Встановлення контакту та спілкування з людиною, яка страждає на ПТСР

1.

Синодальний відділ УПЦ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими
формуваннями України.
Синодальний відділ УПЦ по соціально – гуманітарним питанням та благодійності.
Український інститут Пастирської психотерапії та Діаналізу.
Вінниця 2023

2.

3.

4.

5.

Поняття ПТСР и причини його
формування
Травматичний стрес - особлива
форма загальної стресової реакції.
Коли стрес перевищує психологічні,
фізіологічні, адаптативні
можливості людини і знищує
захист,і стає травматичним.
ПТСР – комплекс реакцій людини
на травму, де травма визначається
як переживання, потрясіння, котре
у більшості людей викликає страх,
жах, безпомічність.

6.

Посттравматичний стресовий розлад є професійним захворюванням у людей, що
мають за службовим обов'язком або робочої діяльності ставлення до мимовільного
насильства, злочинів або небезпечним для життя ситуацій.
До таких видів професій можна віднести службу в силових структурах,
проходження контрактної армії, рятувальників МНС, пожежників і безліч інших
спеціальностей. Психічний розлад активно розвивається у дітей і жінок, що
піддаються домашньому насильству, а також фізичній і психоемоційному впливу з
боку оточення. Дитина може стати об'єктом глузувань і жорстоких знущань
однолітків, внаслідок чого почати сприймати школу як місце, де його обов'язково
принизять і змусять почуватися нікому не потрібним. Він починає уникати походів
до навчального закладу і спілкування з іншими хлопцями, оскільки вважає, що всі
його однолітки будуть знущатися над ним.

7.

Посттравматичний синдром, «в’єтнамський синдром»,
«афганський синдром» (американці називають його Combat
stress) це важкий психічний стан, різновид тривожного розладу
після психотравмуючих ситуацій, як, наприклад, військовими
діями, важкою фізичною травмою, сексуальним насильством, або
загрозою смерті, що виходять за межі звичайного людського
досвіду і загрозливих фізичної цілісності суб'єкта або інших
людей. Відрізняється пролонгованим впливом, має латентний
період, і проявляється в період від шести місяців до десяти років
після перенесення одноразової або повторюваної психологічної
травми.
При ПТСР проявляється група
характерних симптомів, таких
як психопатологічні
переживання, високий рівень
тривожності, випадання памяті
про травмуючі події, небажання
згадувати такі події, або
навпаки часте, повторне
нагадування, уявлення і
переживання травматичних,
стресових ситуації.

8.

При ПТСР спостерігається 4-ри кластери симптомів, таких
як:
• уникнення,
• гіпезбудженістю (проблемами із сном, може виявлятись
у ризиковій поведінці, відчутті непереможності),
• перепроживання, проблеми із пам'яттю та емоційною
сферою (наприклад,
• відчуття обрізаності власного життя, ізольованості від
людей).
Знімок демонструє зміни в головному
мозку людини при посттравматичному
стресовому розладі
З часом симптоми ПТСР мають тенденцію
посилюватись. ПТСР діагностують, якщо
сила симптомів наростає, заважає
нормальному функціонуванню людини, та
коли їх тривалість перевишує місяць від
травматичної події.

9.

Стадії формування післястрессових порушень
Травматичний стрес
(під час критичного інциденту і після нього - До 2 діб)
Гострий стресовий розлад
(2х діб – до 4х тижнів)
Постравматичний стресовий розлад
(від 4 тижнів)
Постравматичний розлад особистості
(протягом всього життя)

10.

11.

12.

13.

