Актуальные аспекты перехода на новую версию международного стандарта ISO 22000:2018 системы управления безопасностью продуктов

1. ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ "ЛУГАНСКИЙ РЕГИОНАЛЬНЫЙ НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦИИ, МЕТРОЛОГИИ И СЕРТИФИКАЦИИ"

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ
"ЛУГАНСКИЙ РЕГИОНАЛЬНЫЙ
НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЦЕНТР
СТАНДАРТИЗАЦИИ, МЕТРОЛОГИИ И
СЕРТИФИКАЦИИ"
Актуальные аспекты перехода на
новую версию международного стандарта
ISO 22000:2018
системы управления безопасностью
пищевых продуктов на основе концепции
НАССР
Лисичанск, 2021

2.

НОРМАТИВНА БАЗА
Прийнято національний стандарт, гармонізований з міжнародними стандартами,
методом підтвердження, з наданням чинності з 01 грудня 2019 року:
• ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) Системи управління безпечністю харчових
продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу (на заміну ДСТУ ISO
22000:2007, який буде скасовано 01 липня 2021р.)
Прийняті національні стандарти, гармонізовані з європейськими та
міжнародними стандартами, методом перекладу, зі збереженням року першого
прийняття цих європейських та міжнародних стандартів як національних методом
підтвердження, з наданням чинності з 01 вересня 2021 року:
• ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) Системи управління безпечністю харчових
продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі
• ДСТУ ISO/TS 22003:2019 (ISO/TS 22003:2013, IDT) Системи управління безпечністю
харчових продуктів. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем
керування безпечністю харчових продуктів
.

3.

Прийняті національні стандарти, гармонізовані з міжнародними
стандартами, методом перекладу, зі збереженням року першого прийняття
цих міжнародних стандартів як національних методом підтвердження, з
наданням чинності з 01 серпня 2021 року:
• ДСТУ ISO/TS 22002-1:2019 (ISO/TS 22002-1:2009, IDT) Програми-передумови
безпечності харчових продуктів. Частина 1. Виробництво харчових продуктів
• ДСТУ ISO/TS 22002-2:2019 (ISO/TS 22002-2:2013, IDT) Програми-передумови
безпечності харчових продуктів. Частина 2. Громадське харчування
• ДСТУ ISO/TS 22002-3:2019 (ISO/TS 22002-3:2011, IDT) Програми-передумови
безпечності харчових продуктів. Частина 3. Сільське господарство
• ДСТУ ISO/TS 22002-4:2019 (ISO/TS 22002-4:2013, IDT) Програми-передумови
безпечності харчових продуктів. Частина 4. Виробництво паковання для
харчових продуктів
• ДСТУ ISO/TS 22002-6:2019 (ISO/TS 22002-6:2016, IDT) Програми-передумови
безпечності харчових продуктів. Частина 6. Виробництво кормів і харчових
продуктів для тварин
• ДСТУ ISO/TS 22002-5:2020 (ISO/TS 22002-5:2019, IDT) Програми-передумови
безпечності харчових продуктів. Частина 5. Транспортування та зберігання.

4. ISO 22000:2018 ОСНОВНІ ЗМІНИ:

1. Прив’язка до подвійного циклу один покриває СУ, а другий-принципи НАССР
2. Добавлені 7 загальних принципів менеджменту БХП
3. Змінені деякі терміни: моніторинг, ПП, ОПП, верифікація, валідація,
4. Змінена структура стандарту. Замінили пункти стандартів.
Зроблено 10 розділів з урахуванням підходу так званого «високого
рівня» (ISO 9001/ISO 14001).
5. Добавлено п.4.1- внутрішні зовнішні фактори, які впливають на
СУБХП, п. 4.2 – потреби та очікування зацікавлених сторін
6. Об’єднані пункти по ОПП (OPRP) та КТК (8.5.4.2).
7. В окремому пункті 7.1.6. встановлені вимоги до зовнішніх
процесів (постачальників) – їх вибір та оцінка. Раніше це було тільки в
програмах передумов визначено.
8. Визначено для ОПП встановлювати КРИТЕРІЇ виконання ОПП.
9. Увага на реєстрацію невідповідностей не тільки по продукції п.8.9,
а і невідповідностях у ПРОЦЕСАХ роботи п.10.1.

