Структура управління акціонерним товариством. Тема №9

1.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА
ННІ «КАРАЗІНСЬКА ШКОЛА БІЗНЕСУ»
Кафедра управління та адміністрування
Дисципліна: «Корпоративне управління»
Тема №9. Структура управління акціонерним
товариством
Питання теми:
9.1 Загальні збори акціонерів
9.1.1 Реєстрація акціонерів та реєстраційна
комісія
9.1.2 Голосування
9.1.3 Лічильна комісія
9.1.4 Позачергові загальні збори акціонерів
9.1.5 Оскарження рішення загальних зборів
акціонерів
9.1.6 Удосконалення проведення процедури
загальних зборів акціонерів
9.2 Наглядова рада
9.2.1 Моделі наглядової ради
9.2.2 Незалежні директори
9.2.3 Чисельність і склад наглядової ради
9.2.4 Засідання наглядової ради
9.2.5 Компетенція наглядової ради
9.2.6 Комітети у складі наглядової ради
9.2.7 Корпоративний секретар
9.3 Виконавчий орган
9.4 Ревізійна комісія
9.4.1 Незалежний аудитор

2.

9.1 Загальні збори акціонерів (1)
Згідно із Законом України «Про акціонерні
товариства» вищим органом акціонерного
товариства є загальні збори.
До виключної компетенції
загальних зборів належить:
• визначення основних напрямів діяльності акціонерного
товариства;
• внесення змін до статуту товариства;
• прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;
• прийняття рішення про зміну типу товариства;
• прийняття рішення про розміщення акцій;
• прийняття рішення про збільшення статутного капіталу
товариства;
• прийняття рішення про зменшення статутного капіталу
товариства;
• прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
• затвердження положень про загальні збори, наглядову раду,
виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а
також внесення змін до них;
• затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо
інше не передбачено статутом товариства;
• затвердження річного звіту товариства;
• розподіл прибутку і збитків товариства;
• прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним
акцій;
• прийняття рішення про форму існування акцій;
• затвердження розміру річних дивідендів;
• прийняття рішень із питань порядку проведення загальних
зборів;

3.

9.1 Загальні збори акціонерів (2)
Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний
надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб,
передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до
дати їх проведення.
Товариство з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад
1000 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних
зборів також публікує в офіційному друкованому органі
повідомлення про проведення загальних зборів.
Повідомлення про проведення загальних зборів
акціонерного товариство має містити такі дані:
• 1) повне найменування та місцезнаходження товариства;
• 2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу,
куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;
• 3) година початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі в
загальних зборах;
• 4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у
загальних зборах;
• 5) перелік питань, що виносяться на голосування;
• 6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони
можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.

4.

9.1 Загальні збори акціонерів (3)
Порядок денний
загальних зборів
акціонерного
товариства
попередньо
затверджується
наглядовою радою
товариства, а в разі
скликання
позачергових
загальних зборів на
вимогу акціонерів –
акціонерами, які
цього вимагають.
Акціонер до
проведення зборів за
запитом має
можливість
ознайомитися з
проектом
(проектами) рішення
з питань порядку
денного.
Наглядова рада
акціонерного
товариства, а в разі
скликання
позачергових
загальних зборів
такого товариства на
вимогу акціонерів,
які цього вимагають,
приймають рішення
про включення
пропозицій до
порядку денного не
пізніше ніж за 15
днів до дати
проведення
загальних зборів.
Пропозиції
акціонерів
(акціонера), які
сукупно є
власниками 5 або
більше відсотків
простих акцій,
підлягають
обов'язковому
включенню до
порядку денного
загальних зборів.

5.

9.1 Загальні збори акціонерів (4)
Рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів
акціонерного товариства може бути прийнято тільки в разі:
Недотримання акціонерами строку
Неповноти даних
Представником акціонера на
загальних зборах акціонерного
товариства може бути фізична
особа або уповноважена особа
юридичної особи, а також
уповноважена особа держави чи
територіальної громади.
Акціонер має право призначити
свого представника постійно
або на певний строк. Акціонер
має право в будь-який момент
замінити свого представника,
повідомивши про це
виконавчий орган акціонерного
товариства.
Акціонер має право надати
довіреність на право участі та
голосування на загальних
зборах декільком своїм
представникам.
Головує на загальних зборах
голова наглядової ради, член
наглядової ради чи інша особа,
уповноважена наглядовою
радою, якщо інше не
передбачено статутом.

6.

