Правові норми та правовідносини. Лекція 8

1.

Кафедра теорії права конституційного та
приватного права
ЛЕКЦІЯ 8
ПРАВОВІ НОРМИ ТА ПРАВОВІДНОСИНИ

2. План

1. Соціальні норми та їх види.
2. Поняття і ознаки правової норми.
3. Структура правової норми.
4. Способи викладу правових норм.

3. Література

1. Ведєрніков Ю.А. Теорія держави і права, підручник 2-е видання. Дніпропетровськ
ДУВС. Лера ЛТД 2015. 468 с.
2. Дашковська О. Р. Теорія держави і права у схемах і таблицях: навч. посіб. О. Р.
Дашковська,
Г. О. Христова та ін.; за ред. акад. НАПрН України О. В. Петришина. Х.: Юрайт, 2012.
256 с.
3. Дотримання прав людини в правоохоронній діяльності: навч. Посібник. І. П.
Андрусяк, Д. Є. Забзалюк, П. М. Лепісевич, Н. В. Федіна та ін. за аг. Ред. Д. Є. Зазбалюка,
Р. Б. Тополевського. Львів;ЛьвДУВС, 2019, 320 с.
4. Кельман М. С., Котуха О. С., Коваль І. М. Загальна теорія держави і права: підручник
за заг. ред. доктора юридичних наук, професора М.С. Кельмана Тернопіль, 2018. 804 с.
6. Луць Л.А. Загальна теорія держави та права: Навч.-метод. посіб. (за кредитномодульною системою). Київ: Атіка, 2012. 411с.
7. Скакун О.Ф. Теорія права і держави: підруч. 4 видання О.Ф. Скакун. К.: Алерта, 2017.
528 с.
8. Стрельбіцька Л.М. «Теорія держави і права», навчальний посібник, Київ: ОндорВидавництво, 2016. 332 с.
9. Теорія держави і права. Текст : підручник за ред. О. В. Петришина ; НУ ЮАУ. Х. :
Право, 2014. 368 с.

4. Питання 1

Соціальні норми та їх види.

5.

СОЦІАЛЬНА НОРМА — ЦЕ ЗУМОВЛЕНЕ ОБ'ЄКТИВНИМИ ЗАКОНОМІРНОСТЯМИ ПРАВИЛО
ФІЗИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ (ДІЯЛЬНОСТІ), ЯКЕ МАЄ ЗАГАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР, ВИР АЖАЄ ВОЛЮ
ПЕВНОЇ ЧАСТИНИ АБО ВСЬОГО СУСПІЛЬСТВА І ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ РІЗНОМАНІ ТНИМИ
ЗАСОБАМИ СОЦІАЛЬНОГО ВПЛИВУ.
ОЗНАКИ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ:
1. ВОНИ НЕ МАЮТЬ КОНКРЕТНОГО АДРЕСАТА. ВОНИ РОЗРАХОВАНІ НА ТЕ, ЩОБ
СПРЯМОВУВАТИ ПОВЕДІНКУ ЛЮДЕЙ У РАМКАХ ВІДНОСИН ДАНОГО ВИДУ;
ВСТУПАЮТЬ У ДІЮ ЩОРАЗ, КОЛИ ВИНИКАЮТЬ ВІДПОВІДНІ СУСПІЛЬНІ
ВІДНОСИНИ;
2. ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК СВІДОМО -ВОЛЬОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДЕЙ . ОДНІ
СТВОРЮЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ЦІЛЬОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ІНШІ ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІ ДОК
БАГАТОРАЗОВИХ ПОВТОРЮВАНИХ АКТІВ ПОВЕДІНКИ, НЕ ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ В ІД
САМОЇ ПОВЕДІНКИ І ВИСТУПАЮТЬ ЯК ЗРАЗКИ І СТЕРЕОТИПИ, ТРЕТІ ФОРМУ ЮТЬСЯ
У ВИГЛЯДІ ПРИНЦИПІВ, ЯКІ ЗАКРІПЛЮЮТЬСЯ В СУСПІЛЬНІЙ СВІДОМОСТІ Т А ІН.
3. СПРЯМОВАНІ НА РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН , ПОВЕДІНКУ В СУСПІЛЬСТВІ.
4. ВИНИКАЮТЬ У ПРОЦЕСІ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНІ НОРМИ, БУДУЧИ
ЕЛЕМЕНТОМ СУСПІЛЬСТВА, ВІДОБРАЖАЮТЬ ПРОЦЕСИ ЙОГО РОЗВИТКУ,
ВПЛИВАЮТЬ НА ЇХ ТЕМПИ І ХАРАКТЕР, ВЛАСНЕ, МАЮТЬ СВОЄ МІСЦЕ В ІСТ ОРІЇ
СУСПІЛЬСТВА, СВОЮ ІСТОРИЧНУ ДОЛЮ.
5. ВІДПОВІДАЮТЬ ТИПУ КУЛЬТУРИ І ХАРАКТЕРУ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА .
КУЛЬТУРА ПЕРШ ЗА ВСЕ ВИРАЖЕНА У ЗМІСТІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ.

6.

