Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу

1.

Міжнародна науково-практична
конференція, присвячена
125-річчю НУБіП України
«ПРОДОВОЛЬЧА ТА ЕКОЛОГІЧНА
БЕЗПЕКА В УМОВАХ ВІЙНИ ТА
ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ: ВИКЛИКИ ДЛЯ
УКРАЇНИ ТА СВІТУ»
СТІЙКІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ДО ВІРУСНИХ ХВОРОБ ЗА УМОВ
ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ
Л.Т. Міщенко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ННЦ «Інститут біології та медицини»

2.

Для одержання стабільних валових зборів зерна в Україні важливе
значення має наявність сортів пшениці озимої з високим
адаптаційним потенціалом до несприятливих чинників довкілля.
На урожайність культури негативно впливають поряд з
абіотичними факторами, чимало біотичних чинників, таких як
гриби, бактерії, віруси [Бойко, 2003; Петренкова і ін., 2009, 2016;
Юхименко і ін., 2008]. Так, збитки від вірусних захворювань можуть
складати до 70% урожаю і вище [Бойко А. Л. и др., 1990; Бойко А. Л.
і ін., 1997; Міщенко, 2004, 2009; Шпаар и др., 2006; Mishchenko,
2018], тому вчасне виявлення їх у посівах та точне діагностування
можуть знизити ризики втрат у зерновому господарстві країни, що
забезпечить стабільну продовольчу і національну безпеку України.
Відомо, що прояв адаптивних реакцій на дію екологічних чинників
часто схожий з симптомами патології, викликаної інфекційним
ураженням рослинного організму [Шпаар та ін., 2006; Hooligs M.,
1955; Міщенко, 2007-2023; та ін.]. У цьому зв’язку виникає проблема
ідентифікації причин появи патологічних симптомів, оскільки деякі
з них мають надзвичайно важливе значення для технологій
вирощування сільськогосподарських культур, зокрема це
стосується виявлення вірусної інфекції у такій провідній для нашої
країни культурі, як пшениця.

3.

Метою роботи було обстежити посіви
пшениці
на
наявність
найбільш
небезпечних
вірусів,
дослідити
мінливість видового складу вірусів та
встановити
природу
виявлених
симптомів на рослинах за умов
глобального потепління.

4.

► Наслідки надто безпрецедентно швидкого процесу зміни
клімату являють собою широкий спектр різнонаправлених та
різномасштабних явищ. Враховуючи інерційний характер такої
системи як сільське господарство та залежність від погодних умов,
уже зараз необхідне прийняття своєчасних та адекватних рішень
щодо складних проблем, обумовлених змінами клімату.
► Тому актуальним є дослідження та контроль уражуваності
різних культур вірусними інфекціями за умов
глобального
потепління.

5.

Проведений нами агроекологічний моніторинг ураженості посівів
пшениці озимої вірусними інфекціями протягом понад тридцяти років
показав, що найбільш розповсюдженим виявився вірус смугастої
мозаїки пшениці, до 57 % та ВЖКЯ – до 20 %. ВКП – 10 %.
Зважаючи на це, ми проводили обстеження посівів пшениці на
наявність симптомів, характерних для найбільш розповсюджених та

6.

7.

Методи дослідження:
• Електронна мікроскопія
• Імуноферментний аналіз
• ПЛР зі зворотною транскрипцією
(ЗТ-ПЛР)
• Метод біологічного тестування
• Метод трансмісійної електронної
мікроскопії
• Філогенетичний аналіз

8.

Симптоми ВСМП на рослинах пшениці озимої Українка полтавська,
Фермерське господарство “Серп” Полтавської обл.
У результаті обстежень посівів
пшениці озимої виявлено рослини
із ознаками різного ступеню
ураження з наступною
некротизацією листків ,
а також симптомами повздовжніх
світло-зелених та жовтих смуг
різної інтенсивності забарвлення,
що поширюються паралельно до
жилкування листка.
інфіковані
здорові
Такі симптомами є класичними
для ВСМП - інфекції.
інфіковані

9.

10.

Wheat plants of the Donska semidwarf variety with WSMV symptoms at the
stage of ear formation (right) in the field (Poltawa region).

11.

