Similar presentations:
Загальні закономірності структурно-функціональної організації центральної і периферичної нервової системи
1. Дніпропетровський державний аграрний університет факультет ветеринарної медицини кафедра нормальної і патологічної анатомії сільськог
Дніпропетровський державний аграрний університетфакультет ветеринарної медицини
кафедра нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських
тварин
Тема лекції:
ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І
ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
2. План лекції
1. Закономірності структурно-функціональноїорганізації спинного мозку.
2. Оболонки та підоболонкові порожнини
головного мозку.
3. Морфофункціональна характеристика відділів
головного мозку.
4. Поняття про стовбурову частину і кору головного
мозку.
5. Система зв’язків всередині центральної нервової
системи.
6. Будова периферичної нервової системи.
3. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
Закономірності структурнофункціональної організації спинного мозкуСпинний мозок
вкритий трьома
оболонками – meninx:
- тверда мозкова
оболонка – dura mater
spinalis;
- павутинна мозкова
оболонка – arachnoidea
spinalis;
- м’яка мозкова
оболонка – pіa mater
spinalis.
4. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
Закономірності структурнофункціональної організації спинного мозкуМіж оболонками спинного
мозку розташовуються три
підоболонкові порожнини:
надтвердооболонкова cavum epidurale;
підтвердооболонкова cavum subdurale;
підпавутинна - cavum
subarachnoidale.
В центрі спинного мозку
розташована
циліндроподібна порожнина,
або центральний
спинномозковий канал.
5. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
Закономірності структурнофункціональної організації спинного мозкуСіра мозкова речовина –
substantia grissea – представляє
собою скупчення тіл нервових
клітин, розміщена в центральній
частині спинного мозку і утворює
роги (стовпи):
дорсальні (чутливі) – складаються
із вставних (чутливих) нейронів;
вентральні (рухові) – складаються з
рухових (моторних) нейронів.
З 1-го грудного по 3-4-й
поперекові сегменти, а також у
крижовому відділі спинного мозку
між дорсальними і вентральними
рогами, розміщені латеральні
(вегетативні) роги – центри
симпатичної і парасимпатичної
нервової систем.
6. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
Закономірності структурнофункціональної організації спинного мозкуБіла мозкова речовина –
substantia alba – складається з
відростків нервових клітин, розміщена
по периферії сірої мозкової речовини.
Рогами сірої речовини вона
поділяється на парні мозкові канатики:
дорсальні (чутливі, аферентні,
висхідні) – утворені відростками
нервових клітин спінальних гангліїв;
вентральні (рухові, еферентні,
низхідні) – відростками нервових
клітин головного мозку;
латеральні (змішані – чутливорухові, аферентно-еферентні,
висхідні і низхідні) – зовні
відростками нервових клітин
дорсальних рогів спинного мозку, а
медіально – відростками нервових
клітин головного мозку.
7. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
а) тверда – dura mater encephali - вкриває головний мозокззовні і зростається з окістям кісток мозкового відділу
черепа, за винятком місць проходження венозних синусів,
формує дві потовщені складки між відділами мозку: серп
мозку і мозочковий перетинчастий намет;
б) павутинна – arachnoidea encephali – на закрутках
мозку міцно зростається з м’якою (судинною) оболонкою,
проте не проникає в щілини і борозни між ними;
в) м’яка – dura mater encephali – дуже міцно зростається
з мозком, заходить у всі щілини і заглиблення та разом із
судинами проникає в мозкову речовину, входячи в
порожнини мозку (шлуночки), в яких закладені судинні
сплетення, вона бере участь в утворенні їх
сполучнотканинної основи.
8. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
На відміну від спинного мозку в головному є лишедві підоболонкові порожнини, що заповнені
спинномозковою рідиною:
субдуральна (підтвердооболонкова) – між твердою
і павутинною мозковими оболонками;
субарахноїдальна (підпавутинна) – між
павутинною і м’якою мозковими оболонками, проте
вона залишається лише в щілинах і борознах між
закрутками і на базальній поверхні мозку.
Епідуральна (надтвердооболонкова) порожнина
відсутня, так як тверда мозкова оболонка
зростається з окістям кісток мозкового відділу
черепа.
9. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
Кінцевий мозок –telencephalon –
складається з двох півкуль
великого мозку hemispherium cerebri
dextrum et sinistrum, на
кожній з яких
розрізняють:
плащ;
нюховий мозок;
смугасте тіло.
10. Кінцевий мозок
Плащ – pallium - дорсолатеральна ділянка півкуль,складається із сірої та білої
мозкової речовини.
Сіра речовина утворює кору
півкуль, яка є найбільш
молодим відділом головного
мозку. Морфологічно в ній
розрізняють три основні
зони:
- стародавня кора;
- стара кора;
- нова кора.
11. Кінцевий мозок
Біла речовинарозміщена під корою
плаща і утворює провідні
шляхи, які з’єднують
певні ділянки кори між
собою та із спинним
мозком. Вони
поділяються на:
а) асоціативні волокна;
б) комісуральні волокна;
в) проекційні волокна.
12. Кінцевий мозок
Нюховий мозок –rhinencephalon - умовно
поділяється на два відділи:
периферичний – нюхові
цибулини, нюхові тракти,
нюхові закрутки, нюхові
трикутники, грушоподібні
частки;
центральний – поясна
закрутка, гіпокамп.
13. Кінцевий мозок
Гіпокамп (морськийконик, аммонів ріг) –
hipрocampus – складка
кори головного мозку, що
розташовується на дні бічних
шлуночків.
14. Кінцевий мозок
Смугасте тіло – corpusstriatum - представляє
собою комплекс ядер
(базальні ядра кінцевого
мозку), розділених
прошарками білої
речовини.
15. Кінцевий мозок
Резервуаромспинномозкової рідини в
кінцевому мозку є бічний
шлуночок. Дах його
утворює мозолисте тіло,
дно – голівка хвостатого
ядра і гіпокамп.
Краніально бічний
шлуночок продовжується в
шлуночок нюхової
цибулини, а каудально – в
порожнину грушоподібної
частки.
16. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
Проміжниймозок –
dіencephalоn -
складається з трьох
основних відділів:
епіталамус (надгорбовий)
– epithalamus;
таламус (зоровогорбовий)
– thalamus;
гіпоталамус
(підзоровогорбовий) –
hypothalamus.
17. Проміжний мозок
До складуепіталамуса входять:
судинна основа третього
мозкового шлуночка;
епіфіз;
поводок;
парний вузол повідця.
18. Проміжний мозок
Таламус представленийзоровими горбами –
найбільша частина
проміжного мозку, що
складаються з численних
ядер сірої мозкової
речовини, які виконують
функції вищих підкіркових
асоціативних центрів:
ростральні;
каудальні;
латеральні;
медіальні;
ядра сітчастого утвору
(ретикулярної формації).
19. Проміжний мозок
У передній ділянцігіпоталамуса
розміщені сірий горб з
лійкою і гіпофізом, а в
задній – сосочкове тіло і
стінки третього
шлуночка.
20. Проміжний мозок
Резервуаромспинномозкової рідини в
проміжному мозку є
третій шлуночок, який
розміщений між зоровими
горбами і має
кільцеподібну форму. Він
з’єднується каудально з
мозковим водопроводом
середнього мозку, а
назально – крізь
міжшлуночковий отвір з
бічними шлуночками
мозку.
21. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
Середній мозок –mesencephalon – включає:
пластинку покрівлі –
tectum mesencephali –
складається із парних
назальних (зорових) і
каудальних (слухових)
горбів, сіра речовина яких є
підкірковими зоровими та
слуховими центрами;
ніжки великого мозку –
pedunculi cerebri;
покрив ніжок – tegmentum
mesencephali.
22. Середній мозок
Порожнина середньогомозку перетворилась на
мозковий водопровід, дно
якого утворюють ніжки
великого мозку, дах –
покрівля середнього мозку.
Він з’єднується каудально з
четвертим мозковим
шлуночком, а назально – з
третім мозковим
шлуночком.
23. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
Мозочок – cerebellum - цеспеціалізований виріст
стовбурової частини
головного мозку, який
розміщений дорсально від
моста і довгастого мозку.
Cіра речовина мозочка
розміщується на поверхні
і утворює кору, яка
відноситься до
підкіркових центрів
головного мозку, а біла –
всередині та нагадує гілку
рослини туї – arbor vitae.
