфатичні судини нижньої кінцівки

Глибокі лімфатичні судини /vasa
lymphatica profunda/ нижньої
кінцівки приймають лімфу з м’язів,
суглобів, синовіальних сумок і піхв,
кісток. Ці судини супроводжують
великі артерії і вени гомілки та
стегна, прямують вверх і впадають
в підколінні та глибокі пахвинні
лімфатичні вузли.

31. Ділянкові лімфатичні вузли нижньої кінцівки

Ділянкові лімфатичні вузли нижньої кінцівки /nodi
lymphoidei membri inferiores/, представлені
підколінними і пахвинними лімфатичними вузлами.
Підколінні лімфатичні вузли (1-3) /nodi lymphoidei
poplitei/, розташовані в підколінній ямці і поділяються
на поверхневі та глибокі вузли:
поверхневі підколінні вузли /nodi poplitei
superficiales/, розташовані поверх підколінної фасції. У
ці вузли притікає лімфа із поверхневих лімфатичних
судин задньої групи і частково із судин бічної групи;
глибокі підколінні вузли /nodi poplitei profundi/,
приймають лімфу з частини глибоких приносних
лімфатичних судин гомілки.
Виносні лімфатичні судини підколінних лімфатичних
вузлів прямують до пахвинних лімфатичних вузлів.

32. Ділянкові лімфатичні вузли нижньої кінцівки

Пахвинні лімфатичні вузли /nodi
lymphoidei inguinales/, поділяються на
поверхневі і глибокі вузли:
поверхневі пахвинні лімфатичні вузли
(4-20) /nodi lymphoidei inguinales
superficiales/, розташовані поверх широкої
фасції стегна під пахвинною зв’язкою
навколо підшкірного розтвору.
Серед них є такі вузли: верхньоприсередні вузли /nodi supermediales/;
верхньо-бічні вузли /nodi
superolaterales/; нижні вузли /nodi
inferiores/.
У поверхеневі пахвинні лімфатичні вузли
впадають приносні лімфатичні судини з
нижньої кінцівки, від шкіри і підшкірної
клітковини зовнішніх статевих органів,
промежини, сідниць, живота. Виносні
лімфатичні судини цих вузлів прямують до
глибоких пахвинних лімфатичних вузлів;

33. Ділянкові лімфатичні вузли нижньої кінцівки

Глибокі пахвинні лімфатичні вузли (1-7)
/nodi lymphoidei inguinales profundi/,
розташовані під широкою фасцією стегна в
клубово-гребінній борозні біля стегнової
артерії і вени. Верхній з цих вузлів (вузол
Пірогова) розташований у стегновому
кільці на присередній поверхні стегнової
вени.
У глибокі пахвинні вузли відкриваються
глибокі приносні лімфатичні судини з
нижньої кінцівки, зовнішніх статевих
органів, тканин сідничної ділянки і
передньої стінки живота, а також
поверхневих пахвинних лімфатичних
вузлів. Виносні лімфатичні судини глибоких
пахвинних лімфатичних вузлів проходять
через судинну лакуну і прямують до
зовнішніх клубових лімфатичних вузлів.