Рис.1.
Симптоми
рослинах
пшениці,
ВСМП
на
Рис.2. Симптоми ВСМП на рослинах
11
Харківська
пшениці Харківська область : А - сорт
область : А - сорт Гармоніка; Б -
Дорідна; Б – сорт Краса Ланів

12.

Симптоми вірусу смугастої мозаїки пшениці
Чернігівська обл: А - здорові рослини; Б, В - сорт Патрас, 2019

13.

Рослини пшениці озимої, зі сиимптомами ВСМП у Полтавській області, .сорт Українка Полтавська
13

14.

Методом електронної
мікроскопії встановлено,
що вірус є нитковидним та
має розміри 660 ± 20 х
13±1 нм.
Такі розміри та форма
вірусних часток є
характерними для ВСМП.

15.

Электроннограмма очищенного препарата ВПМП
(JEOL, Х 25000, Х 60 000)

16.

Рис. Електронограма ВСМП, виділеного із рослин пшениці сорту Альбатрос
одеський

17.

Электронограма очищеного препарату ВСМП.
Інструментальне збільшення 40000

18.

Ультраструктура віріонів ВСМП, WSMV

19.

Ультраструктура клітини мезофілу пшениці
Донська напівкарликова
Кр
Хп
Кр
Пл
Хп
Пл
Хп
здорова клітина
вірусінфікована клітина
Кр – крохмальні зерна, Пл – пластоглобули, Хп –
хлоропласт

20.

• Проведені обстеження посівів зернових культур на
ураження вірусними хворобами за умов ведення
органічного землеробства в 2009 та 2014-2016 рр.
показали, що на посівах пшениці озимої різних сортів
(Розкішна, Калита, Відрада, Вільшана, Смуглянка),
ячменю Асторія та вівса Нептун вірусологічними
методами (імуноферментний аналіз «сандвіч варіант»,
ІФА), зворотної полімеразної ланцюгової реакції (ЗТПЛР) та трансмісійної електронної мікроскопії у 2014
році не було виявлено вірусу смугастої мозаїки
пшениці (ВСМП) .

21.

Здорова пшениця озима сорту Відрада, ПП “Агроекологія”, 2018

22.

Пшениця озима Смуглянка,
2017, Полтавська обл.

23.

Наявність бур'янів призводить до погіршення фітосанітарного
стану полів, Полтавська обл, ФГ “Серп”

24.

Слухаємо академіка С.С.Антонця ( пшениця яра, Полтавська обл.)

25.

Рослини озимої пшениці сорту Донська напівкарликова з
симптомами ВСМП у фазі осіннього кущіння в польових умовах
колгоспу «Червона зірка» Лубенського району Полтавської області,
12 листопада 1986 р.

26.

27.

Результати ІФА
Рис.6. Вміст антигенів ВСМП у рослинах пшениці з
Полтавської області
27

28.

Рис. 9. Вміст антигенів ВСМП
Рис.10. Вміст антигенів
у рослинах пшениці з
ВСМП у рослинах пшениці
Чернігівської області
з Київської області
28

29.

Рис. Вміст антигенів ВСМП
Рис.. Вміст антигенів ВСМП у
у рослинах пшениці з
рослинах пшениці з Харківської
Вінницької області
області
29

30.

Вміст антигенів ВСМП, ВЖКЯ і ВМКБ у зразках пшениці та
ячменю
(Харківська обл.)

31.

Діагностика ВСМП методом ЗТ-ПЛР
Електрофореграма
продукту
ПЛР
із
застосуванням праймерів до ділянки гена
капсидного білка ВСМП:
1 – сорт Актер, Вінницька область;
2 – Д-13, Київська область;
3 – сорт Привітна, Харківська область;
4 – сорт Подолянка, Київська область;
5
– маркери ДНК CSL-MDNA-
100bp (Cleaver Scientific, Велика Британія);
6 – сортозразок № 15, Полтавська область;
7 – сорт Д, Харківська область;
8 – сорт Богдана, Полтавська область;
9 – сортозразок № 5, Чернігівська область;
10 – сортозразок Д-12-2, Київська область
31

32.