Перебіг ПТСР проявляється повторюваним і нав'язливим відтворенням у свідомості
психотравмуючого події. При цьому випробовуваний пацієнтом стрес перевищує
той, який він відчував у момент власне травмуючої події, і часто є надзвичайно
інтенсивним переживанням, що викликає думки про суїцид з метою припинити
напад. Також характерні повторювані кошмарні сни і флешбеки*.
При цьому пацієнт посилено уникає думок, почуттів або розмов, пов'язаних з
травмою, а також дій, місць або людей, які ініціюють ці спогади. Характерна
психогенна амнезія, пацієнт не здатний відтворити в пам'яті психотравмирующее
подія в подробицях. Має місце також постійна пильність і стан постійного
очікування загрози. Стан часто ускладнюється соматичними розладами та
захворюваннями - в основному з боку нервової, серцево-судинної, травної та
ендокринної систем.
*Флешбек (англ. Flash - спалах, осяяння; back - назад) - зворотний кадр в літературі і
кіно, спогади героя. У психології флешбек - мимовільне і непередбачуване повернення
до травматичного досвіду через надзвичайно яскраві спогади, відроджувані з
патологічною достовірністю і повнотою почуттів в поєднанні з гострим почуттям страху,
паніки або агресії. У цей час людина може чути вибухи, падати на землю, намагаючись
сховатися від уявних снарядів; може заламати руки близькій людині; без видимих причин
напасти на співрозмовника або випадкового перехожого; в найгіршому випадку - навіть
когось вбити (часто з подальшим самогубством). Флешбек-епізоди можуть виникати як

14.

Тригер (. Від англ trigger) - подія, що
викликає у людини, хворої на ПТСР, раптове
репереживання психологічної травми, саме
по собі не є страшним або травматичним.
Найчастіше тригер є частиною травмуючого
досвіду - плач дитини, шум машини,
знаходження на висоті, зображення, текст,
телепередача і ін. Хворі ПТСР зазвичай
всіма силами уникають зустрічей з
тригерами, прагнучи уникнути нового
нападу.

15.

СТАТИСТИКА.
В низці досліджень зазначається, що ПТСР становлять від
10 до 50% медичних наслідків всіх бойових подій. ПТСР не
полишає людину і через багато років. Симптоми ПТСР часто
не зникають навіть через 15–20 років після закінчення війни.
Це відомо на прикладі численних досліджень наслідків
В’єтнамської війни. На ПТСР страждало майже півмільйона
ветеранів В’єтнаму – чоловіків (15,2%).
Аналогічні результати (17%) було отримано в Росії при
обстеженні експериментальної вибірки учасників бойових дій
в Афганістані.

16.

Симптоми ПТСР мали 29–45% (за різними джерелами)
ветеранів Другої світової війни, 25–30% американських
ветеранів В’єтнамської війни.
Страшні соціальні наслідки ПТСР відчули на собі
американці. До 1975 року в США кількість самогубств серед
ветеранів В’єтнамської війни перевищило кількість загиблих
власне на війні в три (!!!) рази, до кінця 1990-х років 58 тисяч
колишніх американських військових покінчили життя
самогубством. Рівень розлучень серед ветеранів війни
становить близько 90%.

17.

18.

19.

Не має «мітки часу» – переживається як «тут і тепер»
Супроводжується вираженим страхом (і відповідною
поведінкою)
Супроводжується емоціями і когніціями, що були при
травматичній події
Фрагментована
Згадується сама по собі, неконтрольована
Не інтегрована в автобіографічну – не пов'язана з
іншими знаннями та досвідом
Активується трігерами, які можуть бути дуже
неспецифічні
19

20.

Травматичні спогади
Звичайні спогади
Яскраві і емоційно заряджені
Є не такими яскравими і загалом
не супроводжуються сильними
емоціями
Фрагментовані
Впрорядковані
Не має «мітки часу», відчуття,
що це відбувається «тут і тепер»
Є усвідомлення часу
Не пов’язані з іншими знаннями і
досвідом, містять неопрацьовані
перітравматичні когніції та
емоції
Пов’язані з іншими спогадами,
які разом утворюють одну
життєву історію
Неконтрольовані
Контрольовані, згадується за
власним бажанням
20

21.

СИМПТОМИ ПСТР
ТЕХНІКИ КОУПІНГУ
Інтрузивні спогади
Техніки дистанціювання: екран, пульт, сейф
Техніки заземлення та відволікання уваги,
майндфулнес
Вегетативне збудження, тривога
Майндфулнес дихання
Техніки релаксації
Техніки роботи з позитивною уявою
Тріггери/уникнення
Менеджмент тріггерів
Дискримінація тріггерів
Порушення сну
Ліки
Гігієна сну
Негативні когніції та емоційний дистрес
Когнітивна реструктуризація, коупінгтвердження
Техніки дистанціювання і майндфулнес –
щодо румінації
Заміна проблемних способів регуляції емоцій
на більш адаптивні
Поведінкова активація – орієнтація на ресурси
Ресурсні вправи (зокрема в уяві)
Залучення соціальної підтримки
Психоедукація особі і рідним
Негативне сприйняття симптомів ПТСР

22.

