Умови відбування покарання у виправних колоніях

1. Тема 24. Умови відбування покарання у виправних колоніях

Лектор:
доктор юридичних наук, доцент
Бараш Євген Юхимович

2. ПЛАН

1. Права та обов»язки засуджених до позбавлення волі.
2. Придбання засудженими до позбавлення волі
продуктів харчування та предметів першої потреби,
літератури та письмового приладдя.
3.Побачення засуджених до позбавлення волі з
родичами, адвокатами та іншими особами. Телефоні
розмови.
4.Одержання засудженими посилок (передач) і
бандеролей.
5. Листування засуджених до позбавлення волі,
одержання і відправлення грошових переказів.

3. Питання 1. Права та обов'язки засуджених до позбавлення волі

Сукупність прав і обов'язків засуджених до
позбавлення волі поділяють на дві групи:
- конституційні права та обов'язки (ст.ст. 29, 35,
43, 49, 53 КУ; ст.ст.118-119, 125-126, 128 КВК );
- спеціальні обов'язки та права, встановлені для
засуджених до позбавлення волі (ст.ст. 107, 151
КВК, Розділ ІІІ ПВР УВП)

4. Питання 2. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування та предметів першої потреби, літератури і письмового приладдя

ст.76.2 Мінімальних стандартних правил
поводження з в’язнями, де зазначено, що
засуджені до позбавлення волі повинні мати
можливість витрачати частину зароблених
ними коштів на придбання дозволених
предметів особистого життя.

5.

07.09.2016 у другому читанні був прийнятий
ВРУ і переданий на підпис Проект Закону
про
внесення
змін
до
деяких
законодавчих актів України щодо
забезпечення
виконання
кримінальних покарань та реалізації
прав
засуджених
2490а
від
10.08.2015, який вніс певні зміни до статті
108 КВК.

6.

Якщо раніше Стаття 108 КВК України
диференціювала за категоріями засуджених
кількість грошей, які вони мали право витрачати,
то на сьогодні ч. 1 статті 108 подана у такій
редакції: «Засуджені мають право придбавати за
безготівковий розрахунок продукти харчування,
одяг, взуття, білизну та предмети першої
потреби на гроші, зароблені в колоніях,
одержані за переказами, за рахунок пенсії та
іншого доходу без обмеження їх обсягу».

7.

Логічно, що ч. 2-6 були виключені, ч. 7
буде подана у такій редакції: «Перелік
продуктів харчування, одягу, взуття,
білизни і предметів першої потреби, що
дозволяються до продажу засудженим,
визначається
нормативно-правовими
актами Міністерства юстиції України».

8.

Відровідно до Розділу IХ ПВР УВП , в
установах організовуються крамниці, які
працюють щодня, крім вихідних та святкових
днів.
Адміністрація забезпечує, щоб кожний
засуджений мав змогу відвідати крамницю
не менше трьох разів на місяць згідно з
графіком у час, відведений розпорядком
дня.

9.

Начальник відділення або особа, яка
виконує його обов’язки, за заявою
засудженого здійснює придбання
продуктів харчування та предметів
першої потреби відносно:
- осіб, які тримаються у ПКТ виправних
колоній (секторів) максимального рівня
безпеки, дільницях ПК та СІЗО;
- засуджених до довічного позбавлення
волі;
- засуджених до арешту.

10.

Можуть придбавати товари як у
крамниці УВП, так і в цивільній
мережі роздрібної торгівлі в межах
населеного пункту засуджені, які
тримаються у:
- виправному центрі;
- виправній колонії мінімального рівня
безпеки з полегшеними умовами тримання;
- дільницях соціальної реабілітації.

11.

Послуги установ та підприємств
комунально-побутового обслуговування за
місцем розташування УВП, які надаються
засудженим :
- пошиття одягу та взуття цивільного
зразка, їх ремонт;
- чищення одягу;
- ремонт побутової техніки та годинників,
що належать засудженим;
-фото-, відеозйомка (під контролем
адміністрації) та ін.

12.

В ст. 109 КВК України зазначено, що
засуджені мають право:
одержувати в бандеролях, посилках і
передачах, а також без обмеження придбавати
за рахунок коштів, які є на їхніх особових
рахунках, літературу через книготорговельну
мережу, письмове приладдя;
передплачувати газети і журнали.

13.

Засудженому дозволяється мати при собі
не більше десяти примірників книг,
кількість газет і журналів не обмежується.
Література в кількості, що перевищує, може
передаватися на зберігання або за згодою
засудженого - до бібліотеки колонії, або
пересилатися за його рахунок родичам.

14. Питання 3. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови.

Мінімальні стандартні правила поводження з
ув’язненими рекомендують надавати
позбавленим волі «можливість спілкуватися через
регулярні проміжки часу і під належним наглядом з
їхніми сім’ями або друзями, що мають бездоганну
репутацію, як шляхом листування, так і
безпосередньо, в ході відносин»

15.

