Мінімалізм у музиці, скульптурі та архітектурі

1. Мінімалізм

2.

Мінімалі́зм (від лат. minimum —
найменше) — напрямок у ряді мистецтв, що
виходить з мінімальної трансформації
використовуваних у процесі творчості
матеріалів, простоти й однаковості форм,
монохромності, творчого самообмеження
художника. Найбільше цей напрямок
представлений
у музиці, скульптурі та архітектурі.

3.

Мінімалізм з'явився в 60-х роках XX століття під
впливом традиційного оформлення інтер'єру в Японії,
яке відрізнялося строгістю і аскетичністю. Незважаючи
на уявну простоту, мінімалізм вимагає ретельного
опрацювання всіх деталей, починаючи з організації
простору. Чим менше в будинку буде перегородок, тим
краще. Мінімалістські інтер'єри вимагають простору і
великої кількості світла. Мінімалізм суворий і вимагає
бездоганного почуття міри і стилю, не пробачаючи
помилок і поспіху. У таких інтер'єрах все зроблено
функціонально, міцно і красиво Дуже важливо
поєднувати мінімалізм з функціоналізмом. Меблі, якщо
вже їх мало, повинні брати на себе декілька функцій.
Диван або ліжко забезпечені системами зберігання
речей, тайниками для постільної білизни та одягу, стіл
може бути «захований» в шафу і висуватися при першій
необхідності тощо.