НЕГАТИВНІ ДУМКИ ТА ЕМОЦІЙНІ
СТАНИ
ПРИКЛАДИ СПЕЦИФІЧНИХ КПТ-ПІДХОДІВ
Почуття провини
Когнітивна реструктуризація
«Прийняття і відпускання»
Прощення собі
Робота з внутрішнім критиком
Пригнічений настрій, відчай
Когнітивна реструктуризація
Прийняття і оплакування втрат
Оцінка наявних можливостей, переосмислення цінностей
і планів, адаптація до змін
Вирішення проблем, поведінкова активація, постановка
цілей та планування життя
Сором
Робота з самооцінкою, сприйняттям себе
Злість, бажання помсти
Розуміння злості, її наслідків, вибір оптимальних шляхів
її висловлення
Когнітивна реструктуризація
Техніки вирішення соціальних проблем
Асертивність і боротьба за правду
Прощення як відмова від життя з ненавистю
Тривога за майбутнє
Когнітивна реструктуризація
Прийняття невизначеності
Розгляд корисності переживань, «дерево прийняття
рішень», майндфулнес, коупінг з проблемами

23.

ЩОБ ІНТЕГРУВАТИ ТРАВМУ ПОТРІБЕН РЕСУРС!!!
ТРАВМА ДУЖЕ ЧАСТО «ПЕРЕКРИВАЄ» ДОСТУП ДО
РЕСУРСІВ- ВАЖЛИВО ВІДНОВИТИ ЙОГО
ПРИ ХРОНІЧНІЙ ТРАВМІ РОЗВИТКУ ІНКОЛИ РЕСУРСІВ ДУЖЕ
МАЛО, В ЖИТТІ БУЛО МІНІМУМ ПОЗИТИВНИХ ДОСВІДІВ –
ПОТРІБНО БАГАТО МІСЯЦІВ, ЩОБ РОЗВИНУТИ ЇХ
23

24.

СТОСУНОК (ЯК З ЖИВИМИ, ТАК І З
ПОМЕРЛИМИ)
ДУХОВНІСТЬ. ВІДЧУТТЯ СЕНСУ.
ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ ТА ОРІЄНТИРИ.
СПОГАДИ. МРІЇ.
ПРИРОДА
ОБРАЗИ – ВН. УЯВА
АКТИВНОСТІ. ЖИТТЯ ТУТ І ТЕПЕР
ТВОРЧІСТЬ
СЛОВО: КНИЖКА, ВИСЛІВ, ІСТОРІЯ,
МОЛИТВА, ВІРШ
МУЗИКА, ЇЖА, ЗАПАХИ І Т.П.
РЕСУРСНІ ВПРАВИ У ТЕРАПІЇ
ГРУПА. ОСОБА ТЕРАПЕВТА.
СПОРТ, ТЕХНІКИ РЕЛАКСАЦІЇ
24

25.

26.

Процес пов’язаний з втратою:
1.
1.
2.
3.
Визнати реальність втрати
Оплакати втрату і примиритися з нею...
Відвести втраченій особі нове місце в пам‛яті та в
житті – інтеграція стосунку...
Процес пов’язаний з адаптацією до змін у
житті та «продовженням життя»:
2.
1.
Переосмислити зміст життя, власну ідентичність;
реорганізувати своє життя і навчитися жити без
втраченої особи, адаптуватися до змін.

27.

Чого навчила мене ця дорога зцілення?
Що я зрозумів про себе, про людей, про
стосунки і т.д.?
Що я хочу сказати іншим, що переживають
схожі випробування?
Чи я хочу щось зробити для збереження
памяті? (аналогія з національною пам'яттю, з
пам'ятниками, з уроками історії)

28.

