3.42M
Category: medicinemedicine

Бешиха

1.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ
ТЕМА:БЕШИХА
Предмет: “Інфектологія”
Курс: 3
Спеціальність: «Лікувальна справа»

2.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Спостерігається значна розповсюдженість
бешихи,часта схильність до хронічнорецидивного перебігу хвороб та збільшення
частоти небажаних негативних наслідків
захворювання. Залишаеться стабільно
високою захворюваність на бешиху в усіх
регіонах України,яка становить 15-20
випадків на 10000 населення.

3.

Навчальна мета лекції:
Знати (а-ІІ):
визначання захворювання;
етіологію та епідеміологію бешихи;
патогенез бешихи;
Клініку бешихи ;
діагностику;
специфічну лабораторну діагностику;
диференційну діагностику;
принципи лікування та догляд за хворими;
профілактику.

4.

ВИХОВНА МЕТА:
Виховати:
дисциплінованість фельдшерів;
тактовність до пацієнтів;
Почуття відповідальності за свої професійні дії
при роботі з хворими на бешиху .

5.

Бешиха - інфекційно-алергічна
хвороба людини, що
спричиняється бетагемолітичним стрептококом
групи А, і характеризується
симптомами інтоксикації,
гарячкою, та розвитком
вогнищевого запалення шкіри.

6.

ЕТІОЛОГІЯ
Збудником є бета-гемолітичний стрептокок групи А–
це коки розміщені у вигляді грона винограду,
джгутиків не мають, не рухливі, спор, капсул не
утворюють.Грам »+».
Стійкий у зовнішньому середовищі: переносить
висушування, низькі температури.
У сухому гною, харкотинні зберігається місяці
Температура 60гр.С-загибель через 30хвилин,
100гр.С-миттєво,дезінфікуючі розчини- загибель
через 20 хвилин.

7.

стрептокок

8.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ
Джерело інфекції:
хворі на бешиху та інші стрептококові
інфекції (ангіна, скарлатина, стрептодермія,
фарингіт, пневмонія),
здорові бактеріоносії
Зараження відбувається крізь невеликі
ушкодження шкіри (садно, подряпина, укол)
або слизові оболонки.
Частіше хворіють жінки середнього віку.

9.

ПАТОГЕНЕЗ
Виникненню хвороби сприяє індивідуальна
схильність організму,
зокрема підвищена чутливість до бетагемолітичного стрептокока.
Хронічна бешиха обумовлена існуванням
вогнища стрептококової інфекції на шкірі та
інших органах і алергічною перебудовою
організму.
Імунітет не формується.

10.

ФОРМИ БЕШИХИ
Розрізняють:
первинну,(захворювання, що виникло
вперше)
повторну, (бешиха спостерігається
більше ніж через 2 роки після первинного
захворювання і з ним не пов'язана.)
рецидивуючу (характеризується
повторними проявами хвороби з тією
самою локалізацією, що виникають в
найближчі 2 роки після першого
захворювання і далі відновлюються).

11.

КЛІНІКА
Інкубаційний період триває від кількох годин до 3-5 діб.
Продромальний період.
Захворювання розпочинається раптово
озноб;
загальна слабкість
підвищення температури тіла до 38-39
°С,
головний біль ;
блювання;

12.

Період основних клінічних проявів
Симтоми інтоксикації посилюються
На місці майбутнього ураження шкіри
виникають:
відчуття розпирання
болю або паління.
Через 1-2 доби з'являються локальні
запальні зміни залежно від клінічної
форми бешихи.

13.

КЛІНІЧНІ ФОРМИ БЕШИХИ
Залежно від місцевих проявів
розрізняють кілінічні форми:
Еритематозна бешиха.
Еритематозно – бульозна бешиха.
Еритематозно - геморагічна бешиха.
Некротична бешиха.

14.

При еритематозній формі :
Виникає яскраво-червона пляма, яка швидко
поширюється на перифірію.
Вона має нерівні, наче язики полум'я, але чіткі межі
з валиком.
Уражена шкіра :
набрякла,
напружена,
гаряча на дотик,
помірно болюча( більше по периферії)
Набряк поширюється за межі еритеми і більше
виражений в місцях з розвинутою підшкірною
клітковиною (повіки, губи, статеві органи та ін.)

15.

При еритематозно-бульозній формі :
на фоні еритеми з'являються відповідно пухирі
з серозним вмістом від ледь помітних до
великих, їх буває декілька.
при ушкоджені чи самовільному розриві
пухирів витікає ексудат і оголюється ерозивна
поверхня
Характерним є розвиток регіонарного
лімфаденіту
При еритематозно – геморагічній:
В пухирях виявляється геморагічний ексудат і
фібрин замість серозного вмісту.

16.

Рецидивуюча бешиха
має атиповий перебіг;
інтоксикація незначна;
температура тіла частіше субфебрильна;
еритема тьмяна;
при частих рецидивах шкіра тоншає
внаслідок атрофії.

17.

ЕРИТЕМАТОЗНА ФОРМА БЕШИХИ НА ОБЛИЧЧІ

18.

ЕРИТЕМАТОЗНО - БУЛЬОЗНА ФОРМА БЕШИХИ

19.

ЕРИТЕМАТОЗНО - БУЛЬОЗНА ФОРМА БЕШИХИ

20.

