Довгі гілки плечового сплетення. Поперекове і крижове сплетення. Куприкове сплетення.
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Довгі гілки плечового сплетення
Стегновий нерв
Стегновий нерв
Короткі гілки крижового сплетення
Короткі гілки крижового сплетення
Довгі гілки крижового сплетення
Довгі гілки крижового сплетення
Довгі гілки крижового сплетення
Довгі гілки крижового сплетення
Довгі гілки крижового сплетення
Довгі гілки крижового сплетення
Довгі гілки крижового сплетення
Довгі гілки крижового сплетення
Куприкове сплетення (plexus coccygeus)
9.92M
Category: biologybiology

Довгі гілки плечового сплетення. Поперекове і крижове сплетення. Куприкове сплетення

1. Довгі гілки плечового сплетення. Поперекове і крижове сплетення. Куприкове сплетення.

2. Довгі гілки плечового сплетення

З підключичної частини від трьох пучків
відходять довгі гілки, які розгалужуються в
ділянці вільної верхньої кінцівки. До довгих
гілок плечового сплетення належать:
1) змішані нерви (м’язово-шкірний нерв,
серединний нерв, ліктьовий нерв, променевий
нерв);
2) чутливі нерви (присередній шкірний нерв
плеча, присередній шкірний нерв передпліччя).
Мязово-шкірний нерв
(n.musculocutaneus), змішаний нерв із С5C7, виходить з бічного пучка, пронизує
m.согасоbrachialis і розташовується між
двоголовим м'язом плеча (m.bісерs brachii) і
плечовим м'язом (m. brachialis). Він віддає
гілки до всіх м'язів передньої групи плеча
(mm.biceps brachii, brachialis,
coracobrachialis).
Його шкірна гілка — бічний шкірний нерв
передпліччя (n. cutaneus antebrachii
lateralis) виходить з-під бічного краю
двоголового м'яза плеча, пронизує фасцію і
розгалужується в шкірі передньо-бічної
ділянки передпліччя.

3.

Присередній шкірний нерв плеча
(n.cutaneus brahii medialis),
чутливий, з C8-Th1, найтонший з
усіх довгих нервів верхньої кінцівки,
виходить з присереднього пучка і
розгалужується в шкірі присередньої
поверхні плеча.
Присередній шкірний нерв
передпліччя (n.cutaneus antebrahii
medialis), з С8–Тh1 – чутливий
нерв, виходить з присереднього
пучка, пронизує фасцію плеча і
відразу розгалужується на передню і
задню гілки. Передня гілка (r.
anterior) цього нерва іннервує
присередню ділянку шкіри передньої
поверхні передпліччя, а задня гілка
(r. posterior) іннервує присередню
ділянку шкіри верхніх двох третин
задньої поверхні передпліччя.

4. Довгі гілки плечового сплетення

Серединний нерв (n. medianus)
змішаний нерв, починається двома
корінцями, які охоплюють a. axillaris.
Присередній корінець (radix medialis
nervi mediani), із С8–Тh1, відходить від
присереднього пучка плечового
сплетення; бічний корінець (radix
lateralis nervi mediani), з С6–С7,
відходить від бічного пучка. Обидва
корінці зливаються під гострим кутом
попереду a. axillaris в єдиний стовбур
серединного нерва, який далі
проходить на плечі у sulcus bicipitalis
medialis (разом з плечовою артерією та
венами) і потрапляє у ліктьову ямку.
З ліктьової ямки, пронизавши m.
pronator teres, серединний нерв
проходить на передпліччя і лягає у
серединну борозну, між поверхневим
та глибоким м'язами-згиначами пальців
(mm. flexores digitorum superficialis et
profundus).

