2.04M
Category: sociologysociology

Особистість в системі соціальних зв’язків. Групове заняття №5

1.

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ 5
ТЕМА. ОСОБИСТІСТЬ В СИСТЕМІ
СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

2.

План



1. Поняття особистості та її
структури, суспільство і
особистість. Соціологія особистості.
2. Сутність соціалізації, її основні
етапи та фази, інститути
соціалізації людини.
3. Типологія особистості.

3.

Рекомендована література:
Гнатчук О. С. Історія соціології (Класичний період) : навч.
посібник у 2 ч. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т,
2016. 240 с.
◻ Кузьменко Т.М. Соціологія: навч. посіб. Київ : Центр
учбової літератури, 2019. 320 с.
◻ ЛукашевичЛукашевич Лукашевич М.Лукашевич М. Лук
ашевич М. П., Туленков М. В., Яковенко
Ю. І. Соціологія. Основи загальної, спеціальних і
галузевих теорій : підручник. 2-е вид. Київ : Каравела,
2014. 543 с.
◻ Піча В. М. Соціологія: загальний курс: підручник. Київ :
Ліра, 2015. 402 с.
◻ Соболєва С. М., Бабич А. А., Петрова Л. О. Соціологія
(загальна, спеціальні та галузеві теорії): підручник; за
заг. ред. С. М. Соболєвої. Х: ХНУПС, 2021. 490 с.

4.

Ключові поняття та терміни

Індивід,
o

людина,
o

особистість,
o

індивідуальність,
o

соціологія особистості,

соціалізація,
o

соціальна роль,
o

соціальний статус,

цінності, ціннісні орієнтації,
o

мотиви,
o

інтерес,

потреби,

соціальні настанови,

соціальна поведінка,
o
o
o
соціальний престиж,
агенти соціалізації,
соціальний тип особистості,
потреби соціальна
адаптація,
інтеріоризація,
соціальні санкції,
самоактуалізація
особистості,
спрямованість особистості,
маргіналізація,
ресоціалізація,
соціальна девіація.

5.

1. Поняття особистості та
її структури, суспільство і
особистість. Соціологія
особистості.

6.

Поняття «людина» вказує лише
на якісну відмінність людини від
тварини.

7.

Індивід – це окремий
представник людського роду,
певної цілісності (біологічного
роду або соціальної спільності,
верстви населення тощо).

8.

Індивідуальність – це
особливе, специфічне, що
відрізняє одну людину від
інших

9.

Особистість – інтегральна (цілісна)
сукупність соціальних властивостей людини,
що формується та змінюється протягом
усього життя людини у результаті складної
взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників її
розвитку, активної взаємодії з соціальним
середовищем.

10.

«Індивідом народжуються,
особистістю стають,
а індивідуальність
відстоюють».
(О.Г. Асмолов)

11.

12.

▒ Соціологія особистості –
це галузь знань соціології,
предметом вивчення якої є
особистість як суб’єкт соціальних
відносин в рамках
соціально-історичного
процесу

13.

Соціологія особистості вивчає три
групи проблем:
особистість як соціальну систему,
елемент різних соціальних спільнот;
◻ особистість як об’єкт соціальних
відносин (як суспільство впливає на
особистість);
◻ особистість як суб’єкт суспільних
відносин (її вплив на суспільство).

14.

Підходи до аналізу соціологічної структури
особистості:
нормативний підхід
◻ функціональний підхід

15.


Соціальний статус – позиція
особистості у суспільстві, що пов’язана з
певними правами і обов’язками;

Соціальна роль – це відповідний
прийнятим нормам спосіб поведінки людей
в залежності від їх статусу або положення
в суспільстві, системі міжособових
відносин;

Спрямованість особистості –
ставлення особистості до навколишньої
дійсності і самої себе.

16.

17.

ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ СТАТУСІВ

особистий – це становище людини в малій (первинній)
соціальній групі;

соціальний – соціальне становище в суспільстві (у професійній
групі, класовій, національній тощо);

приписний – з яким людина народжується або який їй
призначається;

природжений – задані біологічно (стать, національність,
раса);
досяжний – одержується завдяки власним зусиллям;
◻ змішаний – має риси приписного та досяжного (професор).

Між статусом і роллю є проміжна ланка – очікування людей
(еспектації).

18.

Соціальна структура
особистості –
це сукупність стійких зв’язків між
складовими елементами у процесі
становлення, діяльності і
спілкування
людини як суспільної істоти

19.

Соціальна структура особистості
Ситуації
Зовнішній
блок:
СТИМУЛИ
Статусні
та рольові
приписи
Правові
норми
Соціальні
норми
Соціальна
поведінка
Соціальні
настанови
Ціннісні
орієнтації
Цінності
Інтереси
Потреби
Особистість
Внутрішній
блок:
МОТИВИ

20.

Потреби – це внутрішні
стимули активності особистості,
які забезпечують
самозбереження людини;
головний мотиватор
життєдіяльності людини.
Види потреб:
природні та штучні.

