Методика написання наукової роботи

1. МЕТОДИКА НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Сократ
Чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе.
Петроній

2. План 1. Види студентських наукових робіт. 2. Загальні вимоги до оформлення тексту роботи. 3. Структура наукової роботи.

3. 1. Види студентських наукових робіт

• Реферат (від лат. refero – повідомляю) – короткий
письмовий або усний виклад основного змісту
першоджерел, які вивчалися, з аналізом
запропонованих шляхів розв’язання певної
проблеми.
• За структурою, обсягом і призначенням реферати
поділяються на інформативні та оглядові.

4. Інформативний реферат

Вторинний документ, результат аналітично-синтетичної
переробки первинного інформації документу.
Виконується фахівцем певної галузі. Розміщується в
спеціальному реферативному журналі (РЖ) або
іншому науковому виданні. Відбиває основний зміст
одного документа. Включає фактичні
відомості й висновки, необхідні для початкового
ознайомлення з документом і переконання
в доцільності його детального
опрацювання.

5. Не містить засобів впливу на читача і суб’єктивної оцінки твору, тобто розгорнутих доведень, міркувань, порівнянь, зіставлень

• Не містить засобів впливу на читача і суб’єктивної
оцінки твору, тобто розгорнутих доведень,
міркувань, порівнянь, зіставлень результатів тощо.
Складається з бібліографічного опису і тексту:
Опис здійснюється згідно з правилами і містить
вихідні дані реферованого документа.
Текст реферату доповнює інформацію, подану в
бібліографічному описі.
Інформативний реферат має відповідати таким
вимогам: повнота, об’єктивність, змістовність,
стислість, зрозумілість.

6. Текст інформативного реферату: 1) вступ – відомості про автора, тема, досліджувана проблема; предмет (об’єкт), мета, жанр

роботи; методи
дослідження; рубрикація джерела; пріоритет автора;
2) основна частина – найважливіші результати
дослідження і їхня новизна, галузь застосування
результатів;
3) заключна частина – висновки того, хто реферує.
Обсяг інформативного реферату складає орієнтовно:
500 друкованих знаків – для заміток і коротких
повідомлень, 1 000 – для статей, 2 500 – для великих
документів.
У реферативних журналах друкуються реферати обсягом
5-6 тисяч знаків.

7.

ЗРАЗОК ІНФОРМАТИВНОГО РЕФЕРАТУ
Моклиця М. В.
Модернізм у творчості письменників ХХ століття : навч. посіб. для студ.
вузів. Ч. 2. Зарубіжна література. Луцьк : Вежа, 1999. 181 c. Бібліогр.: 167
назв. укp.
Розглядаються типологічні риси модернізму: символізм, імпресіонізм,
експресіонізм, футуризм, сюрреалізм та ін. Аналізується творчість низки
письменників XX століття в аспекті прояву типологічних рис модернізму:
К. Гамсуна, Б. Брехта, Ф. Кафки, А. Камю, В. Ходасевича, М. Гумільова, М.
Цвєтаєвої, В. Маяковського, О. Мандельштама, Б. Пастернака, А. Платонова
та ін. Досліджується не зовнішня приналежність митців до рухів і напрямів
модернізму, а модернізм як художній метод. Підкреслюється, що творчий
шлях яскравого художника - це пошук адекватного втілення власної
особистості у неповторному художньому світі, а дослідження художнього
методу - це аналіз головного напряму еволюціонування, яке проходить у
своєму розвитку кожен самобутній письменник.

8. Оглядовий реферат

(реферат із визначеної теми) – самостійне письмове
дослідження одного чи декількох наукових джерел.
Його ознаки:
1. Це навчально-наукова робота.
2. У ній обов'язкові посилання на джерела.
3. Виконується студентами для виступу на семінарському або
практичному занятті, після вивчення дисципліни (як залікова
робота) або для відпрацювання окремої теми.
4. Показує, що саме, яка найновіша,
найсуттєвіша, проблемна
інформація наведена у джерелах.

9. Оглядовий реферат

5. Обсяг - близько ½ друк. аркуша, тобто 12–15 стор.
оcновного тексту (без списку джерел і додатків).
6. Укладається за простим планом, включає
титульний аркуш, зміст,
вступ (обґрунтування актуальності теми, практичне
значення, мета і конкретні завдання реферату);
2-3 розділи (аналіз і критична оцінка джерел з наукової
проблеми, співставлення запропонованих шляхів її розв’язання,
власні міркування та пропозиції);
висновки (підсумки виконаної роботи згідно з
визначеними у «Вступі» завданнями),
список використаних джерел.
7. Оцінюється, як правило, за 12-бальною
шкалою.