ДО СКЛАДУ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ ВХОДЯТЬ МОРАЛЬ, ПРАВО,
ПОЛІТИЧНІ НОРМА, ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, КОРПОРАТИВНІ
НОРМИ (НОРМИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ,
ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ, ІНШИХ ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН),
РЕЛІГІЙНІ НОРМИ, ЗВИЧАЇ (ТРАДИЦІЇ).
НОРМИ МОРАЛІ — ЦЕ ПРАВИЛА, ЩО ОЦІНЮЮТЬ І
РЕГУЛЮЮТЬ ПОВЕДІНКУ ЛЮДЕЙ ПІД КУТОМ ЗОРУ
КАТЕГОРІЙ ДОБРА І ЗЛА, СПРАВЕДЛИВОГО І
НЕСПРАВЕДЛИВОГО, ТА ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ ВНУТРІШНЬОЮ
ПЕРЕКОНАНІСТЮ ТА СИЛОЮ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ.
ПОЛІТИЧНІ НОРМИ – РЕГУЛЮЮТЬ ВІДНОСИНИ МІЖ
СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ, НАЦІЯМИ, НАРОДНОСТЯМИ, ЇХ
УЧАСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННІ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ,
ВІДНОСИНИ ДЕРЖАВИ З ІНШИМИ СУБ 'ЄКТАМИ
ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА.
ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ – РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ВІДНОСИНИ У
СФЕРІ ЕКОНОМІКИ.

7.

КОРПОРАТИВНІ НОРМИ – СКЛАДАЮТЬ ПРАВИЛА
ПОВЕДІНКИ, ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ
ПОЛІТИЧНИМИ ПАРТІЯМИ, ГРОМАДСЬКИМИ
ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ІНШИМИ ГРОМАДСЬКИМИ
ОБ'ЄДНАННЯМИ ЛЮДЕЙ.
РЕЛІГІЙНИМИ НОРМАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ ПРАВИЛА,
ВСТАНОВЛЕНІ РІЗНИМИ ВІРОСПОВІДАННЯМИ І
ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ВІРУЮЧИХ.
ЕСТЕТИЧНІ НОРМИ – ВСТАНОВЛЮЮТЬ ПРАВИЛА
ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ ЗГІДНО З УЯВЛЕННЯМИ ПРО КРАСУ, ЯКІ
СКЛАЛИСЯ В СУСПІЛЬСТВІ.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ НОРМИ – ЗАКРІПЛЮЮТЬ СТРУКТУРУ,
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ
І ОБ 'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН.
КУЛЬТУРНІ НОРМИ – ВИЗНАЧАЮТЬ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ
ЛЮДЕЙ, ЗУМОВЛЕНІ РІВНЕМ І ТРАДИЦІЯМИ МАТЕРІАЛЬНОЇ
ТА ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ СУСПІЛЬСТВА.

8.

ЗВИЧАЙ — СОЦІАЛЬНА НОРМА, ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ,
ЩО СКЛАЛОСЯ У ПРОЦЕСІ СПІВЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У РЕЗУЛЬТАТІ
ФАКТИЧНОГО ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ВПРОДОВЖ ТРИВАЛОГО
ЧАСУ. ЗВИЧАЙ ВИНИКАЄ РАЗОМ З ЛЮДСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ І
Є ОСНОВНОЮ ФОРМОЮ СОЦІАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ПОВЕДІНКИ ЧЛЕНІВ ГРОМАДИ ЗА РОДОВОГО ЛАДУ. З ПОДІЛОМ
СУСПІЛЬСТВА НА КЛАСИ І ВИНИКНЕННЯМ ДЕРЖАВИ, ЗВИЧАЙ
МОЖЕ СТАТИ ЗВИЧАЄМ ПРАВОВИМ, ДОТРИМАННЯ ЯКОГО
ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ДЕРЖАВНИМ ПРИМУСОМ.
ТРАДИЦІЇ ВИРАЖАЮТЬ ПРАГНЕННЯ ЛЮДЕЙ ЗБЕРЕГТИ
УСПАДКОВАНІ ВІД ПОПЕРЕДНІХ ПОКОЛІНЬ ФОРМИ ПОВЕДІНКИ;
ВОНИ ВИНИКАЮТЬ В СИЛУ ПОШИРЕННЯ БУДЬ -ЯКОГО
ПРИКЛАДУ, СХВАЛЕНОГО СУСПІЛЬСТВОМ. ТРАДИЦІЙНОЮ СТАЄ
БУДЬ-ЯКА ДІЯ, СХВАЛЕНА МОРАЛЛЮ, А ТАКОЖ В ТОМУ, ЩО
ОСОБИ, ЯКІ НЕХТУЮТЬ ЦІЄЮ ТРАДИЦІЄЮ, ЗАСЛУГОВУЮТЬ
МОРАЛЬНОГО ОСУДУ. ТРАДИЦІЇ ОХОПЛЮЮТЬ, ЯК ПРАВИЛО,
ВІДПОВІДНИЙ ТИП ПОВЕДІНКИ, СКЛАДАЮТЬСЯ НЕ З ОДНІЄЇ
ЯКОЇ-НЕБУДЬ ДІЇ, А СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ.

9. Питання 2

Поняття і ознаки правової норми

10.

5. ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ, ПРИЙНЯТЕ В СУВОРО
ВСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ, — НОРМА ПРАВА ВИДАЄТЬСЯ
УПОВНОВАЖЕНИМИ НА ТЕ СУБ'ЄКТАМИ В МЕЖАХ ЇХ
КОМПЕТЕНЦІЇ З ДОТРИМАННЯМ ПЕВНОЇ ПРОЦЕДУРИ:
РОЗРОБКА, ОБГОВОРЕННЯ, ПРИЙНЯТТЯ, НАБУТТЯ
ЧИННОСТІ, ЗМІНА АБО СКАСУВАННЯ ЧИННОСТІ.
6. ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ, ЗАБЕЗПЕЧЕНЕ ВСІМА ЗАХОДАМИ
ДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ, АЖ ДО ПРИМУСУ, — ДЕРЖАВА
СТВОРЮЄ РЕАЛЬНІ УМОВИ ДЛЯ ДОБРОВІЛЬНОГО
ЗДІЙСНЕННЯ СУБ'ЄКТАМИ ЗРАЗКІВ ПОВЕДІНКИ,
СФОРМУЛЬОВАНИХ У НОРМІ ПРАВА; ЗАСТОСОВУЄ
СПОСОБИ ПЕРЕКОНАННЯ І ПРИМУСУ ДО БАЖАНОЇ
ПОВЕДІНКИ, ЗОКРЕМА, ЕФЕКТИВНІ САНКЦІЇ У РАЗІ
НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ НОРМИ ПРАВА.

11.

У БУДЬ-ЯКІЙ ДЕРЖАВІ ІСНУЄ І ВИНИКАЄ ВЕЛИЧЕЗНА КІЛЬКІСТЬ
НОРМ ПРАВА. ЦІ НОРМИ МОЖНА КЛАСИФІКУВАТИ (ПОДІЛИТИ)
НА ВИДИ ЗА ПЕВНИМ КРИТЕРІЄМ (ОЗНАКОЮ).
1. ЗА ПРЕДМЕТОМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (АБО ЗА
ГАЛУЗЯМИ ПРАВА): НОРМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО,
АДМІНІСТРАТИВНОГО, КРИМІНАЛЬНОГО, ЦИВІЛЬНОГО,
ТРУДОВОГО, ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА ТА ІН.
2. ЗА МЕТОДОМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ :
ІМПЕРАТИВНІ — НОРМИ, ЩО ВИРАЖАЮТЬ У КАТЕГОРИЧНИХ
РОЗПОРЯДЖЕННЯХ ДЕРЖАВИ ЧІТКО ПОЗНАЧЕНІ ДІЇ І НЕ
ДОПУСКАЮТЬ НІЯКИХ ВІДХИЛЕНЬ ВІД ВИЧЕРПНОГО ПЕРЕЛІКУ
ПРАВ І ОБОВ'ЯЗКІВ СУБ'ЄКТІВ. ІНАКШЕ: ІМПЕРАТИВНІ НОРМИ
ПРЯМО НАКАЗУЮТЬ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ, ХАРАКТЕРНІ ПЕРШ
ЗА ВСЕ ДЛЯ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА, ХОЧА ВОНИ ІСНУЮТЬ І В
ПРИВАТНОМУ ПРАВІ.
ДИСПОЗИТИВНІ — НОРМИ, ЯКІ НАДАЮТЬ СВОБОДУ ВИБОРУ
ПОВЕДІНКИ, ХАРАКТЕРНІ САМЕ ДЛЯ ПРИВАТНОГО ПРАВА.

12.

ПРАВОВІ НОРМИ — ЦЕ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВІ, ФОРМАЛЬНО ВИЗНАЧЕНІ В
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ АБО
САНКЦІОНОВАНІ ДЕРЖАВОЮ, ОХОРОНЯЮТЬСЯ І ГАРАНТУЮТЬСЯ НЕЮ.
НОРМА ПРАВА — ЦЕ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ, ФОРМАЛЬНО ВИЗНАЧЕНЕ, ВСТАНОВЛЕНЕ
АБО САНКЦІОНОВАНЕ ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ, ЯКЕ ВПЛИВАЄ НА СУСПІЛЬНІ ВІ ДНОСИНИ З
МЕТОЮ ЇХ ВПОРЯДКУВАННЯ.
ОЗНАКИ НОРМИ ПРАВА:
1. ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ РЕГУЛЯТИВНОГО ХАРАКТЕРУ — НОРМА ПРАВА ВВОДИТЬ НОВЕ
ПРАВИЛО, ФІКСУЄ НАЙТИПОВІШІ СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ І ЗВ'ЯЗКИ; ВПЛИВАЄ НА
СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ, ПОВЕДІНКУ ЛЮДЕЙ;.
2.
ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ — НОРМА ПРАВА ВИХОДИТЬ ВІД
ДЕРЖАВИ, ОХОРОНЯЄТЬСЯ НЕЮ, ЗАКРІПЛЮЄ ЗА УЧАСНИКАМИ СУСПІЛЬНИХ
ВІДНОСИН ЦЬОГО ВИДУ ЮРИДИЧНІ ПРАВА І ПОКЛАДАЄ НА НИХ ЮРИДИЧНІ
ОБОВ'ЯЗКИ.
3. ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ — НОРМА ПРАВА МАЄ ЗАГАЛЬНИЙ
(БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ КОНКРЕТНОГО АДРЕСАТА — НЕПЕРСОНІФІКОВАНИЙ) ХАРАКТЕР,
ТОБТО ПОШИРЮЄТЬСЯ НА УСІХ, ХТО СТАЄ УЧАСНИКОМ ВІДНОСИН, РЕГУЛЬОВ АНИХ
НОРМОЮ. ЯК РЕГУЛЯТОР СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, НОРМА МАЄ БАГАТОРАЗОВІ СТЬ
ЗАСТОСУВАННЯ (НАПРИКЛАД, ЗАБОРОНА ХУЛІГАНСТВА).
4. ФОРМАЛЬНО-ВИЗНАЧЕНЕ ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ - НОРМА ПРАВА МАЄ ЧІТКО
ВИЗНАЧЕНУ ФОРМУ ЗОВНІШНЬОГО ВИРАЗУ

13.