Часом травма зцілена, але залишається ненависть і
бажання помсти…
Тема прощення не може бути на початку терапії, коли
особа зранена, в болю і т.д.
Прощення це не є відмова від справедливості і вимог
належних наслідків для кривдника
Прощення це не є примирення з кривдником
Прощення – це те, що особа робить насамперед для
себе, щоби звільнитися від тягарю ненависті
Прощення походить з бажання зупинити цикл помсти
і скривдження
Прощення виходить теж з розуміння людської
природи, природи злих вчинків («кривдять
скривджені») – і бажання зцілення іншій людині
Прощення може відкрити дорогу примиренню – якщо
з іншої сторони є вибачення, готовність відшкодувати
шкоду і бажання примирення

29.

Бути біженцем
Втрата майна
Неповносправність
Хвороба, потреба тривалого лікування
Жити без рідної особи, яка загинула
……

30.

СИЛИ І НАСЛІДКІВ СТРЕСУ
АДЕКВАТНА КОГНІТИВНА ОЦІНКА – СТРЕСУ І
ЗДАТНОСТІ КОУПІНГУ
ОСОБИСТІСНА ЗРІЛІСТЬ, «ЖИТТЄВА ФІЛОСОФІЯ»,
ЦІННОСТІ – ПОНЯТТЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ
АДЕКВАТНІ КОУПІНГ-СТРАТЕГІЇ
РЕСУРСИ – ВНУТРІШНІ І ЗОВНІШНІ – ДОПОМОГА В
КОУПІНГУ І В «НАВІГАЦІЇ»

31.

Хто я?
У що я вірю?
Що для мене найважливіше?
Як я хочу жити далі?
Що для цього мені потрібно робити?

32.

Цілі
Кроки
Підтримка, тренінг
Зміни в стосунках
Іти проти страху змін, страху оновлення
Ритуали переходу та визнання оновлення
Підведення підсумків та завершення терапії

33.

34.

Травма
особистісне
зростання :
впевненість в собі,
міцніші стосунки,
переосмислення
духовних переконань,
відчуття більшої
цінності життя,
переосмислення
пріоритетів

35.

ПЕРШЕ ЗВЕРНЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ.
Пацієнти з ПТСР розуміють, що знаходяться в
нездоровому стані. Дехто з них звертається за допомогою до
психіатрів та психологів зі скаргами на депресію, агресивні
прояви, розлади сну.
Проте, зважаючи на невисоку психологічну культуру
українців та на страх стигматизації по причині звернення за
психіатричною допомогою,часто особи, які мають ПТСР та не
потрапляють в поле зору психологічних кризових служб,
намагаюся подолати прояви розладу самостійно. Нажаль,
часто це відбувається за допомогою алкогольних напоїв та
наркотичних препаратів.

36.

Якщо є контакт з родичами або близькими людьми
пацієнта, краще поінформувати їх про важливість
відвідування психіатра або лікаря-психолога.
ЯК ВАРТО ПОВОДИТИ СЕБЕ З ЛЮДИНОЮ,
ЯКА МАЄ ПТСР.
Якщо за певних обставин вам доведеться працювати або
спілкуватися з людиною, яка має ПТСР, пам’ятайте, що при
взаємодії важливо створити атмосферу довіри та безпеки.
Не тисніть, не намагайтесь у будь-який спосіб допомогти.
НАБЕРІТЬСЯ ТЕРПІННЯ ТА СПРОБУЙТЕ ЗРОЗУМІТИ
ЛЮДИНУ.

37.

Особи з ПТСР можуть часто говорити про психотравмуючі
події або про інші актуальні переживання – слухайте!
Розмови про травму – це шлях до одужання. По можливості
давайте людині підтримку, вірте в її сили, будьте щирими.
Якщо вам дозволяє формат роботи, поступово спрямовуйте
думки людини на позитивне майбутнє (родина, звички,
робота, відпочинок). І найважливіше – будьте щирими та
відвертими.
НЕ ДАВАЙТЕ ІЛЮЗОРНИХ ОБІЦЯНОК. ІНОДІ НАВІТЬ
ПРОСТО ПОБУТИ З ЛЮДИНОЮ МОВЧКИ – ЦЕ ВЖЕ
МАЛЕНЬКА ПСИХОТЕРАПІЯ.

38.