За ст. 110 КВК України, засуджені
мають право на побачення:
- короткострокові тривалістю до 4 годин
(надаються з родичами та іншими
особами);
- тривалі - до 3 діб (тільки з близькими
родичами (подружжя, батьки, діти,
всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й
сестри, дід, баба, онуки).

16.

Ч. 4 ст. 110 КВК України встановлюється
кількість і види побачень:
а) засудженим, що знаходяться в дільниці
посиленого контролю, надається одне
короткострокове побачення на місяць і одне
тривале побачення на три місяці;
б) засудженим, що знаходяться в дільниці
ресоціалізації, надається одне короткострокове
побачення на місяць і одне тривале побачення на
два місяці;
в) засудженим, що перебувають в дільниці
соціальної адаптації та соціальної реабілітації,
надаються короткострокові побачення без
обмежень та тривале побачення щомісяця.

17.

Документами, які посвідчують особу, що
прибула на побачення є паспорт, для
неповнолітніх - свідоцтво про
народження.
Документами, які підтверджують родинні
зв’язки подружжя, є свідоцтво про
шлюб.

18.

Відповідно до ПВР УВП, перші
побачення, крім побачень з адвокатом або
іншим фахівцем у галузі права, який за
законом має право на надання правової
допомоги особисто чи за дорученням
юридичної особи, а також захисником у
кримінальному провадженні, засудженому
надаються після переведення його з
дільниці карантину, діагностики і розподілу
до дільниці ресоціалізації.

19.

Дозвіл на побачення надається:
- начальником установи виконання
покарань;
- першим заступником;
- особами, які виконують їх обов’язки.

20.

положень
Віденської
конвенції "Про консульські зносини" від
Відповідно
до
24 квітня 1963 року, ратифікованої Україною
23 березня 1989 року, генеральний консул,
консул, віце-консул і консульський агент
дипломатичних представництв закордонних
держав мають право на короткострокові
побачення із засудженими громадянами своїх
держав.
Побачення засуджених з дипломатичними
представниками до кількості побачень не
враховуються, їх число не обмежується.

21.

Відповідно до ч.5 ст. 110 КВК України:
- засудженим надається право на телефонні
розмови (у тому числі у мережах рухомого
(мобільного) зв'язку) без обмеження їх
кількості під контролем адміністраці;
- телефонні розмови оплачуються з
особистих коштів засуджених;
- телефонні розмови між засудженими, які
перебувають у місцях позбавлення волі,
забороняються;
- телефонні розмови оплачуються з
особистих коштів засуджених.

22.

Телефонні розмови засуджених, які
тримаються у виправних центрах,
можуть здійснюватися за допомогою
мобільних телефонів, які вони мають
право зберігати при собі, зареєстрованих в
черговій частині установи виконання
покарань.
Засуджений має право зберігати при собі
лише один мобільний телефон.

23.

Відповідно до статті 110 КВК України для
одержання правової допомоги за письмовою
заявою засуджених, їхніх близьких родичів,
громадських організацій засудженим надається
побачення з адвокатом або іншим фахівцем у
галузі права, який за законом має право на
надання правової допомоги особисто чи за
дорученням юридичної особи. Їх кількість i
тривалість не обмежуються, але вони
проводяться протягом дня поза часом,
передбаченим для приймання засудженим їжі та
безперервного сну.

24.

Розділом ХV ПВР УВП визначено, що сіб,
які прибули на побачення, приймають
начальник установи або його заступник,
начальник відділення або ЧПНУ. Їх
попереджають про обов’язкове дотримання
правил поведінки під час побачення,
заборону нелегальних передач та про
негайне припинення побачення, якщо буде
виявлено відповідні порушення.

25. Питання 4. Одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей

Відповідно до ст. 112 КВК України,
число посилок (передач) і бандеролей, що
одержують засуджені до арешту та
позбавлення волі, не обмежується.

26.

Розділом Х ПВР УВП визначається, що
для приймання передач обладнуються
спеціальні кімнати, вхід у які вільний для
громадян. У цих кімнатах установлюються
столи з письмовим приладдям і
контрольними вагами, стільцями або
лавками, скриньки для заяв і скарг.

27.

Облік
посилок
(передач)
і
бандеролей, що надходять на ім’я
засуджених,
ведеться
молодшими
інспекторами чергової зміни в картках
обліку
побачень,
видачі
посилок
(передач) і бандеролей, які зберігаються
в сейфі, а вміст посилок i бандеролей
реєструється в книзі обліку посилок,
бандеролей, що надійшли на поштову
адресу установи виконання покарань на
ім’я засуджених, та їх вмісту.

28.

Посилки (бандеролі), що надійшли на
поштову адресу засуджених, які
відбувають стягнення у виді поміщення
у ДІЗО, карцер або переведення до ПКТ
(ОК), видаються після відбуття ними
стягнення. Адміністрація установ
виконання покарань забезпечує
зберігання вмісту посилок (бандеролей).

29.