5. Довгі гілки плечового сплетення

В нижньому відділі передпліччя нерв
проходить по sulcus medianus і через канал
зап'ястка (canalis саrрі) проникає на
долоню. Тут, під долонним апоневрозом,
серединний нерв ділиться на три кінцеві
гілки-загальні долонні пальцеві нерви
(nn. digitales palmares communes). Вони
йдуть уздовж І–ІІІ міжп’ясткових проміжків
безпосередньо до пальців і
розгалужуються на власні долонні
пальцеві нерви. М’язові гілки nn. digitales
palmares communes іннервують більшу
частину м’язів тенара (m. abductor pollicis
brevis, m. opponens pollicis), поверхневу
головку (m. flexor pollicis brevis) та І–ІІ mm.
lumbricales. Шкірні гілки nn. digitales
palmares communes іннервують шкіру
долонної поверхні кисті між тенаром та
гіпотенаром.
Від загальних долонних пальцевих нервів
до променевого і ліктьового боків І, ІІ, ІІІ
пальців і променевого боку ІV пальця
відходять власні долонні пальцеві
нерви (nn. digitales palmares proprii). Їх є
сім і вони іннервують попарно шкіру трьох з
половиною пальців кисті: повністю шкіру
долонної поверхні І–ІІІ та променевий бік IV
пальця; шкіру тильної поверхні середньої
та дистальної фаланг II, III і половини IV
пальця.

6. Довгі гілки плечового сплетення

Ділянки іннервації серединного нерва.
На плечі серединний нерв гілок не віддає; його
гілки поширюються на передпліччі та кисті.
У ліктьовій ямці від серединного нерва відходить
змішаний передній міжкістковий нерв
передпліччя (n.interosseus antebrachii
anterior), який спускається вниз по передній
поверхні міжкісткової перетинки передпліччя і
іннервує m. flexor pollicis longus, m. flexor digitorum
profundus (його променеву частину, що згинає
вказівний та середній пальці), m. pronator
quadratus, променeво-зап’ястковий та
міжзап’ястковий суглоби. На передпліччі
серединний нерв віддає:
1) сполучну гілку з ліктьовим нервом (r.
communicans cum nervo ulnari);
2) м’язові гілки (rr. musculares) – іннервують m.
pronator teres, m. palmaris longus, m. flexor
digitorum superficialis, m. flexor carpi radialis;
3) долонну гілку (r. palmaris) – проходить крізь
fascia antebrachii у ділянці променевозап’ясткового суглоба і іннервує шкіру в ділянці
згину кисті (у променево-зап’ястковій його
частині), а також шкіру великого пальця і долоні.
Отже, на передпліччі серединний нерв іннервує
всю передню групу м’язів передпліччя, за
винятком m. flexor carpi ulnaris та ліктьової
частини m. flexor digitorum profundus.

7.

При ураженні серединного нерва
(токсичному, інфекційному або
травматичному), крім порушення
чутливості в зоні іннервації,
виникають рухові порушення:
порушується пронація, долонне
згинання кисті та перших трьох
пальців і розгинання дистальних
фаланг другого та третього
пальців. При цьому втрачається
можливість згинати перший,
другий і частково третій пальці
при стисканні пальців в кулак
(характерна для даної патології
“рука пророка”). Внаслідок атрофії
тенара перший палець
встановлюється в одній площині з
другим пальцем і кисть набуває
вигляду “мавпячої лапи”.

8. Довгі гілки плечового сплетення

Ліктьовий нерв (n. ulnaris), з С8–
Тh1, змішаний нерв, бере початок
від присереднього пучка плечового
сплетення і лягає у sulcus bicipitalis
medialis. Приблизно на початку
середньої третини плеча ліктьовий
нерв зміщується присередніше від a.
brachialis, проходить крізь septum
intermusculare mediale і виходить на
задню поверхню присереднього
надвиростка плечової кістки, де він
лежить в однойменній борозні
поверхнево під шкірою і доступний
для пальпації.
На передпліччі ліктьовий нерв
проходить у ліктьовій борозні і
разом з однойменними артерією та
венами йде до зап’ястка, де
переходить у свою кінцеву долонну
гілку.

9. Довгі гілки плечового сплетення

Як і серединний нерв, ліктьовий нерв
на плечі гілок не дає; іннервує
відповідні ділянки передпліччя і кисті.
На передпліччі м’язові гілки (rr.
musculares) ліктьового нерва
іннервують m. flexor carpi ulnaris та
ліктьову частину m. flexor digitorum
profundus, тобто м’язи, які не іннервує
серединний нерв.
На межі середньої та дистальної
третини передпліччя від основного
стовбура ліктьового нерва відходить
чутлива тильна гілка (r. dorsalis).
Вона йде косо між сухожилком m.
flexor carpi ulnaris і ліктьовою кісткою
на тильну поверхню передпліччя в
ділянці променево-зап’ясткового
суглоба. Пройшовши через фасцію, r.
dorsalis своїми кінцевими гілками –
тильними пальцевими нервами (nn.
digitales dorsales) – іннервує на тилі
кисті шкіру V і ліктьового боку IV
пальців.

