Клінічні форми туберкульозу

1. Туберкульоз в/гр л/вузлів

Визначення – це хворі з ураженням л/вузлів, не тільки як
кореня легені, а й середостіння, за відсутності клініко-рентгенологічних змін
у легенях, але за наявності активності туберкульозного процесу.
Частота – зустрічається у 35-45 % випадків (без імунодефіциту)
Класифікація л/вузлів по Сукеннікову
1. Паратрахеальні ліві та праві
2. Трахеобронхіальні ліві та праві
3. Біфуркаційні
4. Бронхопульмональні
Л\вузли включають кілька лімфатичних судин, що приносять і один, що
виносить.
У дитячому віці величина л/вузла досягає горохового зерна.
Їхня тінь проектується в області серцево-судинної тіні, з віком ці
співвідношення змінюються: серцево-судинна тінь
займає вертикальне
положення, а збільшені вузли проектуються по довжині середостіння.
Ліві паратрахеальні л/вузли рідко збільшені, а праві зі збільшенням добре
видно.
Тінь серця заважає візуалізації збільшених лівих
трахеобронхіальних л/вузлів. Найважче визначаються біфуркаційні л/вузли
(для їх визначення необхідні додаткові рентген знімки)

2.

При туберкульозі /гр л/вузлів розрізняють дві форми:
1. Тумарозну
2. Інфільтративну
Тумарозна форма - характеризується поразкою лише лімфатичних вузлів, але генералізаціями
у вигляді менінгітів, міліаризації туберкульозного процесу, плевритами та
перитонітами. А при інфільтративній формі генералізації спостерігаються рідко. Ця форма – притаманна
правих л/вузлів.
Л/ВУЗЛИ - вони щільні, на розрізі мають вигляд вареної картоплі. При хронічному
хвилеподібному перебігу л\вузли частково інкапсулюються і звапняється.
КЛІНІКА – ТУМАРОЗНОЇ ФОРМИ Початок – як грип із підвищенням температури тіла. У зв'язку з
особливим розташуванням л/вузлів, нерідко з'являються такі симптоми:

3.

Кашель-бітональні, через стискання n.vagus. Перший тон – тон низький, другий
писклявий. При прориві л/вузла під час кашлю може наступити асфіксія,
що призводить до смерті.
Експіраторна задишка
Непостійне підвищення температури тіла
Дисфонія – як результат здавлення n.reccurrens
Набряк обличчя – як результат здавлення v/cava. Superior.
Пальпаторно – болючість – с-ом Петрушки
Перкуторно - вкорочення перкуторного звуку - з Корані і Dela Campa.
Аускультативно - вислуховується бронхіальне дихання - с-ом D'Espina.
Усі
перераховані вище симптоми не переконливі, потрібно дообстеження пацієнта:
Туб. Проби, рентгенобстеження, при необхідності КТ ОГК.

4.

У загальному ан. крові відзначається: Лейкоцитоз
> ШОЕ
Лімфопенія
МБТ – знаходять рідко, лише при деструкціях
Rо - поразка одностороння, рідше двостороння. Тумарозна форма у своєму
розвитку проходить інфільтративну фазу (перифакальне запалення)
заангажоване тінню середостіння. Сама тінь середостіння нагадує "Трубу, димар" через
збільшені л/вузли.
Розвиток туб. ендобронхіту триває 5-6років.

5.

Інфільтативна форма
Ця форма характеризується периферичним запаленням. Зустрічається у дошкільному віці.
Клініка
Характеризується гострим початком, високою температурою тіла до - 39-40 ° С
тижнями, наявністю інтоксикаційних та грудних симптомів.
Перифокальна інфільтрація виходить за межі л/вузла та захоплює
легеневу паренхіму.
Тінь нерівномірна, межі нерізко окреслені і
може досягнути плеври, внаслідок чого
може давати картину плевриту.

6.

Аускультативно – вислуховуються вологі хрипи.
Прогноз – сприятливий
Через 6-7 тижнів інфільтративний процес починає зворотний розвиток,
розсмоктування починається з периферії. Чим повільніше зворотний розвиток
тем
більше залишкових змін, як фіброзних змін. Саме ці
фіброзні
зміни спричиняють тривалих і рецидивуючих
бронхітів у пацієнтів, які
перенесли туберкульозний бронхоаденіт.

