Поняття про рослинні угрупування. Агрофітоценози та історія їх становлення (лекція 2)

1.

Анісимова А.А.
Тема:Поняття про рослинні
угрупування. Агрофітоценози
та історія їх становлення.
1.
2.
3.
Література
Косолап М.П. Гербологія стр. 30-49, 66-81
Кучерявий В.П. Екологія - Фітоценологія – вчення
про фітоценози, Львів: Світ, 2001 – 500 с: іл.
Косолап М.П. Термінологічний словник з
гербології
Київ, 2005 р. - 225 с.

2.

1. Поняття про рослинні
угрупування. Агрофітоценози
та історія їх становлення.
2. Закони росту і розвитку
агрофітоценозів

3.

1. Поняття про
рослинні
угрупування.
Агрофітоценози
та історія їх
становлення.

4.

Термінологія
Під фітоценозом розуміють
всяку сукупність рослин на даній
території, яка знаходиться в
стані взаємозалежності і
характеризується як визначеним
складом і будовою, так і
визначеним взаємовідношенням
з навколишнім середовищем.
(В.Н.Сукачов, 1935)

5.

Загальні уявлення про рослинний
світ та його формування
Стара парадигма – організменності
- уявлення про дискретний характер
будови рослинного світу.
Нова парадигма – континууму –
безперервність рослинності,
екотопічної зумовленості складу
рослинних угруповань та низького
рівня їх цілісності.
Континуум (від лат. continuum — безперервне, суцільне)

6.

Висновки з парадигми континууму
Головним фактором формування рослинних
угруповань є умови середовища.
Число фітоценозів безмежне і залежить тільки
від масштабу розподілу континууму на
дискретні частини
Натуральна (природна) класифікація не
можлива
Еволюція фітоценозів - це процес максимальної
диференціації екологічних ніш
Еволюція фітоценозів протікає як процес
взаємопристосування видів і тому кожне
угруповання еволюціонує як єдине ціле.

7.

Фітоценоз – умовно обмежена ділянка
фітоценотичного континууму, яка
складається з популяцій рослин (що
називають у межах одного фітоценозу
ценопопуляціями) пов’заних умовами
місця існування та взаємовідношеннями
в фітоценозі в межах більш менш
однорідного комплексу факторів
середовища (екотопу)
Виходячи з парадигми континууму
Б.М. Міркін, Г.С. Розенберг (1983)

8.

Фітоценоз
Природній
• корінні (незаймані);
• окультурені корінні
фітоценози;
• зруйновані людиною корінні
фітоценози;
• тимчасові фітоценози, що
виникли на місці
окультурених, після
припинення на них дії людини;
• вторинні корінні фітоценози
Штучний
(культурний)
Наука, що вивчає
фітоценози та
процеси в них
називається
фітоценологією

9.

Поділ фітоценозів за
ступенем дії на них
людини
Природні
Штучні
(культурфітоценози)
- агрофітоценози
- сільвофітоценози
- урбофітоценози

10.

Штучний
(культурний)
фітоценоз
Галузь фітоценології, яка вивчає культурні фітоценози, має
назву культурфітоценологія
ПОЛЬОВА КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЛОГІЯ;
ЛІСОВА КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЛОГІЯ;
МІСЬКА КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЛОГІЯ.

11.

Штучні
фітоценози
- польові (агрофітоценози);
- лісові (сільвофітоценози);
- міські (урбофітоценози),
створюються людиною з
певною метою на місці
знищених перед цим
природних фітоценозів.
Їх існування можливе
тільки при умові
постійного догляду за
ними.

12.

Агрофітоценоз
Частина агробіогеоценозу
(агроекосистеми) – штучно
створене та підтримане
людиною рослинне угруповання
у вигляді посіву чи насадження
культурних рослин,
обов'язковою частиною якого є
бур'яновий компонент

13.

