Письменники про футбол: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, А. Кокотюха та інші

1.

Письменники про футбол
Юрій Андрухович, Сергій
Жадан, А. Кокотюха
Підготував
студент групи МП-11
Багдасарян Максим

2.

Зміст
1. Анотація книги
2. Відгук
3. Афоризми
4. Лексико- стилістичний образ
5. Бібліографічний опис

3.

Анотація
Юрій Андрухович, Андрій Бондар, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Макс Кідрук,
Андрій Кокотюха, Олег Коцарев, Владімір Сергієнко, Сашко Ушкалов,
Олександр «Фоззі» Сидоренко, Артем Чех – саме такий склад має збірка
«Письменники про футбол. Літературна збірна України».

4.

Антологія містить фантастичні й реалістичні,
трагічні й сатиричні, біографічнопубліцистичні та глибоко інтимні, але
неодмінно «навколофутбольні» оповідання
одинадцяти літературних форвардів України
ХХІ сторіччя. У кожного із цих письменників
свій «футбол», свої правила літературної гри
— настільки різноманітні й непередбачувані,
наскільки різноманітним та
непередбачуваним може бути політ м’яча.

5.

Відгук
Ця книга - це реальні історії фанатиків, уболівальників, людей, які не уявляють життя свого без
футболу. Або навіть життя яких змінилось, саме завдяки футболу. Але дехто зазначає, і я
погоджуся, що вони (автори) писали "на задану тематику", а це принесло негатив, бо не всім
вдалось так яскраво написати. Найкраще вийшло у Сашка Ушкалова. Подобається, що книга має
тверду обкладинку з тематичним зображенням, також вона має невеликі габарити, а тому ви
можете взяти книгу із собою у подорож!
Серед мінусів цієї книги я однозначно можу сказати - газетні сторінки. Мало того, що вони дуже
просвічуються, що деяким чином заважає нормальному читанню, так вони ще й рвуться
надзвичайно легко, а тому бояться неабияк води і великої вологості зокрема. Проте, це
індивідуально. Для мене це таки мінус. Притому, якби ціна на грн. 10-15 була б менша, тоді
претензій в мене б не було.

6.

7.

Для кого ця книга?
- для тих, хто не може прожити й дня без футболу;
- для "ярих" вболівальників;
- для тих же футболістів;
- для тих, хто обожнює футбол у будь-якій із його проявів.
Відповідно, я вважаю, що ця книга заслуговує на 4/5
можливих балів і можна читати/навіть дарувати фанатам і
футболістам зокрема.

8.

Афоризми
Вони були на нього приречені. Однак їхнє дитинство поглинула війна — принаймні
раннє, дошкільне дитинство. Можливо, це також має значення. Можливо, не має
жодного.
І все ж голландці. Вони були найкращими, бо перевернули уявлення про Гру і робили з
усіма (так іноді це виглядало), що хотіли. Вони були геніальні, ціле сузір’я футбольних
мудреців і жонґлерів, усі атлетичні й довгоногі, з довгим волоссям і в помаранчевих
футболках
Голландців було побито їхньою ж таки зброєю — тотальним футболом і виконавською
самовідданістю.
Футбол є фата-морґаною. Ти йдеш і йдеш до поставленої мети, а коли здобуваєш її, то
назавтра виявляється, що тобі лише здалося, наче ти її здобув. Бо ти вже знову все
втратив. У футболі неминуче настає оце завтра, в якому ти все втрачаєш.

9.

Лексико-стилістичний опис
Антологія містить «футбольну» прозу одинадцяти сучасних українських письменників,
кожен з яких пропонує своє розуміння «гри мільйонів», добираючи свої слова —
серйозні й сентиментальні, веселі й абсурдні. Ці розповіді є настільки різноманітними
та несподіваними, наскільки різноманітним та несподіваним може бути сам Футбол.
Стилістика виконана дусі холоду, сірості, де дуже вдало вдалося поєднувати легкість
розповіді, як плавно і не важко лягають описи і переходять до діалогів. Особливо
вдалося, як мені здається, оповідальна частина, коли автор описує якесь минуле
чергуючи загальну картинку з переживаннями від певної особи.

10.