Максимальна вага однієї посилки або
бандеролі визначається Правилами
надання послуг поштового зв’язку,
затвердженими постановою Кабінету
Міністрів України від 05 березня 2009
року № 270 :
-
посилка – 30 кг;
бандероль -2 кг.

30.

Родичам засуджених або іншим особам,
які прибули до установи виконання
покарань, адміністрація роз’яснює, що
замість посилок (передач) і бандеролей
вони мають можливість придбати через
крамницю установи виконання
покарань продукти харчування та
предмети першої потреби з метою
подальшої передачі засудженим.

31.

Відповідно до ПВР УВП у посилках і
передачах забороняється передавати
засудженим продукти харчування в скляній
та металевій тарі, крім випадків придбання
таких продуктів у крамниці установи
виконання покарань.

32. Питання 5. Листування засуджених до позбавлення волі, одержання та відправлення грошових переказів

Засудженим, відповідно до ст.113 КВК
України, дозволяється одержувати і
відправляти листи і телеграми за свій
рахунок без обмеження їх кількості.
Листування між перебуваючими в місцях
позбавлення волі засудженими, які не є
родичами, допускається тільки з дозволу
адміністрації колонії.

33.

Кореспонденція, яку одержують і надсилають
засуджені до відбування покарання у виправних
колоніях мінімального рівня безпеки із
загальними умовами тримання, середнього та
максимального рівня безпеки, підлягає перегляду,
процедура здійснення якого визначена
Інструкцією з організації перегляду
кореспонденції (листування) осіб, які
тримаються в установах виконання
покарань та слідчих ізоляторах,
затвердженою наказом Міністерства
юстиції від 02.07.2013 року № 1304/5.

34.

За ч.4 ст.113 КВК України, кореспонденція, яку
засуджені адресують Уповноваженому Верховної
Ради України з прав людини, Європейському суду
з прав людини, а також іншим відповідним
органам міжнародних організацій, членом або
учасником яких є Україна, уповноваженим особам
таких міжнародних організацій, до суду та
прокуророві, перегляду не підлягає і
надсилається за адресою протягом доби з часу її
подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують
від зазначених органів та осіб, перегляду не
підлягає.

35.

Відповідно до ст.114 КВК України,
засуджені мають право без обмеження
одержувати грошові перекази і
відправляти грошові перекази родичам, а
з дозволу адміністрації установи
виконання покарань - також іншим
особам. Одержані за переказами гроші
зараховуються на особовий рахунок
засудженого.

36.

Відповідно до ПВР УВП, засуджені
мають право викладати пропозиції,
заяви та скарги в усній або письмовій
формі від свого імені. Письмові
пропозиції, заяви та скарги
направляються за належністю через
адміністрацію установи виконання
покарань.

37.

Особистий прийом засуджених
здійснюється керівництвом установ
виконання покарань, а також
начальниками підрозділів за графіками.
Працівники ДПтС, її територіальних органів
управління при відвідуванні установ
виконання покарань приймають
засуджених з питань у межах своєї
компетенції.

38.

Особистий прийом засуджених до
довічного позбавлення волі
здійснюється у спеціально обладнаних
приміщеннях (камерах), а засуджених, які
тримаються в ДІЗО, ПКТ (ОК), карцері та
ПКТ виправних колоній (секторів)
максимального рівня безпеки, - в
окремому приміщенні (камері).

39. Завдання для самостійного вивчення:

Організація розпорядку дня засуджених в установах виконання покарань:
проведення перевірок наявності засуджених; розвід засуджених на роботу;
порядок прийняття їжі; особистий прийом засуджених.
Сума грошей, які дозволяється витрачати засудженим до позбавлення волі та
порядок їх витрати.
Порядок надання та правила проведення короткострокових та тривалих
побачень засуджених до позбавлення волі. Вимоги до обладнання кімнат
короткострокових та тривалих побачень.
Порядок отримання та відправлення кореспонденції засуджених до
позбавлення волі. Порядок звернення засуджених із скаргами, заявами та
пропозиціями. Прийом засуджених з особистих питань.
Порядок організації роботи з прийняття та вручення засудженим посилок,
передач, бандеролей.

40. Література:

1.Кримінально-виконавчий кодекс України: Прийн. 11 липня 2003 р. №1129-ІУ. Офіц.
видання зі змін. та доп. станом на 2015 р. // М-во юстиції України.-К.: Паливода 2015.
2.«Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Закон України від 23.06.2005 р.
№2713-ІУ.
3.«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» Закон України від
11 грудня 2003 року N 1382-IV.
4.«Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за
межі установ виконання покарань», Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада
2011 року № 2261/5.
5.«Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань»,
Наказ Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 року № 2186/5.
6.«Про затвердження Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які
тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах», Наказ Міністерства
юстиції України від 2 липня 2013 року № 1304/5.
7.«Про затвердження Порядку організації надання засудженим до позбавлення волі доступу
до глобальної мережі Інтернет», Наказ Міністерства юстиції України від 01.08.2014 року №
1275/5.
8.«Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку» Постанова Кабінету
Міністрів України від 05.03.2009 року № 270.
9.Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями, 1955.