Ти є те, що ти їси. Гіппократ

1.

Цвях О.О. к.б.н., доцент кафедри
хімії

2.

Ти є те, що ти їси.
Гіппократ

3.

4.

5.

ІМТ = BMI (body mass index) — величина, що дозволяє
оцінити ступінь відповідності маси людини та її зросту, й
тим самим, непрямо оцінити, чи є маса недостатньою,
нормальною, надмірною (ожирінням).

6.

ліпіди
білки
вуглеводи
6070%

7.

8.

Білки – біоорганічні високомолекулярні
сполуки, молекули яких побудовані із
залишків
амінокислот,
об’єднаних
пептидними зв’язками (–CO–NH–).
Вміст білків в органах і тканинах
М'язи, легені, селезінка – >70-80% сухої маси
Печінка – 57%
Мозок – 45%
Кістки – 20%
Зуби – 18%

9.

* Каталітична (ферменти).
* Структурна (колаген, кератин, еластин, білки в комплексі з
фосфоліпідами – компоненти клітинних мембран).
* Транспортна (гемоглобін, церулоплазмін, трансферин,
ліпопротеїни плазми, альбуміни крові).
* Гормональна (гормони гіпофіза, підшлункової залози,
щитовидної залози, мозкової частини надниркових залоз).
* Рецепторна (мембранні білки).
* Скорочувальна (актин, міозин, тропоміозин, тубулін).
* Захисна (імуноглобуліни, ферменти лізосом, прооксидантні та
антиоксидантні ферменти, фібриноген, тромбін).
* Енергетична (1 г білка - 17,7 кДж енергії).

10.

11.

За добу розпадається й знову синтезується 400 г білка,
оновлюються всі білки за 35 днів.
Мати уявлення про білковий обмін в організмі дозволяє
азотистий баланс – кількісне співвідношення кількості азоту,
що надходить у складі всіх продуктів, та кількості азоту, що
виводиться, протягом доби:
1) азотиста рівновага: кількість азоту, що надходить за добу,
дорівнює кількості азоту, що виводиться;
2) позитивний азотистий баланс: кількість азоту, що
надходить, більша за кількість азоту, що виводиться за добу;
3) негативний азотистий баланс: кількість азоту, що
надходить, менша за кількість азоту, що виводиться за добу.
Так як білки організмів відрізняються суворою видовою
специфічністю,
живий
організм
володіє
здатністю
використовувати білок, що надходить, тільки після повного його
гідролізу до амінокислот, із яких організм будує властиві йому
специфічні білки. Тому білки, що надходять із продуктами
харчування, підлягають перетравленню у шлунково-кишковому
тракті (ШКТ) людини під дією протеолітичних ферментів.

12.

У склад білків входять α-амінокислоти (АК),
всього - 200.
В організмі людини – 60 АК та їх похідних,
20 АК – протеїногенні.
Амінокислоти мають загальну формулу

13.

14.

15.

16.

*Замінні: глі, асп, асн, глу, глн, сер, про,
ала.
*Незамінні: вал, лей, іле, мет, фен, тре,
трп, ліз.
*Частково замінні: арг, гіс (у дорослих
синтезуються в достатній кількості, а у
дітей – ні).
*Умовно замінні: тир, цис (для їх синтезу
необхідні незамінні АК – фен, мет).

17.

Білки
можуть
бути
повноцінними
та
неповноцінними. Повноцінні білки містять усі
незамінні амінокислоти: валін, лейцин,
ізолейцин, лізин, метіонін, треонін, аргінін.

18.

Будова пептидів
* Олігопептиди – 2-10 амінокислот (М=200-1000 Да)
* Поліпептиди – 10-50 АК (М=1000-5000 Да)
* Білки – >50 АК (М=понад 5000 Да)
Сер–Глі–Про–Ала

19.