7. ОСЛОЖНЕНИИ

Плеврити
Ателектази, що призводять до бронхоектазів і абсцесів.
Первинна легенева та залізиста каверна
Міліарний туберкульоз із множинною локалізацією (різних органів та туберкульозного
менінгіту).
5. Казеозна пневмонія
6. Бронхонодулярні нориці
7. Великі петрифікати у різних місцях.
1.
2.
3.
4.

8. Диференційний діагноз

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
Лімфогранулематоз – хвороба Ходжкіна
Лімфосаркому
Хвороба Брілла-Сіммера.
Силікотуберкульоз
Саркоїдоз 1-2ст
Аневризм легеневої артерії.
Бронхогенні кісти
Медіастинальний рак
Різні вади серця.

9. Очаговый туберкулез легких

Визначення – це осередок специфічного запалення, діаметром до 1см займає один або два
сегменти з одного або з обох сторін легень.
Зустрічається з частотою 30-35% у вигляді:
1. М'яковогнищевий
2. Фіброзновогнищевий
М'яковогнищевий туберкульоз - це дрібне вогнище з перифокальною інфільтрацією, навколо
можуть виявлятися ще кілька вогнищ у легеневій тканині.
Фіброзновогнищевий туберкульоз - це старі вогнища після первинного. туберкульозу. У
старих осередках знаходяться уривки L-форми МБТ. Такі форми МБТ не мають
тришарової клітинної оболонки, тим самим не є патогенними. ми для організму людини.
При зміні імунного статусу (девальвації імунітету) непатогенні L-форми реверсують
патогенні , що є сигналом загострення процесу.
Локалізація: осередки локалізуються у верхніх відділах легень, частіше в S1 -2 зліва
через анатомічну будову лівих відділів бронха.

10.

Розміри вогнищ
- Дрібні осередки до 3мм.в d (вони не видно на R-гр)
- Середні осередки від 3-6мм. d (видні на R-гр)
- великі осередки до 1см. в d(повинні побачити)
КЛІНІКА - інтоксикаційні та грудні симптоми слабо виражені, або зовсім відсутні.
Загальноклінічні аналізи незначно змінені: ан. крові в нормі, a та Y – глобуліни
збільшені. Проба Манту слабо позитивні. МБТ частіше не виявляються
бактеріоскопічним. При Г/М дослідженні мокротиння – ймовірність виявлення
збільшується.

11.

Фази: - Інфільтрація
- Розпад
Виходи – Розсмоктування
- Ущільнення і петрифікація.

12. ІНФІЛЬТРАТИВНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ

Визначення - це вогнище маленького специфічного запалення з великим
неспецифічним запаленням навколо схильний до швидкого
та обсіменіння.
ЧАСТОТА - зустрічається із частотою в 40-45%.
розпаду
ЛАЙНЕК - описав дві форми: - Желатинову
- Сіру пневмонію.
При желатиновій формі переважає ексудативний тип запалення. За сірої форми пневмонії
– продуктивний тип запалення. Інфільтративний туберкульоз виникає з існуючої
форми або при екзогенній суперінфекції.
ЛОКАЛІЗАЦІЯ – частіше в S1, S2 та S6 сегментах легені.

13.

Форми інфільтративного туберкульозу:
- овально-круглі
- хмарноподібний
- сегментит
- лобіт
- перисцисурит
Клініка інфільтративного туберкульозу залежить від обсягу ураження легеневої
тканини та перифокальної інфільтрації. Захворювання протікання ет на тлі
загальної та місцевої гіперсенсибілізації.
Характерні симптоми, вони схожі з пневмонією:
різко виражена інтоксикація

14.

- Висока температура тіла
- грудні симптоми
- перкуторно - притуплення легеневого звуку
- аускультативно - вислуховуються дрібнопухирчасті вологі хрипи
Загальноклінічні аналізи:
- - у крові незначний лейкоцитоз
- - еозинофілія
- - лімфоспіння
- - > З/Я зрушення
- - моноцитоз
- - > a 2 і j -глобулінів

15.

