Теорії соціальної організації та управління

1. ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ

Класичні теорії:
Поведінкові теорії:
Менеджмент людських відносин (Марі Фоллет; Елтон
Мейо, Дуглас МакГрегор);
Організації як системи (Честер Барнард);
Прийняття рішень в організаціях (Герберт Саймон).
Адміністрація – як – політика:
Науковий менеджмент (Фредерік Тейлор);
Адміністративний менеджмент (Анрі Файоль, Лютер
Гулік);
Теорії публічного адміністрування (Вудро Вільсон,
Макс Вебер).
Чарльз Ліндблом;
Дуайт Валдо;
Сучасні тенденції у розвитку
організації та управління.
теорії
соціальної

2. АДМІНІСТРАЦІЯ – ЯК – ПОЛІТИКА (Чарльз Ліндблом)

3. Чарльз ліндблом

1917 р. н.;
Американський вчений, економіст і політолог;
«Політика та ринки: світові політикоекономічні системи» (1977 р.); «Процес
формування політики» (1984 р., 1993 р.); «Ринкова система:
що це, як вона працює і що з неї можна отримати» (2001
р.);
Механізми соціального контролю:
Односторонні / моноцентричні (unilateral);
Багатосторонні / поліцентричні (multilateral);

4. Чарльз ліндблом

Односторонні / моноцентричні:
Тоталітаризм:
Тоталітаризм;
Бюрократія;
У чистому вигляді неможливий на практиці;
Німецький та італійський фашизм;
Радянський комунізм;
Базується на ідеології та відданості, а
несумісний з бюрократією;
тому
Бюрократія:
Перевага – невелика кількість людей може ефективно
координувати зусилля великої кількості людей;
Незначний недолік – red tape;
Значні недоліки – монополія на інформацію,
закритість, надання переваги добробуту своєї
установи перед добробутом суспільства в цілому.

5. Чарльз ліндблом

Багатосторонні / поліцентричні:
Ринкова економіка;
Демократія / поліархія;
Ринок:
Децентралізована система прийняття рішень;
Проблема провалів ринку;
Форми контролю влади за ринком:
Прямий авторитарний контроль;
Непряме маніпулювання;
Принцип суверенітету планувальника.

6. Чарльз ліндблом

Поліархія:
Перша проблема політики – як
перетворенню правителів у тиранів;
Поліархія як альтернатива демократії;
Передумови поліархії:
запобігти
Віра суспільства в поліархію та демократію;
Згода щодо базових політичних процесів і правил;
Соціальний та політичних плюралізм;
Високий рівень громадської політичної активності;
Значна міра відчуття безпеки серед громадян;
Невеликі розриви в соціально-майновому стані
суспільстві;
Високий рівень освіченості населення.
в

7. Чарльз ліндблом

Моделі прийняття рішень:
Прогностична:
Прогностична (модель раціонального вибору);
Інкрементальна (модель торгів і переговорів);
Науковий, ціннісно-нейтральний аналіз;
Визначення проблеми, формулювання альтератив,
обрання альтернативи, планування, втілення в життя
та оцінка;
Інкрементальна:
Нові політичні рішення не повинні вносити
радикальні зміни в існуючу політичну систему чи
політичний курс;
“Цінність” альтернативи вимірюється з погляду її
сприйяння досягненню владою та громадськістю.

8. Чарльз ліндблом

Інкрементальна модель – переваги:
Інкрементальна модель – недоліки:
Дозволяє уникати беззмістовних спроб охопити усе;
Швидке прийняття рішень, особливо в кризові
періоди;
Зберігає стабільність;
Базується на досвіді, а не на «чистій» теорії.
Не завжди обраний варіант справді найкращий;
Не дозволяє здійснювати радикальні політичні зміни
та суттєво реформувати систему.
Протиставлення «теоретиків» і «практиків».

9. АДМІНІСТРАЦІЯ – ЯК – ПОЛІТИКА (дуайт Вальдо)

10. Дуайт вальдо

1913 – 2000 рр.;
Американський вчений і практик, вважав, що без досвіду
в державному управлінні не можна навчати політології;
«Адміністративна держава» (1948 р);
Класична та сучасна теорія соціального управління;
П’ять принципів класичного соціального управління:
Розмежування політики та адміністрації;
Орієнтація на загальний менеджмент;
Пошук науки менеджменту;
Централізація влади та відповідальності;
Відданість демократії.
Критика:
Організація має орієнтуватись на свої цілі, а не на
абстрактні універсальні принципи;
Ефективність на противагу «справжній» демократії.

11. Дуайт вальдо

Сучасна теорія соціальної організації:
Теорія організації:
Теорія організації;
Порівняльна теорія соціального управління;
Публічна політика;
Нове публічне адміністрування
Класичний період (Тейлор, Файоль, Гулік) – 30-ті рр. ХХ
ст. (розквіт): організація як машина;
Неокласичний період (від Хоторнського експерименту в
20-ті рр.) – наголос на поведінку;
Сучасна теорія організації (від праць Г. Саймона) –
організації як живі системи;
Порівняльна теорія соціального управління –
врахування культурного різноманіття;
Публічна політика – узагальнення кейсів;
Нове публічне адміністрування – політична участь,
децентралізація, представницька бюрократія.

12. Дуайт вальдо

Одна з головних проблем нашого часу – можливий
конфлікт між бюрократією та демократією;
Вирішення:
Справжнє завдання бюрократії – не науковий
менеджмент та ефективність, а служіння народу;
Протистояння між демократією та бюрократією
можуть сприяти захисту бюрократами демократичних
цінностей;
Поділ між політиками та чиновниками – хибний;
Чиновники
імплементують
цінності,
визначені
політиками, в наявні процедури та процеси;
Державою не можна управліти за прикладом бізнесу.
Демократичні цінності та Конституція мають бути
більш важливими.

13. Дякую за увагу!

Христина Олегівна Голинська
[email protected]