ЕРИТЕМАТОЗНО - ГЕМОРАГІЧНА ФОРМА
БЕШИХИ

21.

РЕЦИДИВУЮЧА БЕШИХА

22.

Диференційна діагностика
еризипелоїдом,
флегмоною,
абсцесом,
сибіркою,
екземою,
алергічним дерматитом,
вузлуватою еритемою,
тромбофлебітом поверхневих вен.

23.

ФЛЕГМОНА

24.

АБСЦЕС

25.

ЕРИЗИПЕЛОЇД

26.

ШКІРНА ФОРМА СИБІРКИ

27.

ЕКЗЕМА ШКІРИ

28.

АЛЕРГІЧНИЙ ДЕРМАТИТ

29.

ВУЗЛУВАТА ЕРИТЕМА

30.

ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ГЕРПЕС

31.

ТРОМБОФЛЕБІТ ПОВЕРХНЕВИХ ВЕН

32.

Ускладнення:
сепсис,
септичний ендоміокардит,
тромбофлебіт,
нефрит,
абсцес ,
флегмона підлеглих тканин,
некроз,
виразки шкіри,
слоновість.

33.

СЛОНОВІСТЬ

34.

СЕПСИС

35.

АБСЦЕС

36.

ФЛЕГМОНА

37.

НЕКРОЗ

38.

ДІАГНОСТИКА
Діагностика грунтується на:
на основі клініки; (раптовий початок,
інтоксикація,місцева еритема з набряком і чіткими
нерівними контурами та ін.)
епідеміологічних даних: дані про травму шкіри,
переохолодження, спілкування з хворим на
стрептококову інфекцію, рецидиви бешихи.
Лабораторна діагностика:
Бактеріоскопічний метод діагностики
(орієнтовний).
Бактеріологічний метод діагностики (основний).

39.

ЛІКУВАННЯ
Залежно від клінічної форми і тяжкості перебігу
бешихи хворого направляють до лікарні або лікують
вдома.
Лікування повинно бути комплексним.
Етіотропне лікування
Ефективними є антибіотики пеніцилінового ряду.
Застосовують:
бензилпеніцилін протягом 7-15 днів в добових
дозах від 3 000 000 до 12 000 000 ОД
внутрішньом'язово.

40.

При його несприйнятливості призначають:
еритроміцин,
тетрациклін,
нітрофуранові препарати в середніх дозах.
Хворим з частими рецидивами бешихи :
оксацилін (по 1 г 4 рази на день),
ампіцилін (по 1 г 6 разів на день).
Якщо зберігаються залишкові явища хвороби,:
проводять повторне лікування іншим
антибіотиком
Широко використовують:
вітаміни,
десенсибілізуючі засоби

41.

Місцеве лікування
Великі пухирі надрізають і накладають пов'язки з:
розчином фурациліну (1:5000),
етакридину лактату (риванолу) (0,05 %)
ектерицидом.
Застосування мазей протипоказано

42.

Фізіотерапевтичні методи лікування.
У гострий період включають:
УВЧ,
УФО
Лезеротерапію,
В період реконвалісценції:
індуктотерапію,
електрофорез калію йодиту,
калію хлориду,
аплікацію озокериту,
парафін.

43.

• Диспансерний нагляд
• За реконвалесцентами після первинної і повторної
бешихи встановлюють диспансерний нагляд
протягом З міс
• при частих рецидивах - не менше ніж на 2 роки.
При рецидивах призначають:
преднізолон по 20-30 мг на день,
продигіозан (5-7 ін'єкцій),
натрію нуклеїнат.
З метою профілактики рецедивів вводять біцилін5 по 1,500,000 ОД внутрішньомязево через
кожні 4 тижні протягом 3-4 міс.

44.

Хворим з частими і багаторазвими рецедивами
вводять біцилін-5 щомісячно протягом 2-3 років
Одночасно призначають стимулятори імуної
системи ( метилурацил, продигіозан)

45.

ПРОФІЛАКТИКА
Запобігання:
переохолодженням,
травмам шкіри,
ангіні та іншим стрептококовим інфекціям,
своєчасне лікування стрептококових
захворювань,
загартовування організму,
особиста гігіена.

46.

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ЛЕКЦІЇ
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Назвіть збудника бешихи.
Як можно захворіти на бешиху?
Основні клінічні прояви бешихи.
Що таке первина, повторна і рецидивуюча
бешиха?
Як підтвердити діагноз бешихи?
Особливолсті лікування хворих на бешиху.
Як запобігти виникненню рецидивів бешихи?
Як запобігти виникненню бешихи?

47.

КЛІНІЧНА СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА
Хвора В. скаржиться на гарячку. Загальну
слабкість, біль у правій нозі. Температура тіла
38,5С, на правій гомілці яскрава еритема з
нерівними межами і валиком по периферії.
Уражена шкіра набрякла,напружена, гаряча
на дотик, помірно болюча при пальпації.
Яке захворювання можна запідозрити? І чому?

48.

ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ
Вивчити:
Підручник - М. А. Андрейчин, О. Л. Івахіна
Ст. 390-396
Конспект лекції.
Відповіді на питання для самоконтролю.

49.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
Дякую за увагу!!!
English     Русский Rules