9.1.1 Реєстрація акціонерів та реєстраційна комісія (1)
Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку
акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку,
передбаченому законодавством про депозитарну систему України із зазначенням
кількості голосів кожного акціонера.
Реєстраційна комісія має право відмовити в реєстрації акціонеру (його
представникові) лише в разі відсутності в акціонера (його представника)
необхідних документів, які надають йому право участі в загальних зборах
акціонерів, відповідно до законодавства.
У разі, якщо для участі в загальних зборах з'явилося декілька представників
акціонера, реєструється той представник, довіреність якому видано пізніше.
Посадові особи акціонерного товариства зобов'язані забезпечити вільний
доступ представників акціонерів (акціонера) та/або Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку до нагляду за реєстрацією акціонерів,
проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків.
Хід загальних зборів або розгляд окремого питання за рішенням ініціаторів
загальних зборів чи самих зборів може фіксуватися технічними засобами, відповідні
записи яких додаються до протоколу загальних зборів.

7.

9.1.2 Голосування (1)
Право голосу на загальних зборах акціонерного
товариства мають акціонери – власники простих акцій
товариства, а також, в окремих випадках, акціонери –
власники привілейованих акцій товариства, які
володіють акціями на дату складення переліку
акціонерів, які мають право на участь у загальних
зборах. Акціонер не може бути позбавлений права
голосу.
Статутом приватного товариства може встановлюватися більша кількість голосів
акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань:
про дострокове
припинення повноважень
посадових осіб органів
товариства;
про звернення з позовом
до посадових осіб органів
товариства стосовно
відшкодування збитків,
завданих товариству;
про звернення з позовом у
разі недотримання вимог
Закону при вчиненні
значного правочину.
У товаристві з кількістю акціонерів –
власників простих акцій товариства понад
100 осіб голосування з питань порядку
денного загальних зборів проводиться
тільки з використанням бюлетенів для
голосування.

8.

9.1.3 Лічильна комісія (1)
Роз'яснення щодо порядку голосування, підрахунку голосів та інших
питань, пов'язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних
зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів.
В акціонерному товаристві з кількістю акціонерів – власників простих
акцій понад 100 осіб кількісний склад лічильної комісії не може бути меншим,
ніж три особи.
У протоколі про підсумки голосування зазначаються:
1) дата проведення загальних зборів;
2) перелік питань, рішення з яких прийняті загальними
зборами;
3) рішення і кількість голосів "за", "проти" й "утримався"
щодо кожного проекту рішення з кожного питання
порядку денного, винесеного на голосування.
Протокол загальних зборів акціонерного товариства складається
протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується
головуючим і секретарем загальних зборів.

9.

9.1.4 Позачергові загальні збори акціонерів (1)
Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою
радою:
• із власної ініціативи;
• на вимогу виконавчого органу – в разі порушення провадження про визнання
товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;
• на вимогу ревізійної комісії (ревізора);
• на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками
10 і більше відсотків простих акцій товариства;
• в інших випадках, установлених законом або статутом товариства.
Рішення про відмову в скликанні позачергових загальних зборів
акціонерного товариства може бути прийнято тільки в разі:
якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками кількості
простих акцій товариства;
неповноти даних.

10.

9.1.5 Оскарження рішення загальних зборів
акціонерів (1)
У разі, якщо рішення загальних зборів або порядок
прийняття такого рішення порушують вимоги Закону інших
актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори
акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані
законом інтереси якого порушені таким рішенням, може
оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати
його прийняття.
Суд має право з урахуванням усіх обставин справи
залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені
порушення не порушують законні права акціонера, який
оскаржує рішення.
Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів
виключно після отримання письмової відмови в реалізації права
вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством
належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання
відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її
направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому
Законом.

11.

9.1.6 Удосконалення проведення процедури
загальних зборів акціонерів (1)
Однією з важливих функцій загальних зборів є обрання і відкликання членів
наглядової ради, органу, який в проміжки між проведенням загальних зборів бере на
себе зобов'язання за представленням акціонерів у акціонерному товаристві. Проте
процедура вибору і критерії, за якими здійснюється відбір у такий важливий елемент
структури управління акціонерним товариством, недостатньо відпрацьована.
Акціонери не завжди мають у своєму розпорядженні необхідні знання або уявлення
про те, хто ж повинен представляти їх інтереси.
Для вирішення даної проблеми необхідно
створювати тимчасовий комітет номінації. До його
основних функцій входить:
• визначення критеріїв для відбору кандидатів у наглядову раду;
• розробка механізму консультацій, у ході яких акціонери можуть
пропонувати своїх кандидатів у наглядову раду;
• формування переліку можливих кандидатів на посаду члена наглядової
ради й опис (резюме) професійної кар'єри кожного кандидата;
• розробка питальника, за допомогою якого акціонери щорічно
оцінюватимуть наглядову раду;
• визначення форм винагороди членів наглядової ради;
• формування кадрового резерву кандидатів у наглядову раду.