3. ЗА ФОРМОЮ ВИРАЗУ ПРИПИСУ ПРАВОВІ НОРМИ
ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА
- ЗОБОВ'ЯЗУЮЧІ (ВСТАНОВЛЮЮТЬ ОБОВ'ЯЗОК
ЗДІЙСНЕННЯ АКТИВНИХ ДІЙ),
- ЗАБОРОНЯЮЧІ (ВСТАНОВЛЮЮТЬ ЗАБОРОНУ ДІЇ),
- УПОВНОВАЖУЮЧІ (НАДАЮТЬ ПРАВА).
4. ЗА ХАРАКТЕРОМ ВПЛИВУ НА ОСОБУ
- ЗАОХОЧУВАЛЬНІ — НОРМИ, ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬ
ЗАХОДИ ЗАОХОЧЕННЯ ЗА ВАРІАНТ ПОВЕДІНКИ
СУБ'ЄКТІВ, ЯКИЙ СХВАЛЮЄТЬСЯ ДЕРЖАВОЮ І
СУСПІЛЬСТВОМ І ПОЛЯГАЄ В СУМЛІННІЙ І
ПРОДУКТИВНІЙ ПРАЦІ (НАПРИКЛАД, ПРАВИЛА ЩОДО
ВИПЛАТИ ПРЕМІЙ).
- РЕКОМЕНДАЦІЙНІ — НОРМИ, ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬ
ВАРІАНТИ БАЖАНОЇ З ПОГЛЯДУ ДЕРЖАВИ ПОВЕДІНКИ
СУБ'ЄКТІВ.

14.

5. ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ПРАВОВІДНОСИН, ЩО ВРЕГУЛЬОВУЮТЬСЯ ПРАВОВИМ И НОРМАМИ
- НОРМА МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА — НОРМА, ЩО Є ПЕРВИННИМ РЕГУЛЯТОРОМ СУСПІЛЬНИХ
ВІДНОСИН: МІСТИТЬ ПРАВИЛО (ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ, ЗАБОРОНИ), НА ПІДСТ АВІ ЯКОГО МОЖЛИВО
ВИРІШЕННЯ СПРАВИ ПО СУТІ. НАПРИКЛАД, НЕ МОЖНА ВЧИНЯТИ ВБИВСТВО.
-
НОРМА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА — НОРМА, ЩО ВСТАНОВЛЮЄ ОПТИМАЛЬНИЙ ПОРЯДОК
ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА: МІСТИТЬ ПРАВИЛО, НА ПІДСТ АВІ ЯКОГО
МОЖЛИВО ВИРІШЕННЯ СПРАВИ ПО СУТІ. НАПРИКЛАД, ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАН НЯ ЗЛОЧИНУ,
ПОРЯДОК ВИКЛИКУ СВІДКІВ ДО СУДУ ТОЩО.
6. НОРМИ ПРАВА ЗА СУБ'ЄКТАМИ ПРАВОТВОРЧОСТІ:
- НОРМИ ОРГАНІВ ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ ВЛАДИ
- НОРМИ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ
- НОРМИ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
- НОРМИ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ, КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ
ПІДПРИЄМСТВ
7. НОРМИ ПРАВА ЗА ДІЄЮ У ПРОСТОРІ:
- ЗАГАЛЬНІ
- МІСЦЕВІ

15.

8. НОРМИ ПРАВА ЗА ДІЄЮ У ЧАСІ:
- ПОСТІЙНІ
- ТИМЧАСОВІ
9. НОРМИ ПРАВА ЗА ДІЄЮ ЗА КОЛОМ ОСІБ:
- ЗАГАЛЬНІ — ПОШИРЮЮТЬСЯ НА ВСЕ НАСЕЛЕННЯ;
- СПЕЦІАЛЬНІ — ПОШИРЮЮТЬСЯ НА ПЕВНЕ КОЛО ОСІБ;
-
ВИНЯТКОВІ — РОБЛЯТЬ ВИНЯТКИ ІЗ ЗАГАЛЬНИХ І СПЕЦІАЛЬНИХ НОРМ.
10. НОРМИ ПРАВА ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ СПРЯМОВАНІСТЮ (ЗА ФУНКЦІЯМИ ПР АВА):
- РЕГУЛЯТИВНІ — ВСТАНОВЛЮЮТЬ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ (НАПРИКЛАД, НОРМА, Щ О
ЗАКРІПЛЮЄ ПРАВОМОЧНОСТІ (ТОБТО, ПРАВО НА «ВЛАСНІ», ЮРИДИЧНО ЗНАЧ ИМІ ДІЇ )
ВЛАСНИКА: ВОЛОДІННЯ, КОРИСТУВАННЯ, РОЗПОРЯДЖЕННЯ, ЧИ НОРМА, ЩО В ИЗНАЧАЄ ПОРЯДОК
ШЛЮБУ).
- ОХОРОННІ - ВСТАНОВЛЮЮТЬ СПОСОБИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВ І
НЕВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ, ЗАКРІПЛЕНИХ У РЕГУЛЯТИВНИХ НОРМАХ (НАПРИ КЛАД, НОРМА
КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВБИВСТВО).
-

16. Питання 3

Структура правової норми

17.