10. Курсова робота

Навчально-наукове дослідження ,
форма поточної атестації студента.
Виконують всі без винятку студенти на 2–4 курсах.
Тісно пов’язана з практичними потребами фаху.
Не передбачає серйозного наукового пошуку.
Враховуючи елемент невизначеності у певній вузькій та
конкретній науковій проблемі, студент має самостійно його
подолати.
У роботі студент демонструє навички
збору, класифікації та опису фактичного матеріалу;
поглибленого реферування кількох важливих праць або
співставлення певних наукових концепцій;
використання ефективних методів дослідження матеріалу;
аналізу, синтезу, узагальнення отриманих даних;
Визначення перспектив дослідження.

11. * Обсяг - близько 1 друк. аркуша, тобто 30–35 сторінок основного тексту. * Будується зазвичай за простим планом. * Здається

науковому керівникові у визначений для заліків
термін.
* Захищається перед комісією, до складу якої входять
викладачі кафедри.
* Оцінюється за 100-бальною шкалою з урахуванням
ступеня самостійності дослідження, наявності елементів
творчого пошуку й новизни, обсягу опрацьованої
інформації, дотримання вимог щодо змісту й
оформлення.

12. 2. Загальні вимоги до оформлення тексту роботи

Міжрядковий інтервал -1,5;
Абзацний відступ 1,0 –1,25, інтервал перед і після
абзацу – 0.
Вирівнювання по ширині (окрім заголовків).
Нумерація сторінок наскрізна,
починаючи з цифри 2.
Титульна сторінка враховується,
але не нумерується).
Параметри сторінки: поля:
ліве – 30 мм, праве – 10 мм,
верхнє – 20 мм,
нижнє – 20 мм
(як варіант: всі по 20 мм),
На сторінці не може бути менше
ніж 10 рядків.

13. Текстовий редактор MS Word. Гарнітура Times New Roman, розмір шрифту: 14 пт – основний текст, 12 пт – виноски, вірші. колір

тексту – Авто (чорний),
стиль накреслення –
«звичайний».
Орієнтація сторінки
книжкова.

14.

Переноси в тексті лише цілими словами. Тобто в функції
«расстановка переносов» обираємо «нет». Програма
перекидатиме на наступний рядок ціле слово.

15. Якщо оберемо «авто», комп'ютер ставитиме переноси з допомогою рисочок. В нашому тексті це недоречно.

16. Цитування У роботі слід розрізняти цитування: * наукових робіт; * досліджуваного матеріалу (художніх текстів, словникових

статей, анкет, опитувань);
* власного тексту.

17.

18. Наукові роботи (статті, монографії, посібники, енциклопедичні словники, довідники) цитуються з метою відтворення ідей, оцінок,

висновків.
Використання чужих праць допомагає:
- підтвердити власну думку,
- проілюструвати власну позицію,
- протиставити її думці авторитетів,
- показати слабкість аргументації опонентів.
Проте власна думка не повинна змішуватись у тексті
із цитованою.

19. Якщо запозичений матеріал використовується без посилання на автора та джерело, робота вважається плагіатом і знімається з

захисту.
Коли текст дослідження перевантажений
цитатами і суцільними посиланнями, відсутні
авторські
міркування,
то робота
набуває
характеру
компіляції
(в курсовій
роботі елементи компіляції припустимі).

20. Наукове цитування здійснюється звичайним шрифтом (розмір 14 пт, стиль «звичайний»), у так званих «ялинкових» лапках («…»), і

супроводжується
посиланням на джерело цитати: [14, с. 123], де 14 –
номер джерела у нашому списку літератури, с. –
позначення сторінки, а 123 – номер цитованої сторінки.
Якщо зустрічаються зовнішні і внутрішні лапки, то
внутрішніми виступають так звані «німецькі» лапки „__”,
наприклад: «Коли зустрічається такий „авторитет”, ми
протестуємо», – зазначив автор.
Помилковим вважається цитування, що відсилає до
джерела, де такої інформації немає. Неприпустима і
фальсифікація – підробка або зміна вихідних даних з
метою доведення правильності висновку (гіпотези тощо),
а також умисне використання неправдивих даних.

21.

22. Оформлення цитат і посилань на джерела

Текст, який цитується, береться в лапки.
Цитати, які графічно відрізняються від основного тексту
(надруковані іншим шрифтом, курсивом, взяті з вірша зі
збереженням поділу на рядки, цитати-епіграфи), в лапки
не беруться.
Без лапок подаються непрямі цитати, тобто переказ
думок автора своїми словами.
Можливий пропуск одного чи декількох слів або навіть
речень, якщо думка автора цитати від цього не
спотворюється і якщо читач повідомлений про пропуск
трикрапкою на місці пропущених слів або трикрапкою в
кутових дужках на місці пропущених речень, абзаців:
<...>.