НАВІЯННЯ НАДІЇ
УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ
ПОВІДОМЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
АЛЬТРУЇЗМ
КОРЕКЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ
БАТЬКІВСЬКОЇ СІМЇ
РОЗВИТОК СОЦІАЛІЗУЮЧИХ
ТЕХНІК
ІМІТАЦІЙНА ПОВЕДІНКА
ІНТЕРПЕРСОНАЛЬНИЙ ВПЛИВ
ГРУПУВАННЯ
КАТАРСИС
ЕКЗІСТЕНЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ

39.

Принцип Сопровождения и руководства
Все что происходит с человеком, пережившим травматическое
событие – это нормальная реакция на ненормальное событие. Даже если это
не выглядит «нормальным».
Центральное сообщение пострадавшему – ты не одинок, я с тобой.
Нужно понимать, что помощь пострадавшим после события – это не
терапия – это первая помощь, которую может оказывать кто угодно
Используйте принцип зеркала – повторяйте тон голоса, язык тела,
позу чтобы расположить к себе человека
Если человеку трудно начать рассказывать о происшедшем,
используйте «Да» сет. Задавайте вопросы, на которые пациент ответит «Да».
«Вы сейчас не можете разговаривать?», «У вас все трясется?», «Здесь
прохладно?», «Вы чувствуете мою руку?». После серии ответов «Да» пациенту
легче будет начать разговор.
Используйте рефрейминг – давайте новое позитивное значение
поведению человека в стрессовой ситуации, которое он оценивает как
негативное.
Например «я плохо поступил, когда убежал и не спас других». Ответ «Я вижу,
что Вы поступили очень осторожно в данной ситуации, ваша реакция была
инстинктивна. Реакция тела быстрее реакции мозга»

40.

Що є труднощами зараз?
Що їй важливо, потрібно щоб адаптуватись до нинішньої
ситуації?
Які висновки вона має зробити з того, що сталося?
Як зможе запобігти в наступному таким подіям?
Якщо не в силах самої людини запобігти подіям, то як важливо
діяти, щоб шкода від пережитого була найменшою?
Що, хто допомагає людині переживати ситуацію тепер?
Що є для неї ресурсом?
Завдяки чому людина відволікається, збирається духом,
сподівається тощо?
18.10.2023
40

41.

Утримувати баланс між визнанням унікальності досвіду клієнта та
водночас показувати йому, що подібні ситуації пережили, переживають
інші люди.
Психолог може розповісти про свій досвід роботи з людьми, що пережили
схожі ситуації, або почуття.
Можливо розповісти клієнту про стадії переживання горя.
Заключним етапом має стати робота по набуттю власної цілісності,
значущості клієнта, усвідомлення сенсу його буття. Для цього психолог
може використовувати будь-які відомі йому прийоми та методи,
спрямовані на формування та підтримку позитивного образу Я, роботи з
досягненнями, постановкою цілей на майбутнє та визначенням завдань
сьогодення. Залучати до цієї роботи можна членів родини, друзів, близьке
оточення постраждалого.
18.10.2023
41

42.

Принцип нормалізації.
Основний акцент робиться на тому, що нормальний індивід, зіштовхнувшись із
ненормальними обставинами, переживає екстраординарні почуття. Початком
роботи стає обговорення пережитих почуттів і пояснення їхньої нормальності. Це
має допомогти потерпілому зрозуміти причини своїх симптомів, їх динаміку й
більш активно брати участь у процесі терапії.
Принцип партнерства й підвищення гідності особистості.
Люди, що страждають від ПТСР, ранимі, сенситивні, схильні до самозвинувачення, з
почуттям безсилля або підвищеної агресивності. Особливо це стосується жертв
сексуального насильства, інших тяжких злочинів, мігрантів, що постраждали в
місцях свого колишнього проживання від національних переслідувань і жертв
тоталітарних сект. Подібний стиль реагування викликає відштовхування
оточуючих, підсилюючи відчуття власної неадекватності й провини, призводить
до зниження самооцінки. Тому встановлення взаємин співробітництва і є таким
необхідним.
Принцип індивідуальності. Кожна людина проходить свій власний шлях
відновлення після стресу. Чим більше часу пройшло з моменту одержання травми,
тим більш високий рівень кваліфікації потрібно при наданні психологічної
допомоги через те, що посттравматичний стрес усе тісніше пов’язується з іншими
психологічними проблемами.
18.10.2023
42

43.