Класифікація білків
Протеїни
Протеїди
Лужні гістони
Протаміни
Рослинні нерозчинні
проламіни
Розчинні глутеліни
Альбуміни
Глобуліни
Фібрилярні білки сполучної
тканини (протеіноїди)
Фосфопротеїди (містять залишок
ортофосфорної кислоти),
Металопротеїди (містять іони
металів),
Гемопротеїди (містять гем),
Хромопротеїди (містять вітаміни),
Глікопротеїди (містять
вуглеводи),
Ліпопротеїди (містять ліпіди)

20.

Структура білків

21.

Третинна структура
Глобули
Фібрили

22.

* Слабкі міжмолекулярні
сили
* Водневі
* Гідрофобні
* Іонні
Гемоглобін. Четвертинна структура:
2 альфа-ланцюги
2 бета-ланцюги (кожний в свій колір);
гемові групи - напівсферичні моделі, в яких
атоми карбону показано сірим, оксиґену червоним, гідрогену - білим, нітрогену синім, феруму - помаранчевим

23.

Ферменти (ензими) – це біологічні
каталізатори білкової природи, які
утворюються в живих клітинах і
володіють
здатністю
прискорювати
хімічні процеси в організмі.

24.

25.

Біосинтез і клітинна локалізація ферментів
Біосинтез молекули ферменту відбувається в
кожній клітині, тканині, органі і складається з тих
же етапів, що і біосинтез звичайного білка:

26.

27.

Загальні властивості ферментів
*Білкова природа ферментів
*Термолабільність і температурний оптимум дії
ферментів
*Вплив реакції середовища на активність ферментів
*Специфічність дії ферментів
*Вплив активаторів та інгібіторів на ферменти
*Висока каталітична здатність
*Оборотність дії ферментів

28.

ферменти
до простих білків
відносяться: трипсин,
уреаза
до складних білків–
каталаза, СОД, ЛДГ

29.

Хімічна природа ферментів
Двокомпонентні ферменти – холоферменти
холофермент = апофермент + простетична група (кофактор)
Апофермент - білкова частина ферменту
Простетична група (кофактор) – небілкова частина ферменту,
постійно зв'язана з апоферментом
Якщо небілкова частина ферменту зв'язана з апоферментом непостійно
і приєднується тільки під час каталітичного процесу, її називають
коферментом.

30.

31.

Активний центр відповідає за специфічну
спорідненість ферменту із субстратом та за тип
реакції.
Активний центр = контактна(якірна) + каталітична ділянка

32.

Алостеричний центр (центри) - це ділянка молекули
ферменту, яка в результаті приєднання до неї
низькомолекулярної
сполуки
зумовлює
зміну
просторової (третинної), а іноді і четвертинної структури
ферменту, що призводить до зміни конфігурації
активного центру і зумовлює зміну каталітичної
активності.

33.

Теорія ферментативного каталізу (теорія Міхаеліса – Ментен)
включає такі етапи:

34.

35.

36.

37.

38.

Біосинтез білка починається у ядрі зі зчитування інформації
з ділянки ДНК на іРНК (транскрипція). Після виходу мРНК
в цитоплазму на рибосомах починається синтез білка
(трансляція).
Запуск синтезу білка та його швидкість залежить від
наявності незамінної амінокислоти – метіоніну.

39.

40.

У спортивній практиці та реабілітації використовують екзогенні
(що надходять ззовні) та ендогенні (що синтезуються в
організмі) анаболіки – речовини, що прискорюють синтез
білка на різних етапах.
Анаболіки
Незаборонені
Калію оротат,
ціанкобаламін (В12)
Заборонені – допінги
Нандролон,
тетрагідрогестринон,
станозолол,
андростендион, дегідроепіондростерон клостебол,
метандієнон,
флюоксіместерон,
метенолон,
оксандролон;
та
агоністи
бетаадренорецепторів:
кленбутерол,
сальбутамол,
тербуталін, сальметерол, фенотерол