СТРУКТУРА, АБО ВНУТРІШНЯ ФОРМА НОРМИ ПРАВА — ЦЕ
ВНУТРІШНЯ ПОБУДОВА НОРМИ ПРАВА, ЯКА ВИРАЖАЄТЬСЯ
У ЇЇ ПОДІЛІ НА СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ, ПОВ'ЯЗАНІ МІЖ
СОБОЮ.
ГІПОТЕЗА (ПРИПУЩЕННЯ) — ЧАСТИНА НОРМИ, ЯКА
ВКАЗУЄ, ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН НОРМА ВСТУПАЄ В ДІЮ.
ВІДПОВІДАЄ НА ЗАПИТАННЯ: ДЕ? КОЛИ? У ЯКОМУ
ВИПАДКУ? ПРИ ЯКИХ УМОВАХ?
ДИСПОЗИЦІЯ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) - ЧАСТИНА НОРМИ, У
ЯКІЙ ФОРМУЛЮЄТЬСЯ САМЕ ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ, ПРАВА
І ОБОВ'ЯЗКИ
САНКЦІЯ (СТЯГНЕННЯ) — ЧАСТИНА НОРМИ, ЯКА
ВСТАНОВЛЮЄ ЗАХОДИ (ВИД ТА ОБСЯГ) ДЕРЖАВНОГО
ПРИМУСУ, ЗАСТОСОВУВАНІ У РАЗІ ЇЇ ПОРУШЕННЯ

18.

ВИДИ ГІПОТЕЗ:
1. ВИЗНАЧЕНА ГІПОТЕЗА ВИЧЕРПНО ВИЗНАЧАЄ ТІ УМОВИ, ЗА НАЯВНОСТІ ЯКИХ ВСТУПАЄ
В ДІЮ ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ, ЩО МІСТИТЬСЯ В ДИСПОЗИЦІЇ ПРАВОВОЇ НОРМ И.
НАПРИКЛАД, КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ВСТАНОВЛЮЄ
ВИЧЕРПНИЙ ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН (УМОВ), ЗА ЯКИХ ВИРОК СУДУ ПОВИННИЙ Б УТИ
БЕЗУМОВНО СКАСОВАНИЙ: ЯКЩО ВИРОК ВИНЕСЕНО НЕЗАКОННИМ СКЛАДОМ СУД У, АБО
ПОРУШЕНА ТАЄМНИЦЯ НАРАДИ СУДІВ, АБО ВИРОК НЕ ПІДПИСАНИЙ БУДЬ -КИМ ІЗ
СУДДІВ ТА ІН. ТУТ — АБСОЛЮТНО-ВИЗНАЧЕНА ГІПОТЕЗА.
2. НЕ ПОВНІСТЮ ВИЗНАЧЕНА ГІПОТЕЗА МІСТИТЬ ФОРМУЛЮВАННЯ У ЗАГАЛЬНІЙ ФОРМІ
ТИПУ «У НЕОБХІДНОМУ ВИПАДКУ», А НАЯВНІСТЬ АБО ВІДСУТНІСТЬ ЦІЄЇ Н ЕОБХІДНОСТІ
ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВІДПОВІДНИМИ СУБ'ЄКТАМИ.
3.ВІДНОСНО ВИЗНАЧЕНА ГІПОТЕЗА НЕ МІСТИТЬ ДОСТАТНЬО ПОВНИХ ДАНИХ ПРО
ОБСТАВИНИ ДІЇ НОРМИ, ОБМЕЖУЄ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМИ ПЕВНИМ КОЛ ОМ
ФОРМАЛЬНИХ ВИМОГ.
4.ЗАГАЛЬНА (АБСТРАКТНА) ГІПОТЕЗА — ЦЕ ГІПОТЕЗА, В ЯКІЙ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ
НОРМИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ЗАГАЛЬНИМИ РОДОВИМИ ОЗНАКАМИ, БЕЗ ГЛИБОКОЇ
ДЕТАЛІЗАЦІЇ, ЩО ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ОХОПИТИ, А ТАКОЖ ВРЕГУЛЮВАТИ ЗНАЧ НУ
КІЛЬКІСТЬ ОДНОРІДНИХ ВИПАДКІВ. ОСКІЛЬКИ РОДОВІ ОЗНАКИ, ЯКІ МІСТИ ТЬ У СОБІ
АБСТРАКТНА ГІПОТЕЗА, — ЯВИЩА ДОСИТЬ СТІЙКІ, ТО І НОРМИ, ЩО МАЮТЬ ТАКУ
ГІПОТЕЗУ, ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ВИСОКОЮ СТАБІЛЬНІСТЮ.

19.