5. ISO 22000:2018 Сім загальних принципів управління

1-й принцип. Орієнтація на споживача
2-й принцип. Лідерство
3-й принцип. Залучення працівників
4-й принцип. Процесний підхід
5-й принцип. Постійне поліпшення
6-й принцип. Приняття рішення на підставі фактів
7-й принцип. Взаємовигідні стосунки з зацікавленими
сторонами

6. 1-й принцип Ориентация на потребителя

Организации зависят от своих потребителей, и
поэтому должны понимать их текущие и
будущие потребности, выполнять их требования
и стремиться превзойти их ожидания.
Ориентация на
руководителя
(только вертикальная
связь)
Ориентация на
потребителя
(горизонтальные и
вертикальные связи)

7. 2-й принцип Лидерство

Руководители обеспечивают единство цели и
направления деятельности организации.
Им следует создавать и поддерживать
внутреннюю среду, в которой работники могут
быть полностью вовлечены в решение задач
организации.
Единство в достижении цели.
Благодаря лидерству руководителей, усилия всех
сотрудников направляются в одну сторону

8. 3-й принцип Вовлечение работников

Работники всех уровней составляют основу
организации, и их полное вовлечение дает
возможность организации с выгодой
использовать их способности.
Премировать надо не за качественную продукцию или работу, а за
УЛУЧШЕНИЕ продукции, процессов.
Только улучшение может стимулироваться.
Выполнение стандартных требований НЕ ДОЛЖНО быть предметом
СТИМУЛИРОВАНИЯ

9. 4-й принцип Процессный и системный подход

Желаемый результат достигается эффективнее,
когда деятельностью и соответствующими
ресурсами управляют как процессом.

10.

Процессный подход
Процессный подход позволяет организации
планировать
свои
процессы
и
их
взаимодействие.
Понимание и управление взаимосвязанными
процессами
как
системой
способствует
эффективности и результативности организации
в достижении намеченных результатов.
Процессный подход предполагает систематическое
определение и управление процессами и их
взаимодействие с целью достижения намеченных
результатов в соответствии с политикой безопасности
пищевой продукции и стратегическим направлением
организации.
10/4/2
0

11. Системный подход к менеджменту

Выявление, понимание и менеджмент
взаимосвязанных процессов как системой вносят
вклад в результативность и эффективность
организации при достижении ее целей.
10/4/2
0

12.

Процессный подход позволяет организации планировать свои процессы и их взаимодействие.
Понимание и управление взаимосвязанными процессами как системой способствует
эффективности и результативности организации в достижении намеченных результатов.
Процессный подход предполагает систематическое определение и управление процессами и
их взаимодействие с целью достижения намеченных результатов в соответствии с политикой
безопасности пищевой продукции и стратегическим направлением организации.
В новом стандарте, как показано на рисунке, процессный подход использует концепцию цикла
PDCA* на двух уровнях.
Первый охватывает общую структуру системы менеджмента безопасности пищевой
продукции (разделы 4-7, раздел 9, раздел 10).
Другой уровень (оперативное планирование и контроль) охватывает операционные
процессы в системе безопасности пищевой продукции, как описано в разделе 8.
Поэтому связь между этими двумя уровнями имеет важное значение.
PDCA - это абревиатура цикла “plan-do-check-act”
Plan – планируй
Do – делай
Check – проверяй, отслеживай
Act – действуй, улучшай

13.

Организационное планирование и контроль
ПЛАНИРУЙ (СМПБ)
4 Контекст
организации
5 Лидерство
6 Планирование
7 Поддержка
ДЕЛАЙ
(СМПБ)
ПРОВЕРЯЙ
(СМПБ)
8 Производство
(деятельность)
ДЕЙСТВУЙ
(СМПБ)
9 Оценка
результатов
деятельности
10 Улучшения
Оперативное планирование и управление деятельностью
Программы
предварительных
мероприятий PRP
Прослеживаемость
Готовность к чрезвычайным
ситуациям и реагирование на
них
Обновление
предварительной
информации и
документов с указанием
PRP и плана управления
опасностями
ДЕЙСТВУЙ
(безопасность пищевой
продукции)
Анализ
опасностей
Валидация
мер
контроля
План
контроля
опасности
(План
НААССР/OPRP)
Планирование
верификации
ПЛАНИРУЙ (безопасность пищевой продукции)
Анализ результатов
проверочной
деятельности
Верификация
ПРОВЕРЯЙ
(безопасность пищевой
продукции)
Осуществление Плана
(безопасность пищевой
продукции)
Контроль мониторинга
и измерений
Контроль
несоответствий
продукта и процесса
ДЕЛАЙ
(безопасность пищевой
продукции) 10/4/2
0

14. 5-й принцип Постоянное улучшение

Постоянное улучшение деятельности
организации в целом следует рассматривать
как ее неизменную цель.
Целью постоянного улучшения является увеличение
возможности повышения удовлетворенности потребителей.
ОСНОВНАЯ ИДЕОЛОГИЯ УПРАВЛЕНИЯ НЕСООТВЕТСТВИЯМИ:
НЕ ИСКАТЬ ТОГО КТО ВИНОВАТ, А ТО ЧТО ПРИВЕЛО К НЕСООТВЕСТВИЯМ

15. 6-й принцип Принятие решений, основанное на фактах

Эффективные решения основываются на
анализе данных и информации.