ВИХОДИ - розпад
- розсмоктування
- ущільнення
- фіброз
- рубцювання
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА
Проводиться : - Пневмоніями
- Пухлинами

16. Диссеминированный туберкулез легких

Визначення - це наявність вогнищ різних за формою та величиною,
що займають
більше 2-х міжребер'я з одного або двох сторін.
Дисемінований туберкульоз займає 20-25% у структурі всіх форм туберкульозу легень
розрізняють по:
- Гостроті
- розмірів осередків
- поширеності
По гостроті:
- гострий
- підгострий
- хронічний
Гострий – осередки дрібні. Свіжі (з'єдн. тканини немає, продуктивний тип запалення)
Підгострий - вогнища різні (з'єдн. тканини мало, ексудативний тип запалення)
Хронічний – старі вогнища (багато сполучної тканини)

17.

За розміром :
- дрібні – 2-3 мм.
- середні – 4-7 мм.
- крупні – 8 і > мм.
Щодо поширення :
- обмежений
- поширений

18.

Дисемінований туберкульоз – це проміжна форма між первинним і вторинним
туберкульозом, але може бути як при первинному, так і при вторинному туберкульозі.
Якщо первинний туберкульоз протікає гостро – то має характер дисемінації, при
хронічному перебігу – дисемінації немає.
Відмінність первинного туберкульозу від вторинного
Вторинний туберкульоз виникає:
- у гіперсенсибілізованому організмі
- з вираженою лімфотропністю
- при ендогенному інфікуванні
- при екзогенному інфікуванні.
Первинний туберкульоз – розвивається в інтактному організмі

19. ПАТОГЕНЕЗ

Шляхи розповсюдження:- Гематогенний
- Лімфогенний
- Бронхогенний.
Для виникнення дисемінації необхідні наступні умови:
- Бактеріємія
- < Імунітету
- зміна реактивності легеневої тканини.

20. Міліарний туберкульоз

Міліарний туберкульоз – це гостро протікає дисемінований туберкульоз легень, з
дрібними висипаннями до просяного зерна.
Розрізняють – обмежений із ураженням верхніх відділів легень Tub. Milliaris discreta
(уражаються артерії) Якщо в них процес триває кілька років, то осередки
перетворюються на конгломерат із значною кількістю фіброзу. Такий туберкульоз
зветься Tub. Fibrosis densa (уражаються вени).
Міліарний туберкульоз має
гематогенний характер поширення інфекції з ураженням альвеол у вигляді
продуктивного типу. запалення. Початок – зверху донизу, туб. горбки розташовані по
ходу судин у кортикальному відділі легені. Дані горбки височіють на поверхні легеневої
тканини а на розрізі не видно.

21.

РОЗРІЗНЯЮТЬ : 1. Менінгіальну
2. Легеневу
3. Тифоїдну
4. Септичну
Рентген. характеристика : - відсутня лінійність легеневого малюнка.
- корені обрубані.
- дрібний петлистий малюнок-сітчастість.
- високий ступінь дзеркальності тобто
(однотипність, розміри і давність).

22.

КЛІНІКА: - гострий плин з підвищеною Т-тіла.
- виражена задишка, кашель
- множинні дрібні вогнища всюди і
на глазному дні (діагностичний тест)
- вогнища в легенях з'являються через 10-15днів
з цієї причини необхідно:
- кон.окуліста
- cito лікування
- Rg – через 10-15днів.

23. Підгострий дисемінований туберкульоз

Частіше зустрічається форма дисемінації.
Розповсюдження - лімфо-гемотогенний шлях.
Запалення – носить ексудативний характер.
Плин - хвилеподібна під маскою грипу, пневмонії.
КЛІНІКА
Туберкульозна інтоксикація в наявності, рідко – спостерігається безсимптомний
перебіг підгострого дисемінованого туберкульозу легень та називається
«холодна
дисемінація»
Аускультативно – вислуховуються велика кількість
дрібно/бульбашкових
вологих хрипів.

