Прийняття управлінських рішень з використанням методу АВС аналізу

1. Університет економіки та права “КРОК”

Викладач:
д.е.н., професор
м. Київ, 2023 рік
Алькема В.Г.

2. Умова практичного завдання №2

1. Відомо, що дешеві вироби не вимагають такого жорстокого
контролю, як дорогі. В основі методу АВС-аналізу лежить
характеристика стану співвідношення «кількість — витрати».
У даному завданні «кількість» – це щорічний рівень використання
запасів, тобто обсяг виробництва, а «витрати» — вартісна оцінка
споживання запасів.

3. Умова практичного завдання №2

АВС-аналіз включає виконання наступних кроків:
визначення вартості С щорічного споживання кожної групи
запасів, як добуток ціни на кількість виробів ( С = Ц · К );
ранжирування виробів по вартості С у порядку зменшення
вартості;
розрахунок кумулятивної (наростаючим підсумком) вартості і
кількості по ряду виробів, що ранжуються;
розрахунок частки (в %) кумулятивної вартості і кількості виробів
у сумарній вартості і загальній кількості виробів, що
виготовляються та реалізуються підприємством;

4. Умова практичного завдання № 2

класифікація виробів по трьох категоріях: А, В і С; критерієм
класифікації виробу є частка у відсотках кумулятивної вартості:
категорія А до 80%;
категорія В від 80 до 95%;
категорія С від 95 до 100%.
побудова графіка.

5. Умова практичного завдання №2

2. Графік має вигляд, зображений на рис.
Рис. 1 Графічне представлення АВС-аналізу запасів підприємства
3. Розрахунки рекомендується проводити в табличній формі (див.
далі табл. 1 – 3).

6. Приклад використання АВС-аналізу

На складі підприємства знаходяться сім груп запасів комплектуючих,
для виробництва виробів, на випуску яких воно спеціалізується.
Кількість виробів, що виготовляються за рік, тобто обсяг виробництва
в штуках, характеризує щорічний рівень використання запасів. Дані
про вироби та обсяги їх запасів приведені в таблиці 1.
З використанням АВС - аналізу класифікуйте запаси підприємства за
трьома категоріями. Встановіть ступінь контролю за запасами
окремих категорій.
Сформулюйте управлінські рішення щодо побудови програм
лояльності та взаємодії з постачальниками окремих груп запасів за
умови
використання
підприємством
стратегії
одиничного
постачальника.

7. Приклад використання АВС-аналізу

Таблиця 1
Річна виробнича програма підприємства
№
групи
запасів
Код
виробу
Ціна виробу (Ц),
грн.
Обсяг виробництва (К),
шт.
1
В-1
220
12 500
2
В-2
75
800
3
В-3
1 830
2 600
4
В-4
30
14 500
5
В-5
340
7 100
6
В-6
250
500
7
В-7
1460
2000

8. Хід розв’язання завдання

1. Визначаємо вартість щорічного споживання запасів за формулою 1:
С = Ц · К (1),
де Ц – ціна виробу, грн.;
К – обсяг виробництва.
Дані розрахунків заносяться в таблиці 2 – 4.

9. Хід розв’язання завдання

Таблиця 2
Розрахунок вартості щорічного споживання запасів
№
групи
запасів
Обсяг
виробництва,
шт.
Ціна виробу
Ц, грн.
Вартість споживання
запасів
С=Ц·К
1
12 500
220
2 750 000
2
8 000
75
600 000
3
2 600
1 830
4 758 000
4
14 500
30
435 000
5
7 100
340
2 41 4000
6
500
250
125 000
7
2 000
1 460
2 920 000
∑
47 200
–
14 002 000

10. Хід розв’язання завдання

Таблиця 3
Класифікація виробів за категоріями
Вартість
№ групи
Кумулятивна
Ранг
споживання запасів,
% Кс від ∑С Категорія
запасів
вартість, Кс
С
1
3
4 758 000
4 758 000
34,0
А
2
7
2 920 000
7 678 000
54,8
А
3
1
2 750 000
10 428 000
74,5
А
4
5
2 414 000
12 842 000
91,7
В
5
2
600 000
13 442 000
96,0
С
6
4
435 000
13 877 000
99,1
С
7
6
125 000
14 002 000
100
С
14 002 000

11. Хід розв’язання завдання

2. Розраховуємо кумулятивну вартість запасів. Для цього необхідно
здійснити рейтингування наявних груп запасів за критерієм вартості
розташувавши їх в таблиці від найдорожчої до найдешевшої.
Найдорожча група запасів має кумулятивну вартість яка відповідає їх
вартості. Кумулятивна вартість інших груп розраховується як сума
кумулятивної вартості більш дорожчих запасів (зазначена у вищому
рядку цього стовпчика таблиці) та вартості запасів групи яка
розглядається.
Перевіркою правильності розрахунку є відповідність числового
значення вартості усіх запасів та їх кумулятивної вартості.
Результати розрахунків заносимо в четвертий стовпчик таблиці 2.

12. Хід розв’язання завдання

3. Тепер розраховуємо % Кс від ∑С шляхом складання пропорції
прийнявши загальну вартість запасів (14002000) за 100%, а вартість
окремої групи запасів (наприклад, першої 4758000) за Х.
Результати розрахунків заносимо в п’ятий стовпчик таблиці 2. Одразу
ж в таблиці, в стовпчику Категорія, проставляємо абревіатуру групи
запасів відповідно:
категорія А до 80%;
категорія В від 80 до 95%;
категорія С від 95 до 100%.