Дослідження механічної передачі ізолятів ВСМП
Симптоми вірусу смугастої
мозаїки пшениці на рослинах
інокульованих ізолятом №1 з
Полтавської області:
А – сорт Памір;
Б - сорт Патрас
32

33.

Перевірка наявності ВСМП у інокульованих рослинах методом ІФА
Вміст антигенів ВСМП у рослинах пшениці, механічно
інокульованих вірусом у лабораторних умовах
33

34.

Детекція ВСМП у інокульованих рослинах пшениці
Електрофореграма
продуктів
ПЛР
механічно
із
листків
інокульованої пшениці:
трек 1 — пшениця сорт Памір,
трек 2 — пшениця сорт Патрас;
трек 3 — негативний контроль,
М — маркери
CSL-MDNA-100bp (Cleaver
Scientific, Велика Британія)
34

35.

Фізико-хімічні властивості ВСМП
С,
мг/мл
Е 260/280
9
1,31
116, 0
66, 2
45, 0
44±0,5
35, 0
25, 0
18, 4
1
2
Електрофореграма білків у ПААГ:
1 – маркерні білки;
2 – препарат ВСМП

36.

ВИСНОВКИ. до діагностики ВСМП
1. Проведено діагностику зразків пшениці озимої з Полтавської, Київської, Харківської,
Чернігівської та Вінницької областей на ураженість вірусом смугастої мозаїки пшениці
(ВСМП) серологічними та молекулярними методами.
2. Методами ІФА і ЗТ-ПЛР встановлено, що 11 сортозразків пшениці уражені ВСМП, що
становить 55% від загальної кількості досліджених зразків.
3. Досліджено морфологію та розмір ізолятів ВСМП та встановлено, що вони мають
характерну для трітімовірусів ниткоподібну форму та розміри 710±20×12-13 нм.
4. Молеекулярнп маса білків ВСМП = 45 кДа
36

37.

Погода, метеопост, Полтавська обл.. 1995-2022 р.
1,8
4 000
1,6
3 500
1,4
3 000
1,2
2 500
1,0
2 000
0,8
1 500
0,6
1 000
0,4
500
0,2
-
0,0
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
4 500
Сума опадів за вегетацію (травень-серпень)*10, мм, V=29,0%
Сума активних температур за вегетацію (травень-серпень), °С, V=6,1%
ГТК за вегетацію (травень-серпень), V=32,9%

38.

Симптоми вірусного ураження рослин пшениці ВКП
А
Б
В
Г
Симптоми інфекції, спричиненої ВКП, на рослинах
пшениці Актер із Вінницької області: 1 – здорові рослини;
Б,В – ВКП-інфіковані рослини; Г– листки здорових рослин
пшениці
38

39.

Симптомт вірусного ураження рослин пшениці
вірусом карликовості пшениці (ВКП). 2020
А
Б
Симптоми ВКП на рослинах пшениці сорт Дагмар - А,
Хмельницька область : Б – Київська обл, лінія Д-12
39

40.

Р
Поле з карликовими рослинами пшениці, Хмельницька область
(10.06.2020 р

41.

1,2
1
0,8
0,6
0,4
0,2
0
А
ВВСМП
1
0,8
0,6
0,4
0,2
0
Продуцент
Д-13
Д-12-1
Д-12-2
Д-12
Д-43
Д-32
Д-35
Д-50
Колонія
Дагмар
Актер
Матрикс
Патрас
позитивний…
негативний…
ВМБ
Оптична густина при 405/630
нм
Оптична густина при 405/630
нм
Ідентифікація вірусів методом ІФА
Рис. 5. – Вміст антигенів ВМБ у рослинах пшениці – А,
вміст антигенів ВВСМП у рослинах пшениці –Б .
Комерційний препарат (Loewe, Німеччина, каталожний
номер 07048PC) використовували як позитивний
контроль, а візуально здорові рослини
використовували як негативний контроль
Б
41

42.