23.

Не можна об’єднувати в одній цитаті уривки, взяті
з різних місць джерела, навіть якщо вони логічно
пов’язані між собою. Кожен такий уривок має
оформлятись як окрема цитата
Цитата відтворюється здебільшого мовою
основного тексту, а посилання на джерело
подається лише мовою оригіналу.
Цитата вимагає посилання на джерело: після
фрагмента тексту розкриваються дужки, в дужках
спочатку вказується номер цитованої чи згадуваної
роботи (за алфавітно-цифровим «Списком
використаних джерел», який укладає виконавець
роботи і розміщує наприкінці тексту), далі
зазначається цитована сторінка: [25, с. 36].

24.

25. Загальні вимоги до цитування наукових робіт: 1) текст цитати починається і закінчується лапками та подається у граматичній

формі джерела зі
збереженням особливостей авторського написання;
2) наукові терміни, запропоновані іншими
авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що
викликали загальну полеміку. У цих випадках
використовується вираз «так званий»;
3) пропуск слів, речень, абзаців у цитуванні
допускається без перекручення авторського тексту і
позначається трьома крапками в ламаних дужках: […];
4) кожна цитата обов’язково супроводжується
посиланням на джерело;

26. 5) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути

гранично точним у викладенні
думок автора, коректним щодо оцінювання його
результатів і давати відповідні посилання на джерело.
Наприклад: Дослідник С. М. Посідко вважає, що епітет
не може бути розглянутий як окремий троп, тому що він
поєднує риси декількох тропів [35, c. 27];
6) якщо необхідно виявити ставлення до окремих
слів або думок з цитованого тексту, то після них у
круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;
7) коли студенту потрібно виділити в цитаті деякі
слова, робиться спеціальне застереження, наприклад:
(курсив наш – А. Б.), (розбивка наша – А. Б.) (перші
літери імені та прізвища автора роботи).

27. Цитування досліджуваного матеріалу

28.

Приклади (цитати з художнього тексту, окремі
досліджувані слова зі словника тощо) оформлюються
курсивом, одиниця дослідження – напівжирним
курсивом. Наприклад, цитуємо з першоджерела фразу
«вони хотіли бути як боги», в якій потрібно звернути
увагу на ідіому «бути як боги»:
вони хотіли бути як боги.
Значення мовної одиниці подається в одинарних
лапках ‘ ’, які робляться через функцію
«вставка»: бути, як боги – ‘про тих, хто
неперевершений у чомусь’.

29.

Щоб вирізнити посилання на джерела матеріалу
дослідження (художні тексти, газетні або журнальні
статті), їх можна оформити по-іншому. Наприклад,
взяти в круглі дужки: (М. Гоголь, Мертві душі, с. 24).
Якщо досліджувався один тексту, то не варто щоразу
повторювати його назву: після першого цитування
краще зробити підтекстову виноску, в якій зазначити:
_______________________
1Тут і надалі текст роману «Мертві душі»
М. Гоголя цитуємо за: Гоголь Н. Полное собрание
сочинений : в 14 т. / Николай Гоголь. – М. : Изд-во АН
СССР, 1937–1952. – Т. 6. – 234 с.). У круглих дужках
зазначаємо номер сторінки за цим виданням: (24).

30. Вірші друкуються з відступом, що дорівнює 2 абзацним, від лівого поля сторінки, розмір шрифту – 14 пт., стиль накреслення –

«звичайний». Рядки вірша бажано
розташовувати так, як вони розташовані в авторському тексті.
Ось уривок із тексту дисертації:
Програмного вираження ця ідея цінності окремого
людського життя здобуває в поемі Ліни Костенко «Зоряний
інтеграл», де історія представлена як сума людських доль:
Дракон – Атлант – телефон – калина –
віра – вірус – мільярди – нулі…
Життя оперує безконечно малими.
Ми всі поодинці також малі.
Але з усмішки,
з потиску рук,
з брехні, убитої наповал,
історія – найскладніша з наук –
обчислює ЗОРЯНИЙ ІНТЕГРАЛ… [77, с. 157]

31. Ще один приклад незвичного розташування рядків вірша: Варто пригадати її верлібр «Мені завжди здавалося, що у Греції…», художня

структура якого побудована за принципом
паралелізму – образи античної міфології постійно зіставляються
з гіркими реаліями сьогодення:
Мені завжди здавалося, що у Греції
навіть статуї теплі.
А сьогодні передавали, що у Греції випав сніг.
Муза історії Кліо, мабуть, відморозила душу.
Бідні священні бики бога Геліоса,
де ж їм тепер пастися –
на ракетній базі?! [77, с. 30]

