Ключові ресурси глобальної економіки. (Лекція 6)

1.

Лекція 6. Ключові ресурси глобальної економіки
Енергетичні ресурси, їхня глобальна дислокація та перерозподіл
Технологічний ресурс глобального економічного розвитку
Людський ресурс глобального прогресу
Інформаційне забезпечення:
1.
Глобальна економіка ХХІ століття: людський вимір: монографія / за заг. ред. д.ен.,
проф. Д.Г.Лук'яненка та д.ен., проф. А.М.Поручника. – К.: КНЕУ, 2008. – 420 с.
2.
Ресурси та моделі глобального економічного розвитку: монографія / [Д.Г.Лук’яненко,
А.М.Поручник, А.М.Колот та ін.]; за заг. ред. Д.Г.Лук’яненка та А.М.Поручника; М-во
освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. Вадима
Гетьмана" [та ін.]. – К.: КНЕУ, 2011. – 703 с.
3.
Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование:
монография /Д.Лукьяненко, В. Колесов, А. Колот, Я. Столярчук и др.; под науч. ред.
проф. Д.Лукьяненко, А. Поручника, В. Колесова. – К.: КНЭУ, 2013. – 466 с.
4.
Технологічна модернізація в європейській економіці: монографія / О.С. Бурміч, О.Д.
Лук’яненко, Є.Г. Панченко, В.І. Чужиков; за наук.ред. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ,
2013. – 266 с.
5.
Еволюція світ-системи глобалізму (Стратегічні імперативи спів розвитку): колект.
монографія / [О.Г.Білорус, О.В.Гаврилюк, Д.Г.Лук'яненко та ін.]; кер. авт. кол. і наук.
ред.. О.Г.Білорус. – Київ: КНЕУ, 2014. – 432 с.

2.

ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК
Фінансів
Товарів
Послуг
Праці
Землі
Природних ресурсів
Енергоресурсів
Розвідки
Видобутку
Переробки
Транспортування
Пропозицій
Глобальний енергетичний ринок
Попиту
Енергоспоживання
Рис. 1. Макроструктура енергетичного ринку

3.

Покраїновий розподіл сумарних запасів нафти та газу за країнами –
найкрупнішими власниками енергоносіїв на початок 2012 р.
Нафта
КРАЇНА
Газ
Млрд т
Частка у світових
запасах, %
Трлн м3
Частка у світових
запасах, %
Російська Федерація
10,8
6,3
43,3
23,4
Саудівська Аравія
36,3
21,0
7,57
4,1
Іран
19,8
10,9
29,61
16,0
Ірак
15,5
9,1
3,17
1,7
ОАЕ
13,0
7,8
6,43
3,5
Кувейт
14,0
8,1
1,78
1,0
Венесуела
14,3
7,9
4,84
2,6
Мексика
1,6
0,9
0,5
0,3
Норвегія
0,9
0,6
2,91
1,6
США
3,7
2,4
6,73
3,6
170,8
100
185,0
100
ВСЬОГО
BP Statistical Review of World Energy [Electronic resource]. — June 2012. — P. 6, 20. — Available from :
http://www.nowandfutures.com/large/BP_statistical_review_of_world_energy_full_report_2012.pdf

4.

Основні характеристики у % регіональних нафтогазових ринків
у 2010 р.
№
Регіони
Розвідані
запаси нафти
Видобуток
нафти
Споживання
нафти
1
Близький Схід
63,3
30,7
8,9
2
Європа
1,2
4,8
17,1
3
Колишній СРСР
7,0
16,7
5,8
4
Латинська і Центральна
Америка
8,9
8,5
7,0
5
Африка
8,9
12,3
3,9
6
Північна Америка
5,5
16,8
25,8
7
АзіатськоТихоокеанський регіон
4,2
10,2
31,5
100,0
100,0
100,0
Усього
Національні пріоритети енергоефективності 2010 / Стогній Б.С., Кириленко О.В., Праховник А.В., Денисюк С.П.,
Буцьо З.Ю. – К.: «Текст», 2010. – 580 с.

5.

