Формування стійких продовольчих систем на агроекологічних засадах

1. Формування стійких продовольчих систем на агроекологічних засадах

© Олена Демʼянюк
[email protected]
1

2.

Продовольча безпека та харчування у світі
Показник поширеності
недоїдання (%)
К-ть людей, які
страждають від
недоїдання
(млн)
мільйони
%
Латинська Америка і
Карибський басейн
60 млн
не відчувають
Недоїдання
7027 млн
Океанія
3 млн
Північна Америка
і Європа
2
https://www.fao.org/3/cb4474ru/cb4474ru.pdf

3. Мільйони в світі голодують – мільярди страждають від зайвої ваги

За даними ФАО:
• 811 млн людей у світі голодують.
• близько 2 млрд осіб страждають від зайвої
ваги та мають серйозні проблеми зі здоровʼям
через надмірне харчування, у т.ч. 41 млн
дітей віком молодше пʼяти років.
• до 2030 р. ця цифра зросте до 3,3 млрд
людей.
3

4. Погляд в історію

Трансформація моделі
продовольчої безпеки
Основні етапи трансформації
продовольчої безпеки на глобальному рівні
1. Нагодувати
1940-1970 рр. – Продовольча безпека
розуміється як гарантований доступ
до фізичних поставок продовольства
2. Нагодувати всіх
1980-1990 рр. – Поняття прод. безпеки
розширено і включає як фізичний,
так і економічним доступ до продовольства
3. Нагодувати всіх якісною їжею,
без шкоди організму людини
2000 рр. – Мета продовольчої безпеки –
рівний доступ усіх соціальних груп
населення до якісного продовольства
4. Нагодувати всіх якісною їжею,
без шкоди навколишньому середовищу
та майбутнім нащадкам
2010-… рр. – У модель продовольчої безпеки
включено чинники, пов'язані зі зростанням
втрат продовольства і харчових відходів
4

5. Цілі сталого розвитку

5

6. Концепція продовольчих систем

Продовольчі системи – це великі мережі, що охоплюють всі аспекти
(і всіх учасників) виробництва, зберігання, упаковки, переробки, розподілу,
збуту, споживання продовольства та його утилізацію, включаючи соціальні,
політичні, економічні, правові та екологічні системи.
6

7.

Структура
продовольчої системи
Чинники, що впливають
на продовольчі системи:
- конфлікти
-мінливість клімату та
екстремальні його прояви
-уповільнення
зростання економіки
та економічні спади
7

8. Продовольча система – потужний чинник екологічних наслідків

− 33% ґрунтів світу помірно або сильно
деградовані.
− 61% «комерційних» популяцій риби
повністю виловлюються, 29% - виловлюються на
біологічно нестійкому рівні.
− близько 20% світових водоносних
горизонтів надмірно експлуатуються.
−
60%
глобальної
втрати
наземного
біорізноманіття пов’язано з виробництвом їжі.
− лише 15-20% азотних і фосфорних добрив
ефективно засвоюються рослинами, що свідчить
про значні втрати поживних речовин і забруднення
екосистем.
− близько 24% світових викидів парникових
газів припадає на продовольчі системи.
8

9. Індикатори, що пов'язують продовольчу та екологічну безпеку

- викиди парникових газів (вуглецевий слід);
- навантаження на земельні ресурси (земельний слід);
- та навантаження на водні ресурси (водний слід).
9

10. Трансформація продовольчих систем

Пріоритети:
1. Зміцнення стійкості.
2. Сприяння здоровому харчуванню через стійкі продовольчі системи.
3. Зміцнення безпеки харчових продуктів та здоров'я населення.
4. Сприяння стійких продовольчих систем через торгівлю.
5. Впровадження нових фінансових рішень і бізнес-моделей.
6. Удосконалення наукових знань і забезпечення тісного взаємозв’язку між наукою та політикою.
Стійка продовольча система –
система, яка забезпечує продовольчу безпеку та харчування
для всіх верств населення без ризику для економічних, соціальних та екологічних основ
забезпечення продовольчої безпеки та харчування для майбутніх поколінь.
Економічна стійкість
/ Скрізь вигідно /
Соціальна стійкість
/ Широкі переваги
для суспільства /
Екологічна стійкість
/ Позитивний або нейтральний
вплив на природне середовище /
10

11. Сталий розвиток продовольчої системи

Завдання 1: Адаптивна та стійка продовольча система.
Завдання 2: Поживна їжа для всіх.
Завдання 3: У межах планети.
Завдання 4: Підтримка засобів до існування та добробуту. 11

12. Доповідь Спеціального доповідача Олів'є де Шуттера щодо права на харчування

Діагноз три цілі продовольчих систем:
наявність, доступність, достатність
Агроекологія - модель сільськогосподарського розвитку, яка не тільки демонструє
тісні концептуальні зв'язки з правом на харчування, але й довела свою здатність
до забезпечення швидкого прогресу у конкретизації цього права людини
багатьох вразливих груп у різних країнах та умовах проживання
Наявність: підвищує продуктивність на місцях
Доступність: скорочує масштаби злиднів у сільських районах
Достатність: сприяє покращенню харчування
Стійкість: сприяє адаптації до зміни клімату
12