13. Хід розв’язання завдання

4. Наступним етапом здійснюємо аналіз окремих категорій запасів за
обсягом виробництва. Переносимо дані стовпчиків 1, 2, 6 другої
таблиці та стовпчика 2 першої таблиці і заносимо в таблицю три.
Розраховуємо кумулятивний обсяг запасів аналогічно розрахунку
кумулятивної вартості. Кумулятивний обсяг найдорожчих запасів
дорівнює їх обсягу. Кумулятивний обсяг інших груп запасів
розраховується як сума кумулятивного обсягу більш дорожчих запасів
(зазначена у вищому рядку цього стовпчика таблиці 3) та обсягу
запасів групи яка розглядається.
Перевіркою правильності розрахунку є відповідність числового
значення обсягу усіх запасів та їх кумулятивного обсягу.
Результати розрахунків заносимо в четвертий стовпчик таблиці 3.

14. Хід розв’язання завдання

Таблиця 4
Аналіз окремих категорій запасів за обсягом виробництва
№
Ранг групи
запасів
1
3
Обсяг
Кумулятивний
% Кк від
виробництва, обсяг виробництва,
Категорія
ΣК
шт.
Кк
2 600
2 600
5,5
А
2
7
2 000
4 600
9,7
А
3
1
12 500
17 100
36,2
А
4
5
7 100
24 200
51,3
В
5
2
8 000
32 200
68,2
С
6
4
14 500
46 700
98,9
С
7
6
500
47 200
100
С
47 200

15. Хід розв’язання завдання

5. Тепер розраховуємо % Кк від
шляхом складання пропорції
прийнявши загальний обсяг виробництва запасів (47200) за 100%, а
обсяг окремої групи запасів (наприклад, першої 2600) за Х.
Результати розрахунків заносимо в п’ятий стовпчик таблиці 3.

16. Хід розв’язання завдання

6. Будуємо графік залежності кумулятивного обсягу та кумулятивної
вартості запасів.
Рис. 2 Графічне представлення АВС-аналізу запасів підприємства

17. Висновок

Аналіз запасів підприємства за їх вкладом в загальну дохідність
можна поділити на дорогі – категорія А, дешеві – категорія С, та
середньої вартості – категорія В.
Найдорожчі запаси категорії А становлять до 80% загальної вартості
запасів. Запаси категорії В до 15% загальної вартості запасів, а запаси
категорія С до 5% загальної вартості запасів.
В нашому випадку запаси категорії А складають 36,2% від їх
загального обсягу, запаси категорії В за обсягом становлять 15,1%
(51,3-36,2), а запаси категорії С становлять 48,7% (100-51,3).
Отже найбільший обсяг займають найдешевші запаси. Найменший
обсяг мають запаси середньої вартості.

18. Висновок

У висновках необхідно сформулювати свою особисту точку зору щодо:
1.
Загальної характеристики наявної структури запасів за вартістю та
обсягами.
2. Визначити підходи до контролю окремих груп запасів його
періодичності та ретельності.
3. Запропонувати своє бачення щодо формування страхових та середніх
розмірів запасів для кожної їх категорії.
4. Прийняти управлінські рішення щодо програми лояльності чи
особливостей взаємодії для постачальників кожної групи запасів.

19. Висновок

Отже, АВС-аналіз створює основу для прийняття управлінських рішень
стосовно окремих груп запасів. Наприклад для застосування різних ступенів
контролю щодо вартості виробів.
Вироби категорії А вимагають прямого контролю. Запаси повинні
зводитися до мінімуму. Замовлення здійснюються часто, але невеликими
партіями. Рух запасів контролюється часто. Вироби категорії В
замовляються виходячи з точки допустимого мінімального рівня запасів.
Вони вимагають точного обліку, досить частого спостереження за кількістю.
Вироби С підлягають простому контролю.
В термінах контролю це може виглядати так. Запаси категорії А вимагають
постійного щоденного контролю, категорії В щотижневого, а категорії С
щомісячного контролю. Для постачальників кожної окремої групи запасів в
комерційній діяльності та сфері маркетингу підприємства може
розроблятись та реалізовуватись окрема програма лояльності.

20. Висновок

Отже, АВС-аналіз створює основу для прийняття управлінських рішень
стосовно окремих груп запасів. Наприклад для застосування різних ступенів
контролю щодо вартості виробів.
Вироби категорії А вимагають прямого контролю. Запаси повинні
зводитися до мінімуму. Замовлення здійснюються часто, але невеликими
партіями. Рух запасів контролюється часто. Вироби категорії В
замовляються виходячи з точки допустимого мінімального рівня запасів.
Вони вимагають точного обліку, досить частого спостереження за кількістю.
Вироби С підлягають простому контролю.
В термінах контролю це може виглядати так. Запаси категорії А вимагають
постійного щоденного контролю, категорії В щотижневого, а категорії С
щомісячного контролю. Для постачальників кожної окремої групи запасів в
комерційній діяльності та сфері маркетингу підприємства може
розроблятись та реалізовуватись окрема програма лояльності.