7.60M
Category: medicinemedicine

Підшлункова залоза (pancreas)

1.

Підшлункова залоза
(pancreas)

2.

Розташована
ретроперітонеально в
лівій підреберній і
надчеревній ділянці,
знаходиться позаду
шлунка, на задній
стінці черевної
порожнини.
Проекція на
хребет:
нижні грудні
(XI,XII) і верхні
поперекові (I-II)
хребці.

3.

• Три поверхні:
-задня;
-передня;
-нижня.
Три края:
Три частини :
головка (1), тіло (2) і хвіст (3).
верхній, передній,
нижній.

4.

Маса підшлункової залози 70-90 г. Довжина її 12-15 см.
Зовні покрита тонкою капсулою.

5.

Підшлункова
залоза
- Trypsinogen trypsin
(enterokinase from duodenum).
- Chymotrypsinogen and
carboxypeptidase
chymotrypsin and active
carboxypeptidase).
Step 1 of protein digestion
- Pancreatic amylase Step 1
carbohydrate digestion
-
Pancreatic lipase step 1 lipid
digestion
- Bicarbonates ions from the
pancreatic juice help neutralize the
acidity of the chyme.

6.

Паренхіма підшлункової залози поділяється
перегородками на часточки. Кожна часточка містить
екзокринну і ендокринну частини.
Екзокринна частина
Cкладає 97% об’єму залози, має дольчату
структуру, є складною альвеолярно-трубчатою
залозою.
Структурно-функціональною одиницею
підшлункової залози є ацинус.

7.

• Ацинус складається з кінцевого
(секреторного) відділу і вставочного протока.
• Кінцевий відділ утворений секреторними
клітинами- екзокринними панкреоцитами.
• Панкреоцити мають форму усіченого
конуса, повернуті розширеною основою
до базальної мембрани, а апікальною
частиною - в центр ацинуса.

8.

Екзокринний відділ підшлункової залози. Ацинус.

9.

• Кожний панкреоцит полярно
діференційований.
• Виділяють базальну (базофільна,
гомогенна) і апікальну (оксифльну,
зімогенну) частини.
• В апікальній зоні поза травленя
локалізуються зімогенні гранули, які
містять ферменти, синтезовані
панкреоцитами.

10.

Вірсунгов проток підшлункової залози

11.

• Епітеліальні клітини вставочних, міжацинозних і
внутрішньочасточкових
протоків
секретують
бікарбонати, які надають панкреатичному соку лужну
рН
Функції вивідних протоків
Дренажна (відток секрету);
Секреторна (рідка частина, буферні іони);
Герметизуюча:
Бар’єрна;
Регенераторна (вставочні протоки)

12.

• Безкольорова рідина, pH=7,8-8,4.
• Об’єм - 2 літри на добу.
• Основні компоненти: вода, ферменти
(пептидаза, амілаза, ліпаза), багато
бікарбонатів.
• Функції: травлення білків, жирів і
вуглеводів.

13.

Ендокринний віддід
підшлункової залози
(острівці Лангерганса)

14.

Панкреатичні острівці були відкриті і
описані в 1869 році студентом Берлінського
університета Паулем Лангергансом, який
працював під керівництвом Р. Вірхова.
Вітчизняний патологоанатом, професор
Л.В. Соболєв в 1901 році довів, що
острівцевий апарат підшлункової залози має
внутрішньосекреторну функцію.
Английскі фізіологи Р. Бест і
А. Бантінг в 1920 році виділили інсулін з
підшлункових залоз великої рогатої худоби.

15.

• В юнацькому віці кількість острівців
коливається від 200 тис. до 2.5 млн.
• В похилому віці їх стає менше.
• В склад острівця може входити від 2-3 до
кількох сотен інсулоцитів (бета-клітин).
• Маса ендокринної частини підшлункової
залози в средньому становить 2-4 грама.

16.

утворені залозистими
клітинами інсулоцитами,
які синтезують і секретують
пептидні гормони

17.

Острівець Лангерганса
КЛІТИНА
ГОРМОН
В- базофільні
70-75%
інсулін
А-ацидофільні
20-25 %
глюкагон
D -5-10 %;
D1- аргірофільні
1-5 %;
РР- 2-5 %
соматостатин
ЕФЕКТ
Сприяє надходженню глюкози
кровоносного русла в клітини
з
антагонист інсуліна
тормозить секрецію інсуліна і
глюкагона,
зменшує
продукцію
ферментів ацинозними клітинами
підшлункової залози
Розширює кровоносні капіляри,
вазоактивный
стимулює секреторну активність
інтестінальний
залозистих клітин підшлункової
поліпептид (ВІП)
залози
панкреатичний
поліпептид
Стимулює виділення шлункового і
панкреатичного сока

18.

Острівець Лангерганса (панкреатичний острівець)
Ліворуч: коричневий колір вказує на локалізацію А-клітин
Правоуч: забарвлені В-клітини.
English     Русский Rules