Очікувана тривалість життя як показник ефективності системи охорони здоров'я

1. Очікувана тривалість життя як показник ефективності системи охорони здоров'я

ОЧІКУВАНА ТРИВАЛІСТЬ
ЖИТТЯ ЯК ПОКАЗНИК
ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ
ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
М.Є.Поліщук,
Міністр охорони здоров'я України у 2005 році

2. «Рівень смертності є віддзеркаленням здатності суспільства до трансформації наявних економічних ресурсів у найбільш важливий

продукт — здоров’я нації».
Амартія Сен, Лауреат Нобелевської премії з економіки 1998 року
• Простий індикатор смертності або інтегрований
показник середньої очікуваної тривалості життя, який
розраховується на основі наявних даних зі смертності
населення, часто може сказати більше про рівень та
напрями розвитку суспільства, ніж складні
макроекономічні показники.

3. У період 1948-1964 років в Україні, як і в СРСР в цілому, вдалося суттєво (на 13,4 роки) підвищити середню тривалість життя

• Зниження основних показників смертності відбувалося
переважно під впливом державної санітарно-гігієнічної
політики – знезаражування питної води, профілактичних
щеплень від основних інфекційних захворювань, здобутків
медицини тощо. Продовжувала швидко знижуватися
смертність немовлят та дітей, материнська смертність. У
результаті були істотно знижені втрати від так званої
екзогенної, тобто зумовленої переважно зовнішніми
чинниками смертності. На початку 1960-х років рівні
смертності населення України та економічно розвинених
країн світу практично не відрізнялись.
• В 1961 році на ХХІІ з'їзді КПРС М.С.Хрущов проголосив, що
«смертність населення в СРСР найнижча в світі».
• Зменшення екзогенної смертності закономірно призвело до
зростання частки ендогенної смертності, тобто зумовленої
переважно процесами всередині людського організму, які,
в свою чергу, зумовлені переважно способом життя людей.

4.

70,00
Очікувана тривалість життя чоловіків при народженні
в країнах колишнього СРСР (років)
68,00
66,00
64,00
62,00
60,00
Україна
країни Балтії
Росія
58,00
56,00
1950195219541956195819601962196419661968197019721974197619781980198219841986198819901992199419961998200020022004200620082010

5. З середини 1960-х років тривалість життя в Україні стала зменшуватися

• Очікувана тривалість життя чоловіків в СРСР
зменшилася з 66,1 року у 1964 році до 62,0 років на
початку 1980 років, для жінок з 73,8 до 72,5 років.
• Навіть у порівнянні з іншими колишніми
республіками СРСР процес зменшення тривалості
життя в Україні йшов прискореними темпами. В
1965 році за показником очікуваної тривалості життя як
серед чоловіків (67,9 років), так і серед жінок (74,6
років) Україна випереджала всі республіки СРСР, а в
1984 році за обома цими показниками вона була лише
на 6 місці з 15 (відповідно 64,6 та 74,1 роки). У 2008
році за тривалістю життя чоловіків Україна серед країн
колишнього Радянського Союзу випереджала лише
Росію, Казахстан та Туркменістан.

6. Радянська система охорони здоров’я була ефективною, коли стояло завдання зменшення смертності від інфекційних хвороб, дитячої

та материнської смертності, але вона
виявилася неефективною, коли у структурі смертності стали
домінувати хронічні неінфекційні хвороби
• Боротися з цією неефективністю стали також по-радянськи: у
1975-1986 роках інформація про рівні смертності перестала
публікуватися.
• Процес зменшення тривалості життя в Україні, який має місце з
1965 року, не був пов'язаний ані з природними катастрофами,
ані з епідеміями, ані з війнами.
• Це було наслідком політики «розвинутого соціалізму», яка
стимулювала кількісні показники споживання, не дбаючи про
вплив такого споживання на ризик хронічних хвороб. У СРСР
зростало вживання сигарет, алкоголю, цукру, харчових продуктів
з високим вмістом насичених жирів та холестерину на фоні
зменшення вживання зернових та овочів.
• Зміни в харчуванні були обумовлені не попитом, а пропозицією,
а саме шляхом утримання штучно низьких цін на пиво, м’ясо,
масло, цукор.

7. Середня очікувана тривалість життя при народженні, років (база даних ВООЗ "Здоров’я для всіх")

Середня очікувана тривалість життя при народженні, років
(база даних ВООЗ "Здоров’я для всіх")
81,4
країни ЕС до 2004
80
80,76
Фінляндія
Польща
76,96
Латвія
76
Україна
74,13
Росія
72
71,37
71,29
70,58
68
2012
2011
2010
2009
2008
2007
2006
2005
2004
2003
2002
2001
2000
1999
1998
1997
1996
1995
1994
1993
1992
1991
1990
1989
1988
1987
1986
1985
1984
1983
1982
1981
1980
1979
1978
1977
1976
1975
1974
1973
1972
1971
1970
64

8. Фінляндія: географічно «східноєвропейська», політично – «західноєвропейська» країна

• З 1972 року в Фінляндії здійснювався проект «Північна
Карелія». За 20 років проекту середні рівні
холестерину зменшилися на 13%, кров’яного тиску –
на 9%, куріння – на 15%. Рівень смертності серед
чоловіків середнього віку від серцево-судинних хвороб
зменшився на 68%, від раку легень - на 71%, а
смертність у цілому – на 49%.
• Тривалість життя з 1970 по 1990 рр. зросла на 5 років,
а з 1990 по 2010 р. ще на 5 років.
• У 1970 році очікувана тривалість життя в Україні була
вищою, ніж у Фінляндії, 1991 року вона була вже
меншою на 6 років, а в 2011 – на 10 років.

