53.85K
Category: sociologysociology

Структурний функціоналізм Р. Мертона (тема 3)

1.

СУЧАСНІ
СОЦІОЛОГІЧНІ
ТЕОРІЇ
Тема 3. Структурний функціоналізм Р.Мертона

2.

Основні питання
1. Основні роботи. Мета і завдання соціології
2. Теорії середнього рівня
3. Базові принципи та постулати функціонального аналізу
4. Явні та латентні функції
5. Концепція аномії
6. Дослідження науки та наукового етосу

3.

Роберт Кінг Мертон (1910-2003)
Основні роботи та напрями діяльності
■ Соціальна теорія та соціальна структура (1949)
■ Соціальна структура та аномія (1949)
■ Соціологія науки (1973)
■ Соціологічна амбівалентність (1976)
■ Соціальні дослідження і практичні професії (1982)
Коло інтересів різноманітне: від наркоманів до спеціалістів різних професій, від аномії до
соціальних епох, від функціонального аналізу до наукового етосу, від бюрократичних
структур до походження середньовічних афоризмів тощо
Відсутня систематична теорія, але створена система поглядів, що базуються на
нестандартних рішеннях суперечливих і неоднозначних питань.

4.

Соціологія: мета і завдання
■ Завдання соціології – чітке і прозоре пояснення логічно взаємопов'язаних та
емпірично підтверджених припущень про структуру суспільства, його зміни,
поведінку людини в рамках цієї структури і наслідки цієї поведінки
■ Мета соціології – вивчення соціальної структури у всьому її різноманітті.
■ 4 критерії соціальної структури:
– Фокусування на відносинах, що пов'язують окремі елементи
– Акцент на регулярному, повторюваному характері цих відносин
– Ідея глибинного, прихованого рівня (латентні функції)
– Ідея структурного стримування або додаткового впливу

5.

Теорії середнього рівня
■ Критика теорії Парсонса як надто загальної: «філософська система із прекрасною
архітектонікою та повною безплідністю»
■ Необхідність суттєвого емпіричного фундаменту для науки
■ Теорії середнього рівня (рангу, радіусу дії):
– Пов'язані із емпіричними дослідженнями
– Дозволяють організувати та впорядкувати понятійно-категоріальний апарат
– Шлях до створення узагальнюючих теоретичних схем
– Для їхнього створення варто спиратися на досягнення функціоналізму

6.

Критика постулатів класичного
функціоналізму
■ Постулат функціональної єдності– всі соціальні та культурні переконання і звичаї мають
функціональне значення для суспільства та високий рівень інтеграції
Це може бути вірним відносно первісних суспільств, але не правомірне для складних і
великих суспільств
■ Постулат функціональної універсальності – всі соціальні й культурні форми мають
позитивні функції.
Це суперечить реальним емпіричним спостереженням: націоналізм може бути
дисфункціональним
■ Постулат необхідності – всі стандартизовані аспекти суспільства є необхідними
елементами функціонування цілого.
Ми маємо бути готові визнати наявність у суспільстві структурних та функціональних
альтернатив

7.

Правила функціонального аналізу
■ Повний опис індивідів і груп є необхідною умовою та висхідним моментом
функціонального аналізу
■ Основні питання та етапи функціонального аналізу:
– Які головні альтернативи виключаються завдяки домінуванню певного зразку
– Яке значення діяльність має для членів групи
– Які мотиви покладені в основу діяльності та які їхні явні функції
– Виокремлення мотивів конформності або відхилення діючих осіб
– Які психологічні потреби задовольняє даний зразок
– Як виявляється впорядкованість досліджуваних зразків, яка не усвідомлюється
учасниками подій, але має вплив на самих індивідів, на інші зразки та на
впорядкованість самої системи (латентні функції)

8.

Функції та дисфункції
■ Функції – ті спостережувані наслідки, які сприяють адаптації та пристосуванню
певної системи
■ Дисфункції – негативні наслідки, які можуть мати соціальні структури та інститути
для системи.
■ Нонфункції – наслідки, які не відносяться до системи, соціальні форми, що
збереглися із ранніх часів
■ Чистий баланс: що переважає функції чи дисфункції?

9.

Явні і латентні функції
■ Явні функції – ті, що мають передбачуваний, навмисний характер
■ Латентні функції – ненавмисні результати.
■ Непередбачувані (ненавмисні) наслідки дії
■ Латентна функція відрізняється від ненавмисних дій, оскільки має для системи
функціональний характер
Приклад: дискримінація чорношкірих, жінок та інших меншин дисфункціональна для
суспільства, але вона продовжує існувати, оскільки функціональна для певної частини
системи. Дискримінація жінок функціональна для чоловіків. Але навіть ці форми
дискримінації мають дисфункції відносно тих груп, для яких вони є функціональними:
чоловіки також страждають від дискримінації жінок.

10.

Концепція аномії
■ Модифікує поняття аномії для позначення напруги, яка виникає в поведіці індивіда в
ситуації, коли прийняті норми вступають в конфлікт з соціальною реальністю. Аномія стає
причиною девіації: розрив між культурними цілями суспільства і соціально схвалюваними
засобами їх досягнення.
■ Виділяє п’ять типів пристосування до культурних цілей та норм осіб, якi займають різне
становище в соціальній структурі
Вид
Культурні
Iнституцiональнi
пристосування
цiлi
засоби
1. Конформізм
+
+
2. Інновація
+
-
3. Ритуалiзм
-
+
4. Ретритизм
-
-
5. Заколот
+/ -
+/ -

11.

Дослідження науки: науковий етос
■ Інституціональні імперативи сучасної наукової діяльності:
Універсалізм – безособистіний характер науки, примноження та розвиток
достовірного знання, доступного всім незалежно від расової, національної чи
класової приналежності.
Колективізм (комунізм) – принцип спільного володіння благами,
фундаментальна кооперативність та кумулятивність наукових досягнень, вимога
ділитися та передавати результати відкриттів науковій спільноті
Безкорисливість – незацікавленість, основна мета – отримання істинного
знання
Організований скептицизм – методологічна та функціональна вимога науки
щодо критичного ставлення до результатів наукових пошуків
English     Русский Rules