Освітні. Містять у собі обговорення книг і статей, знайомство з основними
концепціями фізіології й психології. Наприклад, тільки просте знайомство із
клінічною симптоматикою ПТСР допомагає людям усвідомити те, що їхні
переживання й труднощі не унікальні, "нормальні" у сформованій ситуації.
Друга група методів перебуває в області цілісного ставлення до здоров’я.
Здоровий спосіб життя з достатньою фізичною активністю, правильним
харчуванням, відмовою від зловживання алкоголем і вживання наркотиків
створює основу для швидкого й ефективного відновлення після подій, що
травмують.
Третя категорія включає методи, які збільшують соціальну підтримку й соціальну
інтеграцію. Сімейна й групова терапія, розвиток мережі самодопомоги,
формування й підтримка громадських організацій необхідні для соціальної
реабілітації.
Четверта категорія - це власне терапія. Вона містить у собі роботу з горем,
страхами, психосоматикою, травматичними спогадами й т.д. і спрямована на
"опрацювання" проблеми й позбавлення симптомів.
П’ята категогрія – актуалізація духовного життя як такого, дієве воцерковлення.
18.10.2023
43

44.

Перевага надається наступним методам: десенсибілізація й переробка
травмуючих переживань за допомогою рухів очей, дистаціювання, візуальнокінестетична дисоціація.
Методи поведінкової терапії:
Спонтанне розслаблення полягає в тому, що пацієнтові пропонується щораз, коли
зустрічаються об’єкти, які нагадують йому про заподіяне страждання або ж
приходять думки про подію, що травмує, кілька разів глибоко зітхнути й
розслабитися, струснути опущеними руками, зробити кругові рухи плечима,
дати собі інструкцію на розслаблення, робити довгі повільні видихи.
Внутрішнє відволікання - пацієнтові пропонується уявити собі картину подій, що
викликали в минулому позитивні почуття, або пофантазувати із приводу
очікуваних у майбутньому приємних речей. Очікується заміщення цими
думками або фантазіями думок й образів події, що травмували.
Зовнішнє відволікання - разом з пацієнтом виділяються заняття, які звичайно,
приносять йому задоволення. Дається завдання займатися якнайчастіше цими
приємними справами. Якщо вже давно планується який-небудь приємний
захід, то цим рекомендують зайнятися негайно.
18.10.2023
44

45.

1. Сесть, расслабиться (можно лечь)
2. Сообщить себе время, на которое собираешься отправить себя в состояние
самогипноза (транса) прибл. 20 мин.
3. Сообщить себе цель самогипноза "Я буду находиться в состоянии
самогипноза (транса) с целью разрешить своему подсознанию совершить
необходимые изменения для того, чтобы..."
4. Назвать желаемое состояние по выходу "По выходу из состояния самогипноза
(транса) я буду...(желаемые качества, поведение)"
5. Внешний процесс
а) Глядя прямо перед собой назвать три мелких предмета, точки (говорить
медленно, плавно) "Я вижу..."
б) Назвать три звука
в) Назвать три ощущения желательно редко осознаваемых (например: давление
ремешка от часов, тяжесть сережек)
6. Внутренний процесс
а) Придумать, но можно назвать и то, что появится - один визуальный образ,
один аудиальный и одно ощущение.
б) То же, что и (а), но по два.
в) -//- по три.
(Если мало, то продолжить столько, сколько понадобится)
18.10.2023
45

46.

1. Простой способ безопасно возвращаться "в себя" - обрисовывание
ладошек и любые игры с ладошками.
Отпечатки в тесте, глине, песке, любой крупе, отпечатки на бумаге.
Вырезание, разрисовывание ладошки - это ощущение и заполнение
внутренней территории. Ладошка - как мандала, возвращающая и
укрепляющая "Я".
Ладошка - олицетворение всего тела ребенка. А затем, и его самости.
Когда нам нужно помочь ребенку вернуть возможность границ и
одновременно безопасного контакта - мы для него придумываем игры,
где ладошки разных деток могли бы сталкиваться, хлопать, прикасаться
друг к другу. ()
18.10.2023
46

47.

