Редакторська підготовка складових тексту: заголовки, цитати

1. Редакторська підготовка складових тексту: заголовки, цитати

План
1. Поняття заголовок. Функції заголовка.
2. Види заголовків за функціональними
ознаками,
за
змістом,
за
формою
зображення, за місцем розташування.
3. Методика роботи редактора із заголовками.
4. Поняття цитати. Функції цитати.
5. Способи уведення цитати в текст. Методика
роботи редактора з цитатами.

2. Література

1. Тимошик М. С. Основи редагування:
Підручник. Київ: Наша культура і наука,
2019. 560 с.
2. Тимошик М. С. Як редагувати книжкові та
газетно-журнальні видання : практичний
посібник. Київ : Наша культура і наука,
2012. 496 с.

3. Поняття заголовок. Функції заголовка

Текст — це відтворений на письмі
рукописним або друкарським способом
твір конкретного автора чи документ,
обсяг якого складають логічно виражені
частини — абзаци, параграфи, розділи
тощо.
Складові тексту – заголовок, цитата.

4.

Заголовок — це назва твору або
окремих його частин.
Функції заголовка
• структурування значного за обсягом
текстового чи ілюстративного матеріалу на
окремі частини;
• полегшення роботи читача з виданням;
• організація процесу читання;

5.

Функції заголовка
• осмислення
окремих
частин
прочитаного;
• підготовка читача до сприйняття
нового, відносно закінченого, цілого;
• забезпечення зручності в пошуку
вибіркової інформації;
• акцентування на окремих частинах
тексту, сприяння глибшому його
засвоєнню.

6. Види заголовків за функціональними ознаками, за змістом, за формою зображення, за місцем розташування

• за змістом;
• за формою зображення;
• за місцем розташування.

7.

За змістом заголовки поділяються на:
• тематичні прості;
• тематичні складні.
Заголовок тематичний простий у
лаконічному вигляді (здебільшого, від
одного до п'яти слів) представляє назву,
ідею, наголошує на змістовому акценті
тексту чи його окремого фрагмента.

8. Тематично простий заголовок

О.Субтельного “Україна. Історія” — “Україна
у XX столітті” (видавництво “Либідь”):

9.

Заголовок тематичний складний є стислий
перелік головних тем, проблем фрагмента
тексту або підпорядкованих йому заголовків,
який подається перед цим текстом після
загального заголовка.
Сергій Єфремов “Історія українського письменства”.
Передмова. Загальні уваги до історії українського
письменства. Доля українського народу й письменства.
— Вага українського письменства. — Оцінка
літературних фактів. — Естетичний принцип у
письменстві. — Бібліографічний принцип. — Провідні ідеї
в історії письменства. — Поділ історії українського
письменства. — Історично-літературні досліди. —
Українська літературна критика.

10.

За формою зображення розрізняють
заголовки:
• нумераційні;
• літерні;
• німі.
Заголовок нумераційний - це цифрове
позначення порядкового номера того чи
іншого фрагмента тексту.
Частина перша.
Частина III. Розділ
сьомий. Розділ 2.§5

11.

Заголовок літерний - це буквене
позначення порядкового номера того чи
іншого фрагмента тексту.
Д.
Чижевського
“Історія
української
літератури ” (розділ “Класицизм”):
А. Літературний класицизм.
Б. Початки.
В. Героїко-комічна поема.
Г.Віршова поезія.

12.

Заголовок німий - це позначення
завершення одного фрагмента тексту і початок
іншого звичайним пробілом, спуском або
кінцевою, нічим не заповненою, прогалиною.
Практикується здебільшого у виданнях
художньої,
мемуарної
літератури,
публіцистики. Саме в таких виданнях, де
сусідні частини тексту композиційно можуть і
не пов’язуватися, нерідко немає потреби
визначати
їх
словесно
тематичними
заголовками.

13.

За місцем розташування на шпальті виділимо
заголовки
• заголовок на шмуцтитулі;
• заголовок шапкою;
• заголовок у розріз із текстом;
• заголовок у підбір із текстом;
• заголовок віконцем;
• заголовок боковиком.

14. Заголовок на шмуцтитулі

Заголовок на шмуцтитулі — це заголовок, що
розміщений на лицьовій стороні незадрукованого текстом
аркуша.

15. Заголовок шапкою

Заголовок шапкою — це заголовок, що подається з певним спуском у верхній частині
сторінки. Назву шапки він отримав тому, що собою ніби покриває (вкриває) весь
текстовий ряд задрукованої сторінки.

16. Заголовок у розріз тексту

17. Заголовок у розріз з текстом

Ключове слово “у розріз” передбачає
певну його автономію між закінченням
одного фрагмента тексту і початком
наступного: він ніби розрізує ці частини,
з’єднуючи їх своєрідним містком —
словесною назвою.

18.

Заголовок у розріз з текстом стоїть
окремим рядком і має декілька варіантів
розміщення на шпальті:
а)посередині шпальти ;
б)з абзацного відступу ;
в)у правому чи лівому краї шпальти;
г) з верхньою і нижньою відбивкою;
д) лише з верхньою відбивкою.

19. Заголовок у підбір з текстом

Заголовок у підбір із текстом фактично відкриває абзац
і "домінує” над незначним за обсягом наступним
фрагментом тексту, що складатиметься з кількох
абзаців до кількох сторінок.

20. Заголовок віконцем

Заголовок віконцем є своєрідним врізуванням в основний
текст. На відміну від попереднього — складний для
технічного виконання: будучи закритим текстом із трьох
боків, має вміститися максимум у три-чотири “поверхи”, без
переносів у словах.