ВЖКЯ
1,4
1,2
1
0,8
0,6
0,4
0,2
0
А
0,8
0,6
0,4
0,2
0
Продуцент
Д-13
Д-12-1
Д-12-2
Д-12
Д-43
Д-32
Д-35
Д-50
Колонія
Дагмар
Актер
Матрикс
Патрас
позитивни…
негативни…
ВСМП
Оптична густина при
405/630 нм
Оптична густина при
405/630 нм
Ідентифікація вірусів методом ІФА
Б
Рис. 4. – Вміст антигенів ВСМП у рослинах пшениці – А, вміст
антигенів ВЖКЯ у рослинах пшениці –Б . Комерційний
препарат (Loewe, Німеччина, каталожний номер 07048PC)
використовували як позитивний контроль, а візуально
здорові рослини використовували як негативний контроль
42

43.

Оптична густина при 405/630 нм
Ідентифікація вірусів методом ІФА
1,2
1
0,8
0,6
0,4
0,2
0
Методом ІФА нами
встановлено, що
рослини пшениці із
вказаними
симптомами були
уражені вірусом
карликовості пшениці
Рис. 3 – Вміст антигенів ВКП у рослинах пшениці. На
рисунку наведені середні значення оптичної густини
всіх зразків (рослин) для кожного сорту
43

44.

Діагностика ВКП за допомогою ПЛР
Результати ПЛР показали наявність ампліфіконів розміром 783
пн, що відповідають гену капсидного білка вірусу карликовості
пшениці у всіх 14-ти досліджуваних сортах і лініях пшениці.
Рис. 6. - Електрофореграма продуктів ПЛР: трек 1– позитивний контроль ПЛР; 6 негативний
контроль; 2 – сорт Актер; 3 – сорт Колонія; 4 – Дагмар; 7 – Патрас; 8 – Продуцент; 9 – лінія Д-13; 10 – Д35; Трек позначений М містить ДНК маркери CSL-MDNA-100bp (Cleaver14 – Д-12 Scientific, Велика
Британія), трек 11 – позитивний контроль ПЛР; 13 – негативний контроль; 12 – лінія Д-12-1;; 15 – Д-122; 17 – лінія Д-43; 18 – Д-32; 19 – лінія Д-50; 20 – сорт Матрикс; Трек позначений М містить ДНК маркери
CSL-MDNA-100bp (Cleaver Scientific, Велика Британія)
44

45.

ВИСНОВКИ по дослідженню ВКП:
1.
Проведено скринінг посівів рослин пшениці озимої та
м’якої у Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Чернігівській та
Черкаській областях України на наявність симптомів вірусного
захворювання.
2.
У зразках із симптомами карликовості рослин, пожовтіння
листків та невиколошування виявлено вірус карликовості
пшениці, ВКП, що доведено методами ІФА та ПЛР.
3.
Результати ІФА були підтвердженні методом ПЛР із
застосуванням олігонуклеотидних праймерів до гена капсидного
білка ВКП, що свідчить про доцільність їх застосування для
молекулярної діагностики цього вірусу.
4.
Показана відсутність у зразках із зазначеними
45
симптомами антигенів вірусу смугастої мозаїки пшениці (WSMV),
жовтої карликовості ячменю (BYDV), мозаїки бромусу (BrMV) та
вірусу веретеновидної смугастої мозаїки пшениці (WSSMV).

46.

Симптоми ВЖКЯ
пожовтіння і почервоніння листків, жовтень
рослини падалиці ячменю
Асторія
Рослини вівса сорту
Нептун

47.

Вплив ВЖКЯ на ріст і розвиток пшениці
сорту Айсберг одеський, Дніпропетровська обл.

48.

Падалиця вівса Нептун, ураженого ВЖКЯ

49.

Посів пшениці озимої та падалиця ячменю (праворуч) – порушення
агротехніки, Полтавська обл.

50.

Наявність ВЖКЯ у хворих рослинах пшениці, ячменю
та вівса була підтверджена методом
імуноферментного аналізу.
№ п/п
Варіант
Оптична
густина, ОД
1
Пшениця Українка
полтавська
0,413±0,016
2
Ячмінь Асторія
0,355±0,010
3
Овес Нептун
0,632±0,017
4
Контроль позитивний
1,462±0,010
5
Контроль негативний
0,101±0,012

51.

Фізико-хімічні властивості
полтавського ізоляту ВЖКЯ
С,
мг/мл
Е 260/280
8,5
1,55
116, 0
66, 2
45, 0
35, 0
25, 0
25±0,5
18, 4
1
2
Електрофореграма білків у ПААГ:
1 – маркерні білки;
2 – препарат ВЖКЯ

52.