9. Досвід країн, які в рамках процесу євроінтеграції відмовилися від радянської або соціалістичної моделі охорони здоров’я

• Польща: середня тривалість життя з 1974 по 1991 рік
зменшилася з 71,7 до 70,7 років, а далі почала зростати,
причому приблизно в рівній мірі серед чоловіків і жінок,
досягнувши 2011 року показника 77 років, тобто темпи
зростання з 1991 року в Польщі були навіть вищими, ніж в
Фінляндії.
• Зростання тривалості життя у Польщі не було пов’язано з
покращенням якості медичної допомоги: бюджет системи
охорони здоров’я у 1990-і роки не збільшився, доступ до
сучасних медичних технологій залишився обмеженим.
• Найбільшу роль відіграли зміни в харчуванні: вільний ринок
дав можливість постачати великі кількості овочів і фруктів
навіть взимку, а скасування державних субсидій на тваринні
продукти призвела до збільшення споживання рослинних
жирів, риби.

10. Лешек Бальцеровіч – польський економіст, «батько» економічних реформ в Польщі:

• Найважливіші чинники, які впливають на здоров'я, згруповані
в факторах ризику.
• У кращому разі є лише слабка кореляція між витратами на
лікувальну медицину і розвитком здоров'я.
• Для здоров'я населення вигоди від витрат на дуже дороге
лікування близькі до нуля. Ті ж самі гроші, витрачені на
послаблення дії факторів ризику, принесуть набагато
більше вигоди для здоров'я.
• В Польщі спостерігається явне поліпшення цілого ряду
важливих показників здоров'я. Але не варто шукати відповіді
в лікувальній медицині. В Польщі спостерігається важливий
парадокс: у той час коли показники здоров'я поліпшувалися,
була безліч скарг на лікувальну медицину. Причини згаданого
поліпшення здоров'я в Польщі слід шукати в силах, що
лежать в основі факторів ризику, таких як масова поведінка,
дієта, споживання тютюну і алкоголю, а також інших
аспектів способу життя.

11. Кореляція ВНП на душу населення і тривалості життя: Польща +0,8; Україна -0,6.

77
Польща
3500
76
12000
74
8000
73
6000
4000
Польща ВНП
72
ОТЖПН
71
2000
70
0
19941995199619971998199920002001200220032004200520062007200820092010
Валовий національний продукт (доларів США на душу
населення)
75
10000
Очікувана тривалість життя при народженні (років)
Валовий національний продукт ($ на душу населення)
3000
2500
Україна
Валовий
національний
продукт (доларів
США на душу
населення)
Очікувана
тривалість життя
при народженні,
років
2000
71
70,5
70
Очікувана тривалість життя при народженні, років
14000
69,5
69
68,5
1500
68
67,5
1000
67
500
66,5
0
66
19941995199619971998199920002001200220032004200520062007200820092010
Кореляція ВНП на душу населення і тривалості життя: Польща +0,8; Україна -0,6.
Якщо негативні наслідки економічного прогресу не
компенсуються соціальним прогресом, то вони поступово
накопичуються і призводять до зростання смертності.

12. В сучасних умовах (пост)радянська система громадського здоров’я не призводить до збільшення тривалості життя населення

• В Україні з 1965 року (за виключенням трьох періодів: 1985-1986; 1996-
1998; 2009-2012 рр.) спостерігається процес скорочення тривалості
життя, причому більша частина цього скорочення відбулася за
радянських часів. Темпи скорочення тривалості життя в Україні у 19652008 роках були найбільшими з усіх країн колишнього СРСР.
• Радянська система охорони здоров’я, яку успадкувала незалежна
Україна, виявилася нездатною збільшити тривалість життя в умовах, коли
в структурі смертності переважають неінфекційні хвороби.
• Західні країни стикнулися з аналогічними проблемами у 1960-1970-і роки,
але публічне визнання таких проблем та їх науковий аналіз допомогли
розробити відповідні стратегії та перерозподілити ресурси, що призвело
до стійкого збільшення тривалості життя.
• Зростання ВНП в Україні та збільшення фінансування наявної системи
охорони здоров'я не призведе до суттєвого підвищення тривалості життя
в України.
• Для вирішення такого завдання система охорони здоров'я має бути
реформована з системи, яка лише надає медичні послуги, у систему
збереження громадського здоров'я, основним завданням якої є створення
середовища, сприятливого для здоров'я людей, для вибору здорового
способу життя.