21.

Піраміда потреб А.Маслоу
духовні
(самовираження через
творчість)
престижні
(повага, визнання,
високий статус тощо)
соціальні
(належність до соціуму,
групи, спілкування тощо)
екзистенційні;
фізіологічні,
сексуальні;

22.

Інтерес – усвідомлення
особистістю власних
потреб.

23.

Мотиви – внутрішні
збудники до дії, які
безпосередньо, ситуаційно
визначають поведінку людей.
Мотиви поділяють на:
- матеріальні і духовні,
- домінуючі і другорядні (периферійні).

24.

Цінності – будь-яке матеріальне
або ідеальне явище, яке має
значення для людини чи
суспільства, заради якого вона діє,
витрачає сили, живе.

25.

Ціннісні орієнтації – соціальні цінності, які
спрямовують діяльність та соціальну поведінку
людини.
Соціальні настанови – соціально
визначені загальні орієнтації особистості, які
відображають її можливості діяти відповідно до
об’єкта дії.

26.


Соціальна поведінка – це дії
людини стосовно суспільства, інших
людей, природи і речей.

27.

2. СУТНІСТЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ, ЇЇ ОСНОВНІ ЕТАПИ
ТА ФАЗИ, ІНСТИТУТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ЛЮДИНИ

28.

Соціалізація – процес входження
(включення) індивіда в соціум, що обумовлює
зміни в соціальній структурі особистості.

29.

Види соціалізації
первинна (засвоєння соціальних норм і
цінностей дитиною, входження її в певну
культуру);
◻ вторинна (засвоєння соціальних ролей, знань,
досвіду у процесі життєдіяльності дорослої
людини).

30.

Моделі соціалізації

Модель підкорення функціонує у
спільнотах з досить високим рівнем
регламентації;

Модель інтересу характерна для
суспільств, де панують ідеали лібералізму і
демократизму

31.

Фактори соціалізації
Сукупність ролей і статусів;
◻ Соціальні спільноти, в межах яких індивід
реалізує свої соціальні ролі і набуває статус;
◻ Система соціальних цінностей і норм;
◻ Соціальні інститути;
◻ Загальна ситуація в країні.

32.

Стадії соціалізації
Рання – від народження до школи;
◻ Навчання – зі школи до закінчення очних форм
освіти;
◻ Соціальна зрілість – період активної трудової і
суспільно-політичної діяльності;
◻ Завершення життєвого циклу – з моменту
припинення трудової діяльності в рамках
офіційних організацій

33.


Агенти соціалізації - це люди та
установи, за допомогою яких індивід
соціалізується шляхом навчання, завдяки
процесам комунікації та долучення до
культури:
◻ 1) дошкільні установи,
◻ 2) неформальні організації,
◻ 3) навчальні заклади,
◻ 4) армія,
◻ 5) трудовий колектив,
◻ 6) засоби масової інформації,
◻ 7) громадська думка.
Виділяють:
- Агентів первинної соціалізації;
- Агентів вторинної соціалізації .

34.

Періоди соціалізації
Дотрудовий;
◻ Трудовий;
◻ Післятрудовий .

35.

Етапи соціалізації :

І етап - соціальна адаптація – процес
пристосування індивіда до умов
життєдіяльності, рольових функцій та норм
поведінки;

ІІ етап - інтеріоризація – процес
включення соціальних норм і цінностей до
внутрішнього світу людини

36.

Соціалізація людини в суспільстві
забезпечує:
самовідновлення суспільних
відносин;
◻ збереження культурної цілісності
суспільства;
◻ комфортність життєдіяльності
індивідів;
◻ можливість самореалізації
особистості в системі соціальних
зв’язків.

37.

▒ Санкції – це засіб регулювання
спільнотою поведінки своїх членів
з метою стимулювання бажаної та
припинення небажаної поведінки з
метою забезпечення
впорядкованості, внутрішньої
згуртованості й безперервності
суспільного життя.

38.

Види санкцій
● Позитивні санкції:
– Формальні позитивні санкції –
публічне схвалення з боку влади,
вручення почесної грамоти,
грошової нагороди, нагородження
орденами тощо;
– Неформальні позитивні санкції –
слава, шаноба, повага, визнання
авторитету, схвалення тощо.

39.

Види санкцій
● Негативні санкції:
- Формальні негативні санкції –
покарання, що передбачені
законом;
- Неформальні негативні
санкції – громадський осуд,
висловлювання подиву,
незадоволення, відмова подати
руку тощо.

40.

Види санкцій з огляду на
зміст суспільних вимог:
● Правові санкції – система
передбачених законом покарань і
заохочень за певні дії;
● Етичні санкції – система заохочень,
доган, зауважень, які випливають із
визнаних моральних принципів;
● Сатиричні санкції – система насмішок,
глузувань, яких зазнають люди, що
поводяться інакше, ніж прийнято;
● Релігійні санкції – нагороди і
покарання,що передбачені системою
догматів, вірувань будь-якої релігії за їх
додержання чи порушення.