5 . К ОНКР ЕТ НА ( К А З У Ї СТ ИЧН А ) Г І П ОТ ЕЗ А В И З Н А Ч А Є У М О В И Д І Ї Н О Р М И ,
ВИКОРИСТОВУЮЧИ БІЛЬШ ВУЗЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ РОДОВІ ОЗНАКИ. ТОМУ
ВОНА ПОШИРЮЄ ДІЮ НА ІСТОТНО ВУЖЧЕ КОЛО ВИПАДКІВ, А САМА НОРМА
МАЄ МЕНШУ СТАБІЛЬНІСТЬ, НІЖ ЗА НАЯВНОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ (АБСТРАКТНОЇ)
ГІПОТЕЗИ.
6 . П РОС Т А Г І П ОТЕ ЗА В М І Щ У Є Л И Ш Е О Д Н У У М О В У , З Н А С Т А Н Н Я М Я К О Ї
НОРМА ПРАВА ПОЧИНАЄ ДІЯТИ.
7 . С К Л А ДНА Г І П ОТ Е ЗА П Е Р Е Д Б А Ч А Є К І Л Ь К А О Б С Т А В И Н , С У К У П Н І С Т Ь Я К И Х Є
ОБОВ'ЯЗКОВОЮ УМОВОЮ ДЛЯ ПОЧАТКУ ДІЇ НОРМИ.
8 . А Л ЬТ Е РНАТ И ВН А Г І П ОТЕ ЗА М А Є К І Л Ь К А У М О В , І З Н А С Т А Н Н Я М К О Ж Н О Ї З
ЯКИХ ПОЧИНАЄ ДІЯТИ НОРМА. НАПРИКЛАД, НОРМА, ЩО РЕГЛАМЕНТУЄ
ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ, ВСТАНОВЛЮЄ, ЩО ШЛЮБ ПРИПИНЯЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ
СМЕРТЬ ОДНОГО З ПОДРУЖЖЯ, ОГОЛОШЕННЯ ЙОГО АБО ЇЇ ПОМЕРЛИМ
(ПОМЕРЛОЮ) У ВСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ, А ЗА ЖИТТЯ ПОДРУЖЖЯ —
РОЗЛУЧЕННЯМ ЗА ЗАЯВОЮ ОДНОГО З НИХ АБО ОБОХ. ДОСТАТНЬО ОДНІЄЇ З
ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН, ЩОБ НАСТУПИЛИ ПЕРЕДБАЧЕНІ НОРМОЮ ПРАВОВІ
НАСЛІДКИ — ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ

20.

ВИДИ ДИСПОЗИЦІЙ:
1.ВИЗНАЧЕНА ДИСПОЗИЦІЯ ЗАКРІПЛЮЄ ОДНОЗНАЧНЕ ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ, ТОБТО
УЧАСНИКИ ПЕВНИХ ВІДНОСИН МОЖУТЬ ПОВОДИТИСЬ ЛИШЕ ТАК, ЯК ВКАЗАНО У НОРМІ
ПРАВА, І ЇМ НЕ НАДАЄТЬСЯ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИБОРУ ІНШОЇ ПОВЕДІНКИ. НАПРИКЛАД,
У КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ПРАВІ АБСОЛЮТНО ВИЗНАЧЕНОЮ ДИСПОЗИЦ ІЄЮ Є
РОЗПОРЯДЖЕННЯ СУДУ ВИДАЛЯТИ З ЗАЛУ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ УСІХ СВІДК ІВ, ЩО
ПРИЙШЛИ ДО ПОЧАТКУ ЇХ ДОПИТУ.
2.НЕ ПОВНІСТЮ ВИЗНАЧЕНА ДИСПОЗИЦІЯ ВКАЗУЄ ЛИШЕ НА ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ
ПОВЕДІНКИ, В РАМКАХ ЯКОЇ СУБ'ЄКТИ УТОЧНЮЮТЬ СВОЇ ПРАВА ТА ОБОВ'Я ЗКИ
САМОСТІЙНО.
3.ВІДНОСНО ВИЗНАЧЕНА ДИСПОЗИЦІЯ ВКАЗУЄ НА ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ, АЛЕ
ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ УТОЧНИТИ ЇХ ЗАЛЕЖНО ВІД КОНКРЕТНИХ ОБСТАВИН.
4.ПРОСТА ДИСПОЗИЦІЯ МІСТИТЬ ОДНЕ ПРАВИЛО ПОВЕДІНКИ.
5.СКЛАДНА ДИСПОЗИЦІЯ ПЕРЕДБАЧАЄ КІЛЬКА ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ.
6.АЛЬТЕРНАТИВНА ДИСПОЗИЦІЯ МАЄ КІЛЬКА ПРАВИЛ, КОЖНЕ З ЯКИХ МОЖЕ БУТИ
ВИКОРИСТАНЕ САМОСТІЙНО В РАЗІ НАСТАННЯ УМОВ, ЩО ЗАЗНАЧЕНІ В ГІПО ТЕЗІ ЦІЄЇ
НОРМИ. НАПРИКЛАД, У КРИМІНАЛЬНО -ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ КОДЕКСІ Є НОРМА, ЯКА
ПЕРЕДБАЧАЄ, ЩО В РЕЗУЛЬТАТІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДК У СУД
ПРИЙМАЄ ОДНЕ З ТАКИХ РІШЕНЬ: (1) ЗАЛИШАЄ ВИРОК БЕЗ ЗМІНИ; (2) СК АСОВУЄ
ВИРОК І НАПРАВЛЯЄ СПРАВУ ДЛЯ НОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ АБО НОВОГО РОЗ ГЛЯДУ; (3)
СКАСОВУЄ ВИРОК І ПРИПИНЯЄ СПРАВУ; (4) ЗМІНЮЄ ВИРОК.