32. Якщо потрібно процитувати декілька рядків вірша, цитату подаємо в основному тексті роботи і виділяємо курсивом. Кінець рядка

позначаємо знаком /, кінець строфи
– знаком //
Гарною ілюстрацією до сказаного може послужити
вірш Ліни Костенко: Життя іде і все без коректур. / І час
летить, не стишує галопу. / Давно нема маркізи Помпадур, /
і ми живем уже після потопу. // (23, с. 24)

33. Цитування власного тексту, посилання на власний текст У разі посилання на структурні елементи своєї роботи зазначають

відповідно номери розділів,
підрозділів, пунктів, підпунктів, позицій переліків,
рисунків, таблиць, додатків.
Посилаючись, треба використовувати такі вирази: у
розділі 1, див. 2.1,
відповідно до 2.3.4,
(рисунок 1.3),
відповідно до таблиці 3.2,
(додаток Г) тощо.

34.

Посилання на малюнки, таблиці, сторінки, розділи
робиться так:
мал. 3.1 свідчить;
з табл. 2.1 видно;
див. табл. 3.2;
на стор. 21 читаємо;
у розд. 1 йдеться;
гл. 2 розпочинається;
у формулі (3.2) тощо.

35.

Якщо посилання стосується всієї роботи, то сторінка
не вказується: [25].
Посилання одразу на декілька джерел передбачає
використання крапки з комою між номерами робіт,
наприклад: [25, с. 36; 48, c. 87]; без зазначення
сторінок: [25; 48].
Крапка ставиться після посилання. Знаки питання,
оклику, три крапки – залишаються перед посиланням:
На думку дослідника, «чимало мовних одиниць
не мають стилістичного забарвлення» [25, с. 36]. Він
ставить слушне питання: «Чи будуть змінюватись
ознаки мовних одиниць?» [25, с. 37]

36.

За розміром і наявністю / відсутністю пробілів у тексті
розрізняються тире ( – ) і дефіс (-): Байрон – поетромантик; 60-ті роки.
Перед і після тире (◦–·) робляться проміжки: Байрон◦–·
поет,·якого… ; дефіс друкується впритул до слів, які він
поєднує: поет-романтик, студент-заочник, дівчатапершокурсниці.
Текст роботи виконується державною мовою (крім робіт
з англійської, німецької, польської, що можуть писатися
цими мовами).
Текст роботи ретельно вичитується. Неприпустимі
вставки, доповнення на полях, звороті аркуша, окремих
аркушах.

37. Іноді потрібно запобігти розриву слів, фраз або чисел, що стоять в кінці рядка і містять дефіс. Щоб зробити нерозривний дефіс,

Іноді потрібно запобігти розриву слів, фраз або чисел, що
стоять в кінці рядка і містять дефіс. Щоб зробити нерозривний
дефіс, поставте курсор у місце дефісу і натисніть клавіші "Ctrl
+ Shift + - (дефіс)".

38. Отримуємо такий результат (до речі, так само робиться нерозривний пробіл◦: для поєднання елементів, які не бажано відривати

один від одного, одночасно утримуємо
клавіші Ctrl і Shift і натискаємо клавішу пробілу. ):

39.

Кожна вагома структурна частина роботи розпочинається з
нової сторінки. Це:
ЗМІСТ … ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ …
ВСТУП … РОЗДІЛ … ВИСНОВКИ … СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ … ДОДАТКИ
Заголовки друкуються прописними літерами або з
прописної літери. Спосіб оформлення однотипних
заголовків (усіх розділів, або усіх підрозділів, або пунктів)
має залишатись однаковим упродовж усієї роботи.
Крапка в кінці заголовка не ставиться (окрім випадків,
коли заголовок йде в підбір до тексту).
Переноси слів у заголовку, як і в тексті загалом, не
робляться.
Заголовок у декілька рядків має той самий міжрядковий
інтервал 1,5, що і текст. Якщо він складається з двох
речень, крапка не повинна опинитися в кінці рядка.

40. Заголовки основних структурних частин роботи друкують симетрично до тексту, з вирівнюванням по центру: ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ

СКОРОЧЕНЬ (або позначень)
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 або Розділ 1
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додаток А

41.

• Заголовки розділів.
Слово «Розділ» може оформлюватись як малими, так і
великими літерами, назва розділу – великими літерами,
без крапки на кінці. Розділи, підрозділи, пункти,
підпункти нумерують арабськими цифрами.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розділ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Якщо заголовок подається в рядок зі словом
«розділ» і цифрою, що позначає номер розділу, то після
номеру ставиться крапка:
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

42. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї

поміщається тільки один рядок тексту.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім
текстом має бути не менше двох рядків.
РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛА, СЕМАНТИКА ТА ФУНКЦІЇ
ІНТЕРТЕКСТУ В ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО
2.1. Джерела та семантичні параметри використання
інтертексту в поезії Ліни Костенко
Основною прикметою інтертекстуальних зв’язків, які
могли б вининути у творчості Ліни Костенко, є прагнення
увести українську культуру в широкий світовий контекст і…

43.