24. Мозочок
Складається із:черв’яка - vermis;
правої та лівої півкуль –
hemispherium cerebelli;
передніх, середніх та
задніх ніжок – pedunculi;
рострального та
каудального парусів –
vellum medullare rostrale
et caudale.
25. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
Мозковийміст
Сіра речовина містить ядра 5-8
пар черепно-мозкових нервів.
Біла речовина складається з
поздовжніх і поперечних
волокон, що утворюють провідні
шляхи.
Поздовжні волокна йдуть по
вентральній поверхні моста в
довгастий мозок і далі
продовжуються як піраміди, а
поперечні – йдуть у ніжки
мозочка. Каудально від моста
лежить вузький валик –
трапецієподібне тіло, яке також
утворене провідними шляхами.
26. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
Довгастиймозок:
1. Центральний
спинномозковий канал
розширюється і утворюється
четвертий мозковий
шлуночок, дно якого
називається ромбоподібна
ямка.
27. Довгастий мозок
2. В спинному мозку сірамозкова речовина розміщена у
вигляді стовпів, а в довгастому
– утворює скупчення чутливих і
рухових ядер (ядра 5-12 пар
черепно-мозкових нервів, тонке
і клиноподібне чутливі ядра,
ядра серцево-судинного і
дихального центрів, рухові ядра
Дейтерса і Бехтєрєва, а також
центри рефлексів смоктання,
ковтання, кашлю, чхання,
миготіння, жування,
слиновиділення,
сльозовиділення, блювоти).
28. Довгастий мозок
3. Біла мозкова речовинаутворює провідні шляхи.
Через довгастий мозок
проходять всі висхідні та
низхідні провідні шляхи
спинного мозку.
29. Поняття про стовбурову частину і кору головного мозку
„Стовбур” (стовбуровачастина) головного мозку
включає: довгастий мозок,
мозковий міст, середній і
частково структури
проміжного мозку (система
ядер, розділених прошарками
білої мозкової речовини і
сітчастий утвір, що
розміщений у глибині
стовбура).
Сіра мозкова речовина плаща
формує кору півкуль
великого мозку, де
знаходяться центри вищої
нервової діяльності, а сіра
речовина стовбура головного
мозку і кора мозочка
об’єднуються поняттям
„підкірка”, де знаходяться
підкіркові центри.
30. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
А. Провідні шляхи спинногомозку проходять у канатиках
білої мозкової речовини і
поділяються на:
а) асоціативні – пов’язують
центри спинного мозку в межах
одного або різних відділів;
б) проекційні (центральні) –
пов’язують центри різних
відділів спинного мозку із
стовбуровою частиною і корою
головного мозку.
31. Проекційні провідні шляхи спинного мозку поділяються на:
1. Висхідні (доцентрові, аферентні, чутливі):Перший шлях:
а) звідки йде імпульс: від нейронів спінальних гангліїв;
б) де проходить: у дорсальних канатиках;
в) куди прямує: до тонкого і клиноподібного ядер довгастого
мозку.
Другий шлях:
а) звідки йде імпульс: від нейронів дорсальних рогів спинного
мозку;
б) де проходить: латерально в бічних канатиках;
в) куди прямує: мозочок, покрівля середнього мозку, зорові
горби (центри загальної чутливості); через покрівлю
середнього мозку і зорові горби в кору головного мозку
проходять зорові, нюхові та слухові шляхи.
32. Проекційні провідні шляхи спинного мозку поділяються на:
2. Низхідні (відцентрові, еферентні, моторні, рухові):Перший шлях – рубро-спінальний:
а) звідки йде імпульс: від червоного ядра середнього мозку
(центр автоматичної координації руху), кори мозочка та інших
рухових підкіркових ядер;
б) де проходить: медіально в бічних канатиках;
в) куди прямує: до нейронів вентральних рогів спинного
мозку.
Другий шлях – пірамідний:
а) звідки йде імпульс: від нейронів (пірамідних клітин) кори
головного мозку;
б) де проходить: у вентральних канатиках;
в) куди прямує: до нейронів вентральних рогів спинного
мозку.
33. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
Б. Провідні шляхиголовного мозку поділяються
на:
а) асоціативні – з’єднують
окремі ділянки кори в межах
однієї півкулі;
б) комісуральні – з’єднують
ділянки правої та лівої півкуль,
формують мозолисте тіло та ряд
інших склепінь головного
мозку;
в) проекційні – поєднують кору
великих півкуль з підкірковими
ядрами та корою мозочка, а
також з центрами спинного
мозку і поділяються на
доцентрові та відцентрові.