21.

ВИДИ САНКЦІЙ:
1.ВИЗНАЧЕНА САНКЦІЯ ВКАЗУЄ НА КОНКРЕТНИЙ ЗАСІБ ВПЛИВУ НА ПРАВОПОРУШНИКА. САНКЦІЇ НОРМ ПРО
МАЙНОВУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ПЕРЕВАЖНІЙ БІЛЬШОСТІ Є АБСОЛЮТНО ВИЗН АЧЕНИМИ. АБСОЛЮТНО
ВИЗНАЧЕНИМИ МОЖУТЬ БУТИ САНКЦІЇ ТА ІНШИХ НОРМ, НАПРИКЛАД, АДМІНІ СТРАТИВНИХ — ШТРАФ У 20КРАТНОМУ РОЗМІРІ ЗА БЕЗКВИТКОВИЙ ПРОЇЗД У ТРАМВАЇ.
2. ВІДНОСНО ВИЗНАЧЕНА САНКЦІЯ ВКАЗУЄ НА КІЛЬКА МОЖЛИВИХ ЗАСОБІВ ВПЛИВУ НА ПРАВОПОРУШН ИКА, А
ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОНКРЕТНОГО ЗАСОБУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ, ВИХОДЯ ЧИ З ОСОБЛИВОСТЕЙ
КОНКРЕТНОЇ СПРАВИ. ВІДНОСНО-ВИЗНАЧЕНИЙ ХАРАКТЕР МАЄ БІЛЬШІСТЬ САНКЦІЙ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА,
ЯКІ ВСТАНОВЛЮЮТЬ НИЖЧІ ТА ВИЩІ МЕЖІ ПОКАРАННЯ (НАПРИКЛАД, ПОЗБАВ ЛЕННЯ ВОЛІ ВІД 1 ДО 5 РОКІВ).
3.ПРОСТА САНКЦІЯ МІСТИТЬ ЛИШЕ ОДИН ПРАВОВИЙ НАСЛІДОК.
4.СКЛАДНА САНКЦІЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАСТОСУВАННЯ КІЛЬКОХ НАСЛІДКІВ ВОДНОЧАС.
5.АЛЬТЕРНАТИВНА САНКЦІЯ ПЕРЕДБАЧАЄ КІЛЬКА НЕСПРИЯТЛИВИХ НАСЛІДКІВ, КОЖЕН ІЗ ЯКИХ МОЖЕ Б УТИ
ЗАСТОСОВАНИЙ САМОСТІЙНО. НАПРИКЛАД, ПОШКОДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНИХ ТА ІНШИХ НАСАДЖЕНЬ
КАРАЮТЬСЯ ВИПРАВНИМИ РОБОТАМИ НА СТРОК ДО ОДНОГО РОКУ АБО ШТРАФО М, АБО ПОКЛАДЕННЯМ
ОБОВ'ЯЗКУ ВІДШКОДУВАТИ ЗАПОДІЯНУ ШКОДУ.
6.ПРАВОВІДНОВЛЮВАЛЬНІ САНКЦІЇ — ЦЕ ВКАЗІВКИ НА МІРУ ДЕРЖАВНОГО ПРИМУСУ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ:
А)ДЛЯ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ НЕВИКОНАНОГО ОБОВ'ЯЗКУ ТА ПОНОВЛЕННЯ ПОРУШЕНОГО ПРАВА;
Б)ДЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ «УЯВНИХ ПРАВОВІДНОСИН», ТОБТО ТИХ, ЩО ВИНИКЛИ В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЗАКОННИХ ДІЙ;
В)ДЛЯ СКАСУВАННЯ НОРМАТИВНИХ АКТІВ, ЯКІ СУПЕРЕЧАТЬ ЗАКОНОВІ.
7. ШТРАФНІ САНКЦІЇ — ЦЕ ТАКІ ЗАХОДИ ДЕРЖАВНОГО ПРИМУСУ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄ ТЬСЯ
ПРЕВЕНЦІЯ (ПОПЕРЕДЖЕННЯ) ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ НЕ СПРИЯ Є УСУНЕННЮ ЗБИТКІВ, ЩО
ЗАВДАНІ ПРАВОПОРУШЕННЯМ.

22. Питання 4

Способи викладу правових норм

23.