Розділи наукової роботи діляться на підрозділи,
підрозділи – за необхідності – на пункти, а пункти – на
підпункти. Утворюється певна ієрархія:
Розділ 1
1.1 (підрозділ) 1.2 1.3 1.4
1.1.1 (пункт) 1.1.2 1.1.3 1.1.4
1.1.1.1 (підпункт) 1.1.1.2 1.1.1.3
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами
з першої великої, жирним шрифтом; розміщують з
абзацного відступу, окремим рядком. Крапку в кінці
заголовка не ставлять:
1.1 Стилістичні ознаки одиниць
Заголовок з двох речень розділяють крапкою:
1.2 Стилістичні ознаки одиниць. Загальні
положення

44.

Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами
з першої великої, з абзацу, в підбір до тексту, на кінці
ставиться крапка. Заголовок може бути оформлений
розрядкою, жирним курсивом, підкресленням:
1.2.1 Стилістично нейтральні одиниці . Отже,
зібраний матеріал...
1.2.1 Стилістично нейтральні одиниці. Отже,
зібраний матеріал...
1.2.1 Стилістично нейтральні одиниці. Отже,
зібраний матеріал...

45.

Підпункти, як правило, не мають заголовків. Текст
розпочинається з абзацу, перед ним ставиться номер
із чотирьох цифр. Ключове слово або
словосполучення, що визначає зміст підпункту,
підкреслюється чи виділяється іншим способом:
1.2.1.1 Слід звернути увагу на запозичені
слова...

46. Заголовок (якщо він не йде в підбір до тексту) відділяється від власне тексту проміжком у 2-2,5 інтервали. Для цього в закладці

«Абзац»
у віконці «перед» або
«после» виставляємо 6-10
пунктів і натискаємо
клавішу «ОК» або
«Ентер».

47.

48. по центру

49.

50.

51.

52.

53. Оформлення ілюстрацій, малюнків, таблиць, додатків

Ілюстрації, таблиці подаються одразу ж після тексту, де
вони згадані вперше, або на наступній сторінці.
Номери, підписи, пояснення розташовуються під
малюнком, фотографією, кресленням, графіком;
напис «Таблиця» із зазначенням номера та назва таблиці
подаються над таблицею.
Таблиці, креслення, малюнки, графіки, фотографії як в
основному тексті, так і в додатках слід виконувати на
стандартних аркушах.

54.

55.

56. 3. Структура наукової роботи

57.

Структура наукової роботи
титульний аркуш;
зміст (план);
перелік умовних скорочень (факультативно);
вступ;
основна частина (розділи, підрозділи, пункти,
підпункти);
висновки;
список використаних джерел;
додатки (факультативно).

58. Титульний аркуш

Вважається першою
сторінкою наукової роботи,
хоч і не нумерується.
Якщо робота написана не
державною мовою, її титул,
зазвичай, дублюється: перша
сторінка заповнюється
українською, а друга – тією
мовою, якою написаний
текст роботи.
Ці сторінки рахуються як
одна, номер на них не
ставиться.
Міністерство освіти і науки України
Кам’янець-Подільський національний університет
імені Івана Огієнка
Факультет іноземної філології
Кафедра германських мов і зарубіжної літератури
КУРСОВА РОБОТА
із зарубіжної літератури
з теми: «ОБРАЗ ШАРЛЯ БОВАРІ В РОМАНІ Г. ФЛОБЕРА
"ПАНІ БОВАРІ"»
Виконав(ла) студентка 2 курсу
групи Ang1-B18
спеціальності _______________
Хитрук Іікторія Олегівна
Керівник: Лаврова А.О.,
кандидат філологічних наук,
доцент
Національна шкала _________________
Кількість балів: ___ Оцінка ECTS_____
Члени комісії:
_____________ ____________________
_____________
____________________
_____________
____________________
Кам’янець-Подільський – 2021 р.

59. ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ........................................................ 2 ВСТУП

.......................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 НАЗВА ..........................................................................................6
1.1 Назва .............................................................................................
1.2 Назва.......................................................................................... ...
1.3 Назва.......................................................................................... ...
РОЗДІЛ 2 НАЗВА........................................................................................ ...
2.1 Назва .......................................................................................... ...
2.2 Назва.......................................................................................... ...
2.2.1 Назва ............................................................................. ...
2.2.2 Назва ............................................................................. ...
РОЗДІЛ 3 НАЗВА........................................................................................ ...
3.1 Назва.......................................................................................... ...
3.2 Назва.......................................................................................... ...
3.2.1 Назва ............................................................................. ...
3.2.2 Назва ............................................................................. ...
ВИСНОВКИ ................................................................................................. ...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................... ...
ДОДАТКИ .................................................................................................... ...
Додаток А. Назва ............................................................................ ...
Додаток Б. Назва ............................................................................. ...

60. Зміст

перелік
заголовків
тексту і номерів
сторінок, з яких
вони
починаються.
ЗМІСТ
С.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………….......2
ВСТУП................................................................................................................3
1. СПЕЦИФІКА АНГЛІЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ………………………..7
1.1 Віддзеркалення в мові особливостей соціуму......................................7
1.2 Вплив мови на формування менталітету людини…...........................12
1.3 Відтворення етнічних образів у мовній системі…………………….16
2. ЧИННИКИ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ………21
2.1 Засоби вираження національної специфіки у фразеології.…………21
2.2 Ієрархія знаків фразеологічної системи..............................................28
ВИСНОВКИ.....................................................................................................33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….............................................38
Додаток А. Словник досліджуваних одиниць …………………………..... 41

61.

62. Перелік умовних скорочень (позначень)

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Термінологічні скорочення
ГЗ
– граматичне значення
ФЗ – фразеологічне значення
ФО – фразеологічна одиниця
Джерела мовного матеріалу
ВЗ – Високий замок, газета
ВК
– Вечірній Київ, газета
ДУ – Демократична Україна, газета

63.

ВСТУП
Актуальність теми дослідження
Мета і завдання
Об’єкт дослідження та його предмет
(Гіпотеза)
Матеріал, джерела
Методи дослідження
Практичне значення
отриманих результатів
Структура роботи

64. Актуальність теми дослідження

Висвітлюється стан вивчення проблеми шляхом критичного
аналізу її відомих розв’язань. Для цього робиться короткий
огляд наукової літератури, присвяченої проблемі
Зазначаються розв’язані або частково розв’язані завдання,
формулюються дискусійні питання, підкреслюються
розбіжності в їх інтерпретації.
Все це має привести до висновку, що тема:
а) або досі не досліджена,
б) або досліджена частково,
в) або досліджена не в тому аспекті.
Вона потребує подальшої розробки, тобто є актуальною.

65. Мета і завдання

Мета роботи – головний напрямок розв’язання
проблеми. Узагальнено називає те, чого
виконавець планує досягти в роботі.
Мета роботи – розкрити специфіку
синтагматики віддієслівних іменників;
Мета роботи – розробити моделі сприйняття
смислу тексту.
Мета конкретизується у завданнях (зазвичай, 45). Завдання уточнюють, що треба зробити для
досягнення мети.

66. Об'єкт і предмет

Об’єкт – процес або явище, яке породжує проблемну
ситуацію та обране для вивчення.
Предмет знаходиться в межах об’єкта і набуває в
ньому пояснення.
Об’єкт і предмет співвідносяться між собою як
загальне і часткове: в об’єкті виділяється та його
частина, яка становить предмет дослідження.
Саме предмет визначає тему роботи, її назву.
В одному об’єкті залежно від мети можна виділити
декілька предметів дослідження.

67. Матеріал дослідження, його джерела, спосіб відбору

Дослідження проводиться на матеріалі...; В основі
дослідження – експериментальний матеріал...;
Матеріалом дослідження є ... (форми часу);
Джерельна основа роботи – ... (прозова творчість...,
тлумачні словники, тексти творів...); Основним
джерелом матеріалу дослідження є ... (фразеологічний
словник); Основними джерелами досліджуваного
матеріалу є ...;
Матеріал виписувався шляхом суцільної
вибірки...; В основі вибірки одиниць ...
тематичний (формальний, формальносемантичний, комунікативний) принцип.

68. Методи дослідження

Метод – підхід до досліджуваного матеріалу, інструмент, за
допомогою якого він вивчається.
Теоретичні методи:
Спеціальним теоретичними методами лінгвістики є
аналіз: контекстуальний, словотвірний, соціолінгвістичний,
структурно-семантичний, стилістичний, компонентний,
концептуальний.
Літературознавства - біографічний метод,
культурологічний, психоаналітичний, історико-генетичний,
історико-функціональний, порівняльно-типологічний,
естетичний та ін.

