Підшипники кочення

1. Підшипники кочення

Підшипники кочення стандартизовані і виготовляються на
спеціалізованих заводах масовим виробництвом. Підшипники
кочення є основними видами опор у машинах. Вони
виготовляються близько 20 000 різних типорозмірів у діапазоні
зовнішніх діаметрів від 1 мм до 3 м і масою від 0,5 г до 7 т.

2. Підшипники класифікують за видом тертя та сприйманим навантаженням.

За видом тертя розрізняють:
• підшипники ковзання, у яких опорна ділянка вала
ковзає по поверхні підшипника;
• підшипники кочення, у яких тертя ковзання
заміняють тертям кочення за допомогою
установлення шариків або роликів між опорними
поверхнями підшипника і вала.
За сприйманим навантаженням розрізняють
підшипники:
• радіальні, які сприймають радіальні навантаження;
• упорні, які сприймають осьові навантаження;
• радіально-упорні, які сприймають радіальні й осьові
навантаження.

3.

4. Типи підшипників

5.

Переваги підшипників кочення для опор у порівнянні з іншими
видами опор.
• а) малі втрати на тертя, що забезпечує високий ККД опор (до
0,99);
• б) висока несуча здатність;
• в) малі габаритні розміри в осьовому напрямі;
• г) незначні витрати мастильних матеріалів;
• д) невисокі вимоги до матеріалу та якості поверхонь валів і осей,
що розміщуються у підшипниках кочення.
Недоліки підшипників кочення
• а) значні габаритні розміри, що ускладнює застосування їх при
малих відстанях між осями валів;
• б) обмежений строк служби, при великих навантаженнях та
швидкостях;
• в) піддається деформації при ударних навантаженнях;
• г) підвищений шум при високих швидкостях обертання.

6. Класифікація підшипників кочення

Підшипники кочення класифікують:
1 - за формою тіла кочення:
а) кулькові;
б) роликові; ролики можуть бути:
- циліндричні;
- голчасті;
- бочкоподібні;
- конічні;
- 2- за числом рядів тіл:
а)однорядні;
б)дворядні;
в)чотирирядні.
3 - за способом компенсації перекосів вала підшипники можуть бути а).
несамоустановлювальні; б). самоустановлювальні).
4 - залежно від навантаження діючої на підшипники:
а) радіальні (радіальна R):
б) упорні (осьове навантаження):
в) радіально-упорні.
5- за радіальними розмірами (при однаковому діаметрі внутрішнього кільця) серії:
б) особливо легкі;
в) легкі;
г) середні;
д) важкі.
6- за шириною підшипника серії:
а) вузькі;
б) нормальні;
в) широкі;
г) особливо широкі.

7.

• Матеріали деталей підшипників кочення.
• Основний матеріал для кілець та тіл кочення підшипників – це
підшипникові високовуглецеві хромисті сталі ШХ9, ШХ15 і
ШХ15ГС. Твердість після відповідної термообробки кілець і
роликів становить 60... 65 HRC, а кульок – 62...66 HRC.
• Для основних деталей підшипників кочення великих розмірів
широко застосовують цементовані сталі марок 18ХГТ, 12ХНЗА,
20Х2Н4А та інші із твердістю 59...60 HRC.
• Сепаратори виготовляють із м'якої вуглецевої сталі методом
штампування; для високошвидкісних підшипників
використовують масивні сепаратори з антифрикційних бронз,
латуні, алюмінієвих сплавів або пластмас (текстоліту, поліаміду).
• Для роботи в умовах ударних навантажень та високих вимог до
безшумності застосовують підшипники з тілами кочення,
виготовленими з пластмас (переважно із склопластиків). При
цьому різко зменшуються вимоги до твердості кілець і їх можна
виготовляти з легких сплавів.

8. Умовні позначення підшипника

9.

• Підшипники з діаметром отвору d < 10 мм
• Цифра, відокремлена знаком дробу, або ж остання цифра
представляє безпосередньо номінальний розмір отвору в мм,
наприклад, 619/2, 624.
• Підшипники з діаметром отвору d = 10-17 мм:
• двозначна цифра 00 означає отвір d = 10 мм, наприклад, 6200
• 01 d = 12 мм, наприклад, 51101
• 02 d = 15 мм, наприклад, 3202
• 03 d = 17 мм, наприклад, 6303
• Виняток у системі позначень представляють однорядні кулькові
підшипники нерозбірного типу Е і В, де подвійна цифра вказує
безпосередньо діаметр отвору в мм, наприклад, E17.
• Підшипники з діаметром отвору d = 20-480 мм
• Діаметр отвору - це збільшена в п'ять разів остання двозначна
цифра, наприклад, підшипник 1320 має діаметр отвору d = 20 x
5 = 100 мм.
• Детальніше: https://fast-balls.com.ua/ua/a306207-markirovkaoboznachenie-nomera.html

10. Монтаж та  дефектація підшипників.