Дети, пережившие травматический опыт, могут не допускать
прикосновений, бояться физического контакта.
С ними можно и нужно - нарисовать "пряничного человечка" и его
разрисовывать.
С подростками обрисовывают контуры тела на обоях, можно купить
промышленные игрушки, на которых можно рисовать и затем
смывать нарисованное.
Обязательно лепить - из глины, теста, хуже - пластики и пластилина.
Лепка трансформирует напряжение, снимает зажимы, дает
ощущение контроля (что важно для тех, кто потерял контроль над
ситуацией, жизнью, реальностью), лепка полезна при любых
психосоматических болезнях.
18.10.2023
47

48.

Телесная игра – “кнопка радости”. Для безопасного возвращения
контакта с телом. Ребенок, не говоря партнеру, придумывает звук
(песенку- шумелку). Задумывает место на теле - кнопку, которая бы, если
к ней прикоснуться, включала бы этот звук. Партнер по игре, мягко
прикасаясь к телу, должен найти эту кнопку. Потом ребенок ищет кнопку,
которую загадал партнер.
Игра “Крыло ангела”. (Во взрослой версии – Рука друга). Когда ребенку
нужно почувствовать безопасность, отстраниться от большого количества
людей, почувствовать поддержку - можно положить правую руку на левое
плечо. (Так обозначается личная территория и возникает ощущение
прикосновения друга к плечу)
“Грустное деревце”. Детки часто не могут попросить о поддержке и
объяснить, что их беспокоит. Если ребенка "превратить" в деревце,
которое обижено, повреждено, грустит - и спросить, что для него сделать
- поставить опору- палочку (себя), подвязать веточку (погладить по
ручке), полить (погладить сверху вниз), поставить забор (стать вокруг) ребенок получит необходимый ресурс.
18.10.2023
48

49.

"Моральне насильство іноді було складнішим, ніж фізичне, — каже 52-річний Андрій Вербич, який зіткнувся з жорстоким
поводженням і тортурами під час перебування в полоні у росіян. — Включають пропаганду в камері, так що одне одного не
чути. Якщо думати тільки про це, виникає відчуття, що втрачаєш глузд".
Люди, що зіткнулися з насильством і отримали травму, часто відчувають себе виключеними зі своєї спільноти та
ізолюються, "Людина, особистість — це не лише негативний досвід. Це набагато ширше і більше. Проте інколи людина про
це забуває. Живе травмою, спогадами. Життя для них ділиться на "до" і "після", і вони відчувають себе у вакуумі".
Що робити, якщо ви пережили тортури? "В першу чергу важливо пройти медичне обстеження і слідувати рекомендаціям
лікарів. Далі починається період адаптації до звичайного життя«.
Людина, яка пережила подібний досвід може страждати від симптомів підвищеної тривожності, гіперзбудливості, їй можуть
снитися кошмари чи мучити нав'язливі спогади. І це те, що буде змушувати відсторонюватися та уникати контактів з
людьми, каже психологиня. Та додає, що ні в якому разі не можна наполягати чи тиснути на людину, що зазнала тортур:
"Треба інформувати її про те, хто і як зможе допомогти. Інформувати про можливості й залишати право вибору — ось задачі
близьких".
Як допомогти людині, що пережила тортури
"Уникайте слів "підтримки" на кшталт: "як мені тебе шкода", "ти сам точно не впораєшся", "тобі потрібна допомога", "ти
повинен виговоритися", або: "ти сильний і це все вже в минулому, забудь". Краще замінити їх словами: "ти в безпеці", "я
поруч", "можеш до мене звертатись", — пояснює психологиня. — Спостерігайте, які речі підвищують тривожність, а які
навпаки дають спокій і відчуття безпеки. Пропонуючи допомогу в побутових справах, отримайте згоду перш ніж діяти. Так,
на відновлення потрібен час, але це те з чим можна впоратися".
Для деяких пацієнтів однієї-двох психологічних сесій недостатньо, каже психологиня. Щоб знизити ймовірність розвитку
психічних розладів, запобігти подальшому розвитку симптомів і повернути здатність людини підтримувати стосунки та
уникати усамітнення, необхідна довгострокова і спеціалізована допомога.