34. Основні доцентрові шляхи головного мозку:
- аферентні волокна від тонкого та клиноподібногоядер довгастого мозку до зорових горбів і кори
великих півкуль;
- нюхові, зорові і слухові шляхи, шляхи від чутливих
ядер черепно-мозкових нервів та вестибулярного
апарату через таламус, покрівлю середнього мозку і
мозочок у кору головного мозку;
- аферентні шляхи від спинного мозку (нейронів
дорсальних рогів) до мозочка, покрівлі середнього
мозку і зорових горбів.
35. Основні відцентрові шляхи головного мозку:
- пірамідний шлях – від кори великих півкуль;- низхідні пучки від червоного ядра та інших рухових
підкіркових ядер і кори мозочка, ядер рухових
черепно-мозкових нервів.
Провідні шляхи головного мозку утворюють у
кінцевому мозку білу речовину плаща, мозолисте
тіло, внутрішню та зовнішню капсули, склепіння,
нюхові тракти; в проміжному мозку – повідок
епіталамуса, зорові тракти; в середньому мозку –
ніжки великого мозку; в задньому мозку – ніжки і
паруса мозочка, мозковий міст; у довгастому мозку –
перехрест пірамід.
36. Будова периферичної нервової системи
Нервові ганглії абовузли – це група
нервових клітин,
розміщена за межами
центральної нервової
системи. З поверхні
вузли вкриті
сполучнотканинною
оболонкою, від якої
всередину відходять
трабекули. Між
трабекулами розміщені
нервові клітини.
37. Будова периферичної нервової системи
Нерв - nervus - це орган, щоутворений відростками
нервових клітин – нервовими
волокнами.
Зовні нерви вкриті пухкою
сполучнотканинною
оболонкою – епіневрієм.
Під епіневрієм окремі пучки
нервових волокон оточені
периневрієм, а кожне нервове
волокно – ендоневрієм.
Під ендо- та периневрієм
проходять периневральні
лімфатичні простори.
По оболонках у нерв входять
судини і нерви.
38. Основні закономірності ходу і розгалуження нервів
- розміщуються в судинно-нервовихпучках;
- до органа йдуть найкоротшим
шляхом, займаючи при цьому
захищене положення;
- віддають гілки до всіх органів, що
розміщені на шляху їх проходження;
- в рухомих місцях гілки набувають
звивистий хід;
- у внутрішніх органах найчастіше
входять з ввігнутої поверхні – ворота
органу;
- в м’язи входять, переважно, з
внутрішньої поверхні декількома
гілками, розміщеними приблизно на
рівній відстані один від одного;
- в кістки входять через живильні
отвори разом із судинами, в місцях
закріплення м’язів і зв’язок на кістках
та через окістя по всій поверхні
кістки.
39. Рекомендована література
Основна література1. Анатомія свійських тварин: Підручник / С.К. Рудик, Ю.О. Павловський,
Б.В. Криштофорова та ін.; За ред. С.К. Рудика. – К.: Аграрна освіта, 2001. –
575 с.
2. Анатомия домашних животных: Учебник / И.В. Хрусталева, Н.В.
Михайлов, Я.И. Шнейберг и др.; Под ред. И.В. Хрусталевой. – М.: Колос,
1994. – 704 с.
3. Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Колос, 1962. – 582
с.
4. Анатомія свійських тварин: Практикум / С.К. Рудик, В.С. Левчук, В.Т.
Хомич та ін.; За ред. С.К. Рудика. – К.: Агропромвидав України, 2000. – 248
с.
Додаткова література
5. Климов А.Ф. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х. лит.,
1950. – Т.1. – 560 с.
6. Климов А.Ф., Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Гос.
изд. с.-х. лит., 1951. – Т.2. – 464 с.
7. Попеско П. Атлас топографической анатомии домашних животных. –
Братислава: Природа, 1977. – Т. 1, 2, 3.
8. Рудик С.К. Курс лекцій з порівняльної анатомії. – К.: АНВШУ, 2002. –
224 с.
9. Рудик С.К. Курс лекцій з порівняльної анатомії. – К.: АНВШУ, 2004. –
108 с.