21. Заголовок боковиком

Заголовок вміщується збоку тексту, на правому чи лівому
березі шпальти. Його ще називають заголовок на маргіналії (від
латинського margo — край, межа).

22. Використання заголовка боковиком

• У виданнях подарункового або поліпшеного
характеру з широким форматом шпальт, що
дає можливість нетрадиційно подавати весь
заголовковий комплекс.
• У виданнях довідкового чи навчального
характеру для спрощення пошуку інформації.
• У виданнях з переважанням ілюстративного
матеріалу для чіткішого виділення заголовків і
текстівок.

23. Методика роботи редактора із заголовками

1. На
прикладі окремої глави чи розділу видання
відпрацьовується і графічно будується схема підрядності
всіх видів заголовків за місцем розташування на
шпальті.
2. Змістова (тематична) підпорядкованість : із зменшенням
ступеня заголовка зменшується, в порівнянні з
попереднім, і його шрифтовий розмір та змінюється
фарбова гама виділення.
3.Витримана в єдиному ключі тематична й графічна
підпорядкованість заголовкового комплексу цілого
видання передбачає й однотипне синтаксичне та
морфологічне оформлення заголовків.
4.Весь заголовковий комплекс видання потребує
ідентичного його відтворення у змісті.

24. Запам'ятай

Слова подаються без скорочень.
Наприкінці заголовків, поданих у розріз тексту, як також і на
шмуцтитулах та шапках, крапка не ставиться (виняток складають
дитячі навчальні видання на зразок “Букварів”, де це робиться з навчальною
метою).
Наприкінці заголовків, поданих у підбір тексту, крапка
необхідна.
У заголовках нумераційних і літерних крапка після літери чи
номера ставиться, коли далі йде текст.
Розділ 1. Походження назви Україна;
У заголовках нумераційних і літерних крапка після літери чи
номера не ставиться, коли текст подається з нового рядка.
Розділ 1
Походження назви Україна

25. Поняття цитата

Слово
цитата
—
німецького
походження . Узагальнено означає точний,
буквальний витяг з якогось тексту або чиєїсь
промови. У видавничому контексті це
поняття вживається для позначення
частини тексту, запозиченого й дослівно
відтвореного з певного метою з твору
іншого автора.

26. Функції цитати

• Обґрунтування
власного
твердження
за
допомогою
посилання
на
авторитетне
висловлювання, опубліковане раніше.
• Спростування твердження автора, який цитується
в тексті.
• Спотворення думки цитованого автора за рахунок
довільного скорочення цитати, вибіркового
набору авторських фраз, монтування з них
бажаного змістового відтінку, “непомітним”
пропуском ключового слова або фрази.

27. Способи введення цитати в текст

Цитатами
можуть
бути:
окремі
словосполучення або одне речення
(коротка цитата); цілий фрагмент тексту,
який складається з одного або кількох
абзаців чи й сторінок (велика за обсягом
цитата).

28.

Розділові знаки при цитуванні
І. Огієнко про значення мови в житті того
чи іншого народу сказав так: "Мова - душа
кожної
національності,
її
святощі,
її
найцінніший скарб; і поки живе мова, житиме
й народ, як національність";
"Мова - душа кожної національності, її
святощі, її найцінніший скарб; і поки живе
мова, житиме й народ, як національність",—
так сказав про значення мови для кожного
народу видатний український учений І.
Огієнко;

29.

"Мова, - наголошував І. Огієнко, - душа
кожної національності, її святощі, її
найцінніший скарб; і поки живе мова,
житиме й народ, як національність";
Іван Огієнко називав мову "душею нації,
її святощами, її найціннішим скарбом";
До глибоких роздумів наводять слова
Огієнка:
"Мова
душа
кожної
національності [...], і поки живе мова,
житиме й народ[...]“.

30. Велика за обсягом цитата

Складається з кількох речень, але
вміщується в один абзац, подається в межах
того ж абзацу і тим же шрифтом, що й слова
автора основного тексту.
Цитата, яка складається з кількох абзаців:
відділяється від основного тексту верхньою і
нижньою відбивкою за умов набору її таким
самим шрифтом, як і основний текст;
має іншу шрифтову гарнітуру, розмір шрифту,
інколи — і ширину шпальти (як правило, з
відступом праворуч).

31. Методика роботи редактора з цитатами. Поради

1.Запам'ятайте джерело цитування.
2. Пересвідчіться у доцільності цитуванні.
3.Цитуйте з реальних, конкретних видань.
4. Не забувайте про авторські права.

32. Цитата, з якої вилучено кілька речень

"Якщо письменник пише твори, а нема
кому їх друкувати, то така література
практично все одно що не існує.<...> Для
своєї творчості письменник потребує
оточення, літературної атмосфери. <...>
З виданих книжок і матеріялу,
опублікованого в журналах і газетах,
добра половина, якщо не більше, не
належить до літератури“ ( Ю.Шерех)

33. Форма лапок у складних цитатах

В’ячеслав
Липинський:
"Наш
«федералізм» і «москвофільство»
бачить дехто в нашій відозві «До
українських хліборобів»”.
Ведуча повідомила: "Перемогли
«Гринджоли» ".

34. Виконайте!

Проаналізуйте окреме число журнального
видання щодо правильного і
неправильного цитування.
Проаналізуйте на прикладі окремого
книжкового видання неправильні способи
уведення великої цитати в текст.

35.

Дякую за роботу!