12.

9.2 Наглядова рада
9.2.1 Моделі наглядової ради (1)
Базова ідея діяльності наглядової ради – формування групи осіб, які є вільними
від ділових та інших взаємин з компанією і її менеджерами та мають певним рівень
знань про її діяльність. Наглядова рада виступає посередником між власниками і
керівниками акціонерним товариством. Він є довіреною особою акціонерів.
Існують дві основні моделі наглядової ради (ради директорів) – американська
(унітарна) і німецька (система подвійних рад)
В Україні, згідно з чинним законодавством, у складі
акціонерного товариства формується наглядова рада і
виконавчий орган. У відповідності до Закону України
«Про
акціонерні
товариства»
наглядова
рада
акціонерного товариства є органом, що здійснює захист
прав акціонерів товариства й у межах компетенції,
визначеної статутом та законодавством, контролює та
регулює діяльність виконавчого органу.

13.

9.2.2 Незалежні директори (1)
Критерії включення до складу наглядової ради незалежних директорів у ряді
країн світу й Україні
Країна
Англія
Критерії включення до складу наглядової ради
Пропорція незалежних (невиконавчих) директорів у британських публічних компаніях
поступово збільшується. У більшості корпорацій Англії з кінця 1990–х рр. формувалися
ради, в яких кількість незалежних директорів наближається або перевищує 50%.
США
Як приклад можна навести критерії «незалежності» члена ради директорів,
сформульовані в рекомендаціях щодо корпоративного управління Каліфорнійського
пенсійного фонду:
1. не працював у компанії на посаді менеджера впродовж останніх 5 років;
2. не є консультантом, радником компанії, членом вищого менеджменту компанії і не
афілійований з ними;
3. не афілійований зі значним клієнтом або постачальником компанії;
4. не має контрактів на надання послуг компанії або її вищими менеджерами;
5. не афілійований зі некомерційною організацією, яка отримує значні пожертвування
від компанії;
6. упродовж останніх 5 років не мав будь-яких ділових взаємин із компанією (за
винятком членства в її раді директорів), відносно яких компанія має зобов'язання за
розкриття інформації, відповідно до правил, що діють;
7. не був в якій-небудь суспільній компанії, членом ради директорів якої працював один
із менеджерів даної компанії;
8.не мав яких-небудь з вищеописаних відносин з однією з афілійованих структур даної
компанії;
9.не є безпосереднім членом родини однієї з вищезазначених осіб.

14.

9.2.2 Незалежні директори (2)
Мексика Незалежні директори повинні складати не менше 20% загального складу членів ради директорів,
а разом з патримоніальними директорами (вибраними унаслідок того, що вони є великими
акціонерами або представниками великого акціонера) – не менше 40%.
ЮАР
Поняття «Незалежний директор» відокремлено від поняття «Невиконавчий директор».
Невиконавчі директори:
директори і менеджери холдингу, куди входить компанія;
великі інвестори, які не мають виконавчих прав у компанії;
колишні виконавчі директори компанії, які більше не працюють у ній на підставі повної
зайнятості;
старші виконавчі директори дочірніх і залежних товариств, які пройшли лістинг на біржі,
входять до холдингової групи (частиною якої є компанія), не мають виконавчих повноважень
в компанії.
Україна Рекомендується, щоб у складі наглядової ради незалежних директорів було не менше 1/4 від
повного кількісного складу.
Незалежним вважається член наглядової ради, який не має яких-небудь істотних ділових,
родинних або інших зв'язків з товариством, членами його виконавчого органу або великих
акціонером товариства, і не є представником держави.
Не може вважатися незалежним член наглядової ради, який:
1. є в даний момент або впродовж останніх трьох років був головою або членом виконавчого
органу товариства, посадовою особою органів управління дочірніх підприємств товариства;
2. є афілійованою особою товариства або осіб, які виступають сторонами по зобов'язаннях
товариства, сукупний обсяг яких протягом року перевищив 5% балансової вартості активів
товариства за станом на початок фінансового року;
3. отримують від товариства які-небудь доходи, за винятком доходів як винагороди за виконання
функцій члена наглядової ради і доходів, що витікають з його права власності на належні йому
акції товариства;
4. є власником більше ніж 5 % акцій товариства;
5. є представником держави.