П Р И П РЯ М О М У С П О С О Б І В И К Л А Д У В С І Е Л Е М Е Н Т И П РА В О В О Ї Н О Р М И
( Г І П О Т Е З А , Д И С П О З И Ц І Я І СА Н К Ц І Я ) С Ф О Р М УЛ Ь О ВА Н І В ОД Н І Й С ТАТ Т І
З А К О Н У А Б О Ї Ї Ч АС Т И Н І . У С ТАТ Т І М І С ТЯ Т Ь С Я В С І Н Е О Б Х І Д Н І Е Л Е М Е Н Т И
Н О Р М И П РА ВА Б Е З П О С И Л А Н Ь Д О І Н Ш И Х С ТАТ Е Й . ТА К Е БУ ВА Є Р І Д К О .
Н А П Р И К Л А Д , С Т. 4 2 9 К К У К РА Ї Н И — " СА М О В І Л Ь Н Е З А Л И Ш Е Н Н Я П О Л Я Б О Ю
А Б О В І Д М О ВА П І Д Ч А С Б О Ю Д І Я Т И З Б Р О Є Ю — К А РА Є Т Ь С Я П О З БА В Л Е Н Н Я М
ВО Л І Н А С Т Р О К В І Д П ' Я Т И Д О Д Е С Я Т И Р О К І В .
У Ц Ь О М У В И П А Д КУ Г І П О Т Е З О Ю Є У М О В И ( Ч АС ) В Е Д Е Н Н Я Б О Ю ,
Д И С П О З И Ц І Є Ю — З А Б О Р О Н А СА М О В І Л Ь Н О Г О З А Л И Ш Е Н Н Я П ОЛ Я Б О Ю І
В І Д М О ВА Д І Я Т И З Б Р О Є Ю , А СА Н К Ц І Є Ю — П О З Б А ВЛ Е Н Н Я В ОЛ І Н А С Т Р О К
ВІД П'ЯТИ ДО ДЕСЯТИ РОКІВ.
П Р И В І Д С И Л Ь Н О М У С П О С О Б І В И К Л А Д У ОД Н І Е Л Е М Е Н Т И П РА В О В О Ї
Н О Р М И В И К Л А Д Е Н І В ОД Н І Й С ТАТ Т І , А І Н Ш І — В І Н Ш И Х С ТАТ ТЯ Х Ц Ь О Г О
Ж Н О Р М АТ И В Н О ГО А К Т У, Д О Я К И Х І В І Д С И Л А Є Ц Я С ТАТ ТЯ . Н А П Р И К Л А Д ,
Ч . 1 С Т. 1 2 2 К К У К РА Ї Н И В И К Л А Д Е Н А ТА К : " У М И С Н Е С Е Р Е Д Н Ь О Ї Т Я Ж КО С Т І
Т І Л Е С Н Е У Ш КО Д Ж Е Н Н Я , Т О Б Т О У М И С Н Е У Ш КО Д Ж Е Н Н Я , Я К Е Н Е Є
НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ЖИТТЯ І НЕ ПОТЯГЛО ЗА СОБОЮ НАС ЛІДКІВ,
П Е Р Е Д БАЧ Е Н И Х У С ТАТ Т І 1 2 1 Ц Ь О Г О КО Д Е КС У, А Л Е ТА К Е , Щ О
С П Р И Ч И Н И Л О Т Р И ВА Л И Й Р О З Л А Д З Д О Р О В ' Я А Б О З Н АЧ Н У С Т І Й К У ВТ РАТ У
П РА Ц Е З Д АТ Н О С Т І М Е Н Ш Я К Н А О Д Н У Т Р Е Т И Н У, — К А РА Є Т Ь С Я
В И П РА В Н И М И Р О Б О ТА М И Н А С Т Р О К Д О Д ВОХ Р О К І В , А Б О П О З БА В Л Е Н Н Я М
ВО Л І Н А С Т Р О К Д О Т Р Ь ОХ Р О К І В " . О Т Ж Е , Ц Я С ТАТ ТЯ В І Д С И Л А Є Д О С Т. 1 2 1
К К У К РА Ї Н И , Я К А П Е Р Е Д Б АЧ А Є У М И С Н Е ТЯ Ж К Е Т І Л Е С Н Е У Ш К ОД Ж Е Н Н Я .

24.

ПРИ БЛАНКЕТНОМУ СПОСОБІ ВИКЛАДУ ОКРЕМІ ЕЛЕМЕНТИ
ПРАВОВОЇ НОРМИ (ЯК ПРАВИЛО, ГІПОТЕЗА І САНКЦІЯ)
ВИКЛАДЕНІ В СТАТТІ ОДНОГО, А ІНШІ (ЯК ПРАВИЛО,
ДИСПОЗИЦІЯ) — У СТАТТЯХ ІНШОГО НОРМАТИВНОГО
АКТА. У СТАТТІ МІСТИТЬСЯ ПОСИЛАННЯ НЕ НА ЯКЕСЬ
КОНКРЕТНЕ НОРМАТИВНЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ДАНОГО
ЗАКОНУ, А НА ІНШИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ. ТАКОГО РОДУ
СТАТТЯ Є «БЛАНКОМ», ЩО ЗАПОВНЮЄТЬСЯ ІНШИМ
ЗАКОНОМ, ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА.
ФОРМИ (СПОСОБИ) ВИКЛАДУ НОРМ ПРАВА В СТАТТЯХ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЗА РІВНЕМ УЗАГАЛЬНЕННЯ:
— КОНКРЕТНІ (КАЗУЇСТИЧНІ) — ЗМІСТ НОРМИ
РОЗКРИВАЄТЬСЯ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИМИ ПОНЯТТЯМИ,
ЧЕРЕЗ ПЕВНІ ФАКТИ, ВИПАДКИ, ОЗНАКИ ТА ІН.;
— ЗАГАЛЬНІ (АБСТРАКТНІ) — ЗМІСТ НОРМИ
РОЗКРИВАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ЗАГАЛЬНІ, АБСТРАКТНІ, НЕ
ІНДИВІДУАЛІЗОВАНІ ПОНЯТТЯ.