Економічні і соціальні реформи середини 50-х - початку 60-х років. Реформи М. Хрущова

Назва реформи
Зміст реформи
Зміни в управлінні
господарством
У 1957 р. створення раднаргоспівтериториальних органів
управління промисловість
(замість галузевих міністерств)
Освоєння цілини
«Кукурудзяна епопея»
Надпрограма у тваринництві
Грошова реформа
Пенсійна реформа
Розвиток житлового
будівництва
Наслідки

3.

4.

Створення
РАДНАРГОСПІВ
- територіальних
органів
управління
промисловістю
Ради
народного
господарс
тва
11

5.

22 січня 1954 р., М.С. Хрущов направив до президії ЦК КПРС записку «Шляхи вирішення
зернової проблеми", до якої були додані проєкт постанови «Про збільшення виробництва
зерна у 1954-1955 роках за рахунок освоєння перелогових та цілинних земель",

6.

Що стосується економічної доцільності, то цей аспект важко
ілюструється, бо такі підрахунки статистика не вела. Тому навряд чи хто
точно знає, яка дійсна ціна економічних витрат легендарних
"казахстанських мільярдів" пудів хліба. Проте якщо врахувати, що в
цілинний гектар засівалось від 1 до 2 ц зерна, а збиралася не більше 6-9 ц
(в 1954-1958гг середня врожайність була на рівні 7,3 ц/га, а в 1961-1965гг.
- 6.1 ц/га) (7), то питання про економічну доцільність постає досить
актуальним. На розмір витрат виробництва впливали і масштаби залучення
трудових ресурсів. Щорічно на цілину прибувала величезна маса студентів,
міських жителів, комбайнерів і механізаторів з інших областей та республік.
Наприклад, у 1956р. (перший випадок, коли Казахстан дав 1 мільярд пудів
хліба) на збирання врожаю з усіх кінців країни було стягнуто близько 12 тис.
комбайнерів, 20 тис. шоферів з відповідною технікою, десятки тисяч учнів із
студентських загонів (як співали в комсомольських піснях, це був їхній
"третій трудовий семестр").

7.

В червні 1954 р. з трибуни чергового пленуму
ЦК КПРС Хрущов звернувся до працівників
сільського господарства СРСР із закликом про
розширення посівів кукурудзи.
У 1953 р. посіви кукурудзи займали в Україні
майже 2,2 млн. га. Згідно з рішенням
лютневого (1955) Пленуму ЦК КПУ
планувалося уже в 1955 р. засіяти цією
культурою понад 5 млн. га.

8.

Третім грандіозним хрущовським
проектом стала надпрограма у
тваринництві. Її суть, за словами
Хрущова, полягала в тому, щоб «у
найближчі роки наздогнати США
щодо виробництва м'яса, масла і
молока на душу населення». Ця
програма була висунута навесні
1957 p.

9.

Політику реалізації надпрограм доповнювали прагнення
ліквідувати присадибне селянське господарство. Вже в 1955 р. його
розміри зменшили в 2 рази. У 1956 р. встановили грошовий податок
з громадян, які тримали худобу в містах, а влітку 1959 р. було
видано указ про заборону тримати худобу в містах і робітничих
селищах. Ще в 1956 р. M.C. Хрущов пропонував, щоб селяни
продавали корів колгоспам, а молоко отримували на трудодні,
помилково вважаючи, що особисті підсобні господарства
втрачатимуть значення, а потім взагалі зникнуть. Тому за 1964—
1964 рр. поголів'я великої рогатої худоби у підсобних господарствах
колгоспників, наприклад в Україні, скоротилося на 14 %, свиней —
на 20, а овець і кіз — на 53 %.

10.

Грошові банкноти зразка 1947 року і
срібні, нікелеві, мідні і бронзові монети,
випущені в СРСР починаючи з 1921 року,
вилучаються з обігу і змінювалися на нові
у співвідношенні 10:1. Стара розмінна
монета номіналом 1, 2 і 3 копійки (до 1957
року випуску) зберігалася в обігу
У жовтні 1960 року розпочався
перерахунок вкладів в ощадних касах.
При перерахунку вкладникові не треба
було бути в ощадкасі, всі внески
перераховуються за єдиною методикою —
10:1.
Курс рубля з 1961 року визначався 90
копійок за 1 долар США.

11.

Право на пенсію мали чоловіки - по досягненню
60 років та при умові не менше 25 р. стажу;
жінки – по досягненню 55 р. та при умові не
менше 20 р. стажу
У 1965 р. Право на пенсію отримали
колгоспники: жінки із 60 р., чоловіки із 65 р.

12.

Саме з постанови «Про розвиток житлового
будівництва в СРСР» від 31 липня 1957 року і
почалась забудова українських міст панельними
п'ятиповерховими будинками, які згодом назвали
іменем тодішнього керівника СРСР Микити
Хрущова.
Внаслідок жорсткої економії будинки стали
зводити в 5 поверхів, ліфти в проекті не були
передбачені, адже це додавало 8% вартості. Норми
житлової площі теж були вивірені - 9 квадратних
метрів на людину. Спочатку п'ятиповерхівки
зводили з цегли, а згодом перейшли на панельне
будівництво, що неабияк прискорювало процес.

13.

English Русский Rules