15.

9.2.3 Чисельність і склад наглядової ради (1)
Бразилія – 5-9;
Рекомендації кодексів,
прийняті в різних
країнах, щодо питання
про чисельний склад
ради суттєво
розрізняються
Киргизстан – не менше 3;
Мексика – від 5 до 15;
США – від 5 до 15;
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» до складу
наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій
від 100 до 1000 осіб повинні входити не менш ніж п'ять осіб, з кількістю понад
1000 – не менш ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів – власників
простих акцій понад 10 000 осіб – не менш ніж дев'ять осіб.

16.

9.2.4 Засідання наглядової ради (1)
У вітчизняних акціонерних товариствах наглядовій раді
необхідно проводити:
12 коротких засідань (приблизно по 1-2 години) за рік;
6 довгих засідань за рік (приблизно більше 2 годин);
чергування коротких і довгих засідань залежно від проблем, що
виникають.
У протоколі засідання наглядової ради зазначаються:
місце, дата і
час
проведення
засідання;
особи, які
брали участь
у засіданні;
порядок
денний
засідання;
питання, винесені
на голосування,
та підсумки
голосування із
зазначенням
прізвищ членів
наглядової ради,
які голосували
"за", "проти" з
кожного питання;
зміст
прийнятих
рішень.

17.

9.2.5 Компетенція наглядової ради (1)
Згідно із Законом України «Про акціонерні товариства» до виняткової компетенції
наглядової ради належить:
затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання,
пов'язані з діяльністю товариства;
підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх
проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання
акціонерами позачергових загальних зборів;
прийняття рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборів на
вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу;
прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених
товариством акцій;
прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;
прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних
паперів;
затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом;
обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу і т.д.

18.

9.2.6 Комітети у складі наглядової ради (1)
Комітет з аудиту
У кодексах більшості країн велика увага приділяється комітету з аудиту.
В Індії компанії, що пройшли лістинг, повинні протягом двох років створити такий
комітет і, крім того, мати департамент внутрішнього аудиту або зовнішнього аудитора,
який буде здійснювати внутрішній аудит.
У Киргизстані комітет з аудиту формується на загальних зборах акціонерів і повинен
включати до 5 акціонерів. При цьому він має свою виняткову сферу компетенції як
контрольний орган компанії.
У рекомендаціях Ірландської асоціації інвестиційного менеджменту наголошується:
«Комітет з аудиту надає допомогу роботі ради перш за все за наступними напрямами:
1) аналіз принципів бухгалтерського обліку, документів фінансової звітності і процесу
фінансової звітності;
2) підтримка контактів із зовнішнім аудитором;
3) аналіз процесу призначення зовнішнього аудитора;
4) аналіз результатів роботи, представлених зовнішнім аудитором;
5) аналіз структури внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту;
6) аналіз правових зобов'язань компанії;
7) аналіз і моніторинг можливих витоків фінансової інформації і безпеки
комп'ютерних систем у компанії;
8) аналіз дотримання компанією корпоративного кодексу поведінки (де такий існує);
9) інформування радою з різних питань

19.

9.2.6 Комітети у складі наглядової ради (2)
Кодексами корпоративного управління в більшості країн передбачається створення
в раді директорів і комітету з винагород, який несе відповідальність за визначення
форм винагороди директорам, членам правління і вищому менеджменту компанії.
У кодексах деяких країн вказується, що єдиною винагородою незалежного
директора може бути винагорода за участь у складі ради і накладається заборона на
володіння акціями компанії, членом ради директорів якої він є. В інших країнах такого
обмеження немає або навіть міститься пряма рекомендація, щоб усі члени ради
директорів були власниками звичайних акцій даної компанії.
У ЮАР рішення комітету з винагород обов’язково затверджуються радою
директорів
Принципи корпоративного управління в Греції містять положення, згідно з яким
винагорода невиконавчих директорів не прив'язується до результатів діяльності
компанії.
У відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада
акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її
членів для вивчення і підготовки питань, що відносяться до компетенції наглядової
ради. В акціонерному товаристві можуть утворюватися комітети з питань аудиту та з
питань інформаційної політики товариства. Очолюють комітети члени наглядової ради
товариства, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього
товариства.