Сфера поширення – переважно друковані та електронні видання, що мають художньо-публіцистичний
характер. Загальностильові ознаки – висока художність, образність, експресивність, індивідуальність,
оригінальність, поліфонія, поліжанровість, інтертекстуальність, метафоричність, іронія, гумор, сатира тощо.
II. Мовні особливості. Фонетико-стилістична організація тексту.
1 Характеристика засобів милозвучності:
– евфонічні чергування голосних і приголосних звуків використовуються для створення гармонії, ритму,
мелодики, легкості вимови «І відчуваєш, що ти – частина цього світу, / Що ти – частина цієї гри, / Що ти –
частина цієї великої історії, / Яка почалася задовго до тебе».
– вимовна легкість досягається за допомогою повноголосся, подовження, спрощення. Наприклад, у вірші
Андрія Кокотюхи «Футбол»: «Якщо ти забив гол, / То не треба плакать, / А якщо пропустив, / То не треба
сміятись».
2 Пошук явищ фоносемантики, звукового символізму, елементів звукопису:
– асонанс – «І відтоді я знаю, що футбол – це доля, / І відтоді я знаю, що футбол – це сон, / І відтоді я знаю,
що футбол – це краса, / І відтоді я знаю, що футбол – це біль».
– алітерація «І ти бачиш, як вони біжать, / Як вони падають і піднімаються, / Як вони борються і перемагають,
/ Як вони грають і радіють».
– дисонанс – навмисне порушення гармонії звуків для створення контрасту, напруження, конфлікту. Наприклад,
у вірші Андрія Кокотюхи «Футбол»: «Якщо ти забив гол, / То не треба плакать, / А якщо пропустив, / То не
треба сміятись».
– анафора – повторення одного або кількох слів на початку кожного рядка або речення для створення ритму,
пафосу, підкреслення ідеї.

11.

– звуковідтворення – імітація звуків природи, техніки, людського голосу тощо за допомогою мовних засобів
для створення реалістичності, образності, емоційності. Наприклад, у вірші Сергія Жадана «Футбол»: «І ти
чуєш, як вони кричать, / Як вони свистять і співають, / Як вони бурчать і лаються, / Як вони дихають і
стогнуть».
– звуконаслідування – використання слів, що мають звукову подібність з попередніми або наступними, для
створення звукового ефекту, гумору, іронії, сатири. Наприклад, у вірші Андрія Кокотюхи «Футбол»: «Якщо ти
забив гол, / То не треба плакать, / А якщо пропустив, / То не треба сміятись».
– тонема – зміна висоти голосу при вимові слів або речень для вираження емоцій, настрою, ставлення.
Наприклад, у вірші Юрія Андруховича «Футбол»: «І відтоді я знаю, що футбол – це доля, / І відтоді я знаю,
що футбол – це сон, / І відтоді я знаю, що футбол – це краса, / І відтоді я знаю, що футбол – це біль».
3 Визначення ролі фонетико-стилістичних засобів у створенні певного тексту, його відповідного колориту.
– фонетико-стилістичні засоби відіграють важливу роль у створенні певного тексту, оскільки вони
допомагають авторам передати свої думки, почуття, настрої, ставлення до теми футболу, залучити читачів
до співпереживання, співзвучання, співрозуміння. За допомогою фонетико-стилістичних засобів автори
створюють відповідний колорит тексту, який може бути ліричним, епічним, драматичним, гумористичним,
сатиричним, іронічним тощо. Наприклад, у вірші Юрія Андруховича «Футбол» фонетико-стилістичні засоби
створюють ліричний колорит, який відображає ностальгію, сум, любов, захоплення автора футболом. У
вірші Сергія Жадана «Футбол» фонетико-стилістичні засоби створюють епічний колорит, який відображає
динаміку, енергію, емоції, життєвість футбольної гри.

12.

Сам роман наповнений епітетами з описом розслідування та вбивств. Напрочуд Холе головний детектив цієї справи - спочатку здавався мені черговим прохідним
детективом, який "як завжди" найрозумніший і все розгадає нам до кінця книги. Його
персонаж вийшов неоднозначним, і за рахунок деяких наскрізних ліній (особливо не
несуть навантаження на основний сюжет) можна зрозуміти побут цього героя, а також
як цей побут уособлює його (якщо вам це про щось скаже, наприклад - пліснява). Інші
сильно розмазані та відрізняються лише за рахунок рідкісних прислівників, якими їх
наділяє автор.

13.

Бібліографічний опис
Письменники про футбол [Текст] /Юрій Андрухович,
Сергій Жадан, А. Кокотюха та ін. – Харків: Клуб
сімейного дозвілля, 2011. – 244 с.