19.76M
Category: life safetylife safety

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

1.

ПРИРОДНІ ЗАГРОЗИ,
ХАРАКТЕР ЇХНІХ ПРОЯВІВ
ТА ДІЇ НА ЛЮДЕЙ,
ТВАРИН, РОСЛИН,
ОБ’ЄКТИ ЕКОНОМІКИ.
Викладач
Харлан Н.П.

2.

ПЛАН
1.Класифікація небезпечних природних
процесів та явищ.
2.Характеристика та наслідки дії природних
загроз:
2.1 Геологічно небезпечні явища.
2.2 Метеорологічні небезпечні явища.
2.3 Гідрологічні небезпечні явища.
2.4 Природні пожежі.
2.5 Біологічні небезпеки.
3. Природні небезпеки внаслідок забруднення
довкілля.

3.

4.

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРИРОДНИХ
ПРОЦЕСІВ ТА ЯВИЩ.
За локалізацією природні небезпеки можуть бути
з певною мірою умовності поділені на 4 групи:
літосферні (землетруси, вулкани, зсуви);
небезпеки гідросфери (повені, цунамі, шторми);
атмосферні (урагани, бурі, смерчі, град, дощ);
космічні (астероїди, планети, випромінювання)

5.

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ ТА
ЯВИЩ.
СЕРЕД НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЯВИЩ
В УКРАЇНІ НАЙЧАСТІШЕ ТРАПЛЯЮТЬСЯ:
геологічно-небезпечні явища: землетруси,
карсти, зсуви, обвали та осипи, просідання земної поверхні
різного походження, ерозія ґрунту;
метеорологічні небезпечні явища: сильні вітри,
урагани, смерчі, шквали, зливи, сильні снігопади, спека,
мороз, сильний град, ожеледь;
гідрологічно-небезпечні явища: повені,
підвищення рівня ґрунтових вод, підтоплення, вітрові
нагони;
природні пожежі: лісова, степова, ландшафтна,
торф'яна;
масові інфекції та хвороби людей, тварин і
рослин.

6.

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЯВИЩ.
Загрози природного середовища (довкілля) можна
поділити на дві групи:
- загрози природного походження (стихійні лиха);
- загрози від техногенного забруднення довкілля.
Найвищий ступінь небезпеки складається під час
виникнення надзвичайної ситуації (НС).
Надзвичайними ситуаціями природного характеру
є: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні
морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр,
природні пожежі, зміна стану повітряного басейну,
інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських
тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин
хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та
біосфери тощо.

7.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ.
Землетруси – це підземні поштовхи та
коливання земної поверхні, що виникають у
результаті раптових зміщень і розривів у земній
корі або верхній частині мантії й передаються на
великі відстані у вигляді пружних коливань.
Для оцінювання сили землетрусу використовують шкалу
Ріхтера (12 балів) та в нашій країні 12 бальна шкала
Медведєва-Спонхевєра-Карніка МSK-64, яка враховує не тільки
енергію землетрусу, але й особливості руйнувань.

8.

ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛИ ЗЕМЛЕТРУСУ
Бал за шкалою
М8К-64
І
11
III
Магнітуда за
Ріхтером
Сила землетрусу
Непомітний струс ґрунту
2,0
3,0
Дуже слабкі поштовхи
Слабкий
Помірний
IV
4,0
Досить сильний
V
VI
5,0
Сильний
Коротка характеристика
Відмічається тільки сейсмічними приладами
Відмічається сейсмічними приладами. Відчувають тільки
окремі люди, які перебувають у повному спокої
Відчуває лише невелика кількість населення
Розпізнається за легким дрижанням віконних шибок, скрипом
дверей і стін
Під відкритим небом відчувають багато людей, у середині
будинків — всі. Загальний струс будівлі, коливання меблів.
Маятники годинників часто зупиняються. Тріщини віконного
скла і штукатурки. Просинаються ті хто спав
Відчувають всі. Картини падають зі стін. Окремі шматки
штукатурки відколюються
Дуже сильний
Пошкодження (тріщини) у сгіиах кам'яних будинків.
Антисейсмічні, а також дерев'яні будівлі не пошкоджуються
VIII
Руйнівний
Тріщини на схилах і на сухому ґрунті. Пам'ятники зміщуються
з місць або надають. Будинки сильно пошкоджуються
IX
Спустошливий
VII
6,0
7,0
X
Нищівний
XI
Катастрофічний
8,0 і вища
XII
Сильно катастрофічний
Сильне пошкодження й руйнування кам'яних будинків. Старі
дерев'яні будинки перекошуються
Тріщини у ґрунті, інколи до метра шириною Зсуви, обвали зі
схилів. Руйнування кам'яних будівель
Широкі тріщини в поверхневих шарах землі Численні зсуви і
обвали. Кам'яні будинки майже повністю руйнуються. Сильне
викривлення залізничних рейок
Зміни в ґрунті досягають великих розмірів Численні тріщини,
обвали, зсуви. Виникнення водоспадів, відхилення течії річок,
утворення загат на річках, озерах. Жодна споруда не витримує

9.