Міжрегіональні постачання нафти та нафтопродуктів у 2002 та 2010 рр.
2002 рік
млн тне
2010 рік
Нафта
Нафтопродукти
Всього
Нафта
Нафтопродукти
Всього
1667
486
2153
1876
768
2644
США
1
42
43
1
102
103
Канада
71
25
96
99
29
128
Мексика
93
4
97
68
9
…
Південна та Центральна
Америка
103
43
146
131
45
176
Європа
67
42
109
19
72
91
Країни колишнього СРСР
188
76
264
318
103
421
Близький Схід
787
108
895
829
107
936
Північна Африка
93
36
129
113
29
142
Західна Африка
152
4
156
221
8
229
Східна та Південна Африка
8
…
8
16
0
16
Австралія та Азія
16
4
20
16
8
8
Китай
7
10
17
2
29
31
Індія
…
…
…
…
57
57
Японія
…
4
4
…
14
14
Сінгапур
…
…
…
2
66
68
Інші країни АТР
48
54
102
40
80
120
Експорт
Джерело: складено за BP Statistic Review of World Energy, June 2011, p. 19

6.

Співвідношення різних видів енергоресурсів у світовому
споживанні протягом 1990-2030 рр., %
100 %
80 %
60 %
40 %
20 %
0%
1990
2000
2010
2020
Гідроенергія та інші відновлювані джерела енергії
Атомна енергія
Вугілля
Природній газ
Нафта
2030
Байков Н. Перспективы развития мировой энергетики до 2030 г. / Н. Байков, Г. Безмельницына, Р. Гринкевич //
МЭиМО. — 2007. — № 5. — С. 22.

7.

Динаміка середніх світових цін на сиру нафту в 1969-2011 рр.
(дол США за барель)
Рік
Ціна
Рік
Ціна
Рік
Ціна
Рік
Ціна
1969
2
1980
34
1991
19
2002
27
1970
2
1981
39
1992
20
2003
29
1971
2
1982
29
1993
17
2004
36
1972
4
1983
13
1994
16
2005
51
1973
5
1984
29
1995
17
2006
66
1974
13
1985
15
1996
22
2007
68
1975
13
1986
13
1997
18
2008
128
1976
13
1987
18
1998
12
2009
57
1977
1
1988
15
1999
24
2010
60
1978
15
1989
20
2000
28
2011
106
1979
19
1990
30
2001
24
2015
≈ 50
Джерело: http://www.wtrg.com/oil_graphs/iolprice1947gif

8.

Нафтогазові корпорації
Рівень державного регулювання
Державні
Приватні
Державно-приватні
Переважна спеціалізація
Розвідка–видобуток
Виробництво–переробка
Торгівля
Транспортування
Інфраструктура
Фінанси
Організаційно-економічні форми
Компанії
Корпорації
Холдинги
Концерни
Альянси
Синдикати
Мережі
Неінтегровані
Інтегровані
Масштаб діяльності
Регіональні
Національні
Міжнародні
Транснаціональні
Глобальні
Вразливість до політичних
конфліктів
Геоекономічна значимість
Рис. Позиціонування нафтогазових корпорацій у ключових
координатах їхньої систематизації

9.

Запаси вуглецевих ресурсів найкрупніших нафтогазових компаній
світу
Рейтинг
Компанія
Країна базування
Частка держави у
капіталі компанії, %
Запаси нафти та
газу, млрд т
Частка світових
запасів, %
1
Saudi Aramco
Саудівська Аравія
100
42,2
14,1
2
NIOC
Іран
100
35,3
11,8
3
ВАТ “Газпром”
Російська Федерація
73
30,4
10,2
4
КРС
Кувейт
100
14,6
4,9
5
PDV
Венесуела
100
14,6
4,9
6
ADNOC
ОАЕ
100
13,1
4,4
7
Qatar Petroleum
Катар
100
12,4
4,2
8
Sonatrach
Алжир
100
5,4
1,8
9
Pemex
Мексика
100
4,8
1,6
10
Libya NOC
Лівія
100
4,5
1,5
11
NNPC
Нігерія
100
3,9
1,3
12
Лукойл
Російська Федерація
8
3,4
1,1
13
ExxonMobil
США
0
3,2
1,1
14
ТНК-ВР
Російська Федерація
0
3,7
1,3
15
Royal Dutch / Shell
Нідерланди / Велика Британія
0
2,8
0,9
16
BP
Велика Британія / США
0
2,4
0,8
17
PetroChina
Китай
90
2,4
0,8
18
Юкос
Російська Федерація
0
2,2
0,7
19
Pertamina
Індонезія
100
2,2
0,7
20
Petronas
Малайзія
100
2,3
0,7

10.