50.

Для дорослих:
психологічно стабілізуватися самим, завдяки нижче описаним крокам. Лише
емоційно стабілізувавшись, ми можемо підтримати наших дітей. Водночас важливо
пам’ятати, що батьки мають право на емоції. Дітям важливо пояснити, чому ви так
реагуєте, але водночас наголосити, що з часом стане легше та ваша родина з цим
точно впорається;
налагодити режим дня та повернути, за можливості, частину звичних справ;
заручитися підтримкою близьких – налагодити спілкування зі значущими людьми,
якщо це надає вам підтримку та налаштовує на позитив;
включатися у фізичну активність (робити фізичні вправи або щонайменше – гуляти
на свіжому повітрі);
обмежити перегляд новин та сортувати інформацію, яку ви отримуєте: обирати лише
достовірні канали, які не транслюють кровопролиття та іншого вкрай негативного та
негативно емоційно забарвленого контенту;
залучатися до допомоги іншим, адже волонтерування дає величезний ресурс;
звернутися за допомогою до психолога/психотерапевта, який допоможе опанувати
техніки емоційної стабілізації себе і близьких та попередити або зупинити розвиток
ПТСР.

51.

забезпечити (відновити) почуття безпеки;
залучати дитину до фізичної активності (фізкультура, танці, регулярні прогулянки на свіжому
повітрі тощо);
відновити режим дня, наскільки це можливо (навчання в школі, якщо це доступно; виконання
певних завдань; рухова активність; вчасний сон тощо), це надає дітям почуття захищеності,
ресурс та надію на повернення до звичайного, мирного життя;
надавати дитині почуття єдності та підтримки (у першу чергу – з боку батьків або осіб, які їх
замінюють): дитина має знати, що близькі люди поруч і вони її люблять; важливими тут будуть
також безпечний тілесний контакт – обійми з близькими дорослими, тримання за руку тощо;
вислуховувати дитину, коли вона хоче поговорити, отримати відповіді на свої запитання;
дозволити дитині висловлювати свої емоції та почуття (не можна говорити “не згадуй цього” або
“забудь про це” – навпаки, важливо надати можливість максимально висловитися та виявити
емоції);
пояснювати дитині те, що сталося: правдива інформація, доступними для віку словами, розуміння
ситуації в цілому та причин того, що відбулося, є важливою і працює за для зцілення;
залучати дитину до соціальної активності: спілкування з однолітками, волонтерської діяльності в
громаді, доступної віку тощо;
скеровувати агресію дитини та формувати здорові поведінкові рамки: попри те, що дитині може
бути важко справлятися з емоціями, вона повинна розуміти, що кривдити інших, слабших або
тварин – недопустимо;
надати доступ дитині до професійної психологічної/психотерапевтичної допомоги: фахівці
підкажуть дитині та батькам, як справлятися з емоціями, як навчитися релаксації, як
контролювати негативні спогади тощо, що допоможе попередити або зупинити розвиток ПТСР.

52.

Робота, яку ти любиш, є джерелом радості, натхення,
розвитку
Тому важливий баланс витрачати енергію/отримувати
Важливо слідкувати за рівнем енергії (червона-жовтазелена зона)
Важливо регулювати навантаження
Важливо мати різного роду роботу
Важливо регулювати поповнення ресурсів
Важливо балансувати різні сфери життя
Важливо знати, де можуть «витікати» ресурси – і
«латати» дзюрки (=лікувати схеми)
Важливо бути в спільноті/команді («напарник»,
інтервізії, супервізії, професійна спільнота)
Важливо знати «ризики» і мати план дій з їх
нейтралізації

53.

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Спільнота - «В єдності сила народу!» - спільнота,
підтримка
Правда - «Коли ти чуєш правду в собі, ти – незборимий!»
Надія - Фокус на добрі і надії
Перспектива - Дозування «негативних» новин і фіксація
позитивних, бачити події в належній перспективі
Психогігієна - Пильнувати «негативні» думки і не давати
їм «розростатися», майндфулнес і т.д.
Діяльність - Робити добрі дії
Ресурси - Більше контакт з ресурсами – духовність, пісня,
спільнота, родина, природа і т.д.