10. Довгі гілки плечового сплетення

Долонна гілка (r. palmaris) ліктьового нерва
є продовженням ліктьового нерва, що
проходить на долоню разом з ліктьовою
артерією перед retinaculum flexorum.
Огинаючи збоку горохоподібну кістку, долонна
гілка розгалужується на поверхневу та глибоку
гілки.
Поверхнева гілка (r. superficialis) проходить
на кисті поверхнево під долонним
апоневрозом, віддає рухову гілку до m.
palmaris brevis і продовжується у чутливий
загальний долонний пальцевий нерв (n.
digitalis palmaris communis), який
розгалужується на власні долонні пальцеві
нерви (nn. digitales palmares proprii), що
іннервують на долонній поверхні кисті шкіру V і
ліктьового боку IV пальців.
Глибока гілка (r. profundus) разом з ramus
palmaris profundus a. ulnaris проходить між m.
flexor digiti minimi brevis et m. abductor digiti
minimi і супроводжує глибоку долонну дугу.
Нерви, що відходять від глибокої гілки
ліктьового нерва, іннервують м’язи гіпотенара
(m. palmaris brevis, m. abductor digiti minimi, m.
flexor digiti minimi brevis, m. opponens digiti
minimi), середню групу (mm. interossei, mm.
lumbricales III–IV), м’язи тенара (m. abductor
pollicis та глибоку головку m. flexor pollicis
brevis).

11.

При ураженні ліктьового нерва
в межах його іннервації
спостерігаються розлади всіх
видів чутливості. Порушується
також долонне згинання кисті,
згинання четвертого і п’ятого
пальців, зведення і розведення
пальців кисті і приведення
великого пальця. Виникає
атрофія міжкісткових м’язів, а
також гіпотенара. Внаслідок
цього та перерозгинання
проксимальних фаланг,
згинання середніх та
дистальних фаланг пальців
кисть набуває характерного
вигляду “пазуристої (кігтистої)
лапи”.

12. Довгі гілки плечового сплетення

Променевий нерв (n. radialis), з
С5–Тh1, змішаний, найтовщий з
нервів плечового сплетення, є
продовженням заднього пучка
плечового сплетення. Спочатку
лежить позаду плечової артерії,
потім іде вниз та назад в canalis
humeromuscularis (разом з a.
profunda brachii) і через нижній отвір
цього каналу потрапляє у ліктьову
ямку. Дещо нижче рівня бічного
надвиростка плечової кістки
променевий нерв розгалужується на
поверхневу та глибоку гілки.
Дещо нижче рівня бічного
надвиростка плечової кістки
променевий нерв розгалужується на
поверхневу та глибоку гілки.

13. Довгі гілки плечового сплетення

Поверхнева гілка (r. superficialis)
променевого нерва тонша, чутлива,
йде на передпліччі у sulcus radialis
(разом з променевими артерією та
венами) до нижньої межі
передпліччя, де переходить під m.
brachioradialis на тил передпліччя,
пронизує фасцію передпліччя і
досягає тилу кисті, де
розгалужується на 5 тильних
пальцевих нервів (nn. digitales
dorsales). Тильні пальцеві нерви
іннервують шкіру тильних поверхонь
проксимальних фаланг І–ІІ пальців з
обох боків та ІІІ пальця з
променевого боку (решта поверхні
шкіри цих пальців одержує
іннервацію від nn. digitales palmares
proprii серединного нерва).

14. Довгі гілки плечового сплетення

Глибока гілка (ramus
profundus) променевого
нерва, яка складається майже
виключно з рухових волокон,
пронизуючи m. supinator,
переходить на тил передпліччя
між глибокими та поверхневими
розгиначами і іннервує всі
розгиначі передпліччя.
Чутливі волокна глибокої гілки
променевого нерва складають
задній міжкістковий нерв
передпліччя (n. interosseus
antebrachii posterior), який іде
по задній поверхні міжкісткової
перетинки передпліччя до кисті,
віддає гілки до цієї перетинки,
кісток передпліччя та суглобів
кисті.