13. Український контекст

У 2021 р. Україна посіла 58 місце у Глобальному індексі
продовольчої безпеки (GFSI) зі 113 країн світу
Індекс глобальної продовольчої
безпеки України,
2012–2021 рр., %
Основні перешкоди для формування
стійкої продовольчої безпеки України:
- низька рентабельність сільського господарства;
- незначний % інноваційної продукції для АПК;
- низька технічна оснащеність аграрної сфери;
- висока частка витрат населення на продовольство;
- низький рівень життя населення.
13

14. Український контекст

План заходів щодо трансформації продовольчих систем в Україні
на період до 2030 року має:
визначити національні пріоритети трансформації продовольчих систем,
у тому числі за такими напрямами, як здорове харчування, дружнє до
довкілля виробництво, стійкість до ринкової нестабільності та доступність
харчових продуктів для всіх груп населення;
передбачити
заходи
із
реалізації
національних
пріоритетів
трансформації продовольчих систем в Україні на період до 2030 року,
зокрема, під час розроблення проєктів прогнозних і програмних документів
та проєктів нормативно-правових актів, насамперед у сферах сільського
господарства, з питань продовольчої безпеки, безпечності та якості
харчових продуктів;
запровадити систему моніторингу реалізації національних пріоритетів
трансформації продовольчих систем в Україні на період до 2030 року з
обов'язковим оприлюдненням результатів такого моніторингу щороку до 1
березня року.
14

15. Продовольчий досвід країн ЄС

СТВОРЕННЯ ХАРЧОВОГО ЛАНЦЮГА,
ЯКИЙ ПРАЦЮЄ ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ, ВИРОБНИКІВ,
КЛІМАТУ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Цілі ЄС –
зменшення екологічного та кліматичного наслідку продовольчої системи ЄС
та посилення її стійкості, гарантування продовольчої безпеки в умовах зміни клімату
та втрати біорізноманіття, а також ведення глобального переходу до конкурентної стійкості
від ферми до виделки та використання нових можливостей.
забезпечення того, що харчовий ланцюг
має нейтральний чи позитивний вплив
на навколишнє середовище,
зберігаючи та відновлюючи сухопутні,
прісноводні та морські ресурси;
сприяння пом'якшенню зміни клімату
та адаптації до його наслідків;
захист землі, ґрунту, води, повітря,
здоров'я рослин та добробуту тварин;
повернення втрат біорізноманіття
забезпечення продовольчої безпеки,
харчування та охорони здоров'я
населення – забезпечення доступу кожного
до достатньої, поживної їжі
та стійкого продовольства,
що передбачає високі стандарти безпеки
та якості, здоров’я рослин та здоров’я і
добробут тварин із дотриманням
при цьому дієтичних потреб
та харчових переваг
збереження доступності продуктів
харчування, водночас генеруючи більш
справедливі економічні прибутки в
ланцюзі постачання, так що
в кінцевому підсумку найбільш
стійкі продукти харчування також стають
найдоступнішими, сприяючи
конкурентоспроможності
сектору поставок ЄС,
сприяючи справедливій торгівлі,
створюючи нові можливості для бізнесу,
одночасно забезпечуючи цілісність
єдиного ринку та гігієну праці.
15

16. Скорочення продовольчих втрат та відходів - важливий екологічний критерій

• 30–40% від загальної кількості
вироблених продуктів харчування
втрачаються на різних етапах
виробничо-збутового ланцюга.
• 1,4 Гт їжі щороку викидається у
світі загалом.
• 931 млн тонн їжі викидається у
всьому світі в роздрібній торгівлі,
громадському харчуванні та
домогосподарствах. Цього
достатньо, щоб прогодувати 820
млн людей, які відчувають нестачу
їжі.
• 173 кг/людину - обсяг пакувальних
відходів в Європі.
• Глобальний вуглецевий слід втрат
та псування харчової продукції без
урахування викидів внаслідок зміни
землекористування становить 3,3
гігатонни в еквіваленті діоксиду
вуглецю (CO2), що відповідає
приблизно 7% загального обсягу
викидів ПГ.
• Обсяг ресурсів поверхневих та
підземних вод (блакитний водний
слід), який використовується при
виробництві продовольства, яке
втрачається або піддається
псуванню, становить близько 250
км3, що становить близько 6% від
загального забору води.
• Для виробництва харчових
продуктів, які не з'їдаються,
використовують майже 1,4 млрд га
землі, або близько 30%
сільгоспугідь світу.
16

17. Зменшення втрат продовольства для досягнення ЦСР

17

18. Актуальні питання продовольчої безпеки, сталості та інклюзивності продовольчих систем

• Декарбонізація та кліматична нейтральність, зниження
використання хімічних пестицидів, добрив, антимікробних
препаратів для сільськогосподарських тварин, зниження втрат
поживних речовин у ґрунті тощо у контексті стратегії «Від ферми
до виделки» у рамках ЄЗК.
• Посилення відповідальності у глобальних ланцюгах постачання
за безпечність продовольства та еколого-соціальні наслідки.
• Диференціація ринків агропродовольчих продуктів на основі
вимірювання показників їхньої сталості та екологобезпечності.
• Диверсифікація експорту агропродовольства й скорочення
довгих ланцюгів постачання.
• Фокус на експорті органічного продовольства.
18

19.

• Дякую за увагу!
© Олена Демʼянюк
[email protected]
19