У ГАДЯЧІ (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ) І НАВКОЛИШНІХ СЕЛАХ У
ВІВТОРОК, 3 ЛЮТОГО 2015 РОКУ, СТАВСЯ ЗЕМЛЕТРУС.
За даними Європейського Середземноморського сейсмологічного
центру, о 07:56 стався землетрус силою 4,6 бала. Епіцентр стихії
знаходився біля села Василівка (Сумська область), на глибині 10 км.

10.

11.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ.
Правила безпеки під час землетрусу:
зберігати спокій;
покинути висотні споруди( не вище 2 поверху),
триматися подалі від них;
в приміщення зайняти безпечне місце: отвори
капітальних внутрішніх стін, кути, балками
каркасу, несучими колонами, біля внутрішніх
капітальних стін;
небезпечними є кутові кімнати, зовнішні стіни
та вікна, важкі предмети в кімнаті;
після припинення поштовхів вийти на вулицю
у безпечне місце;
надати допомогу тим, хто потребує.

12.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ.
Зсуви – це зміщення донизу по схилу під дією
сили тяжіння великих ґрунтових мас, що
формують схили гір, річок, озерних та морських
терас. Виникають за крутизни схилу 10% і
більше, на глиняних і надмірно зволожених
ґрунтах – і на 5 -7 %.
Найзначніші осередки зсувів на території України
зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському
узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.
Прогнозування зсувів здійснюють на основі об'єктивних
даних, одержаних внаслідок спостереження за розвитком
сучасних екзогенних процесів та районування їх для
оцінки можливості виникнення НС.
Захистом від зсувів є запобігання їм - відведення
поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу
(зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за
допомогою підпорів.

13.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ
Селеві потоки - це паводки з великою кількістю ґрунту,
каміння, уламків гірських порід (до 75 % об'єму потоку),
що рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Виникають у
басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, танення снігів,
зсувів, проривів гірських озер, землетрусів.
Засобів прогнозування селевих потоків на сьогодні не
існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує
початок сходу потоку.
Засоби боротьби з селевими потоками будівництво
гребель, каскаду запруд для руйнації селевого потоку,
стінок для закріплення обкосів, нарізання терас
лісонасадження.

14.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ
Правила поведінки при зсувах та селях:
- почувши попередження про селевий потік або
зсув, які насуваються, якомога швидше залишити
приміщеним і вийти в безпечне місце;
- витягувати людей, які потрапили в потік,
використовуючи дошки, палки, канати, мотузки та
інші засоби;
- виводити людей з потоку в напрямку його руху,
поступово наближаючись до краю;
- після зсуву переконатись, чи відсутні витік газу і
загроза пожежі.

15.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ
Карст (від назви вапнякового плато в Югославії)
- явища,
які виникають в гірських породах через їх розчинення водою
із утворенням провалів, печер, тунелів, підземних рік та озер.
Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого
карсту (вирви, колодязі, провалля), що складає 27 % від
всієї площі карстоутворення.
Найрозвиненіший відкритий карст на території Волинської області на площі
594км2, Рівненської-214 км2, Хмельницької -4235 км2.
Проти карстові заходи: заборона будівництва техногенно
небезпечних об'єктів у карстонебезпечних районах;
стабілізація порожнин гірничих виробок; цементація
порожнин сольових виробок.

16.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ
2.2 МЕТЕОРОЛОГІЧНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ЯВИЩА
Буревії - це вітри великої сили з
швидкістю понад 32 м/с (близько
120 км/год).
Буревій руйнує будівлі, лінії
електропостачання, зриває дахи з
будівель, ламає та вириває з
корінням дерева, перекидає
автомобілі, пошкоджує
транспортні комунікації, мости.
Бофорт запропонував 12 бальну
шкалу вітрів (залежно від
швидкості повітряних мас).
Ожеледиця – шар щільного
льоду, який утворюється на
поверхні землі та предметах
(проводах, конструкціях) при
замерзанні на них
переохолоджених крапель туману
або дощу.
Туман – скупчення дрібних
водяних крапель або крижаних
кристалів, або і тих і інших у
приземному шарі атмосфери (іноді
до висоти кількох сотень метрів),
що зменшує горизонтальну
видимість до 1 км і менше.
Тумани перешкоджають нормальній
роботі усіх видів транспорту.
Прогноз туманів має велике
значення для безпеки.
Блискавка – це гігантський
електричний іскровий розряд в
атмосфері, що проявляється
звичайно яскравим спалахом
світла та супроводжується громом.