15. Довгі гілки плечового сплетення

За своїм ходом променевий нерв віддає:
1) м’язові гілки (rr. musculares) –
іннервують всі задні м’язи плеча та м’яз
передпліччя (m. brachioradialis);
2) задній шкірний нерв плеча (n.
cutaneus brachii posterior) – відходить
від променевого нерва у саvitas axillaris,
йде косо назад, пронизує фасцію плеча і
іннервує шкіру задньої поверхні плеча;
3) нижній бічний шкірний нерв плеча
(n. cutaneus brachii lateralis inferior) –
відгалужується від променевого нерва на
плечі і іннервує шкіру бічної поверхні
плеча нижче дельтоподібної ділянки;
4) задній шкірний нерв передпліччя (n.
cutaneus antebrachii posterior) –
пронизує фасцію плеча приблизно
посередині між epicondylus lateralis humeri
і місцем прикріплення m. deltoideus;
іннервує шкіру задньої поверхні
передпліччя.

16.

При ураженні променевого
нерва у межах його іннервації
спостерігаються розлади всіх
видів чутливості та
відзначається типова картина
“повислої кисті”. Хворий не
може розігнути руку в
ліктьовому, променевозап’ястковому та п’ястковофалангових суглобах,
відвести великий палець, а
також не може відвертати
(супінувати) кисть та
передпліччя.

17.

Поперекове сплетення
(plexus lumbalis) (Th 12, L 1L 4).
Утворюється передніми
гілками трьох верхніх
поперекових, частиною
передньої гілки XII грудного і
IV поперекового
спинномозкових нервів.
Воно розташоване в
поперековій ділянці,
попереду поперечних
відростків поперекових
хребців, у товщі і позаду
m.psoas major. Внизу
поперекове сплетення
безпосередньо сполучене з
крижовим сплетенням.

18.

19.

Клубово-підчеревний нерв
(n.iliohypogastricus), із Тh12–L1 виходить з-під
латерального краю великого поперекового
м’яза, проходить між поперечним та внутрішнім
косим м’язами живота і іннервує всі м’язи
живота, шкіру підчеревної ділянки та верхньолатеральної частини сідничної ділянки.
Клубово-пахвинний нерв (n.ilioinguinalis), з
L1 йде спочатку поряд з попереднім нервом,
потім проникає в пахвинний канал і, проходячи
попереду сім’яного канатика або круглої зв’язки
матки, закінчується в шкірі лобкової ділянки і
калитки (великих соромітних губ), а також
віддає гілки до м’язів живота.
Статево-стегновий нерв (n.genitofemoralis), з
L1–L2, пронизує m.psoas major і проходить по
його передній поверхні, де ділиться на статеву
(r.genitalis) і стегнову (r.femoralis) гілки.
Статева гілка виходить з каналу через
поверхневе пахвинне кільце і іннервує: у
чоловіків – шкіру і tunica dartos калитки, а також
m. cremaster; у жінок – lig. teres uteri та шкіру
великих соромітних губ. Стегнова гілка (r.
femoralis) проходить на стегно через судинну
лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує
решітчасту фасцію і іннервує шкіру
верхньоприсередньої поверхні стегна під
пахвинною зв’язкою.

20.

Бічний шкірний нерв
стегна (n.cutaneus femoris
lateralis), з L2–L3,
вийшовши з-під бічного
краю m. psoas major,
перетинає m. iliacus і
проходить під lig. inguinale
на стегно медіальніше spina
iliaca anterior superior. Нижче
пахвинної зв’язки він
розгалужується на 2–3 гілки,
які іннервують шкіру бічної
поверхні стегна до коліна.

21.

Затульний нерв (n. obturatorius), з
L2–L4, виходить з-під присереднього
краю m. psoas major, спускається у
малий таз і по бічній стінці останнього
досягає canalis obturatorius, через
який виходить на стегно і
розгалужується на кінцеві передню та
задню гілки.
Передня гілка (r. anterior) іде вниз від
верхнього краю зовнішнього
затульного м’яза між довгим і
коротким привідними м’язами,
виходить під шкіру між довгим
привідним і тонким м’язами і
продовжується у шкірну гілку (r.
cutaneus), яка іннервує шкіру
нижнього відділу присередньої
поверхні стегна. На своєму шляху
передня гілка віддає rr. musculares до
всіх перелічених м’язів.
Задня гілка (r. posterior) пронизує
зовнішній затульний м’яз і віддає
суглобову гілку (r. articularis) до
кульшового суглоба.

22.