Порівняльна характеристика природних екосистем і агроекосистем
(по Б.М.Міркіну та Ю.В.Злобіну ) \ 1991
Природні
екосистеми
Параметр оцінки
Агроекосистема (посів однорічних
культур)
Тільки за рахунок
За рахунок сонячної енергії при
Джерело енергії для існування
сонячної енергії,
високих вкладах енергії в
екосистеми
фіксованої фотосинтезом технології виробництва
Висока. З екосистеми виноситься до
Низька але може зростати
Можливість відтоку речовин з
50% внесених добрив,
при порушенні цілісності
екосистеми за рахунок
витрачається гумус, мінеральні
ґрунтового покриву
міжекосистемних зв’язків
добрива і пестициди внаслідок
(випас на схилах)
ерозії виносяться в водойми
Роль різних частин рослин у
накопиченні гумусу
Формування гумусу іде в
основному за рахунок
коренів і опаду
Формування гумусу на ріллі - за
рахунок пожнивних залишків та
внесених органічних добрив
Флорістична повночленність
висока
низька
наявні в незначному
об’ємі
наявні в значному об’ємі
Наявність вільних
екологічних ніш

14.

Агрофітоценози в порядку зменшення їх
штучності
Посіви просапних культур
Посіви ярих і озимих культур
Посіви багаторічних трав у сівозміні
Штучні луки довгострокового користування
Окультурені природні луки
Природні луки
Природні луки, зарослі чагарником
Природні луки серед дерев
Тимчасовий лісовий фітоценоз
Умовно корінний лісовий фітоценоз

15.

2. Закони росту і
розвитку
агрофітоценозів

16.

Закони розвитку агрофітоценозів
1.Закон внутрішньої динамічної рівноваги.
Люба зміна середовища приводе у рух процеси,
що спрямовані на нейтралізацію проведених змін.
2. Закон генетичного різноманіття. Двох
генетично однорідних особин у природі не існує.
3. Закон необхідного різноманіття. Люба
система не може формуватися з абсолютно
однакових елементів, а значить у моновидових
посівах завжди будуть присутні бур’яни.
4. Закон нерівномірності розвитку. Ніколи
компоненти агрофітоценозу не будуть знаходитись
в одній стадії й фазі розвитку,а тому неможливий
універсальний прийом одноразового повного
винищення бур'янового компонента
агрофітоценозу.

17.

5. Закон необмеженого прогресу. Все живе
прагне до незалежності від умов навколишнього
середовища, що призводить в результаті до
зміни навколишнього середовища рослинами.
6. Закон оптимальності. Будь-який
агрофітоценоз ефективно функціонує в
деяких просторово-часових межах. Розмір
агрофітоценозу повинен відповідати його
функціям.
7. Закон фізико-хімічного одноманіття живої
речовини В.І. Вернадського. Всі живі
організми фізико-хімічно єдині.

18.

Закони екології
Коммонера
усе пов’язане з усім;
усе повинно кудись
діватися;
природа "зна’є" краще.

19.

Закономірності розвитку агрофітоцеонозів
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Принцип агрегації рослин.
Правило заповнення екологічної ніші.
Принцип "щільності упаковки" Р. Макартура.
Принцип різноманіття.
Правило максимального "тиску життя".
Правило Сукачова.

20.

ПРИНЦИП агрегації рослин. Скупчення рослин як правило
посилює конкуренцію між ними, але приводить до підвищення
загальної продуктивності й здатності групи в цілому до виживання.
Цей принцип диктує необхідність пошуку оптимальної густоти
стояння культурного компонента агрофітоценозу.
Правило заповнення екологічної ніші.
а) жоден вид не здатен повністю заповнити екологічну нішу;
б) пустуючи екологічні ніші в посівах сільськогосподарських
культур обов'язково будуть заповнені бур'яновим компонентом;
в) новий вид, що зайняв екологічну нішу завжди звужує
можливості менш конкурентноспроможних видів.
ПРИНЦИП "ЩІЛЬНОСТІ упаковки" Р. Макартура. Види в
угрупуванні використовують всі можливості для існування,
надані середовищем, з мінімальною конкуренцією між собою і
максимальною біологічною продуктивністю в умовах даного
місця. Висновок - у роки з достатньою кількістю опадів
шкодочинність бур'янів нижча ніж в сухі роки.

21.

Закономірності розвитку
агрофітоцеонозів
Принцип різноманіття
Чим вище різноманіття умов біотопу в межах
агрофітоценозу, тим більша кількість видів
бур’янового компонента в ньому присутня.
Правило максимального "тиску життя".
Організми розмножуються з інтенсивністю,
яка забезпечує максимально можливе їх
число.
Правило Сукачова
В несприятливих умовах рослини прискорюють
проходження фенологічних фаз розвитку.