41.

Спрямованість особистості:
● 1) ідейно-політична – містить різні
сторони суб’єктивного ставлення
людини до певних ідеологій, класів,
націй, держав, політичних організацій;
● 2) соціально-культурна – ставлення
до праці, інших видів неполітичної
діяльності сім’ї, соціальних груп;
● 3) моральна – моральні орієнтації, які
відображають суб’єктивне,
особистісне ставлення людини до
інших людей і самої себе.

42.

▒ Маргіналізація (лат. margo – край,
межа) – утрата особистістю належності до
певної соціальної групи, норм, цінностей
відповідної субкультури без входження до іншої.
▒ Ресоціалізація – докорінна зміна
соціального середовища, що зумовлює
необхідність особистості пристосовуватися до
нових соціальних обставин, норм і цінностей.

43.

3. ТИПОЛОГІЯ
ОСОБИСТОСТІ

44.

Соціальний тип особистості –
певний фіксований набір
соціальних властивостей
людини, що виявляється у її
свідомості та поведінці.

45.

Критерії виділення соціальних
типів особистості
⚫ Місце особистості в системі
суспільних зв’язків;
⚫ Реальні форми
життєдіяльності
особистості;
⚫ Спрямованість особистості.

46.

Соціальні типи
особистості
Базисний тип особистості – це система
соціальних якостей індивідів, яка
найкраще відповідає об’єктивним
умовам функціонування певного
суспільства на відповідному етапі його
розвитку;
Реальний (модальний) тип особистості –
такий, що переважає на відповідному
етапі розвитку суспільства;
Ідеальний тип особистості – індивід з
такою сукупністю рис, якостей, які
сучасники хотіли б бачити в людині.

47.

Типи особистості за ціннісними
орієнтаціями
• Традиціоналісти
• Ідеалісти
• Фрустрований тип
• Гедоністи

48.

▒ Девіантна поведінка – це
відхилення від прийнятих у
суспільстві ціннісно-нормативних
стандартів.

49.


Основні види девіантної
поведінки:
конформізм – повне прийняття
цілей суспільства і способів їх
досягнення;

50.

Основні види девіантної
поведінки:

інноваційна – реалізація цілей
нетрадиційними засобами (рекет, крадіжка,
зловживання);

51.

Основні види девіантної
поведінки:

ритуалізм – не визнання суспільних
цілей та цінностей, але дотримання
певних своїх “правил гри“;

52.

Основні види девіантної
поведінки:

ескапізм – втеча людини від соціальної
дійсності
(анархія,
наркоманія,
бродяжництво).

53.

Види девіацій за суспільними
функціями

Позитивна девіація:
- надпрацездатність;
- героїзм;
- самопожертва тощо.
Негативна девіація;
- крадіжки;
- тероризм;
- суїцид;
- цинізм тощо.

54.

Питання для самоконтролю
1.
Визначте різницю між поняттями «людина», «особистість», «індивід» та
«індивідуальність».
2.
У якій мірі людина залежить від суспільства і навпаки?
3.
Які вимоги висуває суспільство до особистості?
4.
Що розуміють під поняттям «соціальна структура особистості»?
5.
Назвіть елементи соціальної структури особистості та схарактеризуйте їх.
6.
Як інтереси і потреби людини можна співвідносити з потребами суспільства?
7.
Дайте визначення понять: потреба, інтерес, цінності, ціннісні орієнтації, ціннісні
настанови, мотиви та стимули.
8.
Визначте різницю між поняттями «людина», «особистість», «індивід» та
«індивідуальність».
9.
У якій мірі людина залежить від суспільства і навпаки?
10.
Які вимоги висуває суспільство до особистості?
11.
Що розуміють під поняттям «соціальна структура особистості»?
12.
Назвіть елементи соціальної структури особистості та схарактеризуйте їх.

55.

Завдання на самостійну підготовку:
Підготовка до семінарського заняття.
Тема «Соціальна структура суспільства. Особистість в системі
соціальних зв’язків».
Питання для підготовки:
◻Поняття суспільства, його основні типи та соціальна
структура.
◻Соціальна стратифікація суспільства. Соціальна мобільність.
Види соціальної мобільності.
◻Соціологія особистості, сутність її основних понять та
категорій.
◻Сутність понять «соціальний статус» та «соціальної роль».
Типи соціальних статусів. Статусний портрет українського
суспільства.

56.

Завдання на самостійну підготовку:
Рекомендована тематика доповідей та рефератів:
Статусний портрет українського суспільства.

Націоналізм як соціальне явище та його види.

Особливості соціальної структури сучасного українського суспільства та її
трансформація під час війни.

Особливості особистості військовослужбовця.

Вплив цінностей особистості на її соціальну активність.

Поняття соціальної біографії.

Маргіналізація як соціальне явище, її особливості у воєнний час.

Девіації у сучасному українському суспільстві.

Вплив російсько-української війни на статусний портрет суспільства та
соціальну мобільність.

English     Русский Rules