17.

18.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ.
2.3 ГІДРОЛОГІЧНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ЯВИЩА.
Паводок – порівняно
короткочасне та
неперіодичне підняття
рівня води. Паводки,
що відбуваються один
за одним можуть
утворити повіддя, а
останнє –повінь.
Повінь – значне
затоплення водою
місцевості у результаті
підйому рівня води у
річці, озері або морі,
який може бути
викликаний різними
причинами.

19.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ
Природні пожежі.
2.4 ПРИРОДНІ ПОЖЕЖІ
Лісові пожежі — неконтрольоване горіння
на землях лісового фонду.
Залежно від характеру горіння, швидкості поширення
вогню та розмірів пошкодження лісу, розрізняють
чотири категорії лісових пожеж: низові (або низинні),
верхові (або повальні), підземні (торф'яні або ґрунтові) та
пожежі дуплистих дерев.
Торф'яна пожежа — загоряння висушеного
торфовища внаслідок природних чинників або
викликане штучно.
Найчастіше пожежонебезпечні умови складаються в
степовій, поліській та лісостеповій зонах, горах Криму.
Найбільш поширеними є лісові та торф'яні пожежі, бо
ліси і торфовища займають понад 10 млн га території
України. 31 % лісів розташовано в північному регіоні, 17
% — у східному, 10 % — в південному, 8 % — в південнозахідному і 32 % — в західному регіоні.

20.

Природні пожежі
Пожежа — це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній дії вогню, що
вийшов з під контролю людини. Стихійні пожежі можуть виникнути внаслідок
розрядів блискавки, самозапалювання сіна й торфу, від залишеного багаття,
непогашеного сірника, тліючого недопалка, іскор із транспортних засобів,
неправильного користування електроприладами, несправності нагрівних приладів,
механічного нагрівання та іскроутворення і іншого.

21.

Алгоритм дій під час пожежі в лісі, степу.
З небезпечної зони виходити швидко, перпендикулярно до
напрямку поширення вогню;
Якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість,
увійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом. Намагайтеся дихати
повітрям, що перебуває низько над поверхнею землі,- воно тут менш
задимлене. Рот і ніс прикривайте одягом чи шматком будь-якої, бажано
вологої, тканини;
Гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я
гілками листяних дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим грунтом
та затоптуючи ногами. Будьте обережні в місцях горіння високих дерев:
вони можуть впасти;
Після виходу із осередку пожежі повідомте місцеві органи влади та
пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.
Якщо горить торф’яне поле (підземна пожежа), не намагайтеся самі
гасити пожежу. Рухайтеся проти вітру, уважно оглядаючи та
прощупуючи дорогу перед собою жердиною.
Пожежу степових і хлібних масивів гасити самому не можна, негайно
залиште місце пожежі, рухатися необхідно під прямим кутом до
напрямку поширення вогню, у навітряний бік. Не забудьте
попередити необхідні інстанції.

22.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА НАСЛІДКИ ДІЇ ПРИРОДНИХ ЗАГРОЗ
2.5 БІОЛОГІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
Всі об’єкти живого світу можна умовно розділити на кілька
груп:
мікроорганізми (Protista) – серед патогенних
мікроорганізмів розрізняють бактерії, віруси,
рикетсії, спірохети, найпростіші
гриби (Fundi, Mycetes) - відокремлена група нижчих
рослин,
рослини (Plantae) - за ступенем токсичності рослини
поділяються на :
отруйні (конвалія, плющ, сімейство лютикових);
дуже отруйні (олеандр, ракитник, види
наперстянок, пасльону);
смертельно отруйні (блекота чорна, беладона,
дурман, болиголов, цикута).
тварини (Ansmalia),
люди (Homosapiens).

23.

ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ ВНАСЛІДОК ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ.
Визначення екологічної безпеки населення регіонів України
на підставі інтегральних характеристик: (21 показник)
Масштаби розвитку техногенного середовища
Насиченість території техногенно небезпечними об’єктами
Забруднення навколишнього середовища
Наявність хімічно-небезпечних підприємств
Наявність вибухонебезпечного виробництва
Наявність сейсмонебезпечних зон
Лісові та польові пожежі
Наслідки на Чорнобильській АЕС
Природно-ресурсний потенціал
Середньоукраїнський показник екологічної безпеки – 0,21
Полтавська область – 0,141 (середній рівень екологічної
небезпеки (0,1<I<0,3)
English     Русский Rules