Монтаж та дефектація підшипників.
• Перед складанням підшипники ретельно
промивають в суміші бензину і мінерального масла
або в чистому гасі. Промиті підшипники укладають на
чистий папір і просушують або обдувають стисненим
повітрям. Відразу після просушування їх змащують,
покриваючи тонким шаром масла все поверхні,
особливо внутрішні доріжки кочення, кульки і ролики.
Посадку підшипників на вал виробляють по системі
отвору, а в корпус - по системі валу.
• Для напресування підшипника на шийку вала можуть
бути використані ручні пристосування - монтажні
стакани і оправлення. Застосування оправок
забезпечує рівномірну посадку підшипника на шийку
вала, запобігає перекосу при установці і оберігає
підшипник від пошкоджень. Для напресування
підшипників на вали, які мають на кінці різьблення,
часто використовують гайкові та гвинтові пристрої.

11.

Рис.9. Пристосування для напресування підшипників:а - напресування підшипника за допомогою
оправлення і ручного преса;
б - з допомогою стакана 1 і кільця 2; в - за допомогою ручної оправлення

12.

Рис.12.Пристосування гідравлічне: гайка з насосом для запресовування підшипників.

13.

• При монтажі підшипників кочення враховують, що зусилля
запресовування має передаватися безпосередньо на торець
спряженого кільця.
• В упорних шарикопідшипниках кільця мають різні діаметри - як
зовнішні, так і внутрішні. Щоб упорний підшипник працював
нормально, при складанні завжди встановлюють кільце з
меншим внутрішнім діаметром на валу, а кільце з великим
внутрішнім діаметром - в корпусі.
• При установці вала в двох радіальних шарикопідшипниках один
з них закріплюють нерухомо на валу і в корпусі, а другий - тільки
на валу, тому що вал під час роботи нагрівається і його довжина
трохи зростає. При подовженні вала підшипник переміщається в
корпусі. Якщо закріпити обидва підшипника нерухомо, вал,
нагрівшись, почне туго повертатися і станеться защемлення
кульок або роликів і обидва підшипника можуть швидко вийти з
ладу.
• Запресованих підшипник перевіряють, повертаючи його вручну.
Обертання підшипника повинно бути плавним, без заїдань. При
цьому може прослуховуватися незначний рівномірний шум.
Перевіряють також прилягання зовнішнього кільця до бортику
отвору корпусу, а внутрішнього кільця - до заплічок вала.

14.

При ремонті підшипника необхідно застосовувати спеціальні пристрої – з’ємники (гвинтові, пресові знімачі).
Підшипник необхідно знімати шляхом прикладення сили до внутрішнього кільця. При відсутності з’ємників в
екстрених випадках приходится демонтувати підшипник, ударами молотка по виколотці. Виколотка повинна
бути із бронзи або міді і наставлятися на внутрішнє кільце.
Знятий підшипник промивають в гасі і ретельно оглядають фактичне зношення. Перевіряють відсутність
викришування металу на площинах кочення як на зовнішньому так і на внутрішньому кільцях. На бігових
доріжках не повинно бути заглиблень, лунок, які можуть виникнути, якщо на підшипник діяло пульсуюче
навантаження. Контролють відсутність тріщин на кульках, роликах і кільцях, які виникли під час ослаблення
посадки. При такому послабленні можуть виникнути знакоперемінні навантаження, тріщини кульок і роликів.
Якщо підшипник працює у вологому середовищі або в умовах парів, кислот, лугів можливе виникнення
корозійного зношення, в наслідок чого являється помутніння поверхонь кульок, роликів. Підшипники з
деформованими сепараторами, глибокими корозійними ураженнями робочих і посадочних поверхонь
визнаються не придатними для подальшого використання. Необхідно перевірити величину зазорів між
тілами кочення і доріжками. Найпростіший спосіб контролю – органолептичний – зношенні підшипники при
обертанні створюють гримливий звук, кульки, ролики мають підвищенну осьову і радіальну «гру». Для більш
точного визначення використовуються пристрої індикаторного типу.

15.

У роликових підшипниках радіальний зазор може бути виміряний щупом.

16. Перевірка радіальних та осьових зазорів

17. Дефекти підшипників кочення

18. Знімання підшипників кочення

19. Напресування підшипників кочення

а) оправка з центруючим хвостовиком; б) запресування осьовими
зусиллями спеціальною накладкою 1 і кільця 2; г) оправка з буртиком

20. Посадка підшипників на валу

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28. Підшипники