24.

Показники крові : - Лейкоцитоз
- П/ядерне зрушення в ліво
- Еозінофілія
- Моноцитоз
- Збільшення
МБТ - виявляються частіше за наявності порожнин розпаду, а також при Г/М
дослідження. При бронхологічному дослідженні у 40-45% випадків
виявляють специфічне ураження бронхів. Без лікування у легеневій тканині
утворюються тонкостінні порожнини.

25. Хронічний дисемінований туберкульоз

Хронічний дисемінований туберкульоз розвивається з підгострого дисемінованого. Течія хронічна
через виражений імунітет протягом багатьох років. Фагоцитоз не завершений.
Розповсюдження
КЛІНІКА
Розрізняють такі течії:
- Безсимптомне
- малосимптомне
- Інаперцентне
Клініка – це повільний розвиток усієї симптоматики туберкульозу:
Задишка-компенсаторна, горбки туб. розсташовуються на альвеолярно-капілярній мембрані.
- кашель з виділенням гнійного мокротиння
- < маси тіла
- акроціаноз
Перкуторно – виявляються зони притуплення.

26.

Аускультативно – Вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи.
Rо- грама -
1. Штамповані каверни
2. М’які вогнища різної давнини та генезу.
3. Перисцисурит
4. Петрифікати різних розмірів
5. Емфізема
6. Корені легень підтягнуті до гори.
7. Симптом «Плакучої верби»
МБТ – виявляються всіма способами.

27.

Ускладнення: 1. Враження бронхів (шляхом випорожнення вогнищ)
2. Перехід в фіброзно-кавернозний туберкульоз.
3. Хронічне легеневе серце, ДН
4. Бронхогенне обсіменіння
5. Позаленевий туберкульоз

28.

Диференційний діагноз:
- Міліарний карциноматоз
- Сілікоз 2ст.
- Саркаїдоз 2-3ст
- С-м Хаменна-Річа
- Гемосідероз
- Черевний тиф

29. Туберкульома

Туберкульома займає - 8-10 % в структурі всіх форм туберкулезу.
Туберкульома – це інкапсульована форма туберкульозу (при високій реактивності
организму).
Они бывают: -Солітарні: а) Гомогенные}
б) Слоистые }
із інфільтративного
туберкульозу
- Конгломератні: а) Гомогенні }
б) Шаруваті } із вогнищевого туберкульозу
Така туберкульома складається із 2-х шарів : 1) Сполучної тканини
2) Грануляційної тканини
- Псевдотуберкульоми – або блокована каверна
В теперішній час все частіше зустрічаються гомогенні туберкульоми.

30.

Блокування каверни - складаються із 3-х слоїв :
- Сполучна тканина
- Грануляційна тканина
- Некротична тканина (внутрішній шар)
Розміри туберкульоми : до 2-х см. –мала форма
від 2-х см.до 4-х см. –середня форма
від 4-х см. до 6см. - великі форми
більше 6 см. – гігантська туберкульома.

31.

Туберкульому ділять на - Одиничні
- Множинні
- Односторонні
- Двосторонні
КЛІНІКА
1. Інаперцентний плин
2. Латентний плин
3. Циклічний плин
При загостренні туберкульозного процесу розігруються всі симптоми
туберкульозу.
Розташовуються частіше в верхніх відділах правої легені і S6 правої
легені

32.

Ан. крові – моноцитоз, лімфопенія, ув. ШОЄ
зб. гамма-глобуліни.
Кровохаркання – спостерігається часто
Кровотеча - рідко
Лікування пацієнтів з великими та гігантськими туберкульомами хірургічне за
життєвими показаннями.
Перед оперативним втручанням проводять
лікування АБП
з урахуванням ТМЧ.

33. Кавернозний туберкульоз

1. Каверна має 3-х шарову оболочку: - еластичного (зовнішній шар)
- Гранулаційного (середній шар)
тут знаходяться клітини П-Ланганса)
- Казеозно- некротичного (внутрішній)
2. Відсутність вогнищ у навколишній тканині
3. Відсутність перифокальної інфільтрації навколо каверни.
Размери вогнищ
Малі каверни – до 2-х см. – кавернікули
Середні
– до 4-х см.
Великі
- до 6 см.
Гігантські
- > 6 см.