20.

9.2.7 Корпоративний секретар (1)
Наявність у складі акціонерного товариства корпоративного
секретаря як особи, яка безпосередньо відповідає за систему
корпоративного управління, належить до західних
корпоративних традицій. Його існування і виконання
покладених функцій є ознакою прозорості компанії перед
інвесторами, одним із механізмів захисту прав акціонерів і
підвищення рівня їх добробуту.
Співтовариство корпоративних секретарів і професіоналів управління США
вказує, що корпоративний секретар обов'язково повинен:
знатися на бізнесі компанії;
мати базові знання у сфері корпоративного права і цінних паперів;
бути приємним і невимушеним у спілкуванні;
інтуїтивно розуміти і передбачати, чим будуть стурбовані топ-менеджери компанії;
передбачати можливі проблеми компанії і своєчасно попереджати про їх вірогідність раду директорів;
мати навички медіації та пошуку рішень у конфліктах;
мати здатність долати бюрократичне мислення в компанії;

21.

9.3 Виконавчий орган (1)
Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління потоковою
діяльністю товариства.
До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з
керівництвом потоковою діяльністю товариства, крім питань, що належать до виняткової
компетенції загальних зборів та наглядової ради.
Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді,
організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в
межах, установлених статутом акціонерного товариства і законом.
Права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються
законодавством, статутом товариства або положенням про виконавчий орган товариства, а
також трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу.
Порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого
органу, встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного
товариства.
Підстави припинення повноважень голови та члена виконавчого органу встановлюються
законодавством, статутом та договором з ним.
У разі усунення голови виконавчого органу чи особи, яка виконує його повноваження,
наглядова рада зобов'язана протягом 10 днів з моменту ухвалення відповідного рішення
оголосити про скликання загальних зборів товариства, в порядку денному яких має бути
питання про переобрання голови виконавчого органу товариства.

22.

9.4 Ревізійна комісія (1)
Для проведення перевірки фінансовогосподарської діяльності акціонерного
товариства загальні збори обирають
ревізійну комісію (ревізора).
В акціонерних товариствах з кількістю
акціонерів – власників простих акцій
товариства до 100 осіб запроваджується
посада ревізора, а в товариствах з
кількістю акціонерів – власників простих
акцій товариства понад 100 осіб
обов'язково обирається ревізійна комісія.
Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):
1) член
наглядової ради;
2) член
виконавчого
органу;
3)
корпоративний
секретар;
4) особа, яка не
має повної
цивільної
дієздатності;
5) члени інших
органів
товариства.

23.

9.4.1 Незалежний аудитор (1)
Річна фінансова звітність публічного акціонерного товариства підлягає обов'язковій
перевірці незалежним аудитором.
Посадові особи товариства зобов'язані забезпечити доступ незалежного аудитора до
всіх документів, необхідних для перевірки результатів фінансово-господарської
діяльності товариства.
Незалежним аудитором не може бути:
• 1) афілійована особа товариства;
• 2) афілійована особа посадової особи товариства;
• 3) особа, яка надає консультаційні послуги товариству.
Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на
вимогу акціонера (акціонерів), який є власником (власниками) більше ніж 10 відсотків
акцій товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає з визначеним
ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки
фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
Витрати, пов'язані з проведенням перевірки, покладаються на акціонера (акціонерів), на
вимогу якого проводилася перевірка. Загальні збори акціонерів можуть ухвалити
рішення про відшкодування витрат акціонера (акціонерів) на таку перевірку.

24.

9.4.1 Незалежний аудитор (2)
Спеціальна
перевірка
фінансово-господарської
діяльності акціонерного товариства проводиться за його
рахунок ревізійною комісією (ревізором), а в разі її
відсутності – аудитором. Така перевірка проводиться за
ініціативою ревізійної комісії (ревізора), за рішенням
загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу або
на вимогу акціонерів (акціонера), які на момент подання
вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків
простих акцій товариства.
Спеціальна
перевірка
фінансовогосподарської
діяльності
акціонерного
товариства може проводитися аудитором на
вимогу та за рахунок акціонерів (акціонера), які
на момент подання вимоги сукупно є
власниками не менше ніж 10 відсотків простих
акцій товариства, якщо загальними зборами не
буде ухвалено рішення про інші джерела
відшкодування витрат на проведення такої
перевірки.

25.

Дякую за увагу!