Непостійний додатковий
затульний нерв (n.
obturatorius accessorius), з
L2–L4, йде від поперекового
сплетення вниз по передній
поверхні клубової фасції,
перегинається через
гребінь лобкової кістки і
іннервує гребінний м’яз та
кульшовий суглоб.

23. Стегновий нерв

Стегновий нерв (n.femoralis), з
L2–L4, є найбільшим нервом
поперекового сплетення.
Нерв виходить з-під бічного краю
великого поперекового м’яза і
через lacuna musculorum
проходить на стегно, де лежить у
стегновому трикутнику,
латерально від стегнової артерії.

24. Стегновий нерв

В стегновому трикутнику нерв
віялоподібно розгалужується на
численні гілки:
м’язові гілки (rr.musculares)
іннервують чотириголовий, кравецький і
гребінний м’язи стегна;
передні шкірні гілки (rr.cutanei
anteriores) (3-4), виходять з-під фасції і
розгалужються в шкірі передньомедіальної поверхні стегна;
підшкірний нерв (n.saphenus),
найдовший, він прямує в canalis
adductorius разом із стегновою артерією
і веною. З каналу нерв виходить через
його передній отвір в lamina
vastoadductoria. Пройшовши під
кравецьким м’язом, він тягнеться уздовж
присередньої поверхні гомілки та стопи і
досягає великого пальця. На стегні він
гілок не віддає. Перша гілка відходить
від нього на рівні колінного суглобаr.infrapatellaris. Вона іннервує шкіру в
ділянці наколінка і на медіальній
поверхні колінного суглоба. Підшкірний
нерв іннервує також шкіру медіальної
поверхні гомілки і медіального краю
стопи до великого пальця.

25.

При ураженні стегнового нерва
спостерігається параліч
чотириголового м'яза стегна, стає
неможливим розгинання ноги в
колінному суглобі.
Під час ходіння нога сильно
викидається вперед і стопа хлопає
всією підошвою.
При ураженні затульного нерва
утруднені такі рухи, як приведення
стегна і закидання однієї ноги на
другу.

26.

Крижове сплетення (plexus
sacralis) є найбільшим
сплетенням. Воно утворене
передніми гілками верхніх
чотирьох крижових, а також V
поперекового і частиною
передньої гілки IV
поперекового спинномозкових
нервів. Найнижча частина
крижового сплетення, яка
утворена передніми гілками V
крижового і куприкового нервів,
має назву куприкового
сплетення (plexus
coccygeus).
Гілки крижового сплетення
можна умовно поділити на
короткі та довгі. Короткі гілки
іннервують м’язи та шкіру в
ділянці таза, а довгі гілки –
м’язи та шкіру вільної нижньої
кінцівки .

27. Короткі гілки крижового сплетення

М’язові гілки /rr.musculares/
йдуть до грушоподібного,
внутрішнього затульного,
близнюкових м’язів і квадратного
м’яза стегна;
верхній сідничний нерв
(n.gluteus superior), з L4–S1,
руховий, виходить через
надгрушоподібний отвір до
середнього і малого сідничних
м’язів і m.tensor fasciae latae. При
ураженні верхнього сідничного
нерва утруднюється відведення
стегна. При двобічному ураженні
виникає “качина” хода: під час
ходьби хворий хитається з боку в
бік.
нижній сідничний нерв
(n.gluteus inferior), з L5– S2,
руховий, виходить з таза через
підгрушоподібний отвір і
розгалужується у великому
сідничному м’язі і капсулі
кульшового суглоба.

28. Короткі гілки крижового сплетення

Cоромітний нерв (n.pudendus), з S1–S4,
змішаний, виходить із таза через
підгрушоподібний отвір, огинає spina
ischiadica і через малий сідничний отвір
входить у сідничо-відхідникову ямку (fossa
ischioanalis), де розгалужується.
У сідничо-відхідниковій ямці соромітний нерв
віддає такі гілки:
а) нижні відхідникові (прямокишкові) нерви,
(nn. anales (rectales) inferiores, які йдуть до
шкіри anus i до m. sphincter ani externus;
б) промежинні нерви (nn. perineales), які
іннервують
м’язовими
гілками
м’язи
промежини та йдуть до шкіри промежини і
калитки (у чоловіків) у вигляді задніх
калиткових нервів (nn. scrotales posteriores)
та великих соромітних губ (у жінок) у вигляді
задніх губних нервів (nn. labiales posteriores).
Дорсальний нерв статевого члена (або
клітора у жінок), n. dorsalis penis (seu n.
dorsalis clitoridis) іннервує печеристі тіла і
шкіру статевого члена та периферію glans
penis (у жінок – шкіру великих та малих
соромітних губ тa клітор), а також m.
transversus perinei profundus та m. compressor
urethrae.