16.

ISO 22000:2018
У цьому стандарті вжито українські терміни:
• оцінювання, перевіряння, описування (коли
йдеться про незавершений процес),
• оцінення, перевірення, описання (коли йдеться про
завершений процес),
• оцінка, перевірка, опис (наслідок, результат) тощо.

17. 7-й принцип Взаимовыгодные отношения с заинтересованными сторонами

Организация и ее заинтересованные стороны
взаимозависимы, и отношения взаимной
выгоды повышают способность обеих сторон
создавать ценности
Принципы должны быть согласованы

18. Все7 принципов должны быть согласованы

Лидер
ство
Ориентац
ия на
потребит
еля
Взаимовыгодное
сотрудничество с
поставщиками
Принятие решений
основанных на
ФАКТАХ
Вовлечени
е
персонала
Процес
сный и
системный
подход
Постоянное
совершенствов
ание

19. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
Термін «Програми передумови»
3.35 Програми передумов (ПП) (prerequisite
programme, PRP)
- основні умови і види діяльності, які
необхідні в організації (3.32) для підтримки
відповідного стану виробничого
середовища* і по всьому ланцюгу
створення харчової продукції (3.20) для
забезпечення безпечності харчових продуктів.
Примітка 1 до визначення: Програми передумов
залежать від місця в ланцюзі створення харчової
продукції, в якому працює організація, а також від типу
організації. Приклади еквівалентних термінів: Належна
Сільгосподарська Практика (GAP), Належна
Ветеринарна Практика (GVP), Належна Виробнича
Практика (GMP), Належна Гігієнічна Практика (GHP),
Належна Операційна Практика (GPP), Належна
Практика Дистрибуції (GDP), Належна Практика
Торгівлі
(GTP).
*уточнення автора неофіційного перекладу
стандарту.
ПП (PRP); програма-передумова; програма,
необхідна як умова (prerequisite programme)
- Базові умови та діяльність, необхідні для підтримання
гігієнічного навколишнього середовища у всьому харчовому
ланцюгу (3.2), придатного для виробництва, оперування та
постачання безпечних кінцевих продуктів (3.5) та безпечних
харчових продуктів для споживання людиною.
Примітка. Потрібні ПП залежать від сегмента харчового
Ланцюга, в якому працює організація, та типу організації (див.
додаток С).
Приклади відповідних термінів: Належна сільськогосподарська
практика (GAP), Належна ветеринарна практика (GVP),
Належна виробнича практика (GMP), Належна гігієнічна
практика (GHP), Належна практика первинного виробництва
(GPP), Належна дистриб'юторська практика (GDP) і Належна
торговельна практика (GTP)

20. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
Термін «Операційні програми передумов» (ОПП)
3.31 Операційні програми передумов (ОПП)
(operational prerequisite programme OPRP) –
3.9. Операційна ПП (operational PRP);
операційна програма-передумова (operational
prerequisite programme)
- заходи з управління (3.8) або комбінація заходів
з управління, що застосовуються для запобігання
або зниження небезпечного чинника, що загрожує
безпечності харчових продуктів (3.40) до
прийнятного рівня і де КРИТЕРІЇ ВИКОНАННЯ
(3.2) і вимірювання (3.27) або спостереження
забезпечують результативний контроль процесу
(3.36) і/або продукції (3.37).
- ПП (3.8), ідентифікована аналізом небезпечних
чинників як суттєво важлива, щоб керувати
ЙМОВІРНІСТЮ привнесення небезпечних
чинників (3.3) до харчового продукту, та/чи
забруднення продукту, або розповсюдження
небезпечних чинників у продукті чи середовищі
його оброблення

21. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
Термін «Критерії виконання (ОПП)»
3.2 Критерії виконання (action criterion) - вимірні
показники для моніторингу (3.28) операційних програм
передумов (ОПП) (3.31).
Примітка 1 до визначення: Критерії виконання
встановлюються для того, щоб переконатися, що
операційних програми передумов (3.31) знаходяться під
управлінням (контролем) і встановлюють відмінності між
прийнятним рівнем небезпеки (критерій, отриманий або
досягнутий, означає, що ОПП працює за призначенням) і
неприйнятним рівнем небезпеки (критерій, який означає,
що ОПП не досягає необхідних цілей і не працює як
передбачалося).
Примітка 2 до визначення: Внутрішній аудит проводиться
самою організацією або зовнішньою стороною від її імені.
Примітка 3 до визначення: «доказ аудиту» і «критерії
аудиту» визначено в ISO 19011.
-

22. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
Термін «Моніторинг»
3.28 Моніторинг (monitoring) - визначення статусу системи,
процесу (3.36) або діяльності.
Примітка 1 до визначення: Для визначення стану може
виникнути необхідність перевірки, спостереження або
критичного спостереження.
Примітка 2 до визначення: У контексті безпечності харчових
продуктів моніторинг проводиться у вигляді запланованої
послідовності спостережень або вимірювань для оцінки того, чи
працює процес за призначенням.
Примітка 3 до визначення: У цьому стандарті вказані
відмінності в термінах валідації (3.44), моніторингу (3.28) і
перевірки (3.45):
- валідація (3.44) застосовується до початку діяльності та надає
інформацію про можливості отримання намічених результатів;
- моніторинг (3.28) застосовується під час дії і надає інформацію
для дій протягом певного періоду часу;
- верифікація (3.45) застосовується після дії і надає інформацію
для підтвердження відповідності.
3.12. Моніторинг (monitoring)
Проведення запланованої
послідовності спостережень
або вимірювань, щоб оцінити,
чи функціонують заходи
керування (3.7) як призначено

23. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
Термін «Веріфікація» («Перевірка»)
3.45 Верифікація (verification) (перевірка)
- підтвердження відповідності встановленим
вимогам (3.38) за допомогою надання
об'єктивних доказів.
У цьому стандарті полягають відмінності між
умовами валідації (3.44), моніторингом (3.28)
і верифікацією (3.45)
Примітка 1 до визначення:
- валідація (3.44) застосовується до ПОЧАТКУ
діяльності та надає інформацію про можливості
досягнення намічених результатів;
- моніторинг (3.28) застосовується під час дії і
надає інформацію для дій протягом певного
періоду часу;
- верифікація (3.45) застосовується ПІСЛЯ
діяльності та надає інформацію для
підтвердження відповідності.
3.16. Перевіряння; верифікація
(verification)
- Підтвердження наданням
об'єктивних доказів, що встановлені
вимоги дотримано.
[ISO 9000:2000, визначення 3.8.4]

24. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
Термін «Валідація» («Підтвердження»)
3.44 Валідація (в галузі безпечності харчових продуктів)
(validation) (підтвердження)
- отримання свідоцтв про безпечність харчових продуктів,
які підтверджують, що заходи управління (3.8) або їх
комбінація здатні результативно управляти (контролювати)
значну
загрозу безпечності харчових продуктів (3.40).
Примітка 1 до визначення: Валідація (підтвердження)
виконується В МОМЕНТ РОЗРОБКИ комбінації заходів з
управління або при внесенні змін до реалізованих заходів з
управління.
У цьому стандарті полягають відмінності між умовами
валідації (3.44), моніторингом (3.28) і верифікацією (3.45)
- валідація (3.44) застосовується до ПОЧАТКУ діяльності та
надає інформацію про можливості досягнення намічених
результатів;
- моніторинг (3.28) застосовується під час дії і надає
інформацію для дій протягом певного періоду часу;
- верифікація (3.45) застосовується ПІСЛЯ ДІЯЛЬНОСТІ та
надає інформацію для підтвердження відповідності.
3.15. Підтвердження; валідація
(validation)
- Отримання доказів того, що
заходи керування (3.7),
виконувані в рамках плану
НАССР та операційних ПП (3.9),
здатні бути результативними.
Примітка. Це визначення базується
на Посиланні [11] і більш доречне до
сфери
безпечності харчових продуктів
(3.1), ніж визначення, яке наведено
в ISO 9000

25. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

„Ступінь реалізації запланованої
діяльності і досягнення
запланованих результатів«
Р = Факт/ План * 100%

26. ЕФЕКТИВНІСТЬ

„Співвідношення між досягненим
результатом і використаними
ресурсами"
Е=Фактичний вихід/Використані ресурси * 100%

27. Ризик орієнтовне мислення (РОМ)