Ресурси газу
Традиційні
Нетрадиційні
Внутрішні
Зовнішні
Розвідка
Видобуток
Геологорозвідувальні та
спеціалізовані
підприємства
Газовидобувні підприємства
ДК «Укргазвидобуток», ДАТ
«Чорноморнафтогаз»
Імпорт, реверс
Інші
Транспортування, зберігання
Газотранспортні підприємства
(ДК «Укратрансгаз», ДАТ «Чорноморнафтогаз»)
Транзит
Внутрішня дистрибуція
Державні газопостачальні
та газорозподільні
підприємства
Інші газопостачальні
підприємства
НАК «Нафтогаз України» (ДК «Газ України)
ПРОПОЗИЦІЯ
Газовий ринок
ПОПИТ
Внутрішні споживачі
Споживачі ЄС
Енергоефективність
Рис. Організаційна структура газового ринку України

11.

Оцінка потенціалу власного видобутку газу в Україні
Оціночні характеристики
Ресурси газу
Традиційний газ
Прогноз
запасів,
трлн куб.
м
5,4
Обсяг
інвестицій
до 2030 р.
млрд грн
Собівартість
грн / тис.
куб. м
15-24
Виснаження запасів
високої якості,
збільшення глибини
буріння
100-115
650-900
80-90
600-1000
Прогноз
видобутку у
2030 р., млрд
куб. м
Обмежуючі
фактори
Нетрадиційний газ,
у тому числі
газ
глибоководного
шельфу
4-13
7-9
Висока вартість
розвідки, значні
капіталовкладення
в інфраструктуру
газ щільних порід
2-8
7-9
Велика глибина
залягання
55-65
1500-2200
6-11
Невисока
концентрація газу,
низька проникність
газоносних порід,
екологія
35-45
2100-2800
2-4
Велика глибина
залягання і
невелика товщина
вугільних пластів
12-15
2300-3300
сланцевий газ
метан вугільних
пластів
5-8
12-25

12.

Еволюція технологічних укладів
Технологічни
й уклад
Перший
Другий
Висхідна
фаза,
роки
Спадна
фаза, роки
Велика Британія
Текстильна
промисловість,
виплавка чавуну
1740—1763 рр.
1763—1792 рр.
Велика Британія
Залізниці, паровий
двигун, важке
машинобудування,
хімічна
промисловість,
електротехніка
1792—1815 рр.
1815—1850 рр.
1850—1873 рр.
1873—1914 рр.
1914—1945 рр.
1945—1973 рр.
Країна-лідер
Галузі —
світові лідери
Третій
США
Металургія, електроенергетика,
неорганічна хімія
Четвертий
США
Авто-, авіабудування,
органічна хімія
Переробка
інформації,
ЄС
П’ятий
електроніка,
1973—2000 рр.
2000—2026 рр.
або Східна Азія
телекомунікації,
робототехніка
Джерело: Геєць В. М. Інноваційні перспективи
України : монографія / В. М. Геєц, В. П. Семиноженко.
— Х. : Константа, 2006. — С. 70.
Шостий
?
Нано- і біотехнології
2026—2050 рр.
2050—2080 рр.

13.

Рис. Етапізація процесу становлення та розвитку
техноглобалізму

14.

Цифрове суспільство, у т.ч.:
• навички та вакансії
• охорона здоров’я і старіння
• розумне життя
• комунальні послуги
• кібербезпека і конфіденційність
• Інтернет-довіра
• аварійні лінії підтримки
Дослідження та інновації, у т.ч.:
• інновації
• цифрова інфраструктура
• нові технології
• компоненти та системи
• відкрита наука
• робототехніка
• науково-дослідні консультанти
Цифровий порядок денний для Європи
Доступ та комунікації, у т.ч.:
• широкосмуговий доступ в Європі
• телекомунікації
• відкритий Інтернет
Цифрова економіка, у т.ч.:
• стартап Європи
• дані
• хмарні технології
• майбутнє Інтернету
• консультанти
Рис. Напрями реалізації ініціативи “Цифровий порядок
денний для Європи”

15.

Основні показники розвитку нанотехнологій у
розвинених країнах, 2001-2015 рр.
Показник
2001
2002
2005
2010
2015
Обсяг
світового
ринку
продукції
наноіндустрії, млрд. дол. США
36,0
62,4
108,0
264,0
1300,0
Витрати країн на НДДКР у
нанотехнологій, млрд. дол. США
2,9
5,2
9,0
21,1
104,0
Бюджетні витрати на НДДКР у фері
нанотехнологій, млрд. дол. США
1,5
2,35
4,1
-
-
Частка бюджетних витрат на НДДКР у
загальних витратах країн, %
0,51
0,45
0,45
-
-
Наукоємність продукції наноіндустрії, %
8,6
8,3
8,3
8,0
8,0
сфері
Джерело: Main Science and Technology Indicators. – Vol. 2008/1/. – OECD, 2008. – 105 p.