29. Довгі гілки крижового сплетення

Задній шкірний нерв
стегна (n.cutaneus femoris
posterior), із S1–S3–
чутливий, виходить з
порожнини таза через
підгрушоподібний отвір,
спускається під широкою
фасцією між m.
semitendinosus et m. biceps
femoris і своїми кінцевими
гілками розгалужується у
шкірі задньої поверхні
стегна до підколінної ямки
включно. Крім того від нього
відходять нижні нерви
сідниць (n.clunium inferior).

30. Довгі гілки крижового сплетення

Сідничий нерв (n.ischiadicus) з L4–S3 –
змішаний, є найбільшим нервом тіла. До
його складу входять волокна майже від усіх
передніх гілок, які беруть участь в утворенні
крижового сплетення.
Нерв виходить з таза через foramen
infrapiriforme, розташовуючись під великим
сідничним м’язом. Потім він проходить
посередині між сідничним горбом і великим
вертлюгом стегнової кістки, лягає на
квадратний м’яз стегна і виходить з-під
нижнього краю великого сідничного м’яза.
Біля верхнього краю підколінної ямки
сідничий нерв ділиться на свої кінцеві гілкивеликогомілковий і загальний
малогомілковий нерви.
Від основного стовбура сідничого нерва
відходять м’язові гілки до задньої групи
м’язів стегна (півсухожилкового,
півперетинчастого м’язів і довгої головки
двоголового м’яза стегна.
Внаслідок переохолодження нерідко
виникає неврит сідничого нерва (ішіас). При
цьому спостерігаються болі в сідничній
ділянці і в задній частині стегна. Можуть
бути розлади чутливості і рухів.

31. Довгі гілки крижового сплетення

Великогомілковий нерв (n.tibialis)змішаний, є продовженням сідничого
нерва і прямує вертикально вниз. В
підколінній ямці він лежить поруч з
підколінною артерією і веною,
розміщуючись найбільш поверхнево. З
підколінної ямки нерв спускається на
гомілку, де проходить в canalis
cruropopliteus (між глибокими м’язами
задньої поверхні гомілки і
камбалоподібним м’язом). Вийшовши з
каналу, великогомілковий нерв огинає
ззаду присередню кісточку, де віддає
присередні п’яткові гілки (rr.calcanei
mediales) і гілки до надп’ятковогомілкового суглоба і під retinaculum
mm.flexorum ділиться на дві кінцеві
гілки-присередній та бічний підошвові
нерви.

32. Довгі гілки крижового сплетення

Від великогомілкового нерва відходять
такі гілки:
м’язові гілки (rr.musculares), йдуть до
всіх м’язів задньої групи гомілки
(литкового, камбалоподібного,
підошвового, підколінного і глибоких
м’язів);
присередній шкірний нерв литки
(n.cutaneus surae medialis), відходить у
підколінній ямці. Він прямує латерально і
з’єднується з бічним шкірним нервом
литки (який відходить від загального
малогомілкового нерва), утворюючи
литковий нерв;
литковий нерв (n.suralis), спускається
під фасцією і шкірою гомілки, огинає бічну
кісточку, де віддає бічні п’яткові гілки
(rr.calcanei laterales), далі йде по бічному
краю тила стопи під назвою бічний
тильний шкірний нерв (n.cutaneus dorsalis
lateralis). Литковий нерв іннервує шкіру
задньо-бічної поверхні гомілки і бічного
краю стопи, включаючи бічну поверхню V
пальця.