У 1999, 2001, 2006, 2012, 2021 і 2023 рр. нами виявлено рослини озимої
пшениці з багряними прапорцевими листками та різними хлоротичними
смужками, які дуже нагадували симптоми ВЖКЯ та ВСМП.
Відомо, що в
нинішніх екологічних
умовах симптоми,
викликані вірусами,
важко відрізнити від тих,
що зумовлені
фізичними чинниками.
Тому, нами було
висунуто дві гіпотези
щодо причин появи
«багряних листків»
озимої пшениці:
екологічна та
інфекційна.

53.

Листки пшениці сорту Патрас,
Чернігівська обл., безвірусні. 2021 р.

54.

Пшениця озима, безвірусна, вплив холодового стресу.
/Полтавська обл., 16.05.2023р./

55.

Падалиця пшениці , Полтавська обл., ВСМП (ліворуч),
16.05.2023 р,

56.

Падалися пшениці зі симптомами ВСМП, 16.05.2023.
Полтавська обл.

57.

Вплив холодового стресу на прояв симптомів у пшениці
сорту Богдана, Полтавська обл, 15.05.2023 р.

58.

Сорт пшениці Поліська-90
(Хмельницька обл), червень. 2006 .
Невиколлошування - ВКП

59.

Лише у декількох зразках із симптомами «багряних листків» нами
виявлено вірусні частки (сорт Поліська-90, Хмельницька обл.):
2
1
1 - ниткоподібні розміром 680±20х14±1 нм;
2 - паличкоподібні - 230±10х17±1 нм

60.

Так як у більшості протестованих зразків рослин пшениці із багряними листками
вірусів нами не виявлено, це можна пояснити екологічною гіпотезою, згідно якої поява
такого забарвлення листків спричинена холодовим стресом, який рослини одержали у
певній фазі вегетації. У рослин пшениці під дією холодового стресу виникає посилений
синтез антоціанів, що проявляється зовнішніми симптомами: зміною забарвлення листків
із зеленого у нормі до червоного.
Дійсно, при аналізі температурних показників, що характеризують умови перезимівлі
та відновлення вегетації озимої пшениці у 2005-2006 рр. були виявлені «холодові піки»,
які на нашу думку і спричинили появу стресових симптомів почервоніння листків.
Перепад температур за місяць складав по метеостанції Ямпіль 19°С, а по метеостанції
Лубни – 18°С.
Динаміка середньодобових температур у травні 2006 р.
Середня t
25
25
Середня t
Мінімальна t
Мінімальна t
20
20
15
15
10
10
5
5
0
0
1
3
5
7
9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29
метеостанція Лубни (Полтавська обл.)
1
3
5
7
9
11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31
метеостанція Ямпіль (Хмельницька обл.)

61.

Тому наступним етапом роботи було вивчити вплив ВСМП-інфекції при знижених
температурах (4,5 - 12,7°С) на вміст цукрів у пшениці. З цією метою нами була
створена модельна система, яка дозволила виявити певні зміни у вмісті вуглеводів.
Встановлено, що під дією
холодового стресу вміст
цукрів істотно
підвищувався порівняно з
рослинами що
вирощувалися за
нормальних температур, з
вірусіфнікованими
рослинами, та
вірусінфікованими
рослинами, що
вирощувалися за низьких
температур.
Тобто, стресові фактори за здатністю підвищувати кількість вуглеводів у
рослинах пшениці можна розмістити у наступному порядку: температурний
стрес > температурний стрес + вірус > вірус. Достатня кількість вуглеводів на
ранніх фазах розвитку свідчить про те, що рослина здатна направити їх на
репарацію пошкоджених структур і характеризує ступінь стійкості до
несприятливих умов існування.

62.

У травні 2012 році на полях пшениці (Полтавська область) нами були відмічені
симптоми пожовтіння листків і карликовості, а на полях ячменю сорту Антигон
(Хмельницька обл., 30 травня) – спіралеподібне скручування листків.

63.

Пшениця озима сорту Смуглянка (поле № 1), 14 травня,
Полтавська обл, уражена ВЖКЯ

64.