16.

ІНФОРМАЦІЯ
Наукова діяльність
Освітня діяльність
Значення
НДДКР
Інновації
Інноваційна активність
Інноваційна діяльність
Інноваційний процес
Інноваційні стратегії
Інноваційні моделі
Інноваційна проекти
Інноваційний бізнес
Інноваційний менеджмент
Інноваційний розвиток
Рис. Структурна композиція ключових категорій і понять
в сучасній інноватиці

17.

Ефективність
Просування інновації
Реалізація інновації
Маркетинг інновації
Виробництво інновації
Оцінка і оформлення
інновації
Зародження
інновацій
Утилізація
інновації
Час
Рис. Життєвий цикл інновацій

18.

Економічна політика
Внутрішня
Мікро
Макро
Структурна
Промислова
Фінансова
Торговельна
Інвестиційна
Інноваційна
пріоритети
програми
проекти
Інфраструктура
Зовнішня
Експортна
Імпортна
Інтеграційна
Рис. Інноваційний компонент державної економічної
політики

19.

Характерні ознаки сировинної та інноваційної моделей розвитку
Ознаки
Факторна
пріоритетність
Сировинна модель
Інноваційна модель
Розробка та експорт невідновлюваних
природних ресурсів
Розвиток і реалізація творчого потенціалу
робочої сили
Структура
виробництва
Традиційна, законсервована
Безперервна диверсифікація
Наукоємність
Відсутність попиту на науку та
обмежений попит на висококваліфіковані
кадри
Зростаючий попит на науку та
висококваліфіковані кадри
Інституційність
Відсутність інституційної основи для
інноваційного розвитку
Розвиток інституціональної основи
інноваційного розвитку
Рівень монополії
Тенденція монополізації видобутку та
експорту сировини
Відсутність монополії на розробки і
виробництво нових видів товарів та
послуг
Посилення соціальної поляризації
Збільшення питомої ваги середнього
класу
Перешкоди для формування
громадянського суспільства
Збільшення ролі громадянського
суспільства в економічному та
політичному житті
Держава як виразник інтересів
сировинних монополій
Держава як активний учасник
інноваційного процесу
Соціальність
Демократичність
Роль держави

20.

Групи країн та
їх кількість
І (50-70) (25)
ІІ (40-50) (21)
16,3
7
6
5
2,5
22,3
4,3
27,1
ІІІ (35-40) (22)
4
IV (30-35) (23)
3
V (25-30) (30)
VI (15-25) (20)
2
1
36,8
10,2
32,5
15,6
37
25,6
44,3
40,5
57,5
Середній ВВП на жителя (за ПКС), тис. Дол. США
Середній індекс інноваційності, бали
Джерело: Гайдуцький П.І. НеЗалежна економіка України: [монографія] / П.І.Гайдуцький. –
К.: ТОВ «Інформаційні системи», 2014. – 528 с.
Рис. Групування країн світу за індексом інноваційності та
рівнем ВВП на жителя (за ПКС)

21.

Узагальнена характеристика постійних та запланованих інструментів стимулювання науковотехнологічної діяльності в США, Німеччині, Фінляндії
Основні діючі стимулювальні інструменти
інноваційного розвитку
Додаткове стимулювання науково-технологічної сфери
в умовах світової фінансової кризи
США
— пільгове оподаткування венчурних фірм (до 20%)
— не підлягає оподаткуванню юридична форма ризикового
капіталу
— немає податку на оренду венчурних фірм
— пільговий режим амортизації
— інвестиційний податковий кредит (зменшує податок на
прибуток від 6 до 10% загальної вартості інвестицій в
устаткування)
— субсидування венчурного бізнесу на розширення ЗЕД
План Обами передбачає:
— податковий кредит на НДДКР зробити на постійній
основі
— збільшення державного фінансування науки (від 10% до
12%)
— податкові знижки для малого інноваційного бізнесу
— ліквідація податку на збільшення ринкової вартості
капіталу для малих інноваційно активних компаній
— податкове стимулювання розроблення технологій
альтернативної енергетики
НІМЕЧЧИНА
— дотації на підвищення кваліфікації науково-дослідного
персоналу (на термін до трьох років)
— субсидування підприємств, що освоюють нову
технологію
— дотації малим і середнім підприємствам на інвестування
в НДДКР
— страхування кредитів
— прискорена амортизація (30% вартості майна, що
використовується для НДДКР)
— пільгові кредити фірмам, що впроваджують ІКТ (до 15
р.)
Урядова стратегія інтернаціоналізації науки і досліджень
передбачає:
— посилення співпраці у сфері НДДКР
— реалізацію інноваційного потенціалу через кооперацію
підприємств з науковими лабораторіями,
університетами
— посилення науково-дослідної співпраці з
високорозвиненими країнами
— збільшення видатків федерального бюджету на НДДКР
на 3 млрд євро (до 12 млрд євро)
ФІНЛЯНДІЯ
— прискорена амортизація (30% вартості майна, що
використовується для НДДКР)
— пряме субсидування (надання грантів) компаніям, що
інвестують у проекти “start-up” та венчурний бізнес
— найнижча ставка на прибутковий податок у
підприємницькому секторі серед країн ОЕСР (29%)
— збільшення фінансування професійної освіти і освіти
для дорослих (на 14% більше у 2009 р.), витрат на
НДДКР і розвиток нової продукції
— списання виробничих інвестицій у подвійному розмірі у
2009 і 2010 рр.
— державні гарантії придбання банками фінансів, державні
капітальні позики банкам, інструменти фінансування
діяльності компаній і експорту – загальний ефект 60,5
млрд євро
— стимулювання довгострокових вкладень в інновації,
новітню продукцію, послуги і розвиток міжнародної
науково-технологічної діяльності компанії
Країна