69. Методи дослідження

Найважливішими методами емпіричного пізнання є
спостереження і самоспостереження;
експеримент;
опитування (анкетування, бесіда, інтерв’ю);
тестування;
вивчення досвіду роботи.
Важливо пам'ятати, що і курсові, і дипломні роботи можуть і повинні поєднувати і комбінувати різні
методи. Кожен окремий метод надає спосіб досягнення
нових знань, кожен з них по-своєму важливий, і жоден
сам по собі не здатний дати повну картину
дослідження.

70. Методологія (методологічна основа) дослідження

• Передбачає перелік основних авторів, концепції яких
складають основу даного дослідження.
Методологічну основу роботи складають праці відомих
дослідників категорії сюжету
літературного твору:
В.Г.Бєлінського, О.І. Ніколаєва…

71. Практичне значення отриманих результатів

- інформація або рекомендації щодо практичного
застосування одержаних результатів, наприклад:
Практичне значення роботи полягає у тому,
що її результати можуть бути використані у
практиці викладання зарубіжної літератури у школі.
Практичне значення роботи полягає в тому,
що її результати можуть бути використані для
поглиблення знань учнів з англійської ідіоматики, для
укладання фразеологічних словників.

72. Структура роботи

Завершує вступ короткий опис структури роботи,
тобто перелік її складових частин у відповідній
послідовності, наприклад:
Структура роботи. Курсова робота обсягом 37
аркушів складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел та додатка.

73. Основна частина (70-80% основного тексту)

Складається з двох-трьох розділів, що поділяються на
підрозділи, пункти, підпункти, абзаци. Кожний розділ
розпочинається з нової сторінки.
У розділах розглядають і розв’язують накреслені
завдання дослідження, описують його методику,
аналізують отримані результати, формулюють
методичні рекомендації.
Зміст розділів має відповідати темі роботи та повністю
її розкривати.
На початку розділу робиться невеликий вступ, що
націлює на сприйняття наступної інформації (аналіз
джерел із конкретного питання, якому присвячено
розділ).

74.

Наприкінці розділу формулюються висновки –
стислий виклад наукових і практичних результатів,
отриманих у цьому розділі. (1-2 абзаци). Краще починати їх
словами Таким чином, … Отже, … Узагальнюючи
викладене в цьому розділі, зазначимо… Підводячи підсумок,
зазначимо… або зробити підзаголовок Висновок до розділу.
Розділ 1, як правило, має теоретичний характер і
являє собою огляд літератури за темою і вибір напрямів
досліджень. Студент: окреслює основні етапи розвитку
наукової думки зі своєї проблеми, стисло аналізуючи роботи
попередників, висвітлює ті питання, що залишилися
невирішеними, та визначає свою роль у розв’язанні
проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме
щодо необхідності проведення дослідження.

75.

Обсяг розділу 1, зазвичай, не перевищує 20%
обсягу основної частини роботи.
Оскільки в теоретичному розділі студент
використовує результати чужої праці (наукові матеріали),
особливу увагу слід приділити посиланням на використану
літературу. Вони мають супроводжувати всі цитати та ідеї,
запозичені студентом з праць учених, за винятком тих ідей
і висновків, які зроблені ним особисто. Кількість посилань
на сторінці залежить від того, скільки ідей було запозичено
(як правило, 2-3).
Посилання робиться в квадратних дужках відразу
після прямої цитати або використаної загальної ідеї.
Закінчити цей розділ бажано коротким резюме щодо
необхідності проведення дослідження.

76.

Розділ 2 – виклад загальних підходів і основних методів
досліджень, опис теоретичних і (або)
експериментальних досліджень; студент обґрунтовує
вибір напряму дослідження, називає методи вирішення
завдань і їх порівняльні оцінки, розробляє загальну
методику проведення емпіричних досліджень.

77.

Розділ 3 – аналіз і узагальнення результатів
досліджень з висвітленням новизни.
Слід оцінити повноту й достовірність одержаних у
роботі результатів, порівняти їх із даними аналогічних
досліджень інших авторів.

78.

Висновки
• У висновках викладають найважливіші наукові та практичні
результати роботи.
• Висновки обов’язково повинні відповідати меті та
конкретним завданням, визначеним і сформульованим у
вступі.
• Текст висновків можна поділити на пункти або абзаци.
• У першому пункті оцінюють одержані результати та їх
відповідність сучасному рівню наукових знань.
• Далі показують результати реалізації поставлених завдань,
зазначених у вступі. Усе це доведе, що сформульованої у
вступі мети досягнуто.
• Варто наголосити на окремих важливих здобутих
результатах, обґрунтувати їх достовірність, проінформувати
про їх використання на практиці.