34.

Причини утворення полосних форм
туберкульозу
1. Стійкість МБТ до АБП.
2. Перерване лікування.
3. Непереносимість АБП.
4. Нявність важких супутніх захворювань
5. Пізнє виявлення захворювання.
6. Сукупність вище перерахованих причин

35.

Кавернозний туберкульоз формується із :
- Вогнищевого
- Інфільтративного}прогресуючий
плин.
Клініка виражена при прогресії туберкульозного процесу,
при відсутності загострення клініки немає.
ВИХОДИ
1. Загоєння методом рубцювання
2.Туберкульома блокування
3. Ф-К туберкульоз.

36. Фіброзно-кавернозний туберкульоз

Ф-К туберкульоз займає 2,5 % в структурі всіх форм туберкульозу.
Ця нерівна каверна за рахунок наявності фіброзної капсули в d-0,5-3см.
Клініка
- Зміна зовнішнього вигляду пацієнта.
- Деформація грудної клітки.
- Виражені симптоми інтоксикації.
- Кашель з гнійним мокротинням
- Кровохаркання і кровотеча.
- Підвищена температура тіла.

37.

Загальний аналіз крові: - Гіпохромна анемія
- Еозинопенія
- Лейкоцитоз
- Моноцитоз
- > ШОЄ до 60мм.рт.ст.
Загальний аналіз сечі: - виявляється велика кількість білка
- Еритроцити змінені
- Циліндри у великій кількості
Загальна кількість білка значно знижена – дефіцит маси
тіла.

38.

Ro – характеристика : - Товстостінна порожнина з нерівними
краями
- Бухтоподібні внутрішні стінки
- На верхівці циротичні зміни
- Вогнища відсіву навколо
- Купол діафрагми підтянутий до верху
- Зміщення середостіння в хворий бік.

39.

Ускладнення:
1.Специфичні
2. Неспецифічні
Специфічні:
- Туберкульозний ендобронхіт
- Міліарний туберкульоз
- Казеозна пневмонія
- Позалегеневий туберкульоз (туб. Гортані,
внутр.орг)
- Туб.емпієма зі свищем і без свища.
- Туб.менінгіт.

40.

Неспецифічні:
- Легеневе кровохаркання
- Неспецифічний ендоброхіт
- Амілоїдоз внутрішніх органів
- Спонтанний пневмоторакс.

41. КАЗЕОЗНА ПНЕВМОНІЯ

КП – це самостійна клінічна форма туберкульозу легень,
яка характеризується
гострим розвитком туберкульозного
процесу і морфологічно незворотним
великим творожистим некрозом. Виникає на тлі вираженого імунодефіциту при
бурхливому та масивному розмноженні мікобактеріальної популяції і вже з початковою
високою питомою
вагою лікарської стійкості.
Епідеміологія
Встановлено, що кількість хворих на КП за останні роки
збільшилася 4 рази. За останні роки простежується прямий
кореляційний
зв'язок між збільшенням числа хворих на КП і
зростанням усіх вперше
виявлених форм туберкульозу. Зростання
числа КП склало за рахунок гостропрогресуючого інфільтративного
туберкульозу протягом одного року спостереження.

42. Будова гранульоми

Гранульома складається:
1. Некротичний центр – нейтрофільні гранулоцити.
2. Запальний вал:
Макрофаги (моноцити)
Епітелій
Клітини Пірогова-Лангханса
Пінисті макрофаги
Лімфоцити
Фібробласти
Міофібробласти

43.

У міру збільшення некротичного центру, стоншується запальний вал.
У некротичній зоні МБТ не перебувають, вони найчастіше у запальному валі.
Вал запалення – це місце взаємодії МБТ та імунної системи.
Гранулема
збільшується за рахунок лімфоцитів з периферії. Вони бистро апоптують і
так само швидко гинуть. Близько 74% клітин з периферії гинуть і все
повторюється знову.