Пшениця озима (поле № 2, сорт Руссія) Полтавська обл, 25 травня,
“жовто-багряні” листки, ВЖКЯ

65.

Пшениця озима, сорт Смуглянка,
поле № 1, 25 травня 2012, Полтавська обл., ВЖКЯ

66.

Пшениця озима, поле № 3, с. Василина, 25 травня, Полт. обл.
почервоніння (багряні) листки - невірусне ураження

67.

► Методом ІФА і ЕМ рослини були перевірені на наявність поширених у даних
регіонах та найбільш шкодочинних вірусів
Результати показали, що рослини пшениці сортів Руссія і Смуглянка інфіковані
ВЖКЯ, а от ВСМП на відміну від попередніх років, не виявлено (табл. 1.1.1).
Детекція вірусів у рослинах озимої пшениці і ячменю, 2012 р.
► У рослинах ячменю
Антигон та пшениці сорту
Василина нами не виявлено
вірусів
і
інших
фітопатогенів.
► Викликати вказані
симптоми могло суттєве
зниження температури, що
було відмічено у травні в
фазі початку колосіння.
Отримані
результати
потребують
подальшого
детального
вивчення впливу чинників
різної природи на рослини
злакових та аналіз даних
про
середньодобову
та
мінімальну температури за
цей період.
Вірус
Позит
ивний
контр
оль
Barely
dwarf 1,603
yellow virus
Wheat
streak 2,108
mosaic virus
Soilborne cereal 1,950
mosaic virus
Wheat
dwarf 1,905
virus
Brome
mosaic 1,987
virus
Wheat
spindle 1,756
streak
mosaic
virus
Пшениця
Ячмінь
Негат
ивний Руссія Смугл Васили
янка
на
контр
оль
0,103 1,443 0,938 0,179
0,109
0,100
0,090
0,079
0,082
0,102
0,088 0,105
0,086
0,093
0,075
0,102
0,092
0,087
0,094
0,108
0,069
0,079
0,087
0,096
0,083
0,105
0,142
0,109
0,108
0,118

68.

Філогенетичні дослідежння ізолятів ВСМП
Порівняльний аналіз а.к. послідовностей українських ізолятів ВСМП та
ізолятів із клади В та В1
Філогенетичне дерево за нуклеотидною послідовністю гена
капсидного білка ізолятів ВСМП.
• Укр. ВСМП належать до клади В, разом з усіма іншими
європейськими ізолятами цього вірусу.
• Ізолят Ukraine-Mal-18 має 12 а.к. заміщень у ділянці гену СР,
а Ukraine-Ep-18 має 25 заміщень.
• Більшість з а.к. заміщень в тих самих позиціях, що і у
ізолятів клади В1 (трав’яні ізоляти), що є нетиповим для
решти зарубіжних ізолятів ВСМП.
Мутації у нт і ак послідовностях геному ВСМП можуть
призводити до зміни їх властивостей та вірулентності, а від
так підвищувати епідеміологічний потенціал патогенів.

69.

Філогенетичні дослідження ізолятів ВКП
• ізоляти Khm-K-Ukr та MIP-12-Ukr належать до клади E.
• Найвища ідентичність з польським ячмінним ізолятом
WDV-Lip (99,0% нт та 98,3% аа), а також з пшеничними
ізолятами: з України WDV-Uk-Miron (98,8% нт і 98,3% aa)
та Естонії (98,6% нт і 98,3% aa)
Табл. Значення dN і dS для послідовностей гена СР українських
ізолятів та найбільш подібних до них ізолятів ВКП
п/п
1
2
3
4
5
6
7
8
Філогенетичне дерево за нуклеотидною
послідовністю гена капсидного білка ізолятів ВКП.
Номер у Генбанку
Назва ізоляту
Країна
dN
dS
dN/dS
MW176036
Khm-K-Ukr
Україна
0,0387
0,2589
0,1495
MW176037
MIP-12-Ukr
Україна
0,0318
0,2559
0,1242
KY781940
WDV-Lip
Польща
0,0334
0,2614
0,1277
FN806784
WDV-Uk-Miron
Україна
0,0334
0,2704
0,1235
MK193742
-----------
Естонія
0,0324
0,2518
0,1286
FN806783
WDV-Uk-g
Україна
0,0457
0,4032
0,1133
FN806787
WDV-Uk-Odessa
Ukraine
0,0794
0,6468
0,1227
0,0516
0,4133
0,1248
Середнє значення порівнянь між 54-ма ізолятами
ВКП
• Визначено швидкість синонімічних замін на синонімічну
ділянку (dS) і швидкість несинонімічних замін (що призводять
до змін амінокислот) на несинонімічну ділянку (dN)
•Найвищий показник dN/dS для гена СР виявлено для ізоляту
Khm-K-Ukr з Хмельницької області, що може вказувати на
підвищений епідемічний потенціал цього ізоляту вірусу
карликовості пшениці.