22.

Основні інструменти фінансової підтримки інноваційної діяльності,
установлені законодавством України
Види фінансової підтримки науково-технічної діяльності
1. Повне безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної
індексації) пріоритетних інноваційних проектів за кошти
Державного бюджету України, кошти бюджету Автономної
Республіки Крим і кошти місцевих бюджетів
2. Часткове (до 50%) безвідсоткове кредитування інноваційних
проектів за кошти Державного бюджету України, кошти
бюджету Автономної Республіки Крим і кошти місцевих
бюджетів за умов залучення до фінансування проекту решти
необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб’єктів
інноваційної діяльності
3. Повна або часткова компенсація (за кошти Державного
бюджету України, кошти бюджету Автономної Республіки
Крим і кошти місцевих бюджетів) відсотків, які сплатили
суб’єкти інноваційної діяльності комерційним банкам та
іншим фінансово-кредитним установам за кредитування
інноваційних проектів
4. Надання державних гарантій комерційним банка, які
здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів
5. Майнове страхування реалізації інноваційних проектів у
страховиків
Види пільг у разі організування
інноваційної діяльності
1. 50% податку на прибуток і 50%
податку на додану вартість
залишаються в розпорядженні
підприємства за умови, що
виконання інноваційного проекту
почнеться не пізніше ніж через
півтора року від дати його
державної реєстрації
2. Інноваційним підприємствам
дозволяється прискорена
амортизація основних фондів і
встановлюється щорічна норма
прискореної амортизації
основних фондів групи ІІІ у
розмірі 20%
3. Інноваційні підприємства
сплачують земельний податок за
ставкою в розмірі 50% від чинної
ставки оподаткування

23.

Функції та завдання національної інноваційної системи
№
п/п
1
Функція
Завдання
Плановопрогнозна
- Формування інноваційних пріоритетів економічного розвитку;
- розробка ефективних стратегій управління інноваційними процесами;
- попередження можливих економічних криз і ризиків, спричинених як інноваційними процесами, так
і процесами самоорганізації економіки;
- більш ефективне використання інструментів макроекономічної політики з метою сприяння
просуванню інноваційної продукції та її захисту на зовнішніх ринках.
2
Координаційна
3
Науковоорганізаційна
- Створення сприятливого середовища для інноваційної діяльності;
- формування кластерів інновацій повного циклу;
- започаткування і забезпечення комерційного успіху макротехнології;
- створення інформаційних та зворотних зв’язків між компонентами НІС та її органами управління.
- організація наукових процесів у дослідних підрозділах НІС;
- координація наукової діяльності у рамках реалізації визначених інноваційних пріоритетів
- Підготовка контингенту інноваційних менеджерів;
- створення спеціальностей, необхідних для обслуговування інноваційних виробництв;
- забезпечення розширеного відтворення інтелектуального капіталу.
4
Освітня
5
Безпекова
- Захист інтересів інноваційного розвитку у складі завдань національної економічної безпеки,
особливо потоків інтелектуального капіталу;
- виявлення і забезпечення безпеки наукових кадрів, дослідників, раціоналізаторів тощо.
Соціальна
- Забезпечення соціального захисту персоналу, задіяного в інноваційному секторі економіки;
- організація соціальної сфери на інноваційній основі;
- забезпечення розширеного відтворення соціального капіталу.
6

24.