79. Висновки

▼ коротка оцінка стану питання;
▼ послідовне розкриття методів розв’язання проблеми;
▼ порівняння зі здобутками інших дослідників ;
▼ наголошення на якісних і кількісних показниках
власних результатів;
▼ наукова, практична та соціальна оцінка власних
результатів;
▼ рекомендації щодо їх практичного використання;
▼ окреслення шляхів подальшого дослідження проблеми.
У висновках немає цитат із чужих робіт, ілюстрацій,
прикладів. Тут доречні узагальнюючі таблиці, схеми,
графіки, діаграми тощо.
Рекомендований обсяг висновків – до трьох сторінок.

80. Список використаних джерел

• відображає роботу автора зі збору та аналізу літератури;
• дозволяє зробити висновок про ступінь ґрунтовності
виконаного дослідження;
• охоплює документи, використані під час написання
роботи.
• формується (за вибором) одним із таких способів:
у порядку появи посилань у тексті;
в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або
заголовків;
в алфавітно-цифровому порядку;
у хронологічному порядку.

81. Додатки

До додатків (за потреби) доцільно подавати допоміжні
або додаткові матеріали, які:
• необхідні для повноти роботи;
• не можуть бути послідовно розміщені в основній
частині дослідження через великий обсяг або способи
відтворення;
• необхідні для кращого розуміння отриманих
результатів;
• є необхідними лише для фахівців конкретної галузі.

82. Додатки

• допоміжні рисунки й таблиці;
• матеріали, що стосуються виконаних досліджень або
їх результатів;
• фотографії; опис комп’ютерних програм, розроблених
у процесі виконання роботи; інструкції та методики,
розроблені в процесі виконання роботи тощо);
• таблиці, графіки, анкети опитувань чи інших
застосованих видів емпіричних досліджень;
• досліджений фактичний матеріал (газетні статті,
радіо- чи телематеріали, дані рейтингових агентств
тощо);
• ілюстрації допоміжного характеру;
• інші дані та матеріали.

83. Додаток А Способи перекладу англійських ідіом українською мовою Додаток Б Співвідношення способів перекладу англійських ідіом

Додаток В
мовою

84. Типові недоліки наукової роботи

• Зміст роботи не розкриває тему.
• Зміст роботи не відповідає її плану.
• «Зміст» не повторює точно назви структурних частин
роботи, у ньому неправильно вказані початкові сторінки
частин.
• Назви розділів невдалі: сукупно не розкривають тему,
повторюють її, не відбивають змісту розділів.
• Невдалі назви підрозділів у межах розділу, пунктів – у
межах підрозділу.
• Мета дослідження сформульована абстрактно, не пов'язана
з проблемою, не відбиває специфіку об'єкта і предмета
дослідження.
• Завдання не показують сукупно кроки до досягнення мети.

85. Типові недоліки наукової роботи

• Безсистемний виклад матеріалу, повторення тих самих
положень.
• Логічні помилки, невміння виокремити головне.
• Не зроблено глибокого і всебічного аналізу нової
спеціальної літератури (останні 2-10 років) з теми
дослідження; або огляд не відбиває рівня дослідження
проблеми (використані застарілі джерела, неактуальна
інформація) .
• Кількість використаних джерел є недостатньою для
всебічного вивчення теми або переважно використано
підручники, а не спеціальна наукова література.
• Невдало поєднано теорію з практикою.
• Робота виконана неохайно, з помилками.

86. ТИПОВІ НЕДОЛІКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ

ТИПОВІНЕДОЛІКИ
НЕДОЛІКИ НАУКОВОЇ
НАУКОВОЇ РОБОТИ
ТИПОВІ
РОБОТИ
• Обрані методи не відповідають характеру матеріалу і
поставленій меті. Заявлені методи в роботі не
використовувались.
• Не зроблено глибокого всебічного аналізу нової літератури з
обраної наукової проблеми або огляд не відбиває рівня
дослідження проблеми (використані застарілі джерела,
неактуальна інформація).
• Відсутність або мала кількість посилань на наукові джерела
та джерела матеріалу дослідження.
• Відсутність або мала кількість текстових цитат.
• Відсутність визначеної позиції автора (студента) з проблеми,
що розглядалася.
• Зайва інформація, що не стосується безпосередньо теми.

87. ТИПОВІ НЕДОЛІКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ

• Вступ і висновки мало пов'язані зі змістом розділів, а також
між собою.
• Висновки не відповідають поставленим в роботі завданням,
не обґрунтовані.
• Багатослів'я, тавтологія, дублювання матеріалу в різних
частинах роботи.
• Стиль написання роботи не науковий, а публіцистичний.
• Відсутність зв'язку між таблицями, схемами, графіками,
ілюстраціями, додатками - та змістом роботи (немає
посилань на графічні об'єкти, додатки).
• Неправильне оформлення тексту роботи, списку
використаних джерел.
• Робота виконана не самостійно.