70.

Таким чином, доведено, що ураженість рослин
пшениці в Харківській обл. у 2017 р. спричинена вірусом
смугастої мозаїки пшениці (ВСМП). У 2016 подібних
симптомів не відмічалось, а було значне ураження
грибами через погодні умови.
Симптоматика ураження пшениці озимої вірусом
смугастої мозаїки схожа з такими, що спостерігали раніше
в багатьох областях (Бойко та ін., 1990; Шевченко та ін.,
1995; Петренкова и др., 2001; Міщенко та ін., 2019;2018
Міщенко, 2009, Решетник, 2010; Снігур, 2012).
Підтверджено, що він циркулює в усіх зерносіючих
областях нашої країни. Проведена робота у напрямку
дослідження шляхів передачі вірусу та встановлено, що
останній в умовах України передається векторамикліщами та механічно, а насіннєвим матеріалом не
розповсюджується.

71.

Healthy wheat plants (Poltawa region, 2007).

72.

• Обстеження посівів озимої пшениці в фермерських
господарствах Полтавської і Миколаївській областей у
2014 р. засвідчило, що ураження ВСМП сортів
Смуглянка і Антонівка становило понад 60 % на
зріджених і забур’янених полях. В Тетіївському районі
Київської обл. на посівах з високим рівнем
інтенсивних промислових технологій у поєднанні з
біологічним (органічним) землеробством виявлено
незначне (< 2 %) ураження вірусом ВСМП рослин
пшениці лише одного сорту Ясочка, що значно нижче
за економічний поріг шкодочинності. Проведені нами
дослідження дозволяють зробити висновок про те, що
за умов тривалого ведення системи органічного
землеробства зменшується загроза шкоди врожаю
зернових колосових культур через ураженість
вірусними хворобами. Досвід ПП «Агроекологія»
свідчить про те, що органічне виробництво може стати
тим пріоритетним напрямом державної аграрної
політики, який дозволить Україні посісти провідне
місце на ринку аграрної продукції Європи.

73.

Дослідження вірусних хвороб пшениці озимої у
світі тривають:
Flint, Laura J. (2014) Identification, prevalence and
impacts of viral diseases of UK winter wheat.
PhD thesis, University of Nottingham, 279 р.
На кафедрі вірусології захищено три дисертації
(2004, 2006 і 2010 рр).

74.

ПОДЯКА
В дослідженнях брали участь (1986-2023 рр) вчені – науковці,
за що їм висловлюється щира вдячність:
Акад. Бойко А.Л., проф. Поліщук В.П. і чл.-кор. НААН В.П. Петренкова
– Вічна пам'ять
проф. Силаєва А.М.
к.б.н., с.н.с. Філенко О.М.
к.б.н., с.н.с. Лебединець Н.М.
к.е.н., доц. Міщенко І.А.
к.с-г.н., доц. Антіпов І.О.
пров. інж. Краєва Г.В.
пров. інж. Янішевська Г.С.
пров. інж. Кучинова Т.В.
к.б.н., доц. Решетник Г.В.
к.б.н. , доц. Молчанець О.В.
к.б.н., н.с. Таран О.П.
к.б.н., н.с. Дуніч А.А.
к.с-г.н., ст.в. – Дащенко А.В.
д.б..н., проф. Прилуцька С.В.
зав. лаб. Миронівського Інституту пшениці імені В.М. Ремесла Муха Т.І.

75.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!