НАЦІОНАЛЬНА
ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА
НЕДЕРЖАВНИЙ
СЕКТОР
ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР
Інструменти
стимулювання
— Прямі бюджетні
дотації
— Субсидування інноваційних компаній
— Надання грантів на
НДДКР
— Державні програми підтримки інновацій
— Пільгове кредитування (безвідсоткове
— Державні програми підтримки інновацій
— Пільгове кредитування (безвідсоткові
позики)
венчурних
компаній
Податкове стимулювання
Адміністративно-відомча
Програмно-цільова
ФОРМИ ПІДТРИМКИ
прямі
непрямі
— податковий кредит
на приріст НДДКР
— податкові канікули
для СМП
— звільнення від оподаткування коштів для
створення
венчурних
інноваційних фондів
— податкові преференції на доходи від реалізації НДДКР
— податкові пільги для
інвестицій у малий та
середній інноваційний
бізнес
Стимули амортизаційної політики (як самостійний механізм) — прискорена амортизація
Заходи у фінансовокредитній сфері
Інші
(приватні)
інструменти
Корпоративне
фінансування
НДДКР
Фінансування
НДДКР інвестиційними, страховими, іншими
фондами
Фінансування
НДДКР венчурними фондами та
«бізнесянголами»
Основні фінансові інструменти та форми стимулювання науковотехнологічної діяльності в рамках національної інноваційної системи

25.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
Інформатизація
Інноваційна економіка
Конкуренція між ТНК
Мобільність МСБ
Регіони науки і технологій
Технополіси
Технопарки
Наукові центри, іннотехи, кластери
Кластери
Кластерна концепція локальної інноваційної концентрації

26.

Освіта
Наука
Інновації
Інноваційна економіка
Кластерна
теорія
Кластерна
ініціатива
Кластерна
політика
Кластер
Кластерна
технологія
Кластерний
консалтинг
Концентрація
інтелектуального
ресурсу
Комерціалізація
інновацій
Регіональний
розвиток
Просування
експорту
Національна
конкурентоспроможність
Мотивація і ефекти кластеризації економіки

27.

ВИДИ
Каталітична (уряд
сприяє зустрічі
зацікавлених сторін
(наприклад, приватних
компаній та
дослідницьких
організацій) між собою
та забезпечує обмежену
фінансову підтримку
реалізації проекту)
Підтримуюча (інвестиції
держави в інфраструктуру
регіонів, освіту, тренінг та
маркетинг для
стимулювання розвитку
кластерів)
Директивна (здійснення
державою спеціальних
програм, спрямованих на
трансформацію
спеціалізації регіонів у
зв'язку з розвитком
кластерів)
Інтервенціоністська (уряд
переймає у приватного
сектору відповідальність за
подальший розвиток
кластерів та за допомогою
трансферів, субсидій,
обмежень і регулювання, а
також активного контролю за
фірмами кластера формує
його спеціалізацією)
ТИПИ
«зверху до низу», коли ініціатором виступають
центральні або регіональні органи влади
«знизу до верху», коли ініціатором виступають
регіональна влада або місцеві об'єднання підприємців
МОДЕЛІ
Ліберальна, характерна для тих країн, які проводять
ліберальну економічну політику і віддають перевагу
ринковим механізмам (Велика Британія, Австралія)
Дирижистська, що проводить влада тих країн, які
активно залучені до економічного життя (Франція,
Швеція, Фінляндія, Словенія)
Кластерна політика

28.

Глобальне
Регіональне
Національне
Локальне
Факторне
Виробниче
Науково-технологічне
Інвестиційне
Інноваційне
Інформаційне
Фінансове
Види і рівні корпоративного лідерства

29.

35%
30%
25%
20%
15%
10%
5%
0%
Відкриті
інновації
Дизайнмислення
Корпоративний
венчуринг
Бізнесінкубатори
Оцінка значимості нових моделей створення генеральними
директорами міжнародних компаній

30.

40%
Глобальний
вимір
35%
30%
Азіатськотихоокеанський
регіон
25%
Північна
Америка
20%
15%
Західна Європа
10%
5%
0%
Ефективна
реалізація
Не обізнані
Обізнані, немає
вигід для компанії
Негативний
результат реалізації
Оцінка результатів імплементації концепції відкритих
інновацій у міжнародних компаніях

31.

