Становлення Русі-України за Олега та Ігоря (кінець IX – перша половина X ст.)

1.

Тема: “ Становлення Русі-України
за Олега та Ігоря (кінець IX – перша
половина X ст.)”

2.

Мета уроку: характеризувати становище Русі-України
за правління Олега та Ігоря;
визначати їхню зовнішню та внутрішню політику;
пояснювати причини та визначати наслідки військових
походів на Царгород;
розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації
аналізувати історичні факти й події та оцінювати їх;
давати стислу характеристику історичним діячам та
визначати їхню роль в історичному процесі;
сприяти національно-патріотичному вихованню учні.

3.

План
1. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КНЯЗЯ ОЛЕГА
(882-912 рр.)
2. ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ІГОРЯ (912-945 рр.)

4.

Актуалізація опорних знань.
Пригадайте з матеріалу попереднього
уроку, що вам відомо про перших
київських князів?

5.

1. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КНЯЗЯ
ОЛЕГА (882-912 рр.)
Олег Віщий- легендарний князь Русі,
якому, за літописами, Рюрик, умираючи,
передав у 879 р. опіку над своїм
неповнолітнім сином Ігорем і князювання
в Новгороді. Олег захопив Київ, убивши
київських князів Аскольда і Діра (882 р.),
пізніше підкорив деревлян, сіверян,
радимичів. Об’єднав два державних
формування в Східній Європі: Славію
(Лагоду, Новгород) і Київ (як центр полян
та основу давньоруської держави).

6.

1. Які дві частини
східнослов’янських земель
об’єднав Олег?
2. Чому саме Київ став
столицею держави?

7.

Робота з історичним джерелом.
«Повість минулих літ» про похід князя Олега на Київ (882 р.)
У рік 6390 [882]. Вирушив у похід Олег, взявши з собою багато воїнів: варягів, чудь, слов’ян, мерю, весь,
кривичів, [...]. І прийшли до гір київських, і довідався Олег, що княжать тут Аскольд і Дір. Сховав він
одних воїнів у човнах, а інших позаду, а сам пішов до гір, несучи дитину Ігоря. [...], і послав до
Аскольда і Діра, кажучи їм, що, мовляв, «Ми, купці, йдемо до греків від Олега і од Ігоря-княжича.
Прийдіть до нас, до родичів своїх». Коли Аскольд і Дір прийшли, всі воїни, які поховалися, вискочили
з човнів, і сказав Олег Аскольду й Діру: «Не князі ви і не княжого роду, але я княжого роду», а коли
винесли Ігоря, додав: «Ось він син Рюрика». І вбили Аскольда і Діра, віднесли на гору і поховали:
Аскольда — на горі, яка називається нині Угорське [...]; на тій могилі [стоїть церква] Святого
Миколая; а Дірова могила — за церквою Святої Ірини. І сів Олег княжити в Києві, і мовив Олег: «Хай
буде се мати городам руським». І були у нього варяги, і слов’яни, і інші, що прозвалися Руссю. [...]
1. Яким чином Олегові, за
літописом, вдалося захопити
Київ?
2. Якою була доля Аскольда
і Діра?

8.

політика князя Олега
Внутрішня
1.
2.
3.
4.
Об'єднав Північну ту та Південну
Русь.
Проголосив Київ Столицею
Підкорив: деревлян, сіверян,
радимичів, словенів, білих хорватів,
уличів, тиверців.
Збирав данину.
Зовнішня
1. 907 р. та 911 р. походи проти
Візантії, наслідком яких став
вигідний торговий договір.
2. Здійснив похід на Хазарський
каганат..
3. Здійснив кілька походів проти
Арабського халіфату.
Полюддя - збирання князем із дружиною данини
із підкорених племен.

9.

2. ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ІГОРЯ (912-945 рр.)
Після смерті Олега київським князем став Ігор,
який залишився в пам’яті поколінь під
прізвиськом «Старий». За деякими даними –
основоположник київської династії князів (що їх
пізніше назвали Рюриковичами). Ігор був сином
норманського конунга (князя) Рюрика.У 903 р.
Ігор одружується на псковитянці
Ользі.
Приєднав до своєї держави східнослов’янські
племена (деревлян, уличів та ін.), що
відокремилися від неї на початку його
князювання. Уклав мир із печенігами. У 941 р.
здійснив невдалий похід на Константинополь.
944 р. уклав договір із Візантією. Був убитий під
час повстання деревлян 945 р..

10.

політика князя Ігоря
Внутрішня
1. Відновив владу над
повсталими деревлянами й
уличами, підкорив радимичів і
уличів.
2. Продовжував об’єднання
племен.
3. Збирання податків-полюддя.
Зовнішня
1. Дав відсіч кочовим племенам
печенігів.
2. 941 р. під час походу на Візантію
руські кораблі були знищені
«грецьким вогнем».
3. 944 р. внаслідок чергового походу
уклав договір з Візантією: руські
купці сплачували мито за торгівлю,
а князі мали надавати допомогу
Візантії в боротьбі з печенігами та
хозарами в Криму.

11.

Робота з історичним джерелом.
Літопис руський про убивство деревлянами київського князя Ігоря (945 р.)
У рік 6453 [945]. У той рік сказала дружина Ігореві: «[...] Підемо,
княже, з нами по данину, та й ти здобудеш і ми». І послухав їх Ігор —
пішов до деревлян за даниною, і додав до колишньої данини нову, і
творили насильство над ними мужі його. [...] Коли ж ішов він назад,
поразмислив, сказав своїй дружині: «Ідіте з даниною додому, я
повернуся і позбираю ще». І відпустив він дружину свою додому, а сам з
малою частиною дружини повернувся, бажаючи більшого багатства.
Деревляни ж, почувши, що йде знову, радилися з князем своїм Малом:
«Якщо внадиться вовк по вівці, то виносе все стадо, якщо не уб’ють
його. Так і цей: якщо не вб’ємо його, то всіх нас погубить». [...]. І
деревляни, вийшовши з міста Іскоростеня, [...] вбили Ігоря, і дружину
його, оскільки було їх мало. 1. Де відбуваються зазначені події?
2. Хто очолив повстання деревлян? Чому деревляни вбили
Ігоря?

12.

Підведемо підсумки:
⮚Коли __?
⮚Що __?
⮚ Хто __?
⮚Де __?
⮚Звідки ми можемо дізнатися про ___?
⮚Чому ___?
⮚ Як ___?