Предмет, метод та значення логіки. Тема 1

1.

Тема 1. Предмет, метод та значення
логіки
Горбань Олександр Володимирович
Доктор філософських наук, професор

2.

План
1. Логіка як наука про правильне мислення
2. Роль мислення в процесі пізнання
3. Поняття про логічну форму
4. Істинність і правильність мислення
5. Значення логіки у формуванні логічної культури
людини

3.

Термін «логіка»
походить від давньогрецького слова
«логос» (logos), яке перекладається на
українську мову як «мислення» (або
«розум», «мисль», «думка»), «мова»,
«слово» (або «мовлення», «речення»,
«висловлювання») і «сенс», «смисл» (або
«поняття», «судження»).

4.

По-перше, цей термін використовують для означення
закономірностей об’єктивного світу, взаємозв’язку і
взаємозалежності,
послідовності
явищ,
подій
–
«об’єктивна логіка».
У наш час термін «логіка» вживається в таких основних
значеннях.
По-друге, термін «логіка» вживають для позначення
обґрунтованості, доказовості, послідовності міркувань
людини – «суб’єктивна логіка».
По-третє, терміном «логіка» називають спеціальну
навчальну дисципліну, яка протягом багатьох віків є
обов’язковим елементом класичної освіти.
По-четверте, термін «логіка» використовують для
позначення певної науки, найзагальнішим визначенням
якої може бути таке: логіка – це наука про мислення.

5.

Логіка
– це наука, що вивчає закони і форми
правильного мислення. Вона досліджує
мислення
з
точки
зору
правильної
побудови думки, вивчає форми, схеми і
структуру міркувань.

6.

Предмет логіки
Логіка
Об’єктивна
логіка
Логіка
об’єктивної
дійсності –
«логіка фактів»;
«логіка розвитку
економіки»
Термін «логіка» походить від
давньогрецького слова
«logos», що означає
«поняття», «вчення»,
«розум»
Суб’єктивна
логіка
Логіка –
наука про
мислення
Логіка – наука
про закони і
форми
правильного
мислення
Логіка –
навчальна
дисциплін
а
Викладається у
вищих
навчальних
закладах, вивчає
закони і форми
правильного
мислення

7.

Пізнання як процес сприйняття світу
є чуттєвим і раціональним
Чуттєве- це:
Відчуття – це відображення окремих властивостей, ознак, якостей
предметів чи явищ об’єктивного світу (кольору, запаху, густини,
смаку)
у момент їхнього впливу на органи чуття людини.
Сприйняття – це відображення предмета в цілому, без виділення
його окремих властивостей і сторін, як результат його впливу на
наші органи чуття.
Уявлення – це відтворення в свідомості людини раніше
сприйнятого предмета
Раціональне – це і є власне акт мислення. Його особливості:
опосередкованість, узагальнення, цілеспрямованість, зв'язок з мовою.
Отже, мислення – це опосередкована форма пізнання, яка
розкриває суттєві і закономірні зв’язки дійсності

8.

Логічна форма – це структура, побудова
думки, спосіб зв’язку її складових частин
Розглянемо, що таке структура думки, логічна форма
стосовно судження. Візьмемо, наприклад, три судження:
Усі студенти нашої групи є учасниками навчального процесу.
Усі злочини є діяннями суспільно небезпечними.
Усі політичні партії є суб’єктами політичної діяльності.
Кожне з названих суджень має предмет судження (S –
логічний суб’єкт, підмет) предикат (Р – логічний
присудок), у всіх трьох випадках суб’єкт і предикат пов’язані
словом «є», яке називається зв’язкою. У судженні перед
суб’єктом можуть бути слова: «усі», «жоден», «деякі» та
інші, які вносять певні уточнення в зміст судження. Їх
називають кванторами.

9.

Структуру суджень у вигляді загальної
формули:
«Усі S є Р».
Можливі судження, що мають дещо іншу структуру:
«Деякі S є Р»;
«Деякі S не є Р»
«Жодне S не є Р»

10.

Процес виявлення структури думок, виведення
формул, встановлення всіх складових частин того
чи іншого судження є формалізацією думок.
Формалізація – це і є метод науки логіки.
Формалізація – це відображення результатів
мислення в точних поняттях, твердженнях або
міркуваннях за допомогою певних знаківсимволів штучної мови.

11.

За конкретним змістом думка може бути
істинною або хибною.
◦ Істинна думка – це таке твердження, яке за
своїм змістом відповідає дійсності, відображає її
такою, якою вона є насправді. Істинне
твердження правильно, адекватно відтворює
об’єктивну дійсність.
Якщо ж твердження не відповідає тому, що є в
дійсності, викривлює її, то воно є хибною
думкою.

12.

За формою (структурою) мислення
буває правильним або неправильним
Правильне міркування здійснюється відповідно до правил і
законів логіки. У правильному міркуванні висновок випливає із
засновків із логічною необхідністю.
Неправильне міркування – це те, в якому внаслідок
порушення законів та правил логіки припускаються логічних
помилок. Логічні помилки можуть виникати як ненавмисно
(через незнання) – паралогізми, так і навмисно (свідомо) –
софізми.
Софізм – міркування, яке ґрунтується на свідомому
порушенні законів і принципів формальної логіки
Якщо міркування є правильним і його засновки є істинні, то
отриманий висновок завжди буде істинним

13.

Отже, щоб у процесі пізнання було досягнуто істини,
необхідно дотримуватись таких двох умов:
•Вихідні судження (засновки), з яких будується
міркування, мають бути істинними.
•Структура міркування має бути правильною,
тобто між вихідними твердженнями необхідно
встановити зв’язок, який відповідає законам і
правилам логіки.
6/4/2023
Горбань О. В., професор кафедри філософії

14.

Характерні риси правильних міркувань
Правильне міркування
Загальна схема
такого
У ньому
Висновок випливає із
засновків з логічною
міркування
дотримуються всі
необхідністю
виражає логічний правила логіки
закон
Якщо міркування побудоване правильно, і при цьому
воно спирається на істинні засновки, тоді висновок
завжди буде істинним

15.

Характерні риси неправильних міркувань
Неправильне
міркування
Висновок не випливає із
засновків з логічною
необхідністю
Загальна схема такого
міркування не виражає
логічного закону
У ньому можуть не
дотримуватися правил
логіки
Логічні помилки
Паралогізми
(через незнання)
Софізми
(навмисні помилки)