Мова українського телебачення

1. Мова українського телебачення

2. План

Вступ
Актуальність
Українська мова на телебаченні:
сьогочасна ситуація
Інноваційні процеси в мові
телебачення
Порушення норм на українських
телеканалах
Підсумки

3.

Мовне питання в Україні стоїть
надзвичайно гостро. Українську мову
проголошено державною, але за 13
років незалежності владні чинники не
спромоглися забезпечити відповідне її
статусові функціонування.

4.

Один з елементів громадського життя, який активно
реагує на суспільні процеси і віддзеркалює їх, - це
засоби масової інформації. Вплив їх дуже великий
на громадську свідомість. Здатність швидко і майже
тотально охоплювати найширші аудиторії дає їм
змогу формувати суспільну думку, визначати
духовні цінності. Ось чому мова телебачення важливий елемент державної політики. Державний
статус української мови зафіксовано в Конституції і
шести законах про діяльність ЗМІ. Проте в
інформаційному просторі досі немає потужної
системи узгоджених конструктивних ідеологам,
здатних консолідувати суспільство для подолання
теперішньої мовної кризи.

5.

З огляду на це дедалі актуальним
залишається питання про мову нашого
телебачення. Це потребує докладного
вивчення.

6.

Мовлення телебачення розглядають як
важливий фактор емоційної взаємодії
трьох основних елементів - зображення,
звуку і власне слова. Слово - головний
"інструмент" у майстерності будь-якого
журналіста.

7.

Прагнення до чистоти мовлення, його
зрозумілості - один з основних
професійних принципів
тележурналістів. Досвідчений диктор
сказав: "Прислухайтесь, і ви
зауважите, що майже половину слів ми
не чуємо, а вловлюємо за змістом.
Слухач же повинен чути, а не
прислуховуватись

8.

Ступінь залученості громадян до
інформаційного поля є в цілому майже.
Технічні можливості електронних засобів
масової інформації дають змогу охопити
мовленням практично всю територію України.
Згідно з опитуванням Українського інституту
соціологічних досліджень та Центру
"Соціальний моніторинг", 99% громадян
дивляться програми телебачення, в тому числі
80% щодня, а ще 12% - один-два рази на
тиждень. Тому можна стверджувати, що нині
українські ЗМІ володіють реальними засобами
впливу на населення: технічними
можливостями, попитом на інформацію та
кредитом довіри.

9.

Проаналізуймо мовну ситуацію на провідних каналах
На найпопулярнішому телеканалі "Інтер" у будні з
18-ти годин трансляції 5,8 години припадає на
україномовні передачі, тобто лише 35,3%
ефірного часу відведено для державної мови.
На телеканалі "1 + 1" у будні трансляція триває 19
годин, з них 9,6 години - українською мовою,
тобто близько 50 %, Ще 26 % відведено для
російськомовної продукції з українськими
субтитрами. У неділю, коли кількість глядачів
найбільша, частка україномовної продукції на
цьому телеканалі значно зменшується.

10.

Щодо національного телеканалу УТ-1, то тут ситуація
набагато краща: близько 96% ефірного часу зайнято
українською мовою. Тільки російські художні фільми й
мультфільми транслюють без перекладу. Отже, лише
телеканал УТ-1 намагається якнайбільше
використовувати українську мову. Проте він не має
популярності серед молоді й глядачів середнього віку.
Основну аудиторію Першого національного телеканалу
становлять передусім люди старшого віку.

11.

Окремі сфери життя суспільства в тематичних
передачах майже не представлені
україномовним ефіром. Передусім це
стосується бізнесу, що свідчить про ставлення
до мови не тільки телевізійників, а й самої
бізнесової верстви, яка відторгає українську
мову й водночас виставляє себе за новітню
українську еліту.

12.

На сьогодні можемо говорити про
симбіоз мов на телебаченні, адже у
практиці телевізійних" каналів існує така
категорія програм, у яких один ведучий
говорить українською мовою, другий російською. Ця тенденція
найхарактерніша для каналу «Інтер»

13.

Значну частину ефіру займають російські або
перекладені російською мовою фільми,
супроводжувані українськими субтитрами.
Якщо для російських фільмів ще можна знайти
бодай якесь виправдання, скажімо,
збереження інтонації та голосу актора, то вже
абсолютно парадоксально виглядає
англомовний фільм, перекладений
російською з українськими субтитрами

14.

Скрізь культивація суржику.
Безперечно, це дуже негативно
впливає на глядацьку аудиторію.
Замість пропагування державної мови
пропагується суржик.

15.

Лексична система мови засобів масової
інформації - найдинамічніша система
сучасної української літературної мови.
Тривалість інноваційних процесів
може бути доволі довгою. Важливо,
щоб у них виявлялася життєва сила
мови, щоб еволюційні зміни сприяли
збереженню генетико-типологічної
своєрідності мови, давали їй змогу
залишатися собою.

16.

Мова сучасних українських ЗМІ привертає до
себе увагу багатьох лінгвістів. Це - багатюще
джерело для дослідження новітніх тенденцій
у розвитку сучасної літературної мови. Одним
із найпомітніших процесів, що відбуваються в
нашій мові сьогодні, є процес активного
поповнення лексики української мови,
розширення меж сполучуваності слів,
актуалізація лексем, що досі були на
периферії.

17.

Відчутно змінюється й потрактування
поняття "культура мовлення". Нині рівень
мовностилістичної грамотності став,
безперечно, вищим, маємо чимало
вишуканих, естетично довершених текстів.
Українська мова багатьма своїми текстами
засвідчує, що може і прагне бути
конкурентоспроможною.

18.

Навіть якщо на телебаченні лунає
українська мова, якість її не найкраща.
Здебільшого відчувається, що в
повсякденні диктори, актори, ведучі
користуються російською мовою, а
тому дуже часто припускаються
помилок в українському мовленні.
Найтиповіші з них такі:
1) Фонетичні.
2) Граматичні.

19.

Найбільше кульгає культура мови
спортивних телекоментаторів. Це
особливо прикро, адже саме спортивні
трансляції збирають величезну глядацьку
аудиторію, яка, не маючи альтернативи,
мусить слухати потоки "перлів" з уст
мовних недбальців. Обуреними
відгуками з приводу їхніх мовних і
мовленнєвих помилок рясніє преса.

20. Підсумки

У широкому комплексі проблем,
пов'язаних із сучасним телебаченням,
слово набуває особливого значення.
Мовлення телебачення розглядають як
важливий фактор емоційної взаємодії
трьох основних елементів зображення, звуку і власне слова.
Слово - головний "інструмент" у
майстерності будь-якого журналіста.

21.

Телебачення стало однією з форм
повсякденного життя. А тому і
мовлення, яке звучить з екрана, можна
вивчати як одну з форм повсякденного
мовленнєвого спілкування.
Телебачення покликано нести в широкі
маси не лише передові ідеї, але й
високу культуру мови.

22.

Сучасну мовно-культурну політику
телебачення України слід визначити як
двомовну з переважанням російської.
Українські діячі, перейняті долею
рідної мови, не раз наголошували, що
наша телевізія лишається, як і раніше,
найдійовішим масовим засобом
русифікації українців.

23.

В Україні за роки незалежності обсяг
телемовлення зріс, але саме воно якісно
змінилося, передусім, завдяки змінам, що
відбулися в нашому суспільстві, його
духовному відродженню. Поряд із
державним телебаченням функціонує
багато комерційних телестудій, та їхній
рівень, на жаль, часто не відповідає
запитам і потребам аудиторії.