33. Довгі гілки крижового сплетення

Присередній підошвовий нерв (n.plantaris
medialis), лежить в однойменній борозні разом з
однойменною артерією.На середині підошвової
поверхні стопи він ділиться на загальні підошвові
пальцеві нерви (nn.digitales plantares communes),
які в свою чергу розгалужуються на власні
підошвові пальцеві нерви (nn.digitales plantares
proprii). Вони іннервують шкіру присередньої
сторони підошви та шкіру I, II, III і половини IV
пальців. М’язові гілки йдуть до m.flexor digitorum
brevis, м’язів великого пальця (крім m.adductor
hallucis і латеральної головки m.flexor hallucis
brevis) і до двох червоподібних м’язів (I та II).
Бічний підошвовий нерв (n.plantaris lateralis),
проходить по однойменній борозні і ділиться на
поверхневу (r.superficialis) і глибоку (r.profundus)
гілки.Поверхнева гілка розгалужується на загальні
і власні підошвові пальцеві нерви, які іннервують
шкіру бічної частини підошви, а також шкіру V і
половини IV пальців. Глибока гілка йде до м’язів
мізинця, всіх міжкісткових м’язів, двох
червоподібних м’язів, до m.adductor hallucis,
m.quadratus plantae і латеральної головки m.flexor
hallucis brevis.

34.

35. Довгі гілки крижового сплетення

Загальний малогомілковий нерв
(n.fibularis communis), змішаний.
Від місця свого початку нерв йде
латерально до головки
малогомілкової кістки,
розташовуючись поверхнево.
Огинаючи останню, він входить у
довгий малогомілковий м’яз і
ділиться на поверхневий та
глибокий малогомілкові нерви.
Загальний малогомілковий нерв в
підколінній ямці віддає бічний
шкірний нерв литки (n.cutaneus
surae lateralis), який іннервує шкіру
бічної поверхні гомілки і з’єднується
з присереднім шкірним нервом
литки, формуючи литковий нерв.

36. Довгі гілки крижового сплетення

Поверхневий малогомілковий нерв
(n.fibularis superficialis), проходить у
верхньому м’язово-малогомілковому каналі (між
довгим малогомілковим м’язом і кісткою), на
середині гомілки він виходить під фасцію,
пронизує ії і по передній поверхні гомілки
спускається під шкірою на тил стопи, де
ділиться на присередній (n.cutaneus dorsalis
medialis) і проміжний (n.cutaneus dorsalis
intermedius) дорсальні шкірні нерви стопи.
Присередній дорсальний шкірний нерв йде до
присереднього краю тилу стопи над тримачами
м’язів-згиначів і іннервує шкіру присереднього
краю тилу та великого пальця стопи, а також
шкіру обернених одна до одної поверхонь II–ІІІ
пальців стопи (крім шкіри дистальних фаланг
цих пальців).
Проміжний дорсальний шкірний нерв йде до
бічного краю стопи над тримачами м’язіврозгиначів, іннервує шкіру бічної кісточки і
віддає тильні пальцеві нерви стопи (nn. digitales
dorsales pedis), які іннервують шкіру обернених
одна до одної поверхонь ІІІ, IV та V пальців
(крім шкіри дистальних фаланг цих пальців).

37. Довгі гілки крижового сплетення

Глибокий малогомілковий нерв
(n.fibularis profundus seu n.
peroneus profundus), проходить між
передніми м’язами гомілки на
міжкістковій перетинці разом з
передньою великогомілковою
артерією і з нею продовжується на
тил стопи, де іннервує невелику
ділянку шкіри між I і II пальцями. На
гомілці від глибокого малогомілкового
нерва відходять м’язові гілки
(rr.musculares) до м’язів передньої
групи гомілки (переднього
великогомілкового, довгого м’язарозгинача пальців і довгого м’язарозгинача великого пальця); він
іннервує також надп’ятковогомілковий суглоб.

38.

39. Куприкове сплетення (plexus coccygeus)

Куприковий нерв (n. coccygeus) виходить із
крижового каналу через hiatus sacralis, потрапляє
у порожнину таза і з’єднується з передніми
гілками четвертого та п’ятого крижових нервів,
утворюючи куприкове сплетення.
Куприкове
сплетення
(plexus
coccygeus)
розміщується на передній поверхні сідничокуприкового м’яза (куприкового м’яза), m.
ischiococcygeus (m. coccygeus) et lig. sacrospinale
Від куприкового сплетення відходять:
1) 3–5 відхідниково-куприкових нервів (nn.
anococcygei),
які
проходять
між
m.
ischiococcygeus et m. levator ani та іннервують
шкіру в ділянці куприка і відхідника;
2) м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують m.
ischiococcygeus,
m.
levator
ani
et
m.
sacrococcygeus anterior.
English     Русский Rules