60%
Глобальний
вимір
50%
Азіатськотихоокеанський
регіон
Північна
Америка
40%
30%
20%
Західна Європа
10%
0%
и
нії
нії
ри
ди
ик
па
па
ан
м
ьн
к то
м
м
о
е
л
о
к
о
а
ир
Р
ік
ик
ди
С
ач
ід
ДК
ик
чі
ст
ійн
н
н
Д
в
о
ц
ь
в
Н
і
на
іп
ва
ал
ац
ко
іли
но
ер
ри
д
н
Пр
н
е
і
Ви
д
е
н
і
Г
Ві
рт
ьн
ал
-па
і
с
ц
е
не
Сп
Біз
в
жи
по
і
ач
к то
ре
ри
Структура походження інноваційних ідей

32.

80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
По
ни
ль
а
ч
ста
ки
С
і
ач
и
ій
ти
ри
тут
ен
стр
сте
и
р
у
т
а
у
к
нд
інс
-кл
он
хі
К
ві
ес
и
о
н
нш
ук
Біз
ії і
на
н
і
а
ічн
мп
ем
Ко
д
а
Ак
в
жи
по
и
ії
ац
тур
з
і
к
у
г ан
тр
ор
іс
і
н
ов
ад
яд
Вл
р
у
Не
т
ар
Ст
и
ап
Інноваційно-креативна бізнес-екосистема міжнародного бізнесу

33.

Людський капітал
Освіта і кваліфікації
Інформаційнокомунікаційні технології
Національна
інноваційна система
Економічні стимули та інституційне сприяння
Конкуренто–
спроможність
Інноваційний потенціал бізнесу
Соціоекологічні
критерії
Національна інноваційна модель
Інноваційна стратегія
Інноваційний клімат
Інноваційна політика
Інноваційний імідж
Інноваційний комфорт
Інтелектуальний капітал
Глобальна інтелектуалізація
Інтелектуально-людський імператив національного розвитку в
умовах глобалізації

34.

Інноваційна
мотивація
Інноваційна
інфраструктура
Інноваційне
мислення
Інноваційні
стимули
Інтелектуальна
власність
Інноваційне
підприємництво
Інноваційна
культура
Інтелектуальна власність в інституційному середовищі
інноваційної економіки

35.

Групи країн
та їх кількість
53-62 бали (6)
24
15,9
8,1
40-53 бали (6)
11,3
37-40 бали (5)
9,6
11,1
25-37 бали (8)
12
Середнє по країнах (25)
44,7
36,7
38,2
16
41,6
34,9
20
0
10
20
50,7
30
40
50
60
ВВП на жителя, тис.дол. США
Індекс інтелектуальної власності, бали
Індекс інноваційності, бали
Групування країн за індексом інноваційності та інтелектуальної
власності

36.

Ставлення до інновацій в обраних країнах світу
Оптимісти (Ізраїль, Швеція,
Сінгапур, Саудівська Аравія,
ОАЕ)
Традиціоналісти (США,
Австралія, Німеччина,
Об’єднане Королоівство)
Песимісти (Китай, Південна
Корея, Японія)
Україна
Позитивне, пріоритети лежать
в площині освіти, охорони
навколишнього середовища та
енергетичної безпеки
Позитивне, пріоритети лежать в
площині усунення соціальної
нерівності та підтримки охорони
здоров’я
Негативне, пріоритети лежать
в площині освіти, усунення
соціальної нерівності та
енергетичної безпеки
Нейтральне із-за
нерозуміння, крім
освітньої сфери
Підтримка
інновацій
суспільством
Сильна, потреба молодого
покоління в інноваціяї
Середня, прагнення молодого
покоління реалізувати
інноваційний потенціал у
власному бізнесі за підтримки
венчурного капіталу
Низька, зацікавленість
молодого покоління в
інноваціях, низька довіра
інноваціям, сумніви щодо
університетів
Вкрай низька із-за
ізольованості НАН
України, галузевої та
університетської науки
Публічні приватні
партнерства
(ППП)
Позитивне ставлення до
впливу публічних приватних
партнерств на інновації
Найбільш скептичне ставлення до
впливу ППП на інновації
Середнє ставлення до впливу
ППП на інновації
Нерозуміння значення і
механізмів ППП
Інновації мають
приносити
цінність
суспільству
Найсильніше переконання в
тому, що інновації змінілися
Якщо інновація має користь для
суспільства – цедобре, проте це не
є основною її метою
Так, інновації мають
слугувати задоволенню потреб
суспільства. Можливо, вони
змінюються
Розчарування у
можливостях
інноваційного розвитку,
соціальна апатія
Інновації мають
бути
локалізованими
Найсильшіне перконання
Інновації – глобальні, а не
локальні
Компромісна точка зору
Превалююче
переконання
Інновації залежать
від креативності
Найсильніше переконання
Найслабше переконання
Компромісна точка зору
Очікуване переконання
Інновації можуть
надходити
звідусіль
Сильне переконання, інновації
здійснюються індивідуумами в
командах при підтримці уряду
Середнє переконання, інновації
здійснюються переважно
індивідуумами з усіх країн в
системі «наука-знання-бізнес»
Найслабше переконаня,
інновації здійснюються
великими компаніями
Середнє переконання,
інновації здійснюються у
сфері великого,
середнього і малого
бізнесу
Потребують більш
за все
Фінансові підтримки,
партнерств з університетами
для здійснення досліджень та
розробок
Різні потреби в різних країнах в
рамках централізації R&D в
країнах ЄС та розвитку мережі
дослідницьких університетів в
США та Австралії
Партнерів для реалізації ідей
на ринку, захисту
інтелектуальної власності,
довгострокових приватних
інвесторів
Підтримки у межах
інноваційної державної
стратегії розвитку
Сприйняття
урядових дій щодо
пріоритетів країн
Джерело: розвинуто з GE Global Innovation Barometer 2012

