Захворювання серцево-судинної системи у дітей. Лекція 9

1. Захворювання серцево-судинної системи у дітей

2. План

1. Анатомо-фізіологічні особливості серцево судинної системи у дітей раннього та
дошкільного віку.
2. Природжені пороки серця
3. Набуті незапальні ураження серцево-судинної
системи
4. Міокардіодистрофія
5. Вегетативно-судинна дистрофія
6. Ревматизм

3. 1. Анатомо-фізіологічні особливості серцево -судинної системи у дітей раннього та дошкільного віку.

1. Анатомо-фізіологічні
особливості серцево -судинної
системи у дітей раннього
дошкільного
віку.
Закладка та
серця починається
на 2 тижні
внутрішньоутробного розвитку. Серце
новонародженої доношеної дитини
розміщено краніально ,відносно більше,
ніж дорослої людини. Вага серця 20-24 г,
що становить 0.5% маси тіла.
Змінюється з віком форма серця і його
розміщення в грудній клітці

4.

Артеріальний тиск у дітей нижчий,ніж у дорослих. У
новонародженого систолічний тиск 65-85 мм рт.ст.
Діастолічний тиск становить 1/2 – 2/3 від систолічного.
Щоб серце дитини було здоровим,треба передусім по
можливості виключати все те, що несприятливо
впливає на цього розвиток і діяльність.

5. Частота серцевих скорочень у здорової дитини в стані спокою За О.Ф. Туром 1917

6. 2.Природжені пороки серця

Епідеміологія та етіологія. Природжені пороки серця у дітей – це
одна з найчастіших аномалій розвитку. Вони властиві 10% дітей
першого року життя. Імовірність природженого пороку серця
більша в родинах зі спадковою схильністю до захворювань
серця.
Перебіг. Найчастіше зустрічається: дефект міжшлункової
перегородки, дефект міжпередсердної перегородки,відкрита
артеріальна (боталова) протока, стеноз легеневої артерії.У дітей
спостерігаються такі симптоми: задишка, тахікардія,ціаноз,шуми
в ділянці серця,відставання в фізичному розвитку(малі маса і
розміри тіла)
Профілактика включає виховання і розвиток здорового покоління
майбутніх матерів і батьків,санітарно-освітню роботу з
профілактики природжених пороків у дітей, максимальне
оберігання вагітної в перші 3 міс. вагітності.

7. 3. Набуті незапальні ураження серцево-судинної системи

Щоб знизити захворюваність і смертність від
патології серцево - судинної системи, потрібно
запобігати набутим незапальним ураженням її ще в
дитинстві,виявляти й усувати фактори ризику
їхнього розвитку. Незапальними захворюваннями
серцево-судинної системи в дітей,що найчастіше
трапляються,є вегетативно-судинна дистрофія та
міокардіодистрофія .

8. 4.Міокардіодистрофія– це порушення процесу обміну речовин у мязовому шарі серцевої стінки – міокарді

Епідеміологія та етіологія . Може розвинутись у дитини будьякого віку,але найуразливішими є діти перших трьох років життя і
13-15 років - це так звані критичні періоди. Спровокувати її
виникнення можуть різні захворювання(ГРВІ, грип,
пневмонія,кір,вітряна віспа тощо) і хронічні запальні процеси в
будь-якому органі (нирках,печінці,мигдаликах)

9.

Перебіг. Часом хвороба має легкий перебіг і не спостерігається
вираженого порушення запального стану здоров'я дитини. У
дитини з'являється підвищена втомлюваність,слабкість. Біль у
ділянці серця,головний біль,порушується сон. Може виникнути
аритмія,яка іноді має приступоподібний характер.
Перша допомога до приходу лікаря полягає в забезпеченні
припливу свіжого повітря: відкрити кватирку,розстебнути тісний
одяг. Потрібно заспокоїти дитину, впевнити, впевнити її в
тому,що небезпеки немає.

10.

5. Вегетативно-судинна дистрофія –
захворювання,що виникає внаслідок
порушення діяльності нервової регулюючої
системи артеріального тиску,є однією з
найбільш поширених патологій у
дитячому віці.
Епідеміологія та етіологія. Артеріальний тиск - це сила. З якою
кров тисне на стінки судин у напрямі своєї течії. Рівень
артеріального тиску регулює головний мозок, подаючи
сигнали до серцево-судинної системи по нервових волокнах
вегетативної нервової системи,яка поділяється на два відділи:
симпатичний і парасимпатичний. Між цими відділами існує
своєрідна протилежність впливу. У здоровому організмі
активність симпатичної і парасимпатичної частин вегетативної
нервової системи урівноважена. Коли такої рівноваги
немає,один з відділів переважає,що й проявляється ознаками
захворювання.

11.

Перебіг. Коли порушується діяльність
нервового регулюючого апарату,виникає
вегетативно-судинна дистонія. Діти стають
дратівливими,уразливими,плаксивими,у них
часто й без причини змінюється настрій,вони
швидко втомлюються. Одним із проявів
захворювання є порушення сну:сон
неспокійний,з великою кількістю сновидінь.
Профілактику вегетативно-судинної дистонії
слід починати до народження дитини. При
будь-якому гострому чи хронічному
захворюванні дитина потребує постійного,
регулярного лікування і нагляду лікаря до
повного одужання.

12. 6.Ревматизм - це системне інфекційно-алергічне захворювання сполучної тканини

6.Ревматизм - це системне інфекційноалергічне захворювання сполучної тканини
Епідеміологія та етіологія. Захворювання найчастіше уражає дітей
у віці 6-15 років. Виникає після перенесеної ангіни,загострення
хронічного тонзиліту.
Перебіг. Виділяють активну фазу (ревматичну атаку) й неактивну
фазу. При ревматизмі в основному ушкоджується серцево-судинна
система. Виникає загальна слабкість висока температура
тіла,припухлість і болючість великих і середніх суглобів.
Одним із позасерцевих проявів ревматизму є мала хорея, коли
уражається нервова система (розвивається у 11-13% дітей,хворих
на ревматизм.) Виникає швидка втомлюваність,дратівливість,
поганий сон,плаксивість,змінюється характер письма,ходи.

13.

Профілактика хореї – це профілактика ревматизму у ще
здорової дитини. Вона включає заходи,спрямовані на
підвищення природного імунітету(повноцінне
харчування,правильне чергування праці і
відпочинку,загартовування,достатнє перебування на свіжому
повітрі, дозовані заняття фізкультурою і спортом,приймання
аскорбінової кислоти і полівітамінів ) і запобігання
стрептококовому інфікуванню (оздоровлення осіб, що
оточують дитину,поліпшення житлових умов); своєчасне і
повне лікування стрептококових захворювань у дітей
(ангіна,хронічний тонзиліт, хронічний фарингіт тощо).