Спроможність визначати фактори (чинники), які можуть призвести до відхилення
(невідповідностей) від запланованих результатів процесів і системи безпечності
харчових продуктів, а також використовувати попереджувальні (коригувальні)
заходи управління, щоб запобігти або звести до мінімуму несприятливі НАСЛІДКИ.
РОМ – полягає в тому, щоб розуміти, які можуть бути
НАСЛІДКИ від можливих невідповідностей або потенційних
невідповідностей з метою їх виключення або мінімізації
ISO 9000:2015, ISO 22000:2018

28. 4. КОНТЕКСТ ОРГАНІЗАЦІЇ 4.1РОЗУМІННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇЇ КОНТЕКСТУ

Організація повинна визначити зовнішні та внутрішні фактори, що
відносяться до її намірів і стратегічного напрямку та впливають на її здатність
досягати бажаного(их) результату(ів), її системи управління безпечністю
харчових продуктів (СУБХП).Організація повинна ідентифікувати, аналізувати і
проводити актуалізацію цих зовнішніх і внутрішніх факторів.
Примітка 1: Розглянуті фактори або умови можуть бути позитивними або негативними.
Примітка 2: Розуміння середовища організації може бути полегшено шляхом розгляду
зовнішніх і внутрішніх факторів, але не обмежуючись наступним:
нормативно-законодавчим, технологічним, конкурентним, ринковим, культурним,
соціальним,економічним середовищем,
кібербезпекою і шахрайством, продовольчою безпечністю (в частині ідеологічно
вмотивованої фальсифікації на міжнародному рівні), навмисним забрудненням,
знаннями та результатами роботи організації, будь то на міжнародному, національному,
регіональному або місцевому рівні.

29. Пример SWOT-аналізу

Внутренние факторы
Внешние факторы
Способствующие
факторы
Препятствующие
факторы
Сильные стороны
предприятия
Слабые стороны
предприятия
S
W
Возможности рынка
Угрозы рынка
O
T

30. 4.2 РОЗУМІННЯ ПОТРЕБ І ОЧІКУВАНЬ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН

З урахуванням впливу, який здійснюють зацікавлені сторони або
можуть здійснювати на здатність організації постійно постачати
продукцію або послуги, що відповідають вимогам споживачів і
застосовним до них законодавчим і нормативно-правовим вимогам,
організація повинна визначити:
a) зацікавлені сторони, що мають відношення до системи управління
безпечністю харчових продуктів (СУБХП);
b) відповідні вимоги цих зацікавлених сторін, що відносяться до
СУБХП.
Організація повинна ідентифікувати, аналізувати і проводить актуалізацію
інформації, про ці зацікавлені сторони і їхні відповідні вимоги.

31. 4.4 СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Організація
повинна
встановити,
впровадити,
підтримувати
і
постійно
поліпшувати СУБХП, включаючи необхідні
процеси і їх взаємодію, відповідно до вимог
даного стандарту.

32. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
5 ЛІДЕРСТВО
5.1 Лідерство і зобов‘язання
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИЦТВА
5.1 Зобов’язання керівництва
Найвище керівництво повинне
продемонструвати своє лідерство та
зобов'язання щодо СУБХП шляхом:
a) гарантування того, що політика і цілі
СУБХП встановлені і узгоджуються зі
стратегічним напрямком організації;
b) забезпечення інтеграції вимог СУБХП в
бізнес-процеси організації;
c) забезпечення наявності ресурсів,
необхідних для СУБХП;
d) інформування про важливість
результативного управління безпечністю
харчових продуктів і відповідності
вимогам СУБХП, застосовні законодавчі та
нормативні вимоги, взаємно узгоджені
вимоги споживача, пов'язані з безпечністю
харчових продуктів;
Найвище керівництво повинне надавати докази
виконання своїх зобов’язань щодо розроблення
та запровадження системи управління
безпечністю харчових продуктів і постійного
поліпшування її результативності через:
a) демонстрування того, що безпечність харчових
продуктів підтримується бізнесовими цілями
організації;
b) інформування організації про важливість
виконання вимог цього стандарту і законодавчих
та інших нормативно-правових вимог, а також
вимог замовників щодо безпечності харчових
продуктів;
c) установлення політики щодо безпечності
харчових продуктів;
d) аналізування з боку керівництва;
e) забезпечення наявності ресурсів.

33. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
5.2 Політика
5.2 Політика щодо безпечності харчових
продуктів
5.2.1 Встановлення політики в галузі
безпечності харчових продуктів
Найвище керівництво повинне встановити,
впровадити та підтримувати політику в галузі
безпечності харчових продуктів, яка:
a) відповідає призначенню і контексту
організації;
b) створює основу для встановлення та перегляду
цілей СУБХП;
c) містить зобов'язання дотримуватися застосовних
вимог безпечності харчових продуктів, включаючи
законодавчі та нормативні вимоги і взаємно
узгоджені вимоги споживача, пов'язані з безпечності
харчових продуктів;
d) вказує внутрішній та зовнішній зв'язок;
e) містить зобов'язання постійно покращувати
СУБХП.
f) враховує необхідність в забезпеченні
компетентності, що відноситься до безпечності
харчових продуктів.
Найвище керівництво повинне визначити,
задокументувати та повідомити свою політику
щодо безпечності харчових продуктів.
Найвище керівництво повинне гарантувати, що
політика щодо безпечності харчових продуктів:
a) відповідає ролі організації в харчовому
ланцюгу;
b)відповідає як законодавчим і нормативним
вимогам, так і взаємно узгодженим вимогам замовників до безпечності харчових продуктів;
c)повідомлена, запроваджена та підтримана на
всіх рівнях організації;
d) аналізована для постійної придатності (див.
5.8);
e) адекватно спрямовує інформування (див
5.6);
f) підтримувана вимірними цілями.

34. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
5.3 Ролі, відповідальність і
повноваження в організації
5.5 Керівник групи безпечності харчових
продуктів
5.3.2 Керівник групи з безпечності харчових
продуктів повинен бути відповідальним за:
a) забезпечення того, що СУБХП
встановлена, впроваджена, підтримується і
оновлюється,
b) управління групою з безпечності
харчових продуктів і організацію її роботи,
c) забезпечення відповідного навчання і
компетентності групи з безпечності
харчових продуктів (див. 7.2)
d) звітності вищому керівництву про
результативність та придатність СУБХП.
5.3.3 Всі особи повинні нести
відповідальність за повідомлення про
проблеми в СУБХП зазначеній особі
(особам).
Найвище керівництво повинне призначити керівника
групи безпечності харчових продуктів, який,
незалежно від інших обов’язків, має бути
відповідальним і повноважним, щоб:
a) керувати групою безпечності харчових продуктів
(див. 7.3.2) та організовувати її роботу;
b) забезпечувати відповідну підготовленість та
освіту учасників групи безпечності харчових
продуктів (див. 6.2.1);
c) забезпечувати встановлення, запровадження,
підтримування й оновлювання системи управління
безпечністю харчових продуктів, і
d) звітувати перед найвищим керівництвом про
результативність і придатність системи управління
безпечністю харчових продуктів.
Примітка. Обов’язки керівника групи безпечності
харчових продуктів можуть охоплювати взаємодію із
зовнішніми сторонами з питань, що стосуються СУБХП

35. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
7.1 Ресурси
6 КЕРУВАННЯ РЕСУРСАМИ
7.1.4 Робоче середовище
Організація повинна визначати, надавати і підтримувати
ресурси для створення, управління і підтримки робочого
середовища, необхідного для досягнення відповідності
вимогам СУБХП.
Примітка: Відповідним середовищем може бути поєднання
людських і фізичних факторів, таких, як:
a) соціальних (наприклад, відсутність дискримінації, спокій,
відсутність конфронтації);
b) психологічних (наприклад, зниження стресу, профілактика
емоційного виснаження, емоційний захист);
c) фізичних (наприклад, температура, обігрів, вологість,
освітленість, рух повітря, гігієна, шум).
6.4 Робоче середовище
Організація повинна
забезпечити ресурси для
створення, керування та
підтримування робочого
середовища, необхідного для
задоволення вимог цього
стандарту
Ці фактори можуть суттєво відрізнятися в
залежності від виду продуктів і послуг, що надаються

36. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
7.1 Ресурси
-
7.1.5 Із зовні розроблені елементи системи управління
безпечністю харчових продуктів
Якщо організація встановлює, підтримує, оновлює і
постійно покращує свою СУБХП з використанням зовні
розроблених елементів СУБХП, включаючи ПП, аналіз
небезпечних чинників та план управління небезпечними
чинниками (див. 8.5.4), організація повинна забезпечити,
щоб надані елементи:
a) були розроблені відповідно до вимог даного документа;
b) були застосовні до майданчиків, процесів і продуктів
організації;
c) були конкретно адаптовані групою з безпечності харчових
продуктів до процесів і продуктів організації;
d) були впроваджені, підтримувалися і оновлювалися, як
вимагається даним стандартом;
e) зберігалися як документована інформація.
-

37. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
7.1 Ресурси
-
7.1.6 Управління процесами, продуктами або
послугами, що поставлені із зовні
Організація повинна:
a) встановлювати і застосовувати критерії для
оцінки, відбору, моніторингу показників діяльності
та повторної оцінки зовнішніх провайдерів
процесів, продуктів і / або послуг;
b) забезпечувати адекватне інформування про
вимоги зовнішнього провайдера(-ів);
c) забезпечити, щоб процеси, які поставлені зовні,
продукти або послуги не надавали несприятливого
впливу на здатність організації послідовно
виконувати вимоги СУБХП;
d) зберігати документовану інформацію про ці види
діяльності і будь-яких необхідних діях, що
витікають з оцінювання та повторного оцінювання.
-

38. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
8.3 Система простежуваності
7.9 Система простежуваності
Система простежуваності повинна бути здатна унікально
ідентифікувати входить матеріал від постачальників і перший
крок маршруту розподілу кінцевого продукту. При встановленні і
впровадженні системи простежуваності наступне повинно бути
враховано, як мінімум:
a) відношення партій отриманих матеріалів, інгредієнтів і
проміжних продуктів до кінцевих продуктів;
b) повторне використання матеріалів /продуктів;
c) поширення кінцевого продукту;
Організація повинна гарантувати, що застосовні законодавчі та
нормативні вимоги, а також вимоги споживача ідентифіковані.
Документована інформація як доказ системи простежуваності
повинна зберігатися певний період, що включає, як мінімум,
термін придатності кінцевого продукту.
Організація повинна верифікувати (перевіряти) і тестувати
результативність системи простежуваності.
Примітка: Якщо необхідно, верифікація системи може
включати зіставлення кількості кінцевих продуктів з
кількістю інгредієнтів як доказ результативності.
Організація повинна встановити та
застосовувати
систему простежуваності, яка дає змогу
ідентифікувати партії продукції та їх зв'язок з
партіями сировини, протоколами щодо
оброблення та постачання.
Система простежуваності має бути спроможною
ідентифікувати матеріали, що надходять від
безпосереднього постачальника, та початковий
маршрут розподіляння кінцевого продукту.
Протоколи простежуваності потрібно зберігати
протягом визначеного періоду для оцінювання
системи, щоб уможливити оперування
потенційно небезпечними продуктами та на
випадок вилучення продукції. Протоколи мають
відповідати законодавчим та нормативним
вимогам і вимогам замовників і можуть,
наприклад, спиратися на ідентифікацію партії
кінцевого продукту.

39. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
8.4 Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування
5.7 Готовність до
надзвичайних ситуацій і
реагування на них
8.4.2 Управління надзвичайними ситуаціями та інцидентами
Організація повинна:
a) реагувати на реальні надзвичайні ситуації та інциденти шляхом:
1) забезпечення ідентифікації застосовних законодавчих / нормативних вимог;
2) внутрішньої комунікації;
3) зовнішньої комунікації (наприклад, постачальникам, споживачам, відповідним
органам, засобам масової інформації);
b) вжити заходів для зменшення наслідків надзвичайної ситуації, відповідні
масштабу надзвичайної ситуації або інциденту і потенційному впливу на харчову
безпечність;
c) періодично перевіряти процедури, якщо це доцільно;
d) переглянути і, при необхідності, оновлювати документовану інформацію після
виникнення будь-якого інциденту, надзвичайної ситуації або після проведення
-
тестувань.
Примітка: Прикладами надзвичайних ситуацій, які можуть вплинути на
харчову безпечність, є стихійні лиха, екологічні аварії, біотероризм, нещасні
випадки на робочому місці, надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров'я та інші
нещасні випадки, такі як припинення комунальних послуг, таких, як подача води ,
електрики або охолодження.

40. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
8.5 Управління небезпечними чинниками
7.6 Установлення плану НАССР
8.5.4.2 Визначення критичних меж і критеріїв
виконання
Повинні бути вказані критичні межі для КТК і
критерії виконання для ОПП. Обґрунтування
їх визначення має підтримуватися як
документована інформація.
Критичні межі для КТК повинні бути вимірні.
Відповідність критичним межам повинна
гарантувати, що прийнятний рівень не
перевищено.
Критерії виконання для ОПП повинні бути
вимірні або ті які спостерігаються.
Відповідність критеріям виконання повинне
внести вклад в гарантію того, що прийнятний
рівень не перевищено.
7.6.3 Визначення критичних меж для
критичних точок керування
Для моніторингу, встановленого для кожної
КТК, потрібно визначити критичні межі.
Критичні межі треба встановити для
забезпечення того, що ідентифікований
прийнятний рівень небезпечного чинника в
кінцевому продукті (див. 7.4.2) не буде
перевищено. Критичні межі мають бути
вимірними.
Обґрунтування вибраних критичних меж треба
задокументувати.
Критичні межі, що спираються на суб'єктивні
дані (зокрема на візуальну перевірку продукту,
процесу, оперування тощо) має бути підтримано
інструкціями або специфікаціями та/або освітою
та навчанням.

41. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
8.9 Управління невідповідною продукцією
та процесами
7.10 Керування невідповідністю
Організація повинна перевіряти
впровадження і результативність
вилучення / відкликання з
використанням відповідних методів
(наприклад, імітації або тренувального
вилучення/відкликання) і зберігати
документовану інформацію.
Організація має перевірити та
запротоколювати
результативність
програми вилучення через
застосування відповідних
методів
(наприклад, удаване вилучення
або практичне вилучення).

42. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
10 ПОЛІПШЕННЯ
-
10.1 Невідповідність і коригувальні дії
-
10.1.1 Якщо виникає невідповідність, організація повинна:
a) реагувати на невідповідності і, наскільки можна застосувати:
1) виконувати дії, щоб управляти невідповідністю і виправити її;
2) діяти щодо наслідків;
b) оцінювати необхідність дій для усунення причин(-и) невідповідності, щоб вона
не повторювалася або виникало де-небудь ще, за допомогою:
1) аналізу невідповідності;
2) визначення причин невідповідності;
3) визначення існування подібних невідповідностей або можливості їх виникнення;
c) виконувати всі необхідні дії;
d) аналізувати результативність будь-яких коригувальних дій;
e) вносити в разі потреби зміни в СУБХП.
Коригувальні дії повинні бути відповідні наслідкам виявлених невідповідностей.
10.1.2 Організація повинна зберігати документовану інформацію, що свідчить про:
a) характер невідповідностей, та всіх вжитих подальші дії;
b) результати всіх коригувальних дій.
-

43. Порівняльна таблиця

ISO 22000:2018
ISO 22000:2005
10.3 Оновлення системи безпечності харчових
продуктів
8.5.2 Оновлення системи управління
безпечністю харчових продуктів
Найвище керівництво повинне забезпечити постійне
оновлення СУБХП. Для досягнення цієї мети група
безпечності харчових продуктів повинна оцінювати СУБХП із
запланованими інтервалами. Група повинна розглянути
питання про необхідність перегляду аналізу небезпечних
факторів (див. 8.5.2),встановленого плану управління
небезпечними чинниками (див. 8.5.4) і встановлених ПП
(див. 8.2).
Діяльність по оновленню повинна ґрунтуватися на:
a) вхідних даних від зв'язку як зовнішнього, так і
внутрішнього (див. 7.4);
b) вхідних даних від іншої інформації, що стосується
придатності, адекватності та результативності СУБХП;
c) вихідних даних від аналізу результатів діяльності по
верифікації (див. 9.1.2);
d) вихідних даних від аналізу з боку керівництва (див. 9.3)
Діяльність по оновленню системи повинна зберігатися як
документована інформація і представлятися в якості
вхідних даних для аналізу з боку керівництва
Найвище керівництво повинне забезпечувати, щоб систему
управління безпечністю харчових продуктів постійно оновлювали.
Для досягнення цього група безпечності харчових продуктів
повинна оцінювати систему управління безпечністю харчових;
продуктів із запланованою періодичністю. Потім група повинна
розглянути, чи потрібно переглядати аналіз небезпечних чинників
(див. 7.4), установлені операційні ПП | (див. 7.5) і план НАССР (див.
7.6.1).
Дії щодо оцінювання та оновлення мають базуватися на
a) вхідних даних, отриманих від інформування, як
зовнішнього, так і внутрішнього, як зазначено у 5.6,
b) вхідних даних стосовно іншої інформації щодо
придатності, адекватності та результативності системи
управління безпечністю харчових продуктів,
c) вихідних даних аналізування результатів дій щодо
перевірення (див. 8.4.3), та
d) вихідних даних аналізування з боку керівництва (див. 5.8.3).
Дії стосовно оновлення системи потрібно протоколювати й
належним чином повідомляти керівництву як вхідні данні для
аналізування

44. Дякую за увагу!

Запрошуємо до плідного та
взаємовигідного співробітництва!