37.

Стадії управління змінами
Стадії
Стан колективу
Управління
1. Заперечення
Подив, дезорієнтація,
переоцінка успішної
ретроспективи
Інструменти влади:
вказівки
2. Злість
Невіра в можливість
провалів, звинувачення
сторонніх
Адміністративні
інструменти:
розпорядження
3. Переговори
Готовність до часткових
змін, їх відтермінування
Інструменти лідерства:
інтенсивна комунікація,
компроміси, альянси
4. Депресія
Невіра в успіх, мовчазна
замкнутість в собі,
загальна апатія
Інструменти
менеджменту: правила,
стимули, заохочення
5. Сприйняття змін
Скептицизм до нового,
Інструменти
його сприйняття, помірний організаційної культури:
оптимізм
цінності, традиції

38.

Інтернаціоналізація
Міжнародна мобільність студентів, викладачів, освітніх програм
Регіональна інтеграція
національних освітніх
систем
Розвиток
транснаціональної освіти
Формування глобального споживчого попиту на освітні послуги
Глобальна
інформатизація
Становлення
глобального
ринку праці
Крос-культурна
уніфікація
Глобалізація
Інтернаціоналізація і глобалізація університетської освіти

39.

Концентрація талантів
(професорів, дослідників,
студентів
Диверсифікована
система
фінансування
Розвинута
інфраструктура
Інноваційний
менеджмент
Проривні
дослідження
ефективні R&D
Інтеграція наукових
досліджень і
викладання
Академічна
якість
Інноваційна модель Університету

40.

Універсальні довгострокові тренди
Бізнес
Інноваційність
Корпоратизація
Транснаціоналізація
Соціалізація
Університетська
освіта
Інтелектуалізація
Професіоналізація
Міжнародна мобільність
Гуманізація
Стратегічне партнерство

41.

Мережевий ефект стратегічного партнерства
“наука – бізнес – освіта”
Стратегічне партнерство “наука – бізнес – освіта”
Спільні проекти
Спільні програми
Спільні бази даних
Спільні права інтелектуальної власності
Комерціалізація і трансфер інновацій
Мережевий людський капітал
Локальні, національні, глобальні команди,
партнерства, асоціації, співтовариства

42.

Індикатори співробітництва університетів і бізнесу в інноваційному процесі вибраних
країн та України згідно з рейтингами конкурентоспроможності країн, складеного
аналітиками Світового економічного форуму в м. Давос (Швейцарія)
Вибрані динамічні наздоганяючі країни
Рейтинг (місце)
Бал (шкала 1-7)
Фінляндія
2
5,8
Сінгапур
4
5,6
Ізраїль
8
5,4
Тайвань, Китай
11
5,3
Ірландія
13
5,2
Республіка Корея
26
4,7
Литва
28
4,6
Чехія
35
4,4
Естонія
36
4,4
Угорщина
41
4,3
Словенія
56
3,8
Росія
64
3,6
Латвія
67
3,6
Польща
72
3,5
Україна
77
3,4
Словаччина
93
3,3
Румунія
88
3,3
Болгарія
117
3,0
Країни Центральної та Східної Європи
Джерело: The Global Competitiveness Report 2013-2014 [] / World Economic Forum. – Geneva, Switzerland. – Режим доступу:
http://www.3weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2013-2914.pdf